Дисфункціональність інститутів соціалізації молоді у сучасному українському суспільстві - Автореферат

Актуалізація проблематики функціональності інститутів соціалізації в українському суспільстві обумовлена серйозними трансформаційними процесами, що відбуваються у світі на порозі третього тисячоліття. Дисфункціональність інститутів соціалізації породжується такими факторами, як: несприятливість сімейно-побутового середовища (неблагополучні сімї, девіантна поведінка рідних та друзів, ухилення від виконання батьківських обовязків або ж гіперопіка з боку батьків, жорстоке їх поводження з дітьми тощо); недосконалість системи освіти та виховання (суттєве зменшення чисельності державних закладів дитячої творчості, клубів за інтересами, спортивних секцій тощо; послаблення функції контролю; низький рівень оплати праці вчителів; поширення насильства у стінах навчально-виховних закладів); проблема моральності у засобах масової інформації (демонстрація сцен насильства, жорстокості та аморальної поведінки, реклама алкогольних і тютюнових виробів; практично необмежений доступ різних вікових груп населення до інформації, що суперечить моральним, правовим і соціальним нормам, у глобальній мережі Інтернет тощо). Дисфункціональність інститутів соціалізації породжує процеси дестабілізації особистісного розвитку молоді, адже саме в характері девіантності відображаються норми, правила, цінності та моделі поведінки, запропоновані нам самим суспільством, певними соціальними інститутами, людьми навколо нас: батьками, родичами, сусідами, друзями, вчителями, колегами, засобами масової інформації тощо. Ці обставини істотно актуалізують необхідність соціально-філософського дослідження такої соціальної проблеми, як дисфункціональність соціальних інститутів сімї, освіти, неформальних груп та масмедіа в процесі соціалізації й виникнення девіацій серед молоді, узагальненого й систематизованого взаємозвязку можливих її виявів. Аналізуючи здобутки вітчизняної наукової думки з проблем становлення особистості на основі критерію інститутів соціалізації, можна зробити висновок, що особливості впливу сімейного оточення на становлення особистості, її стосунки з батьками та іншими родичами розглянуті в дослідженнях М.Алексєєвої, В.Єрмакова, В.Заслуженюка, Т.Комарової, С.Кондратьєвої, О.Любарської, М.Осьмак, Л.Синютки, О.Старовойтенко, С.Хоружого; особливості впливу шкільного оточення - А.Алексюка, Ю.Бабанського, Л.Зюбіна, О.Киричука, А.Фурмана та ін.; особливості впливу неформального оточення - С.Бєлічевої, М.Бобневої, І.Гояна, К.Лаврової, Ф.Махова, Л.Новікової, І.Полонського, Ю.Яковенко та ін.У першому розділі - «Функціональність соціальних інститутів у процесі соціалізації молоді» аналізуються публікації за темою дослідження, виокремлюється теоретико-методологічна база, на основі якої здійснюється аналіз соціально-філософських витоків дослідження соціальних інститутів, а також методологічні засади і методи соціально-філософського дослідження їх функціональності. Розкриваючи сутність поняття, під соціальними інститутами ці вчені розуміли досить розмаїте коло суспільних явищ: форми мислення, що встановилися в суспільстві; вербальні символи, за допомогою яких можна описати групу соціальних звичаїв, що набули поширення і стали незмінними; ідеї; моделі настанов поведінки членів групи; зразки стандартизованих очікувань, які керують поведінкою індивідів та соціальними відносинами тощо. З його позиції розглядається одна з найважливіших характеристик соціального інституту - функціональність, де під функціями соціальних інститутів розуміються різні аспекти їх діяльності. «Молодь як обєкт впливу інститутів соціалізації» - показано місце і роль соціальних інститутів у процесі соціалізації молоді. У другому розділі - «Дисфункціональність соціальних інститутів як чинник порушення процесу соціалізації молоді» здійснюється соціально-філософський аналіз функціональності інститутів соціалізації; визначаються та обґрунтовуються взаємозвязок між порушенням і невиконанням функцій інститутів соціалізації й виникненням девіацій серед молоді.У дисертації відповідно до мети й завдань роботи на основі діалектичного поєднання соціокультурного і системного методологічних підходів здійснено дослідження процесів порушення функціональності інститутів соціалізації молоді в сучасному українському суспільстві в період його трансформації, що, в свою чергу, призводить до формування та поширення девіацій у молодіжному середовищі. Так, під поняттям «соціальний інститут» розуміється організована система соціальних звязків та відносин, норм та правил, функціональність якої покликана регулювати життєдіяльність членів суспільства та задовольняти їх найважливіші потреби. Дисфункціональність інститутів соціалізації зумовлена активними трансформаційними процесами в українському суспільстві, у тому числі й глобалізаційними, що позначаються на переоцінці цінностей, зміні світоглядних орієнтацій та інтересів тощо. На основі аналізу функціональності сучасної української сімї доведено, що порушення та невиконання виховної, комунікативної, рекреативної, регулятивної функцій призводить до негати

2. Основний зміст дисертації