Директивні мовленнєві акти в публіцистичному дискурсі - Автореферат

Зрослий інтерес до проблем вербальної комунікації зумовив потребу мовознавців зосередити увагу на мовленнєвому акті як результаті комунікативної взаємодії між адресантом та адресатом, а також на мовних засобах вираження інтенції адресанта у процесі мовленнєвого спілкування. В українській і зарубіжній лінгвістиці проблема вивчення директивних мовленнєвих актів була і залишається актуальною. Строссона та ін. реалізовано логіко-філософський підхід до вивчення проблеми мовленнєвих актів загалом і директивних мовленнєвих актів зокрема, то у дослідженнях Ф. С. Однак практично поза увагою мовознавців залишилися важливі питання формування і функціонування директивних мовленнєвих актів у публіцистичному дискурсі, що актуалізує необхідність комплексного дослідження семантичних, структурних і комунікативно-прагматичних властивостей директивів. Такий всебічний аналіз дозволить зясувати актуальні теоретичні питання: визначити місце директивів серед інших класів мовленнєвих актів, виявити специфіку діалогічності у мовленнєвих жанрах публіцистичного дискурсу, встановити модифікаційні особливості прагматичного значення директивів, визначити типові комунікативні ситуації, в яких реалізуються аналізовані акти тощо.У першому розділі „Теоретичні засади вивчення директивних мовленнєвих актів в українському і зарубіжному мовознавстві” викладено прагмалінгвістичні та лінгвокомунікативні основи дослідження директивних мовленнєвих актів, визначено поняттєво-термінологічний апарат. У дисертації мовленнєвий жанр розглядається як комунікативна категорія, що перебуває в тісній взаємодії з дискурсом і мовленнєвим актом, тобто мовленнєві жанри, в яких реалізуються мовленнєві акти, формують дискурс. Функціональний стиль і дискурс реалізуються у різних категоріальних системах: дискурс як ієрархічно найвища комунікативна категорія розглядається у взаємодії з мовленнєвим жанром і мовленнєвим актом, тоді як функціональний стиль через підстилі реалізується в мовних жанрах. До спеціалізованих засобів вираження спонукальності в директивних мовленнєвих актах, які функціонують у публіцистичному дискурсі, ми відносимо спонукальні речення з предикатом у формі перформатива, що здебільшого виражається дієсловом, ужитим у 1-й особі однини і множини теперішнього часу дійсного способу: Для того, щоб українська книжка мала можливість реалізувати свою культурну, просвітницьку, інформаційну, виховну та інші функції, прошу вжити заходів щодо розширення книготорговельної мережі та прийняти відповідну постанову Кабінету Міністрів України (Урядовий курєр); З метою вдосконалення механізму демократичного цивільного контролю за діяльністю спецслужби, розвязання проблемних питань її реформування ми запрошуємо всіх бажаючих взяти участь в обговоренні цієї теми (Урядовий курєр) чи умовного способу: Я радив би уряду перш за все прагматично забезпечити управління фінансове, дотримуватися абсолютно жорсткої дисципліни виконання бюджету 2008 року (Урядовий курєр). Якщо 2-а форма діалогічності адресант (конкретна особа) - адресат (конкретна особа) функціонує у висловлюваннях монологічних публіцистичних мовленнєвих жанрів відкритого листа й указу: …Призначити Ілащука Володимира Степановича виконуючим обовязки президента Національної телекомпанії України (Урядовий курєр), то 3-я форма адресант (конкретна особа) - адресат (абстрактна група людей, обєднаних спільною сферою діяльності) реалізується у висловлюваннях монологічних жанрів вітання, відкритого листа, указу, статті, публічного виступу, тісно взаємодіючи з полілогічністю за критерієм кількості осіб, які мають стосунок до виконання майбутньої мовленнєвої дії: …Постановляю: Кабінету Міністрів України: опрацювати в установленому порядку питання щодо створення спеціального уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань державної мовної політики, визначивши його основними завданнями, зокрема, участь у формуванні та забезпечення реалізації державної мовної політики (Урядовий курєр).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ