Дисфункціональні явища в освіті за умов реформування вищої школи: регіональний вимір - Автореферат

Цікавими для соціолога є латентні явища та процеси, що виникають у процесі реформування освіти. Але предметом цього дослідження є особливості прояву саме дисфункціональних явищ, тому вони спеціально виокремлюються й вивчаються, абстрагуючись від цілісного аналізу системи освіти. У процесі дослідження було здійснено збір фактичних даних щодо кризи в освіті, виявлено тенденції, властиві цьому процесові, розглянуто стратегії для боротьби з кризою. Класичним представником аналізу кризи в освіті є сучасний американський дослідник Філіп Кумбс, який ще сорок років тому чітко окреслив кризові явища в освіті, причини та шляхи їх подолання. Питання розвитку освіти та розгляд проблем, що виникають у звязку із цим, порушували ще в XIX ст. засновники соціології освіти: Е.У першому розділі - “Теоретико-методологічні засади дослідження дисфункціональних явищ у вищій освіті” - розглянуто стан вивчення сучасних проблем освіти в соціологічній площині, категоріально-понятійний апарат і концептуальні засади дослідження дисфункціональних явищ в освіті, здійснено теоретичний аналіз функцій та дисфункцій освіти. Серед можливих проявів неякісного виконання системою освіти своїх функцій можна назвати такі: невиправдане скорочення навчальної програми; випадки заниження стандартів якості й обсягу знань; випадки формалізму у викладанні й контролі знань; низький рівень викладання в певної частини викладачів; випадки хабарництва; наявність у навчальному плані дисциплін, що не відповідають спеціальності. Незадовільне виконання певною часткою закладів освіти своїх функцій призводить до неповноцінного, “сурогатного” результату й завдає шкоди суспільству. У другому розділі - “Функціонування вищої школи України за умов реформування” - розглянуто соцієтальні передумови трансформаційних процесів у вищій освіті України, подано аналіз кризи в освіті як джерела та наслідку дисфункціональних явищ, викладено концептуальні засади подолання дисфункціональних явищ в освіті та запобігання їм. Існує невідповідність між запитами суспільства на освіту та запитами, спрямованими до освіти.У висновках узагальнено результати теоретико-емпіричного дослідження дисфункціональних явищ в освіті за умов реформування вищої школи та виявлено чинники, що ускладнюють процес реформування вищої освіти. Зазначено, що розвиток вищої освіти в Україні має бути прискорений та повинен набути конкретного вектора завдяки приєднанню України до Болонського процесу. Але існує суперечність між прагненням освітянської еліти до включення української вищої школи до європейського освітнього простору та недостатнім усвідомленням нею невідповідності соціокультурних, матеріальних та методичних передумов для повноцінного здійснення освітньої євроінтеграції. У дисертації знайшли теоретико-емпіричне обґрунтування наявні дисфункціональні явища у вищій освіти. Криза виявляється в неготовності до корінних освітніх реформ, що ускладнюється наявністю в українські вищій школі рис та практик, несумісних з Болонським процесом.

Основний зміст дисертації

У висновках узагальнено результати теоретико-емпіричного дослідження дисфункціональних явищ в освіті за умов реформування вищої школи та виявлено чинники, що ускладнюють процес реформування вищої освіти. Зазначено, що розвиток вищої освіти в Україні має бути прискорений та повинен набути конкретного вектора завдяки приєднанню України до Болонського процесу. Але існує суперечність між прагненням освітянської еліти до включення української вищої школи до європейського освітнього простору та недостатнім усвідомленням нею невідповідності соціокультурних, матеріальних та методичних передумов для повноцінного здійснення освітньої євроінтеграції. Численні дисфункціональні явища, що притаманні українській вищій школі, ускладнюють реалізацію Болонського процесу. У дисертації знайшли теоретико-емпіричне обґрунтування наявні дисфункціональні явища у вищій освіти.

Для аналізу функцій та дисфункцій освіти були застосовані положення структурно-функціонального аналізу, перш за все вчення Р. Мертона щодо структури функцій, розподілу їх на латентні, явні, дисфункціональні. Дисфункціональні явища класифікуються за відповідними функціями освіти, оскільки дисфункції зявляються через брак та неповноту реалізації освітніх функцій. Проаналізовано дисфункціональні наслідки неповноцінної реалізації кожної з існуючих функцій освіти.

Більшість викладачів, які брали участь у дослідженні, зауважують наявність у вищій освіті України кризових явищ. Однією з причин кризи освіти є суперечність між якістю та масовістю вищої освіти. Криза виявляється в неготовності до корінних освітніх реформ, що ускладнюється наявністю в українські вищій школі рис та практик, несумісних з Болонським процесом. Зокрема, у студентів спостерігається занижена мотивація до навчання, відсутні навички до самостійної навчальної роботи; знижені вимоги до студентів з боку викладачів; методична, матеріальна та фінансова база не готові до впровадження сучасних форм навчальної діяльності. У роботі розглянуто в теоретико-емпіричній площині тіньові практики вищої освіти, які полягають у масових випадках несамостійного виконанні студентами курсових та дипломних робіт (від чверті до половини), списування та використання тіньових схем під час іспитів тощо. Усе це призводить до часткового знецінення диплома про вищу освіту.

Дисфункціональні та кризові явища, про які йде мова в дисертаційній роботі, відображені в громадській думці викладацького корпусу.

Стосовно шляхів подолання кризи запропоновано концептуальне обґрунтування необхідності інставрації у вищій освіті. Інставрація - це особливий тип історичної дії, практика реактуалізації нереалізованих історичних можливостей. Інставрація вищої освіти передбачає перетворення, які спираються на кращі досягнення минулого у вітчизняній системі освіти. Реальний запит ринку, якому підкоряється на сьогодні вища освіта, полягає в тому, щоб не тільки отримати диплом, а й здобувати справжні знання. Інставрація передбачає урахування особливостей національної ментальності студентів при організації навчання, а не механічне копіювання систем освіти, що склалися в інших культурних умовах. Значна частина опитаних викладачів негативно ставиться до ходу та наслідків реформ. Особливо негативно більшість викладачів оцінюють зниження частки аудиторних занять за рахунок збільшення самостійної роботи студентів. Негативно оцінюється можливе скасування спеціалітету.

Болонська система має сприяти збільшенню розмаїтості форм підготовки й контролю, а не призводити до домінування якогось одного підходу до навчання та контролю знань. Монополізація європейських стандартів так само шкодить вітчизняній системі освіти, як і збереження в незмінному вигляді традиційних освітніх стереотипів. Українські ВНЗ не закриті для новацій, співробітництва, координації, повноцінного засвоєння досягнень загальноєвропейської культури. Разом з тим вони готові запропонувати свої випробувані форми й методи освітньої організації. Треба враховувати, що в поспішних реформах можна втратити вагомий потенціал вітчизняної освіти.

Статті у фахових виданнях

Северинюк А.В. Дисфункции социального института образования в Украине: постановка проблемы / А.В. Северинюк // Соціальні технології. - К. : ГУ “ЗІДМУ”, 2007. - Вип. 36. - С. 312-316.

Северинюк А.В. Тіньові практики в освіті: соціологічний аспект / А.В. Северинюк // Нова парадигма. - К. : Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова, 2008. - Вип. 74. - С. 208-218.

Северинюк А.В. Криза в освіті та технології її подолання / А.В. Северинюк // Соціальні технології. - К. : ГУ “ЗІДМУ”, 2008. - Вип. 37. - С. 320-326.

Северинюк А.В. Диплом как материальный артефакт и социальный объект / А.В. Северинюк // Грані. - 2008. - № 2 (58). - С. 127-130.

Северинюк А.В. Сучасний стан вищої освіти в Україні за думкою викладачів / А.В. Северинюк // Нова парадигма. - К. : Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова, 2008. - Вип. 77. -

С. 207-215.

Статті в інших виданнях

Северинюк А.В. Інставрація вищої освіти в Україні: постановка проблеми / А.В. Северинюк // Вісник Черкаського університету. - Черкаси : Черкаський національний університет ім. Богдана Хмельницького, 2008. - Вип. 124. - С. 85-89.

Северинюк А.В. Деконструкція вищої освіти в Україні: постановка проблеми / А.В. Северинюк // Наукові студії Львівського соціологічного форуму “Багатовимірні простори сучасних соціальних змін” : збірник наукових праць. - Львів : Львівський національний університет ім. Івана Франка, 2008. - С. 405-409.

Тези доповідей на конференціях

Северинюк А. Аномия в образовании как социальном институте / А.В. Северинюк // Соціологія у (пост)сучасності : збірник наукових тез учасників наукової конференції студентів та аспірантів. - Х. : ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2008. - С. 283-284.

Северинюк А.В. Деструктивні явища у вищій освіті України / А.В. Северинюк // Молодь в умовах нової соціальної перспективи : матеріали Х Міжнародної науково-практичної конференції. - Житомир, 2008. -

С. 20-22.

Северинюк А.В. Девиации в образовании как в социальном институте / А.В. Северинюк // Наука і вища освіта : тези доповідей учасників XVI Міжнар. наук. конф. молодих науковців. - Запоріжжя : КПУ, 2008. - Т. 3. - С. 127-128.

Северинюк А.В. Влияние образования на формирование чувства патриотизма / А.В. Северинюк // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції з питань патріотичного виховання молоді. - Запоріжжя : Акцент, 2007. - С. 46-48.

Северинюк А.В. Інставрація вищої освіти в Україні: постановка проблеми / А.В. Северинюк // Вища школа України в умовах глобалізації та інтеграції : збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Черкаси : Черкаський національний університет ім. Богдана Хмельницького, 2008. - С. 19-20.

Северинюк А.В. Негативные аспекты вхождения Украины в Болонский процесс / А.В. Северинюк // Болонський процес очима студентів : Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. - К. : Вид-во Європ. ун-ту, 2008. - Т. 2. - С. 198-199.