Дипломатичні документи як джерело з історії українсько-німецьких відносин доби Центральної Ради - Автореферат

Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що історія українсько-німецьких відносин доби Центральної Ради є однією з найсуперечливіших проблем вивчення зовнішньополітичного аспекту Української революції 1917 - 1920 рр. У працях безпосередніх учасників подій і науковців української діаспори, радянських дослідників, зарубіжних учених і представників сучасної української історіографії зовнішньополітичному курсу Центральної Ради та характеру українсько-німецьких взаємин надавалися кардинально протилежні оцінки. Обєктивне вивчення, переосмислення й неупереджене відтворення історії українсько-німецьких відносин доби Центральної Ради в міжнародно-правовій, політичній, економічній, військовій та інших галузях повинно базуватися на всебічному вивченні дипломатичних документів, оскільки вони найбільш повно відображають сферу міждержавних взаємин. Не зважаючи на це, джерелознавчі аспекти вивчення дипломатичних документів як джерел з історії українсько-німецьких відносин доби Центральної Ради досі не були обєктом наукового дослідження. Мета дослідження полягає у визначенні складу, структури, інформативних можливостей та надійності комплексу дипломатичних документів як джерел з історії українсько-німецьких відносин доби Центральної Ради. Наукова новизна дослідження зумовлена постановкою та розробкою актуальної джерелознавчої проблеми, яка ще не отримала належного висвітлення у науковій літературі, отже, у дисертації було: 1) визначено склад комплексу дипломатичних документів з історії українсько-німецьких відносин доби Центральної Ради, розроблено його класифікацію, розкрито системні звязки між різними видами джерел; 2) впроваджено до наукового обігу нові джерела з теми дослідження, здійснено авторський переклад маловідомих іншомовних документів, установлено їхню джерелознавчу цінність; 3) здійснено джерелознавчий аналіз дипломатичних документів з історії українсько-німецьких відносин доби Центральної Ради, визначено автентичність документів, розкрито їхній інформативний потенціал щодо досліджуваної проблеми; 4) установлено надійність комплексу дипломатичних документів та обґрунтовано їхнє місце серед інших груп джерел під час вивчення історії українсько-німецьких взаємин доби Центральної Ради.Структура роботи зумовлена метою дослідження, складається з переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів, семи підрозділів, висновків, посилань, списку джерел і літератури, 17 додатків.У першому розділі - «Історіографія, джерельна база та методологія дослідження» - проаналізовано стан наукової розробки проблеми, охарактеризовано джерельну базу дослідження, установлено склад комплексу дипломатичних документів, запропоновано його класифікацію та обґрунтовано методологію дослідження. Зокрема, у першому підрозділі «Історіографія проблеми» зазначено, що аналіз джерелознавчої літератури дозволив виділити три групи робіт: 1) праці методологічного характеру із загального джерелознавства; 2) наукові розвідки, в яких розглядалися проблеми джерелознавства історії зовнішньої політики і дипломатії; 3) дослідження, у яких проаналізовано окремі дипломатичні документи з історії українсько-німецьких відносин доби Центральної Ради. Отже, не дивлячись на те, що радянською, зарубіжною і сучасною українською історіографією накопичено певний досвід роботи із дипломатичними документами, джерелознавчі аспекти дослідження дипломатичних документів з історії українсько-німецьких відносин доби Центральної Ради ними не розглядалися. Не зважаючи на те, що сучасні українські науковці використовують зарубіжні й вітчизняні архівні матеріали, які майже не розглядалися їхніми радянськими попередниками через ідеологічні обмеження, а науковцями української діаспори і зарубіжними вченими - через відсутність доступу до них, велика кількість дипломатичних документів залишається поза джерельною базою досліджень: міжнародні договори, протоколи, їхні проекти, вірчі листи, ратифікаційні грамоти, інші види дипломатичного листування, внутрішньої документації органів зовнішніх зносин УНР, Німеччини, інших держав. Вернадського зібрано копії міжнародних договорів і протоколів з історії українсько-німецьких відносин доби Центральної Ради та їхні попередні проекти , дипломатичне листування українського походження, матеріали засідань Ради Народних Міністрів УНР, Центральної Ради, протоколи Брестської конференції і засідань торгово-економічної комісії, нормативно-розпорядчі документи вищих органів влади та урядові відозви та заяви , службове листування українського походження, документи представницького характеру.До складу комплексу дипломатичних документів з історії українсько-німецьких відносин доби Центральної Ради входять матеріали, що відкладалися в процесі дипломатичної діяльності центральних і закордонних органів зовнішніх зносин держав. Пошук і опрацювання визначеного кола джерел засвідчили, що виявлений в архівних і бібліотечних установах комплекс дипломатичних документів є достатньо репрезентативним щодо вивчення проблеми, оскільки представлений усіма різновидами д

Зміст дисертації відображено в десяти публікаціях, пять з яких - у фахових виданнях.ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ