Вивчення літературної геронтології як міждисциплінарної галузі гуманітарного знання. Аналіз проблемно-семантичних та поетикальних особливостей драматургічних творів США. Характеристика геронтогенезу у художніх текстах, зображення процесів старіння.
При низкой оригинальности работы "Дискурс вікової динаміки старіння: визначення та завдання (на матеріалі сучасної драматургії США)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Спробуємо з’ясувати, наскільки є можливим застосовування негуманітарних критеріїв та принципів в науці про літературу, зокрема при дослідженні теми старіння в драматургії США. Оскільки зарубіжні праці з літературної геронтології широко представлені в академічних колах, а у вітчизняній науці про літературу таких досліджень поки бракує, завданням даної розвідки є введення в український літературознавчий науковий обіг поняття «літературна геронтологія» та концепції «вікова динаміка старіння» як складової вищезазначеного поняття. Отже, обєктом дослідження літературної геронтології вважаємо геронтогенез у художніх текстах, представлений зображеннями процесів старіння та персонажів похилого віку. Послідовник літературної геронтології британець Майк Хепворт у праці «Історії старіння» (2000) обґрунтовує старіння (скорочена назва його концепції «входження у старіння») як перехід від звичної до іншої життєвої фази, природну трансформацію, яка відзначається плинністю та розвитком: «...динамічний процес мінливих варіацій, старіння є одночасно загальнолюдським станом та особистісним субєктивним досвідом» [13, 1]. Хепвортівське розуміння геронтогенезу як «входження у старіння» створює одну із методологічних передумов літературної геронтології у вивченні дискурсу вікової динаміки старіння у беллетристиці.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
