Встановлення діагностичного значення при верифікації імунодефіцитного захворювання вірогідного зниження рівня експресії молекул, позитивного кореляційного зв’язку між ними та лімфоцитами. Аналіз підвищення рівнів ІЛ-1бета з немотивованим субфебрілітетом.
При низкой оригинальности работы "Дисфункції імунної системи у дітей (виявлення, верифікація, імунореабілітація)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Мета роботи: Розробити скринінгові клініко-анамнестичні критерії виявлення та верифікації дисфункцій імунної системи на підставі вивчення імунних порушень у хворих із рецидивною та хронічною патологією для обґрунтування принципів клініко-імунологічного моніторингу, імунотерапії й імунореабілітації; створити клінічну класифікацію дисфункцій імунної системи. 3.Встановити частоту різних дисфункцій імунної системи (імунодефіцитних захворювань та вторинної імунної недостатності як стану) серед дітей з рецидивною та хронічною патологією. 1.Особливістю дисфункцій імунної системи у дітей була наявність двох принципово різних розладів, що лежали в її основі: станів, які мали тимчасовий характер, та хвороб, прояви яких стійко зберігалися. 4.Дисфункції імунної системи, що зустрічаються у клінічній практиці, мають характер імунодефіцитного захворювання (спадкового, природженого або набутого генезу) та вторинної імунної недостатності, що лягло в основу розробленої нами клінічної класифікації дисфункцій імунної системи у дітей. 4-та група - 130 (8%) дітей з рецидивними герпетичними інфекціями, розподіл яких за віком мав вигляд тригорбої кривої - перший пік припадав на перший рік життя (ЦМВ-інфекція), другий - на вік від 6 до 12 років (Епштейн-Барр вірусна інфекція), третій - на вік від 13 до 15 років і старше (інфекція, обумовлена вірусом простого герпесу І та ІІ типу);1.Використання розроблених клініко-анамнестичних критеріїв та даних родоводу для первинного виявлення імунодефіцитної патології дало змогу покращити верифікацію ІДЗ, передбачити їх генез і попередньо діагностувати спадкові імунодефіцитні захворювання - у 93%, природжені - у 87%, набуті - у 73% випадків. 2.Серед 4252 дітей з клінічними проявами дисфункцій імунної системи виявлялись імунодефіцитні захворювання в 38,2% випадків, а в інших випадках (61,8%) мала місце вторинна імунна недостатність (стан). 3.Результати динамічного клініко-імунологічного спостереження 1625 диспансерних дітей із ІДЗ підтвердили діагноз імунодефіцитних захворювань набутого генезу в 69% випадків, природженого - у 25%, спадкового - у 6% випадків. 6.У обстежених дітей з немотивованим субфебрилітетом та клінічними проявами імунодефіцитних захворювань у 39% випадків у сироватці крові виявлялось збільшення рівнів прозапальних цитокінів в 10-20 разів: середній рівень ІЛ-1? був 992 пкг/мл за N=50 пкг/мл з розбіжністю показників від 602 до 2072 пкг/мл, а середній рівень ФНП-а склав 1189 пкг/мл за N=50 пкг/мл з діапазоном коливань показників від 560 до 1771 пкг/мл. 9.Серед 80 дітей з клінічними проявами ІДЗ, визначався високий рівень експресії рецептору апоптозу, в 78% випадків був виявлений вірогідний позитивний корелятивний взаємозв?язок між кількістю CD4 Т-лімфоцитів та CD95 клітин (r= 0,35), що може бути маркером підвищеного ризику апоптозу та причиною розвитку імунодефіцитної патології.
Вывод
1.Використання розроблених клініко-анамнестичних критеріїв та даних родоводу для первинного виявлення імунодефіцитної патології дало змогу покращити верифікацію ІДЗ, передбачити їх генез і попередньо діагностувати спадкові імунодефіцитні захворювання - у 93%, природжені - у 87%, набуті - у 73% випадків.
2.Серед 4252 дітей з клінічними проявами дисфункцій імунної системи виявлялись імунодефіцитні захворювання в 38,2% випадків, а в інших випадках (61,8%) мала місце вторинна імунна недостатність (стан).
3.Результати динамічного клініко-імунологічного спостереження 1625 диспансерних дітей із ІДЗ підтвердили діагноз імунодефіцитних захворювань набутого генезу в 69% випадків, природженого - у 25%, спадкового - у 6% випадків.
4.Дія несприятливих факторів, що порушують становлення імунної системи дитини в постнатальному періоді, призводить до виникнення ІДЗ набутого генезу, клініко-лабораторні прояви яких продовжують фіксуватись і після усунення впливу провокуючих факторів.
5.Лабораторна верифікація ІДЗ за допомогою кількісних показників субпопуляційного складу лімфоцитів у дітей з різною рецидивуючою патологією була можлива в 49% випадків.
6.У обстежених дітей з немотивованим субфебрилітетом та клінічними проявами імунодефіцитних захворювань у 39% випадків у сироватці крові виявлялось збільшення рівнів прозапальних цитокінів в 10-20 разів: середній рівень ІЛ-1? був 992 пкг/мл за N=50 пкг/мл з розбіжністю показників від 602 до 2072 пкг/мл, а середній рівень ФНП-а склав 1189 пкг/мл за N=50 пкг/мл з діапазоном коливань показників від 560 до 1771 пкг/мл. У разі млявого перебігу інфекційних захворювань та латентного перебігу сепсису у хворих виявляються одночасне збільшення рівнів як ІЛ-1, так і ФНП-а.
7.У 54,1% обстежених дітей, незалежно від характеру ІДЗ, важкий перебіг хвороби супроводжувався вірогідно підвищеним рівнем ІЛ-10 до 1417±80 пкг/мл при фізіологічних коливаннях від 50 до 90 пкг/мл.
8.Виявлено, що низький рівень молекул адгезії CD54 (ICAM-1) (2,08±0,51 за N=22±8 од) збігається зі зниженою кількістю Т-лімфоцитів (15±5%), які визначались методом Е-РУЛ. Це свідчить про низькі адгезивні властивості Т-лімфоцитів у дітей з ІДЗ різного генезу. У разі відсутності кількісних змін Т-ланки, визначених за допомогою методу непрямої імунофлюоресценції з використанням моноклональних антитіл, при виражених клінічних проявах ІДЗ для зясування імунного дефекту велике діагностичне значення має вірогідне зниження експресії CD54-молекул.
9.Серед 80 дітей з клінічними проявами ІДЗ, визначався високий рівень експресії рецептору апоптозу, в 78% випадків був виявлений вірогідний позитивний корелятивний взаємозв?язок між кількістю CD4 Т- лімфоцитів та CD95 клітин (r= 0,35), що може бути маркером підвищеного ризику апоптозу та причиною розвитку імунодефіцитної патології.
10.Доведено, що одним із клінічних проявів ІДЗ є ускладнені форми Епштейн-Барр вірусної інфекції; запропоновано гіпотезу щодо ролі вірусу Епштейн-Барр як етіологічного чинника саркоїдозу.
11.Розроблені принципи селективного клініко-імунологічного моніторингу дітей з ІДЗ з урахуванням етіології, клінічної форми захворювання та характеру імунних дефектів, що дозволило зменшити кількість рецидивів захворювань з 8-9 до 3-4 на рік. Вірогідним лабораторним критерієм ІДЗ слід вважати зниження окремих показників імунного статусу на 50% і більше з урахуванням фізіологічних та сезонних коливань.
12.Розроблена схема етапів імунореабілітації дає змогу визначити адекватний її вид при різних змінах імунного статусу пацієнта, здійснювати ефективний контроль за проведеними імунотерапевтичними втручаннями та зменшити кількість рецидивів захворювань в 3-4 рази.
Практичні рекомендації.
1.Удосконалені скринінгові клініко-анамнестичні критерії рекомендовані для виявлення різних дисфункцій імунної системи у дітей, що покращить діагностику ІДЗ на рівні дільничних педіатрів.
2.Рекомендована клінічна класифікація дисфункцій імунної системи у дітей для проведення диференційної діагностики імунної недостатності як тимчасового стану від імунодефіцитних захворювань.
3.Впровадження верифікації ІДЗ залежно від генезу на спадкові, природжені та набуті дасть змогу обєктивізувати реєстрацію дефектів імунної системи у дітей.
4.Для лікування глибоких дефектів фагоцитозу (кількісних і функціональних), які мають виражену клінічну маніфестацію, доцільно призначати поліоксидоній по 3 мг дітям віком до 12 років та по 6 мг дітям, старшим 12 років, 1 раз на тиждень. Курс терапії має складати від 5 до 10 інєкцій залежно від клінічної ситуації.
5.За важкого перебігу бронхолегеневої патології у дітей ефективним є призначення препарату “Україн” у дозі 2,5 мг 1 раз на 4 дні (курс має складатися із 8 внутрішньомязових інєкцій). Наведена терапія сприяє збільшенню життєвої ємкості легень, зменшенню активності запального процесу, здійснює модулюючий вплив на стан імунної системи (на кількість CD3 і CD4 -T-лімфоцитів та рівень IGG). Це дозволяє зменшити частоту рецидивів (від 4-6 раз на рік до 1-2 випадків) та їх тяжкість.
6.Для лікування синдрому хронічної втоми у дітей ефективним є імуномодулюючий препарат “Україн” у дозі 2,5 мг, частота прийому - двічі на тиждень о 17 годині, враховуючи добові коливання функціональної активності імунної системи і кори наднирникових залоз, курс терапії - 8 внутрішньомязових інєкцій препарату.
7.Використання принципів селективного клініко-імунологічного моніторингу дасть змогу прискорити верифікацію діагнозу ІДЗ на підставі даних діагностичного мінімуму.
2. Казмірчук В.Є. Імунологічні аспекти дерматитів (атопічних та псевдоатопічних) у дітей //Український журнал дерматології венерології косметології Науково-практичне видання. - 2001. - №2-3. - С. 17-23.
3. Плахотна Д.В. Казмірчук В.Е. Механізми розвитку атопічного та псевдоатопічного дерматиту у дітей // Таврический медикобиологический весник. - 2001. - Т.4, №1-2. - С. 251-255.
4. Драннік Г.М. Плахотна Д.В. Казмірчук В.Є. Курченко А.Г. Функціональний стан Т - хелперів І та ІІ типу у дітей з атопічним дерматитом // Імунологія та алергологія. - 2001. - №3. - С. 56-59.
5. Казмірчук В.Є., Плахотна Д.В. Імунні порушення та клінічні особливості перебігу атопічних та псевдоатопічних алергічних захворювань шкіри у дітей // Дерматологія та венерологія. - 2001. -№3.- С.41-44.
6.Казмирчук В.Є., Мирошникова М.І., Плахотна Д.В., Гуменюк Н.О. Эффективность иммуного ответа на последовательное использование дуфалака и имудона у детей с сочетанной патологией ЛОР-органов и желудочно-кишечного тракта // Перинатологія та педіатрія. -2002.- №2.- С.74-78.
7. Гуменюк Н.А., Казмирчук В.Е. Вторичные иммунодефицитные заболевания у детей (дифференциальная диагностика) // Проблеми екології та медицини. - 2002. - Т.6, №5. - С. 15-19.
8.Казмірчук В.Є. Набуті імунодефіцитні захворювання у дітей. // Імунологія та алергологія. - 2002. - №4.- С.72-73.
9.Казмирчук В.Е., Гуменюк Н.А., Мирошникова М.И., Плахотная Д.В., Друганов С.Д. Выявление и верификация иммунозависимой патологии у детей (возможности и перспективы). // Імунологія та алергологія - 2002. - №3. -С. 17-22.
11.Казмірчук В.Є., Мірошнікова М.І. Лікування ускладнених форм Епштейн-Барр вірусної інфекції // Сучасні інфекції. - 2002. - №4. - С.12- 19.
12.Казмирчук В.Е, Гуменюк Н.А. Клинические и иммуномодулирующие эффекты препарата Украин у детей с рецидивирующими бронхолегочными заболеваниями //Ж. Аллергология и иммунология. - 2003. - Т.4, №2. - С. 168-169.
13.Казмірчук В.Є., Мальцев Д.В., Мірошнікова М.І. Сучасні аспекти імунопатогенезу та лікування міастенії гравіс (фізіологічні та аутоімунні процеси в синапсі) // Імунологія та алергологія. - 2003. - №2. - С. 13-18.
14.Казмірчук В.Є., Гуменюк Н.О. Клінічні ефекти препарату “Україн” у дітей з рецидивними бронхолегеневими захворюваннями // Ліки України. - 2003. - №4. - С.40 -42.
15.Казмирчук В.Э., Гуменюк Н.О., Плахотная Д.В. Клинико - иммунологическая эффективность препарата “Украин” у детей с рецидивирующими бронхолегочными заболеваниями // Ліки України. - 2003.- №10. - С. 37-40.
16.Казмірчук В.Є. Принципи селективного клініко-імунологічного моніторингу імунологічно скомпрометованих дітей та основи профілактики імунодефіцитних захворювань // Ліки України. - 2003. - №11.- С. 11-16.
17.Казмірчук В.Є. Роль імунореабілітації дітей зі зниженою протиінфекційною резистентністю // Львівський медичний часопис. - 2003. - №1. - С. 9-13.
18.Казмірчук В.Є. Рецидивуючий бронхіт у дітей як клінічний прояв дисфункції імунної системи // Практична медицина науково практичний журнал. - 2003. - т. ІХ, № 2. - С. 6-13.
19.Казмірчук В.Є. Дисфункції імунної системи у дітей та їх клінічна класифікація // Імунологія та алергологія. - 2003. - №3. - С. 20-26.
20.Казмірчук В.Є. Сучасний погляд на роль імунних дефектів в патогенезі гнійно-септичних захворювань // Імунологія та алергологія. - 2003 . - №4. - С. 26-30.
21.Казмірчук В.Є., Мальцев Д.В. Роль цитокінів у виявленні функціональних порушень імунітету // Ліки України. -2004. - №2. - С. 13-17.
22.Пат. 2001107403 Україна, МКІ А61К38/00. Спосіб лікування ускладнених форм Епштейн-Барр вірусної інфекції у дітей: Пат. 2001107403 Україна, А61К38/00 В.Є. Казмірчук, М.І. Мірошнікова (Україна); Державний департамент інтелектуальної власності. - №47298 А; Заявл. 30.10.2001; Опубл. 17.06.2002, Бюл. №6. - 3 с.
23.Пат. 2001107403 Україна, МКІ А61К35/78. Спосіб імунотерапії рецидивних бронхолегеневих захворювань: Пат. 2001107403 Україна, МКІ А61К35/78 В.Є. Казмірчук, Н.О. Гуменюк (Україна); Державний департамент інтелектуальної власності. - №47299 А; Заявл. 31.10.2001; Опубл. 17.06.2002, Бюл. №6. - 3 с.
24.Пат. 2001117670 Україна, МКІ G01N33/53. Спосіб диференційної діагностики атопічного дерматиту у дітей: Пат. 2001117670 Україна, МКІ G01N33/53 В.Є. Казмірчук, М.І. Мірошнікова, Н.О. Гуменюк, Д.В. Плахотна (Україна); Державний департамент інтелектуальної власності. - №48678 А, Заявл. 09.11.2001; Опубл. 15.08.2002, Бюл. №8. - 3 с.
25.Пат. 2002054127 Україна, МКІ А61К35/78. Спосіб прогнозування ускладнених форм Епштейн-Барр вірусної інфекції: Пат. 2002054127 Україна, МКІ А61К35/78 В.Є. Казмірчук (Україна); Державний комітет інтелектуальної власності. - №52447 А, Заявл. 21.05.2002; Опубл. 16.12.2002, Бюл. №12. - 3 с.
26.Пат. 2003076418 Україна, МКІ А61К35/78, А61В10/00. Спосіб лікування синдрому хронічної втоми та імунних дисфункцій: Пат. 2003076418 Україна, МКІ А61К35/78, А61В10/00 В.Є. Казмірчук, М.І. Мірошнікова, Н.О. Гуменюк, Д.В. Плахотна (Україна); Державний комітет інтелектуальної власності. - №63807А, Заявл. 09.07.2003; Опубл. 15.01.2004, Бюл. №1. - 3 с.
27.Казмирчук В.Е., Мирошникова М.И. Иммунологические проблемы TORCH инфекции (миф и реальность) // Пр. І науково-практичної конференції “Епідеміологія, імунопатогенез, діагностика та лікування TORCH-інфекції” (Київ, 2001). - Ж. Імунологія та алергологія. - 2001. - №4. - С. 36 -37.
28.Казмірчук В.Є., Н.О. Гуменюк Проблема набутих імунодефіцитних захворювань у дітей // Пр. ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції “Питання імунології в педіатрії” (Київ, 2002). - Ж. Перинатологія та педіатрія. - 2002.- №3. - С. 81.
29.Казмирчук В.Е., Н.А. Гуменюк Клинические и иммуномодулирующие эффекты препарата Украин у детей с рецидивирующими бронхолегочными заболеваниями // Мат. V Съезда иммунологов и аллергологов СНГ (Санкт-Петербург, Россия). - Ж. Аллергология и иммунология. - 2003. - Т.4, №2. - С. 168-169.
30.Казмирчук В.Е., Гуменюк Н.А., Плахотная Д.В., Петровская Т.В. Трудности выявления первичных иммунодефицитных заболеваний // Збірка тез І Національного конгресу України з імунології, алергології та імунореабілітації. -Алушта (Україна), 1998. - С. 91 - 92.
31.Казмирчук В.Е., Плахатная Д.В. Дисметаболическая иммуносупрессия и ее роль в гастропатологии // Мат. Юбилейной науково-практической конференции “Актуальные вопросы детской гастроэнтерологии”. - Киев (Украина), 1998. - С. 42-43.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
