Дискурс акцентуйованих мовних особистостей: комунікативно-когнітивний аспект - Курсовая работа

Актуальність дослідження зумовлена загальною спрямованістю сучасної лінгвістичної парадигми на інтеграцію комунікативного й когнітивного підходів, застосування яких для аналізу дискурсу акцентуйованих мовних особистостей дозволяє простежити кореляцію між специфікою вербальної поведінки таких особистостей і особливостями їхньої концептуальної картини світу. У дисертації було застосовано методи й методики: прагмасемантичний аналіз мовленнєвих актів і контекстно-ситуативний аналіз дискурсу для дослідження стратегічних особливостей дискурсу, засобів аргументації й вирішення вербальних конфліктів та неконвенціональних виявів акцентуйованих мовних особистостей; методика концептуального аналізу дискурсу й елементи інтерпретації тексту для дослідження мовленнєвих виявів Я-концепції, ірраціональності, когнітивних стилів таких особистостей, а також для визначення їхніх ціннісних, емотивних, концептуальних домінант, концептуальних девіацій та типових для них образних засобів. Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в розкритті поняття акцентуйованої мовної особистості на основі аналізу персонажного дискурсу; в комплексному підході до вивчення комунікативної поведінки й когнітивних особливостей дискурсу паранояльних, депресивних і демонстративних мовних особистостей як типових персонажів - акцентуйованих мовних особистостей у сучасній американській художній прозі. Теоретичне значення здійсненного дослідження полягає в розробці типології акцентуйованих мовних особистостей на матеріалі сучасної американської художньої прози; поданні комплексної комунікативно-когнітивної характеристики акцентуйованих мовних особистостей; визначенні звязків між окремими комунікативними й когнітивними параметрами індивідуального мовлення. Типовими персонажами-акцентуйованими мовними особистостями для сучасної американської художньої прози є депресивні, для дискурсу яких характерними є самокритика й самозвинувачення та роль жертви у вербальних конфліктах, - 19% від загальної кількості проаналізованих нами персонажних дискурсів; демонстративні (істеричні), дискурс яких відрізняється надмірним уживанням гіпербол та інтенсифікаторів, - 15,4% та паранояльні, дискурс яких характеризується узуальною агресивністю, - 13%.Запропонований у роботі комунікативно-когнітивний підхід дозволив нам змоделювати вербальну поведінку та концептуальну картину світу досліджуваних мовних особистостей, а також простежити кореляцію між ними. Так, гіпертрофовано-позитивна Я-концепція паранояльних мовних особистостей і ВЛАДА як їхня концептуальна та ціннісна домінанта корелюють з перевагою самоствердження в їхньому дискурсі, а звідси, - зі стратегічною жорсткістю, роллю переслідувача й конфронтаційною стратегією у вербальних конфліктах, нехтуванням принципами ввічливості й кооперації. Складна негативно-позитивна Я-концепція депресивних мовних особистостей з домінуванням негативних елементів та ПОРЯДНІСТЬ як ціннісна домінанта пояснюють перевагу самоприниження в їхньому дискурсі і відповідно стратегічну мякість, роль жертви та використання захисної й конвенціональної комунікативних стратегій у вербальних конфліктах, скрупульозне дотримання принципу ввічливості. Розмита невизначено-позитивна Я-концепція демонстративних мовних особистостей і СВОБОДА як концептуальна і ціннісна домінанта корелюють із перевагою самовираження в їхньому дискурсі, а звідси, - зі стратегічною гнучкістю, схильністю до стратегії оптимальної самопрезентації, переходом від ролі жертви до ролі переслідувача у вербальних конфліктах. На когнітивному рівні конфліктність таких особистостей відбивається у типовості концептуальної метафори війни - кохання є війна, подружжя є війна, дотепність є зброя, порядність є щит та інші.

У сучасній американській художній прозі найпоширенішими типами неконвенціональних персонажних дискурсів є дискурси паранояльних, депресивних та демонстративних мовних особистостей. Запропонований у роботі комунікативно-когнітивний підхід дозволив нам змоделювати вербальну поведінку та концептуальну картину світу досліджуваних мовних особистостей, а також простежити кореляцію між ними.

Так, гіпертрофовано-позитивна Я-концепція паранояльних мовних особистостей і ВЛАДА як їхня концептуальна та ціннісна домінанта корелюють з перевагою самоствердження в їхньому дискурсі, а звідси, - зі стратегічною жорсткістю, роллю переслідувача й конфронтаційною стратегією у вербальних конфліктах, нехтуванням принципами ввічливості й кооперації.

Складна негативно-позитивна Я-концепція депресивних мовних особистостей з домінуванням негативних елементів та ПОРЯДНІСТЬ як ціннісна домінанта пояснюють перевагу самоприниження в їхньому дискурсі і відповідно стратегічну мякість, роль жертви та використання захисної й конвенціональної комунікативних стратегій у вербальних конфліктах, скрупульозне дотримання принципу ввічливості.

Розмита невизначено-позитивна Я-концепція демонстративних мовних особистостей і СВОБОДА як концептуальна і ціннісна домінанта корелюють із перевагою самовираження в їхньому дискурсі, а звідси, - зі стратегічною гнучкістю, схильністю до стратегії оптимальної самопрезентації, переходом від ролі жертви до ролі переслідувача у вербальних конфліктах.

Внутрішня конфліктність акцентуйованих мовних особистостей зумовлює їхню схильність до маніпуляційної стратегії, а також підвищену комунікативну конфліктність. На когнітивному рівні конфліктність таких особистостей відбивається у типовості концептуальної метафори війни - кохання є війна, подружжя є війна, дотепність є зброя, порядність є щит та інші.

Дискурсу акцентуйованих мовних особистостей властиві комунікативні та концептуальні девіації. Комунікативними девіаціями таких особистостей є порушення максим комунікації, вербальна агресія та ексцентричність, а концептуальними - гіпертрофія окремих негативно заряджених концептів. Концептуальні та комунікативні девіації акцентуйованих мовних особистостей повязані не тільки між собою, але й з індивідуальними емотивними домінантами. Зокрема, агресивність дискурсу паранояльних мовних особистостей корелює з домінуванням негативних емоцій і почуттів (ненависть, презирство, відраза) і гіпертрофією концепту ВБИВСТВО в їхній концептуальній картині світу. Схильність депресивних мовних особистостей до автокомунікативних повідомлень корелює з домінуванням негативних емоцій і почуттів депресії, жалості до себе, страху, а їхня автоагресія - з гіпертрофією концепту САМОГУБСТВО. Вербальна ексцентричність демонстративних мовних особистостей у формі надмірного використання гіпербол та інтенсифікації дискурсу корелює з домінуванням позитивних емоцій і почуттів щастя, радості, інтересу в їхній емотивній сфері.

У свою чергу, концептуальні девіації акцентуйованих мовних особистостей повязані з їхніми когнітивними стилями й ірраціональними дискурсивними виявами. Практична відсутність ірраціональності та мінімальна кількість концептуальних девіацій характерна для когнітивно простих і конкретних демонстративних мовних особистостей, а для когнітивно простих і абстрактних паранояльних та когнітивно складних і абстрактних депресивних мовних особистостей такі елементи є типовими.

Подальші напрями дослідження дискурсу акцентуйованих мовних особистостей полягають у більш ґрунтовному аналізі їх лексичних засобів, виявленні гендерних, соціальних та етнокультурних особливостей дискурсів розглянутих типів персонажів.

1. Комунікативно-когнітивна характеристика мовлення персонажа (на матеріалі мовлення М. Герцога з однойменного роману С. Белоу) // Вісник ЖДПУ. - 2001. - Вип. 8. - С. 180-184.

2. Мовні засоби вираження конфліктності в дискурсі акцентуйованих мовних особистостей (на матеріалі сучасної американської художньої прози) // Філологічні науки: Зб. наук. пр. - Суми: СУМДПУ. - 2002. - С. 153-160.

3. Прагматичні параметри дискурсу мовної особистості: від конфлікту до гармонії // Мова і культура. - Серія “Філологія”. - 2002. - Вип. 4. - Т. ІІ. - С. 33-41.

4. Ключові концепти у мовленні акцентуйованих мовних особистостей (на матеріалі сучасної американської художньої прози) // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. - Вип. 8. - К.: КНЛУ. - 2002. - С. 33-39.

5. Мовні вияви ірраціональності та когнітивних девіацій у дискурсі акцентуйованих мовних особистостей (на матеріалі сучасної американської художньої прози) // Вісник КНЛУ. - Серія Філологія. - 2002. - Т. 5. - № 1. - С. 62-68.

6. On the Problem of Linguo-Cognitive Style in Linguistics // The Way Forward to English Language and EFL Teaching in the 3rd Millenium: Conference Papers of the 6th National TESOL Conference. - Kyiv: National Technical University of Ukraine “Kyiv Polytechnical Institute”. - 2001. - P. 6-7.

7. Прагмалингвистические средства реализации психологического влияния в процессе межличностного общения // Материалы Междунар. лингв. конф. “Функциональная лингвистика: Язык. Человек. Власть”. - Ялта: Таврический нац. ун-т им. В.И. Вернадского. - 2001. - С. 28-29.

8. Accentuated Personalities in the Context of the Typological Approach to Linguistic Personality // Exploring EFL Challenges with TESOL Community: Conference Papers of the 7th National TESOL Ukraine Conference. - Chernihiv: Chernihiv State Pedagogical University. - 2002. - P. 37-38.

9. Языковая игра в дискурсе акцентуированных языковых личностей (на материале современной американской художественной прозы) // Форма, значение и функции единиц языка и речи: Материалы докл. Междунар. науч. конф. - Ч. 2. - Минск: МГЛУ. - 2002. - С. 147-149.

10. Мовленнєві засоби вираження емотивних домінант акцентуйованих мовних особистостей (на матеріалі сучасної американської художньої прози) // Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики: Всеукраїнська наук. філологічна конф. - Черкаси: ЧДТУ. - 2002. - С. 65-66.

Размещено на .ru