Динаміка зсувного процесу Середнього Придніпров’я на прикладі ділянки Трипілля-Канів - Автореферат

Зсувний процес, який має значний розвиток, у межах природно-техногенної системи “схил-водосховище” приносить значні збитки і визначає ряд народногосподарських проблем. Ураження території досліджень зсувами складає більш 50% для Київського підрайону і близько 20% - для Канівського підрайону. Усього на узбережжі Канівського водосховища описано більше 300 зсувів. Мета визначає основні завдання дослідження: - вивчення режиму зсувного процесу для встановлення закономірностей його динаміки; Просторовий прогноз ураження району Канівських дислокацій зсувним процесом виконаний за допомогою методу зсувного потенціалу, який дозволив виділити три типи ділянок - з низькою, середньою та високою імовірністю ураження зсувним процесом.Були виділені райони розвитку зсувів, надана їх характеристика і намічені міри боротьби з руйнуванням схилів. Метою досліджень було встановлення закономірностей зміни площі зсувів і їх приуроченості до різних елементів схилу в кожний з років періоду спостережень, для визначення звязку з факторами зсувоутворення. Його застосування дозволило виділити потенційно небезпечні ділянки розвитку зсувного процесу та встановити основні фактори, що викликають зсуви - ерозію та абразію. Геологічна будова Київського підрайону має ряд особливостей, які призводять до розвитку зсувного процесу на берегових схилах: - у верхній частині схилів залягає потужна верства лесів та лесоподібних суглинків, яку підстеляє товща валунних суглинків (морена), що вміщує перший від поверхні водоносний горизонт, нижче лежать червоно-бурі та строкаті глини. Зсуви, на юрських глинах, розвинуті на схилах, де глини мають відносно високе положення, що найчастіше спостерігається в передових частинах складок-вскидів. геологічна будова Канівського підрайону характеризується : - складними умовами залягання юрських порід - серії складок-вскидів, зібрані в луски, це обумовило значну висоту схилів та інтенсивний розвиток екзогенних геологічних процесів;Досліджено закономірності розвитку зсувного процесу для двох типів геологічного середовища: Київський підрайон - горизонтальне залягання порід палеогену, неогену і четвертинного віку і Канівський підрайон - дислоковані складчасті структури юрського, крейдового, палеогенового віку, перекриті відкладами четвертинного віку, що залягають горизонтально. Встановлено ділянки розвитку зсувних систем першого і другого типів. 1.1.2. для першого типу зсувних систем було встановлено три цикли розвитку, що включають стадії максимальної активізації і періодичної активності. Перша і четверта зони являють собою ділянки розвитку структурних зсувів видавлювання (перша зона) і ковзання (четверта зона), до другої і третьої зони відносяться ділянки розвитку пластичних і структурно-пластичних зсувів. У непорушених келовейських глинах зсуви не утворюються.

Основний ЗМІСТ РОБОТИ

1. Досліджено закономірності розвитку зсувного процесу для двох типів геологічного середовища: Київський підрайон - горизонтальне залягання порід палеогену, неогену і четвертинного віку і Канівський підрайон - дислоковані складчасті структури юрського, крейдового, палеогенового віку, перекриті відкладами четвертинного віку, що залягають горизонтально. Визначення закономірностей динаміки зсувного процесу на правобережжі Канівського водосховища полягало у вивченні механізму і режиму зсувних зміщень. У результаті виконаних досліджень встановлено наступне.

1.1. Київський підрайон: 1.1.1. При вивченні зсувного процесу на ділянці правобережжя Середнього Дніпра від Халепя до Букрина встановлене існування двох типів зсувних систем. Вони розрізняються щодо механізму зсувних зміщень і динаміки розвитку. Встановлено ділянки розвитку зсувних систем першого і другого типів. Створено моделі розвитку зсувних систем.

1.1.2. для першого типу зсувних систем було встановлено три цикли розвитку, що включають стадії максимальної активізації і періодичної активності. Для другої моделі - два цикли розвитку зі стадіями періодичної активності і тимчасової стабілізації.

1.1.3. Виділено чотири основних вертикальних зони розвитку зсувних зміщень різного механізму. Перша і четверта зони являють собою ділянки розвитку структурних зсувів видавлювання (перша зона) і ковзання (четверта зона), до другої і третьої зони відносяться ділянки розвитку пластичних і структурно-пластичних зсувів.

1.1.4. Зроблено оцінку основних факторів, що впливають на формування зсувів. Розраховано коефіцієнти парної кореляції для атмосферних опадів, сонячної активності (числа Вольфа). За допомогою рівнянь регресії виконаний прогноз розвитку різних типів зсувного процесу. Побудовані прогнозні графіки розвитку для першого типу зсувних систем по зонах.

1.2. Канівський підрайон.

1.2.1. У районі Канівських дислокацій методом зсувного потенціалу зроблений просторовий прогноз ураження зсувним процесом. Встановлена висока імовірність (величина зсувного потенціалу 0,276-0,400) для ділянки Монастирьок-Григоровка, де розвинута Григоровська яружна система.

1.2.2. Середня ймовірність ураження зсувним процесом (величина зсувного потенціалу 0,152 - 0,276) встановлена на ділянці Трактемирів-Монастирьок, за рахунок росту Південно-Трактемирівської системи ярів у її східній і південно-східній частині, а також на береговому схилі, що максимально підданий дії абразії.

1.2.3. Незначна ймовірність ураження зсувним процесом (величина зсувного потенціалу 0,074 - 0,152) встановлена для ділянки бучак-Селище -канів.

2. Вивчення властивостей глинистих ґрунтів дозволило визначити механізм зсувних зміщень по типу мікроструктурних контактів і основних деформацій у слабкому глинистому шарі.

2.1. Встановлено, що структурні зсуви видавлювання, пластичні зсуви й опливини формуються в порушених батських, обухівських, строкатих, бурих глинах і мергелях київської світи.

2.2. Структурні зсуви ковзання формуються в непорушених батських, строкатих глинах, мергелях київської світи й у порушених келовейських глинах. У непорушених келовейських глинах зсуви не утворюються.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗДОБУВАЧА ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Краев В.Ф., Беспалова Е.Н. Типизация оползней на примере правого берега р. Днепра в районе Каневского водохранилища // Докл. АН УССР, серия Б,1987, №3, С.20-23.

2. Беспалова О.М. Типи зсувних зміщень правобережжя Середнього Дніпра як відображення мікроструктури глинистих ґрунтів // Зб. наукових праць ін-ту геол. наук НАН України - Київ - 2001,С.82-90.

3. Беспалова Е.Н. Влияние атмосферных осадков на развитие оползневого процесса в Среднем Приднепровье // Геол. журнал - № 2. - 2003, С.103-106.

4. Беспалова Е.Н. Особенности динамики оползневых систем правобережья Среднего Приднепровья // Зб. наукових праць ін-ту геол. наук НАН України.- Київ - 2003, С.220-223.

5. Демчишин М.Г., Беспалова Е.Н. Инженерно-геологические условия правобережных склонов Среднего Днепра // Киевский нац.ун-т строительства и архитектуры МОН Украины, Основания и фундаменты - Киев - 1987 - Вып. 20 - С.15-19.

6. Беспалова Е.Н., Краев В.Ф. Инженерно-геологические свойства глинистых грунтов в разрезах правого берега Каневского водохранилища// Киевский нац. ун - т строительства и архитектуры МОН Украины, Основания и фундаменты, - Киев - 1990 - Вып. 23 - С 40-42.

7. Беспалова Е.Н. Классификация оползней правобережья Среднего Приднепровья // Рукопись депонирована в ВИНИТИ, 8, с.2602, 1987 г., № 1432 - В 87.

8. Беспалова Е.Н. О картировании оползней (на примере Среднего Приднепровья) // Корреляция отложений, событий и процессов антропогена. - Тез. Докладов VI Всесоюзного совещания по изучению четвертичного периода в Кишиневе, сентябрь 1986 г. - Кишинев, 1986 - С.292.

9. Краев В.Ф., Осипчук С.А, Беспалова Е.Н. Роль инженерно-геологического прогноза при хозяйственном использовании территории речных долин // Тез. докладов и сообщений Межресп. семинара “Охрана и рациональное использование геологической среды…” - К., 1989. - С. 38-39.