Дисфункція лівого шлуночка при токсичних ураженнях міокарда у поєднанні з ішемічною хворобою серця - Автореферат

бесплатно 0
4.5 184
Передумови виникнення гострого інфаркту міокарда. Лабораторне та функціональне дослідження клінічної картини та перебігу токсичної кардіоміопатії. Основні причини виникнення серцевої недостатності. Особливості поєднання токсичних уражень із ГІМ.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Серед цих захворювань важливе місце посідає токсична кардіоміопатія (ТКМП), зумовлена професійним впливом токсичних речовин - ксенобіотиків. Відомі численні клінічні та експериментальні дослідження, які переконливо доводять етіологічну роль токсичних речовин - ксенобіотиків у розвитку ТКМП (Капелько В.И., 1990, Рябенко Д.В., 2001, Амосова К.М., 2002, Трахтенберг И.М., 2003). Доказами токсичного впливу ксенобіотиків на міокард є переважання серед пацієнтів із дилатаційною кардіоміопатію (ДКМП) осіб, які зазнавали професійно зумовленого впливу різних шкідливих речовин (Зербіно Д.Д., 1996, Амосова К.М., 2002). Саме тому, вивчення основних етіологічних чинників і патогенетичних механізмів, структурних змін у міокарді, особливостей клінічного перебігу, діагностики ТКМП та ІМ у пацієнтів, які зазнавали професійно зумовленого впливу ксенобіотиків, а також розробка профілактичних заходів мають важливе наукове й соціальне значення. Показати зміни рівня важких металів у крові і показників ліпідного спектру у крові при токсичних ураженнях міокарда та їх поєднанні з ГІМ;Для досягнення мети і вирішення поставлених завдань було обстежено 121 хворого (111 чоловіків і 10 жінок), серед яких 43 пацієнтів із ТКМП (середній вік 47,23 ± 1,49 р.), 78 хворих на ГІМ, з яких 47 пацієнтів (середній вік 46,16 ± 0,77 р.) з ГІМ, працювали в професійно-шкідливих умовах і зазнавали впливу токсичних речовин - ксенобіотиків. Решта 31 хворий на ГІМ (середній вік 49,62 ± 1,07 р.), які не працювали в професійно-шкідливих умовах, склали групу порівняння. Проведено ретроспективний аналіз 91 протоколу патологоанатомічних досліджень померлих від ДКМП, ультраструктурне дослідження моноцитів крові 14 пацієнтів і міокарда 5 хворих. Подібна тенденція спостерігалася і у хворих на ГІМ, які працювали в професійно-шкідливих умовах. Дослідження ліпідного спектру у хворих на ТКМП показав, що рівень ЗХ (0,13 м. моль/л) був нижчим від значень у практично здорових осіб (Р <0,05).У дисертації вирішене актуальне завдання кардіології - вивчення професійно зумовленого впливу ксенобіотиків на виникнення ТКМП і її поєднання з ГІМ, розкрито особливості клінічного перебігу, змін імунної реактивності, структурно-функціональні та патоморфологічні особливості розвитку даної патології: 1. Потенціюючий вплив на розвиток даного захворювання має куріння як додаткове джерело надходження ксенобіотиків в організм і надмірне вживання алкоголю як чинник токсичного пошкодження міокарда; Діагностика ТКМП базується на підставі анамнестичних даних щодо праці в професійно-шкідливих умовах та ознак ураження міокарда, які не зумовлені найбільш поширеними серцево-судинними захворюваннями (ІХС, міокардит, вади серця та ін.). Перебіг ГІМ на фоні токсичного ураження міокарда супроводжується атиповим ангінозним синдромом, великою частотою ускладнень, серед яких - аритмії, лівошлуночкова недостатність ІІ-IV ст. Структурні зміни ЛШ у хворих на ГІМ у поєднанні з токсичним пошкодженням характеризуються збільшенням товщини його стінок на фоні помірної дилатації камер серця з розвитком систолічної дисфункції.

План
. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Вывод
У дисертації вирішене актуальне завдання кардіології - вивчення професійно зумовленого впливу ксенобіотиків на виникнення ТКМП і її поєднання з ГІМ, розкрито особливості клінічного перебігу, змін імунної реактивності, структурно-функціональні та патоморфологічні особливості розвитку даної патології: 1. Професійно зумовлений вплив ксенобіотиків є важливим чинником виникнення ТКМП та ГІМ. Потенціюючий вплив на розвиток даного захворювання має куріння як додаткове джерело надходження ксенобіотиків в організм і надмірне вживання алкоголю як чинник токсичного пошкодження міокарда;

2. Клінічна картина ТКМП характеризується аритмічним синдромом і серцевою недостатністю. Діагностика ТКМП базується на підставі анамнестичних даних щодо праці в професійно-шкідливих умовах та ознак ураження міокарда, які не зумовлені найбільш поширеними серцево-судинними захворюваннями (ІХС, міокардит, вади серця та ін.). Перебіг ГІМ на фоні токсичного ураження міокарда супроводжується атиповим ангінозним синдромом, великою частотою ускладнень, серед яких - аритмії, лівошлуночкова недостатність ІІ-IV ст. (за T. Killip, 1969), гостра аневризма ЛШ;

3. Для ТКМП характерною є дилатація камер серця, помірна гіпертрофія стінок ЛШ, виникнення систолічної, діастолічної дисфункції та дезадаптивного ремоделювання ЛШ. У розвитку дисфункції при цій патології на ранніх стадіях важливу роль відіграє порушення поздовжньої скоротливості міокарда. Структурні зміни ЛШ у хворих на ГІМ у поєднанні з токсичним пошкодженням характеризуються збільшенням товщини його стінок на фоні помірної дилатації камер серця з розвитком систолічної дисфункції. У значної частини пацієнтів спостерігався дилатаційний тип геометрії ЛШ, який характеризувався ознаками дизадаптації. Ці зміни повязані не лише з ішемічно-некротичними змінами, але й з пошкодженням міокарда некоронарогенного походження, зумовленого токсичним впливом ксенобіотиків. Одним з механізмів розвитку ТКМП є ліпоапоптоз КМЦ;

4. Зміни в імунній системі при ТКМП і при її поєднанні з ГІМ проявляються пригніченням клітинного імунітету, активацією гуморальної і кілерної ланок. Спостерігається активація моноцитів, трансформація їх у макрофаги з появою ультраструктурних змін, які свідчили про їх високу фагоцитарну і секреторну активність;

5. У хворих на ТКМП і при поєднанні її з ІХС, які працювали в професійно-шкідливих умовах, виявлено значне підвищення рівня важких металів (Cd, Pb, Mn) у крові, які в декілька разів перевищували контрольні показники. При поєднанні ГІМ з токсичним ураженням міокарда в більшості пацієнтів виявлено нормальні або гранично допустимі значення показників ліпідного спектру; токсичний кардіоміопатія інфаркт

6. Для попередження розвитку ТКМП до роботи у професійно-шкідливих умовах, слід не допускати осіб, які мають ураження ССЗ. До групи підвищеного ризику розвитку ТКМП слід включити осіб, які працюють у професійно-шкідливих умовах, курять і зловживають алкоголем (оскільки вказані фактори підвищують чутливість міокарда до токсичного впливу промислових ксенобіотиків).

Список литературы
1. Вплив професійних шкідливостей на зміни імунного статусу у хворих на гострий інфаркт міокарда / Заремба Є.Х., Кияк Ю.Г., Соломенчук Т.М., Скибчик В.А., Топілко О.Ю, Левчук Н.А., Копчак Л.М., Медведик Л.О., Молчко О.Ю. // Практична медицина. - 2004. - Т. Х, №3. - С. 41-43.

2. Медведик Л.О., Соломенчук Т.М., Кузик П.В. Дилатаційна кардіоміопатія токсичного генезу: клініко-морфологічні паралелі // Український медичний часопис. - 2005. - №2. - С. 52-55.

3. Медведик Л.О., Кияк Ю.Г., Іванів Ю.А. Тканинні доплерографічні показники функції міокарда у хворих на токсичну кардіоміопатію // Український медичний часопис. - 2005. - №4. - С. 61-65.

4. Медведик Л.О. Зміни імунного статусу у хворих на токсичну кардіоміопатію // Практична медицина. - 2005. - Т. ХІ, №2. - С. 9-12.

5. Медведик Л.О. Особливості клінічного перебігу і діагностики токсичних кардіоміопатій // Український медичний альманах. - 2005. - Т.8, №5. - С. 102-104.

6. Деклараційний патент України 64293 А А61В10/00. Пристрій для експрес-некропсії серця / Кияк Ю.Г., Соломенчук Т.М., Чнгрян Г.В., Скибчик В.А., Медведик Л.О. №2003043917 Бюл. П.В. №2. 16.02.2004.

7. Соломенчук Т.М., Врублевська Т.Я., Медведик Л.О. Методи визначення важких металів у плазмі крові хворих на ішемічну хворобу серця // Вісник проблем біології і медицини. - 2003. - Вип. 3. - С. 59-59.

8. Профілактика виникнення і прогресування токсичних кардіоміопатій в осіб, які працюють у професійно-шкідливих умовах / Ю.Г. Кияк, Є.Х. Заремба, Л.О. Медведик, Т.М. Соломенчук // Інформаційний лист про нововведення в систему охорони здоровя, Київ, Укрмедпатентінформ. - 2005. - №59.

9. Соломенчук Т.М., Медведик Л.О., Жуковський Я.З. Вплив ксенобіотиків на патогенез ІХС та розвиток токсичних кардіоміопатій // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених із міжнародною участю. - Івано-Франківськ, 2003. - С. 32-34.

10. Моноцитарно-макрофагальная концепция развития ишемической болезни сердца и токсических кардиомиопатий под влиянием ксенобиотиков / Ю.Г. Кияк, Т.Н. Соломенчук, Л.О. Медведик, Я.З. Жуковский // Сборник тезисов Конгресса ассоциации кардиологов стран СНГ “Фундаментальные исследования и прогресс в кардиологии”. - Санкт-Петербург, 2003. - С. 125-126.

11. Medvedyk L.O., Solomenchuk T.M. Influence of hazardous occupations on the development of toxic cardiomyopathy // European Journal of Heart Failure, Supplements. Abstracts of Heart Failure 2004 Meeting - ELSEVIER. - Wroclaw, Poland, 2004. - P. 92.

13. Кияк Ю.Г., Медведик Л.О. Професійно-шкідлива праця, як фактор ризику розвитку ішемічної хвороби серця та токсичних кардіоміопатій // Х Конгрес Світової федерації українських лікарських товариств: Тези доповідей. - Чернівці, Київ, Чикаго, 2004. - С. 216.

14. Апоптоз кардіоміоцитів при гострому інфаркті міокарда / Ю.Г. Кияк, Г.В. Чнгрян Л.О. Медведик, О.Н. Войціховська // Х Конгрес Світової федерації українських лікарських товариств: Тези доповідей. - Чернівці, Київ, Чикаго, 2004. - С. 216-217.

Размещено на .ru

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?