Реконструкція лексико-семантичної парадигми концепту юродства в російській мові. Концепт юродства як феномен, що містить образну, понятійну, ціннісну складові й реалізується в соціокультурних проекціях, зумовлених національно значущими конотаціями.
При низкой оригинальности работы "Дискурсивні парадигми концепту юродство як самобутнього феномена російської культури", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
У сучасній лінгвістиці, лінгвокультурології та когнітивній лінгвістиці досліджується взаємозвязок між мовою і культурою, мовою й етносом, мовою й народним менталітетом, а також мовою і когнітивною діяльністю людини, який найпослідовніше виявляється в ментальних утвореннях, що дістали назву концептів (К). Згідно із сучасними науковими поглядами, сукупність К тієї чи іншої культури віддзеркалює специфіку світосприйняття носіїв мови й співвідноситься з поняттям ментальності як способу світобачення. На думку низки дослідників, феномен юродства (Ю) відбиває етноспецифічні особливості російської культури в цілому. Актуальність теми дисертаційної роботи визначається необхідністю осмислення загальних теоретичних проблем концептознавства й реконструкції недослідженого фрагмента російської мовної картини світу. Відтак, теоретичне і практичне значення роботи полягає у визначенні одного із ключових концептів російської культури в його мовних і дискурсивних реалізаціях та в осмисленні того, як цілісність концепту підтримується в історії мови й культури і як вона виявляється в їхньому сучасному стані.За робоче імя досліджуваного К у дисертації береться слово юродство, семантика якого повязана з високим рівнем абстрагування змісту відповідного поняття. Етимон слова юрод повязує його значення із семантикою відхилення від норми: брак росту, розростання, ущербність, зменшення приросту, спад і, таким чином, збігається за семантикою із внутрішньою формою слова. Привертає увагу енантіосемічність слів буй, блаженный, шалый, юродивый та ін., наприклад: уродство - безумие, глупость, юродство и роскошь (І.І. Не маючи можливості досліджувати семантику всіх лексем, що складають семантичне поле Ю, обмежуємося спільнокореневими словами з коренем юрод-: юрод, юродивий, юродство, юродивість, юродствувати. Оскільки в дисертації виділено близько 120 контекстуальних смислів Ю, що виключають будь-яку ієрархію, наведемо лише частину з них: ‘розумова неповноцінність різного ступеня’, ‘фізична неповноцінність, потворність’, ‘моральна потворність’, ‘юродивий Христа ради’, ‘дар пророкувати’, ‘творчий первень’, ‘обраність’, ‘викривальництво’, ‘орієнтованість на вищу правду/істину’, ‘борець’, ‘вождь’, ‘людина віри’, ‘потаємна мудрість’, ‘подвижництво’, ‘заклик до внутрішньої свободи’, ‘незалежність’, ‘новаторство’, ‘наївність’, ‘непрактичність’, ‘відчуженість від матеріального’, ‘ідеалістичність’, ‘мрійливість’, ‘особлива напруга духовного життя’, ‘провокативність’, ‘епатаж’, ‘маргінальність’, ‘чужорідність’, ‘порушення норми’, ‘дивак, що живе за духовними законами’, ‘несьогосвітній’, ‘не такий, як усі, інший’, ‘той, що здається дивним або ненормальним’, ‘дивний’, ‘богохульник’, ‘блюзнір’, ‘схильний до крайностей’, ‘своєрідний блазень’, ‘баламутство’, ‘гра’, ‘удавання’, ‘ошуканство’, ‘лицемірство’, ‘святенництво’, ‘жебрацтво’, ‘глузування’, ‘бешкетування, сваволя, боротьба з вільнодумством’, ‘катування’, ‘інтелектуальне безпліддя’, ‘нікчемність’, ‘плагіат’, ‘безглуздя’, ‘непереконливість’, ‘удаваний пафос’, ‘вихолощеність’, ‘християнство в цілому’, лайливі значення тощо.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы