Дискурсивні особливості інтернет-публікацій дебатів Британського парламенту - Автореферат

Актуальність роботи обумовлюється необхідністю досліджувати мову засобів масової комунікації (далі - ЗМК) у тісному звязку з мовленнєвою діяльністю (далі - МД) її носіїв, яка описується нами в рамках інтернет-опублікованого політичного дискурсу парламентських дебатів Великої Британії. У сучасному постіндустріальному інформаційному світі існує загальновизнана в журналістиці тенденція, коли глобальні виробники новин за допомогою когнітивних формул-стереотипів вкладають певний змістовий тип новин у так звані “моделі здорового глузду” адресатів цих новин, перетворюючи їх на “мас-медійні історії” (Д. Інтернет стає новою інформаційною альтернативою традиційним медіа і поступово починає дестабілізувати домінування в мас-медійному світі великих, глобальних виробників новин. Водночас вважається, що у відкритому політичному мас-медійному дискурсі, яким є інтернет-опублікований БПД, структурно-семантичні, прагмалінгвістичні та аргументативні стратегії/тактики, використовувані учасниками БПД для побудови своїх повідомлень, є стратегіями/тактиками безпосереднього комунікативного впливу на користувачів Інтернету. Наукова новизна полягає в тому, що вперше система смислів політичного дискурсу аналізується в термінах семантичних відношень між пропозиціями і, таким чином, досліджується розгортання плану змісту інтернет-опублікованих політичних дебатів у Палаті общин парламенту Великої Британії; уточнюються та доповнюються поняття семантичної та прагматичної стратегії та тактики комунікативного впливу авторів БПД на інтернет-користувачів; встановлюються, вивчаються та досліджуються типи макросемантичної та макропрагматичної побудови цього типу дискурсу; розглядаються аргументаційні особливості побудови складових одиниць БПД; здійснюється створення узагальненого дискурс-портрета учасників британських парламентських слухань у рамках каузально-генетичної теорії дискурсу на основі повторюваності вживання/невживання певних дискурс-категорій у МД трьох головних типів комунікантів БПД (спікера, парламентаря та відповідача), що дає найобємнішу картину денотативної спрямованості БПД на користувачів Інтернету.У підрозділі 1.1 „Дискурс як форма існування комунікації” здійснено аналіз літератури з теми і викладено вихідні теоретичні положення дослідження; уточнено в лінгвокогнітивному ракурсі поняття дискурсу та його співвіднесеність з поняттям „текст”; наведено сукупність уявлень про дискурс у різних лінгвістичних парадигмах. Особливості МД різняться в залежності від сфери функціонування того чи іншого дискурсу, тому класифікація за комунікативним наміром передбачає виділення інституційних типів дискурсу. У другому розділі „Семантичні особливості парламентського дискурсу Великої Британії, опублікованого в Інтернеті” розглянуто реалізацію восьми основних типів міжпропозиційних відношень, що утворюють семантичну макроструктуру БПД - тотожності, еквівалентності, порівняння, контрасту, „частина - ціле”, просторових, часових та імплікаційних як семантичних стратегій/тактик комунікативного впливу на аудиторію користувачів Інтернету. У межах згаданого типу відношень переважає підтип ілюстрації, що найчастіше передається такими мовними засобами, як such as (укр. такий як), include (including) (укр. включити (включаючи), comprise (укр. містити в собі), тоді як перерахування застосовується рідше. Серед основних лексико-синтаксичних засобів, якими відображаються імплікаційні відношення в дискурсі британських парламентських дебатів, є прислівники therefore (укр. таким чином, тому), thus (укр. таким чином), as (укр. оскільки) - здебільшого для позначення каузативних груп „причина - результат”, та „підстава - висновок”; so that (укр. з тим, щоб), so as (укр. для того, щоб), in order to (укр. для того, щоб), as a result (укр. у результаті) - у каузативних групах „засіб - результат”, „засіб - мета”.В узагальненому плані соціолінгвальний підхід до дискурсивного аналізу британських парламентських дебатів спрямований на комунікативно-лінгвістичний опис основних компонентів ситуації вербальної комунікації, представлених у схемі 1, де під соціолінгвальним контекстом розуміються ті елементи навколишнього світу, що знаходять відображення у відповідному типі дискурсу, в нашому випадку - БПД. Соціолінгвальні особливості, тобто аспект „повідомлення - соціолінгвальний контекст”, ми пропонуємо досліджувати за допомогою характерного для кожного з учасників БПД переліку денотативних адресант-, адресат-, кортеж-та код-ідентифікувальних дискурс-категорій. З комунікативно-лінгвістичного погляду це виявляється в тому, що МД трьох типів учасників БПД (спікера, парламентаря, відповідача - представника виконавчої/судової гілок влади) за політичним і, відповідно, комунікативним статусом характеризується значним ступенем стереотипності, характерними для кожного з цих учасників БПД особливостями побудови їхньої МД. На основі каузально-генетичної теорії дискурсу вперше запропоновано й описано категорію узагальненого дискурс-портрета учасників БПД - спікера, парламентаря, відпо

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ