Династія грецьких купців Петрококіно в економічному і соціокультурному житті Російської імперії (XIX – початок ХХ ст.) - Автореферат

Вивчення біографій представників цієї діаспори є важливим аспектом гуманітарних розвідок, що допомагає зрозуміти причини, які призвели до формування стійких груп населення - носіїв грецьких традицій, а також підтверджує той факт, що ці переселенці не тільки адаптовувалися в інших країнах, а й ставали видатними постатями на новій батьківщині. Територіальні межі роботи охоплюють терени Греції, України та Росії (у сучасних кордонах), в яких розгорталася діяльність династії Петрококіно. Мета роботи полягає у реконструкції цілісної картини появи, особливостей життя, принципів та напрямків діяльності представників династії Петрококіно у Російській імперії. простежити генеалогічні звязки між членами 11-ти сімей Петрококіно, що мешкали в Російській імперії; зясувати їхні родинні звязки з Петрококіно у країнах Західної Європи, а також з іншими сімями вихідців з острова Хіоса; охарактеризувати причини переселення представників династії Петрококіно до Російської імперії, ступінь адаптації грецьких купців до реалій життя на новій батьківщині;З середини ХХ ст. українські й російські вчені почали розробку історії грецької діаспори та окремих грецьких родин у Російській імперії, проте щодо династії Петрококіно до останнього часу не існувало комплексного дослідження, хоча є окремі розвідки про діяльність її представників у деяких сферах. Велику групу актових та діловодних матеріалів складають документи, які містяться у фондах архівосховищ України, Росії та Греції і зберігаються у Державному архіві Одеської області (ДАОО), Російському державному історичному архіві (РДІА), родинному архіві Стефану-Петрококіно (м. 16) та ін., які зберігають справи про включення іноземців Петрококіно в одеське міщанство і купецтво, про їх перехід у російське підданство тощо. Стефану-Петрококіно зберігаються документи щодо таганрозької і маріупольської гілок династії та мемуари сучасників Петрококіно - П. У підрозділі "Родоначальники династії Петрококіно в Росії і розселення членів родини на території Російської імперії" розкрито поетапне облаштування представників сімї Петрококіно у першій половині XIX ст. в Одесі та містах Азовсько-Донського регіону, а з середини XIX ст.Причиною переселення вихідців з острова Хіоса до Росії стали, насамперед, такі фактори як національний і релігійний гніт, політична нестабільність на їхній історичній батьківщині, що перебувала під адміністративно-територіальною владою Туреччини, а з іншого боку - привабливість регіонів Російської імперії для інвестування капіталів і розвитку сімейного бізнесу. Економічна експансія родини Петрококіно почалася з Одеси, де облаштувався Євстратій Дмитрович Петрококіно і троє його синів. Найближчими родичами одеських Петрококіно, які долучилися до їхніх сімей через інститут шлюбу та хрестин, були представниками різних соціальних станів, частково і різних національностей (німців, росіян, вихрещених євреїв та ін.), що свідчить про поступову асиміляцію на російському ґрунті. Петрококіно зробили значний внесок в економіку дореволюційної Росії в сфері судноплавства, торгівлі, банківської справи, страхування, виробництва і збуту тютюнової продукції та будівельних матеріалів, освітлення, управління. За допомогою сімейних звязків за межами імперії "російські" Петрококіно сприяли розвиткові міжнародних економічних проектів, що особливо яскраво проявилося у банківській справі та участі представників династії в залученні англійських, французьких і німецьких капіталів до російської видобувної галузі.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У висновках узагальнено основні результати дисертаційного дослідження, які зводяться до наступних положень: 1. Причиною переселення вихідців з острова Хіоса до Росії стали, насамперед, такі фактори як національний і релігійний гніт, політична нестабільність на їхній історичній батьківщині, що перебувала під адміністративно-територіальною владою Туреччини, а з іншого боку - привабливість регіонів Російської імперії для інвестування капіталів і розвитку сімейного бізнесу.

2. Протекціоністська політика російського уряду в XIX ст. по відношенню до іноземців, повязана з необхідністю заселення і освоєння губерній Новоросійського краю, стимулювали імміграцію греків та тривале перебування на цій території. Згодом ареал їх проживання поширювався. Розселення династії Петрококіно є типовим прикладом конструктивної внутрішньо сімейної політики з метою ефективної інтеграції у соціальне й економічне середовище спочатку портових, а потім і столичних російських міст від південних до північних кордонів Російської імперії.

3. Економічна експансія родини Петрококіно почалася з Одеси, де облаштувався Євстратій Дмитрович Петрококіно і троє його синів. Ця найбільша гілка за період з 1814 по 1957 рр. дала 6 поколінь одеських Петрококіно (115 осіб). В Азовсько-Донському регіоні в 1820-х рр. оселилися троє рідних його братів: у Таганрозі - Михайло й Антоній та в Маріуполі - Дмитро. Сліди їхнього перебування в цих містах, а також підприємницька діяльність у Керчі, Маріуполі і Ростові-на-Дону (10 осіб у 2-х поколіннях) простежуються до кінця XIX ст. Ще чотири брати Петрококіно - Фемістокл, Димитрій, Алківіад і Феодор Івановичі - з 1860-х по 1919 рр. проживали в Санкт-Петербурзі, утворивши фінансово-промислову групу підприємців і банкірів.

4. Оточення Петрококіно земляками-греками дозволяло не допускати забуття родового коріння і традицій. Вони укладали шлюби переважно з грекинями, проживали у грецьких кварталах російських міст, були членами еллінських товариств, давали дітям родинні імена. Вся обрядовість, повязана з найважливішими подіями - таїнствами народження, хрещення, одруження і смерті - здійснювалася, як правило, у грецьких церквах. Так зберігалися і передавалися з покоління у покоління самобутність і етнічна самосвідомість. У сімях Петрококіно помітна активна підтримка своїх національних традицій.

5. Кожна з гілок "російських" Петрококіно утворила широке коло родинних звязків як в цій державі, так і за її межами. Найближчими родичами одеських Петрококіно, які долучилися до їхніх сімей через інститут шлюбу та хрестин, були представниками різних соціальних станів, частково і різних національностей (німців, росіян, вихрещених євреїв та ін.), що свідчить про поступову асиміляцію на російському ґрунті.

6. Підтверджено родинні звязки між "російськими" і "зарубіжними" Петрококіно. Встановлено, що представники династії проживали у Греції (на острові Сірос, у Ставродромії, Афінах), Туреччині (Константинополь, Смірна), Італії (Трієст, Ліворно), Франції (Париж), Австрії, Індії, США та на Мальті.

7. Усі "російські" Петрококіно, за рідкісним винятком, належали до купецтва. Переважній більшості з них вдавалося просуватися станово-ієрархічними сходами і утримувати високий соціальний статус купців 2-ї і 1-ї гільдій. 4 сімї за особливі здобутки одержали звання потомствених почесних громадян. Такі фактори як родинні та дружні звязки, наявність спільного хіоського походження, особисті й ділові закордонні контакти представників різних гілок династії дозволяли забезпечувати стійкість торговельних і підприємницьких операцій, накопичення, передачу і рух капіталу в межах родини і тим самим гарантувало економічну стабільність і захист інтересів клану протягом усього XIX ст.

8. Петрококіно зробили значний внесок в економіку дореволюційної Росії в сфері судноплавства, торгівлі, банківської справи, страхування, виробництва і збуту тютюнової продукції та будівельних матеріалів, освітлення, управління. Виявлено 26 комерційних закладів, в яких вони приймали участь як власники або партнери - це 2 торгові доми (в Одесі й Санкт-Петербурзі), 7 банків та 17 акціонерних товариств. Протягом сторіччя спостерігалося розширення їхньої підприємницької діяльності та розгалуження бізнесу, освоєння нових галузей, таких як страхова справа, організація акціонерних товариств, участь у золотовидобувному бізнесі, залізоробній і сталеливарній промисловості. За допомогою сімейних звязків за межами імперії "російські" Петрококіно сприяли розвиткові міжнародних економічних проектів, що особливо яскраво проявилося у банківській справі та участі представників династії в залученні англійських, французьких і німецьких капіталів до російської видобувної галузі.

9. Помітне місце Петрококіно посідали в започаткуванні й організації роботи наукових товариств, особливо у галузі садівництва та виноградарства.

10. Одним з напрямків суспільної діяльності Петрококіно була доброчинність. Представники родини займалися благодійністю, використовуючи різні форми і напрямки роботи. Численні архівні джерела свідчать про активну участь представників династії у 12 філантропічних товариствах, які надавали допомогу співвітчизникам-грекам, бідним городянам, дітям-сиротам, жінкам, що позбавилися даху, сліпим, інвалідам Першої світової війни, безпритульним тваринам тощо. Петрококіно робили пожертви, а також здійснювали особистий внесок альтруїстичною роботою на громадські потреби.

11. Петрококіно залишили помітний слід у художньому і спортивному житті Росії участю Є.М. і К.К. Петрококіно у започаткуванні та діяльності низки товариств в Одесі - витончених мистецтв, південноросійських художників, літературно-артистичного, Чорноморсько-Морського, футбольного, автомобільного та ін., а також розвитком тенісу і видатними спортивними досягненнями А.П. Петрококіно у Санкт-Петербурзі.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ТА ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Сапожников И.В., Белоусова Л.Г. Греки под Одессой: Очерки истории п. Александровка-Арнаутовка с древнейших времен да начала ХХ века. - Одесса - Ильичевск: Элтон-2 - Гратек, 1999. - 264 с.

2. Белоусова Л. История греческой диаспоры в материалах Государственного архива Одесской области // Україна - Греція: архівна та книжкова спадщина греків України: Наук. зб. - К.: Ін-т історії України АН України, 1998. - С. 36-47.

3. Белоусова Л.Г. Греки на юге Украины. Обзор фондов Государственного архива Одесской области (конец XVIII - XX вв.) // Греки Одессы: Именной указатель по метрическим книгам Одесской Греческой Свято-Троицкой церкви. Ч. 1. 1800-1831. (Труды Государственного архива Одесской области. - Т. II). - Одесса: Друк, 2000. - С. XVI-XXIV.

4. Белоусова Л.Г. Международные связи Государственного архива Одесской области, 1920-2000 гг.: опыт и перспективы // Архів. Документ. Історія. Сучасність. (Праці Державного архіву Одеської області. - Т. IV). - Одеса: Друк, 2001. - С. 207-212.

5. Белоусова Л.Г., Харковенко В.В. Метрические книги Херсонской губернии и греческой Одесской Свято-Троицкой церкви в фонде Херсонской духовной консистории (ГАОО) // Генеалогический вестник. - Вып. 19. - СПБ., 2004. - С. 74-78.

6. Белоусова Л.Г. Хиосские греки в Одессе: Петрококино // Вклад выходцев из о. Хиос в развитие Одессы: Материалы междунар. конф. - Од., 2004. - С. 56.

7. Білоусова Л.Г., Сапожников І.В. Розвиток краю у ХІХ - на початку ХХ століть: 1803-1917 роки // Край Овідія: археологія і історія Овідіопольського району. - Одеса: Астропринт, 2005. - С. 116-170, 424-441.

8. Белоусова Л.Г. Греческие купцы Петрококино в Одессе: благотворительная и общественная деятельность (2-я половина XIX в.) // Науковий вісник Одеського державного економічного університету. - № 5 (42). - Одеса, 2007. - С. 16-27.

9. Белоусова Л.Г. Благотворительная и общественная деятельность греческих купцов Петрококино в Одессе (2-я половина ХІХ - начало ХХ вв.) // Наукова думка інформаційного віку - 2007: Матеріали ІІ-ї Міжнар. наук. -практ. конф. - Т. 5: Історія. Політологія. Право. Філософія. - Дніпропетровськ: Наука та освіта, 2007. - С. 6-11.

10. Белоусова Л.Г. К вопросу об интеграции греческих купцов в экономику Российской империи: династия хиосских негоциантов Петрококино в Одессе (ХІХ - начало ХХ вв.) // Наука и образование - 2007: Материалы V Междунар. научно-практ. конф. - Т. 5: История. - Днепропетровск: Наука и образование, 2007. - С. 39-43.

11. Белоусова Л.Г. Торговий дім грецьких купців "Брати Петрококіно" в Одесі // Міжнародні звязки України. Наукові пошуки і знахідки: Міжнародний зб. наук. праць. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2007. - С. 44-50.

12. Білоусова Л.Г. Торговий дім "Брати Петрококіно" в Одесі: внесок в економічний розвиток Російської імперії (XIX - початок ХХ ст.) // Наукові праці Миколаївського державного гуманітарного університету імені Петра Могили. Історичні науки: Науково-методичний журнал. - Т. 74. - Вип. 61. - Миколаїв, 2007. - С. 143-149.

13-17. Греки Одессы: Именной указатель по метрическим книгам Одесской Греческой Свято-Троицкой церкви. 1800-1920 / Ред. и предисл. Л.Г. Белоусова. Авторы-состав.: Л.Г. Белоусова, Т.Е. Волкова, Г.Л. Малинова, В.В. Харковенко // Труды Государственного архива Одесской области. - Т. II. - Часть І. 1800-1831. - Одесса: Друк, 2000. - 364 с.; Том IV. - Часть II. 1834-1852. - Одеса: Друк, 2002. - 360 с.; Том XI. - Часть III. 1853-1874. - Одесса: Друк, 2003. - 236 с.; Том XIII. - Часть IV. 1875-1891-Одесса: Фотосинтетика, 2004. - 339 с.; Том XIV. - Часть V. 1802, 1892-1906. - Одесса: Прес-курєр, 2005. - 320 с.