Дипломатичні відносини між Польщею та УСРР 1921-1923 рр. - Автореферат

Крім того нині і перед Україною, і перед Республікою Польща значною мірою стоять ті ж проблеми, які непокоїли український і польський народи на початку 1920-х рр. Досвід дипломатичних відносин між Польщею та УСРР переконливо доводить, що принесення в жертву інтересів держави амбітним планам або ідеологічним постулатам призводить до вкрай напружених відносин і шкодить обом сторонам. зясувати політичні та економічні наслідки діяльності української радянської та польської дипломатії для України та Польщі. Наукова новизна праці полягає в тому, що у ній комплексно досліджено дипломатичні відносини між Польщею і УСРР на основі аналізу введених до наукового обігу нових документів і матеріалів державних установ УСРР, РСФРР та Польщі, мемуарів, почерпнутих в українських, російських, польських архівах і бібліотеках, переглянуто оцінки конкретних історичних подій, висвітлено замовчувані або спотворені сторінки українсько-польських та українсько-російських взаємин. Докладно показано перипетії створення повноважного представництва УСРР у Варшаві і посольства Польщі у Харкові; висвітлено взаємини між дипломатичними відомствами УСРР і РСФРР та партійним керівництвом, розкрито реалізовані українською радянською дипломатією „дипломатичні наступи” проти Польщі та відповіді на них польської дипломатії; визначено роль української радянської дипломатії у ліквідації „петлюрівщини”; охарактеризовано діяльність спецслужби КП(б)У „Закордоту” і вплив цієї діяльності на дипломатичні відносини з Польщею; зясовано суть „галицького питання” для радянської зовнішньої політики; визначено зміст економічної політики радянських республік щодо свого найближчого оточення за кордоном; охарактеризовано спроби налагодження торговельних відносин між Польщею і УСРР та процес згортання цих відносин під тиском Москви.Дисертація складається зі вступу, пяти розділів, списку використаних джерел та літератури (32 сторінки, 387 позицій).М.Гетьманчук простежив боротьбу більшовицької Росії та Польщі за володіння переділеними українськими землями, зясував місце українського фактора у зовнішній політиці цих держав у міжвоєнний період, при цьому докладно та обєктивно проаналізував політику УСРР у процесі й реалізації умов Ризького миру. Дослідженням В.Сідака і В.Козенюка уможливили зясування взаємозвязку між діяльністю радянських спецслужб із розпалювання світової революції та українською радянською дипломатією, зокрема діяльність „Закордоту”. Т.Єременко на основі переважно польських джерел розкрила сутність відносин Польщі та радянської України. Особливий інтерес дослідники виявляють до подій радянсько-польської війни 1920 р., Ризького миру та політики Й.Сталіна щодо Польщі та поляків у 30-40-і роки. Автором використано такі групи джерел: 1) законодавчі акти найвищих державних органів влади УСРР, РСФРР, СРСР, Польщі; 2) архівні матеріали міністерств, наркомів, громадських організацій, політичних партій; 3) документи дипломатичних місій та посольств, договори, конвенції, угоди, ноти, протоколи зустрічей дипломатів, матеріали перемовин, телефонограми, телеграфні повідомлення, записки, звіти, виступи, інтервю тощо; 4) матеріали суспільно-політичного життя в УСРР та Польщі; 5) документи української еміграції та діаспори; 6) періодична преса УСРР, РСФРР, СРСР, Польщі; 7) мемуари, спогади, щоденники, особисті записки, епістолярна спадщина - листи, нотатки тощо; 8) документи статистики; 9) енциклопедично-довідкові матеріали. 4 та 67 фонди ЦДАВО України (відповідно НКЗС УСРР та українського радянського посольства у Польщі) дають змогу висвітлити процес становлення і розвитку дипломатичних відносин між Польщею і УСРР, визначити основні проблеми взаємовідносин, справжні мотиви тих чи тих дій дипломатів, показати взаємини дипломатичних служб Росії та України, зясувати персональний склад дипломатичного представництва, взаємини між органами ВНК-ДПУ і НКЗС УСРР, причетність повноважних представництв до розвідувальної діяльності тощо.Джерельна база, яку складають архівні документи фондів Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, Центрального державного архіву громадських обєднань України, Галузевого державного архіву Служби безпеки України, Archiwum Akt Nowych w Warszawie та ін. є достатньою для вирішення завдань сформульованих у дисертації. Дипломатичні відносини між Польщею та УСРР у 1921-1923 рр. були одними з основних у комплексі зовнішніх відносин радянських республік, тому що саме Польща стала першою країною, яка визнала радянські республіки і встановила з ними дипломатичні відносини. Відкриття повноважного представництва УСРР у Варшаві і Польщі в Харкові виявилось доволі складним завданням, незважаючи на те, що обмін посольствами було передбачено умовами Ризького миру. Виходячи з цього, українська радянська дипломатія була не просто слухняним знаряддям реалізації політики Кремля, а намагалась реалізовувати самостійний зовнішньополітичний курс, який враховував би інтереси радянської України, і, крім того, сама виступала генератором виро

Зміст дисертації відображений у 6 авторських статтях у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.Основний зміст дисертації