Охоплення явищ живої, неживої природи і суспільства єдиним процесом розвитку. Використання для опису процесів розвитку тріади (мінливість, спадковість, добір) в еволюційній теорії. Еволюція як проблема структурної стійкості. Еволюційні перетворення мозку.
Це адаптаційні механізми (визначення безлічі станів системи, що будуть забезпечувати її стійкість за даних умов зовнішнього середовища) і біфуркаційні механізми (якісний стрибок, зміна організації системи). Визначальну роль еволюційного періоду розвитку систем відіграють такі поняття, як адаптація, стійкість, стабілізуючий добір. При цьому для запобігання отруєння тканин у рослинах синтезуються специфічні білки (вони визначають стійкість до високих концентрацій металів), змінюються кількість і якість кореневих виділень, важкі метали звязуються в клітинах дубильними речовинами й органічними кислотами. Нестійкий, нестабільний стан гена, коли він починає мутувати у десятки, сотні разів частіше звичайного, повязано не зі змінами всередині самого гена, а з уведенням в район його розташування певного "контролюючого" елемента, здатного блукати по хромосомах. Найразючіше відкриття в генетиці за останній час - це можливість за допомогою мобільних елементів переносити гени чи групи генів від одних видів до інших (іноді до найдальших), тобто завдяки елементам, які переміщуються, генофонди всіх організмів обєднані в загальний генофонд усього живого світу.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
