Єдиний освітній простір як інтегративна система: соціально-філософський аналіз - Автореферат

Актуальність дослідження зумовлена потребою вивчення явищ та процесів, що трансформують систему освіти в усьому світі та в Україні. останніми роками відбувся перехід середньої освіти в Україні на 12-річний термін навчання, були запроваджені нові освітньо-кваліфікаційні рівні вищої освіти. крім того, Україна у травні 2005 року приєдналась до болонського процесу, та визнала до 2010 року пріоритетним напрямком розвитку створення єдиного європейського освітнього та наукового простору. поглиблення міжнародних звязків у всіх сферах суспільного життя спричиняє потребу суттєвої трансформації системи освіти України. Отже, принципові зміни засад освіти призводять до появи багатьох понять, що визначають нові форми соціально-філософського осмислення закономірностей розвитку суспільства. до таких понять належить поняття "єдиний освітній простір" (ЄОП). однак ще немає визначеності та адекватного розуміння ЄОП, оскільки вживання як синонімічних разом із поняттям "ЄОП" таких понять, як світовий освітній простір, міжнародний освітній простір, європейський освітній простір, європейський простір вищої освіти, освітній простір країн СНД та ін. свідчить про те, що не розроблено чіткого науково-методологічного термінологічного забезпечення ЄОП. Аналіз попередніх досліджень доводить, що поняття "ЄОП" широко використовується. проте, поняття "ЄОП" розглядається, переважно, у контексті юридичних наук, педагогіки, філософії освіти, соціології освіти. в той же час формування ЄОП є відбиттям глобальних інтегративних процесів, що відбуваються у всьому світі й впливають на всі сфери суспільного життя й на систему освіти. тому важливо розуміти ЄОП як частину світового процесу та визнавати, що соціально-філософське обґрунтування засобів і механізмів створення ЄОП має загальнокультурне значення. Недостатня дослідженість та надзвичайна актуальність теоретичного обґрунтування ЄОП зумовлюють потребу вирішення наукового завдання, яке полягає у розкритті соціально-філософського змісту ЄОП та виявленні перспектив його формування в умовах трансформування інституту освіти в Україні. Системно-генетичний підхід застосовувався для визначення умов зародження, розвитку та перетворення, зясування механізмів створення ЄОП; системно-діяльнісний підхід - для визначення особливостей впливу економіки та інформаційних технологій на ЄОП, а також для визначення ролі національної мови при створенні ЄОП.За засобом визначення в суспільній свідомості ідеї єдності, цілісності світу, що відбивається в поняттях: 1) за формальною моделлю поняття: “єдиний (освітній, економічний, політичний, туристичний, медичний та т. далі) простір” - така конструкція понять відбиває основну ідею сучасності - “інтеграція у просторі та часі”, тому вона є такою розповсюдженою (Я. Оскільки ці поняття відбивають географічну локалізацію інтеграційних процесів, рекомендується використання їх у конкретних ситуаціях, окремих випадках реалізації програм міжнародної інтеграції в освіті (а саме, коли йдеться про ЄОП Європи, ЄОП світу та т.п.). Іншими словами, варто говорити про освіту всього світу (світовий освітній простір), про системи освіти декількох країн (міжнародний освітній простір), у країні (національний освітній простір); 3) єдиний (освітній або освітянський) простір - поняттям “єдиний освітянський простір” визначається вся сукупність освітніх установ та система культурно-просвітніх установ, що виконують функції транслювання культурних цінностей, функції виховання людей. За документами Болонського процесу ЄОП має назву “European Higher Education Area” (дослівно означає Європейська область (зона) вищої освіти”) та є поняттям, що не набуває теоретичної та філософської глибини, й стосується, переважно не всієї освіти, а тільки переутворенням у системі вищої освіти країн ЄС.Теоретико-методологічні підходи до визначення поняття ЄОП дозволили виокремити такі групи змістів, якими наділяють поняття ЄОП: 1) за засобом визначення ідеї єдності, цілісності і в сфері освіти, і в інших галузях суспільного буття, в поняттях; 2) за галуззю - нормативні документи, наукові праці з різних дисциплін, присвячені проблемі ЄОП; 3) за національними особливостями сприйняття ЄОП; це, у свою чергу, дозволило виявити та конкретизувати групу тотожних з поняттям ЄОП, але не взаємозамінних понять - світовий освітній простір, міжнародний освітній простір, європейський освітній простір, європейська зона вищої освіти. Поняття ЄОП визначено завдяки розкриттю змісту понять "світовий освітній простір", "міжнародний освітній простір", "Європейський освітній простір", "Європейська зона вищої освіти", "Європейський простір вищої освіти", "ЄОП словянських держав", "Євразійський освітній простір", ЄОП СНД та ін. як таких, що певною мірою, у різних ракурсах, розкривають сутність ЄОП. Етапам інституціоналізації "виникнення потреби, задоволення якої вимагає спільних організованих дій" та "формування загальних

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ