Динаміка зміни образів України та Росії в уявленнях студентської молоді під впливом пропаганди - Дипломная работа

На сучасному стані пропаганда - не тільки поширення різних ідеологій, точок зору на життя, це й цілеспрямований вплив на реципієнта з метою формування у нього уявлень, стереотипів та установок будь-якої сили та масштабу. Мета даної роботи полягає у визначені особливостей динаміки змін в уявленнях студентської молоді про образ України та Росії під впливом пропаганди. Провести теоретико-методологічний аналіз основних підходів до розуміння соціально-психологічної сутності механізмів впливу пропаганди як способу предявлення інформації. Емпірично дослідити змістовні та структурні характеристики образів України та Росії, українців та росіян в уявленнях студентської молоді. Для досягнення поставлених цілей було використано наступні методи : теоретико-методологічний аналіз підходів до вивчення впливу пропаганди, метод асоціативного експерименту, метод побудови тематичного колажу (проективна техніка «Географія візуальних образів»), метод біполярного семантичного диференціалу, метод формуючої фокус-групи, статистичні методи обробки інформації.Повнішим є визначення Річарда Алана Нельсона: «Пропаганда нейтрально визначається як систематична форма цілеспрямованого переконування, яке намагається вплинути на емоції, погляди, думки й дії визначеної цільової аудиторії з політичною, ідеологічною чи комерційною метою через контрольовану передачу односторонніх повідомлень (які можуть узгоджуватися з фактами або ні) безпосередньо або через канали масмедіа. Пропаганда використовує ті самі методи (техніки), як і реклама та відносини з громадськістю, кожен з яких можна вважати пропагандою, яка просуває комерційний продукт або впливає на сприйняття організацій, осіб чи брендів. Тим не менш, оскільки «загальноприйняті цінності» вже й без пропаганди є загальноприйнятими, справжні цілі такої «конструктивної» пропаганди часто розходяться з тими, які декларуються пропагандистами. Термін пропаганда може також стосуватися хибної інформації, спрямованої на створення способу мислення людей, які вже вірять в те, що потрібно пропагандисту. Остання спрямована на руйнування у свідомості людей певних політичних цінностей, установок, переорієнтацію їх на ті політичні цінності та установки, які проповідують пропагандисти і соціальні інститути, що здійснюють пропаганду.Теоретико-методологічний аналіз основних підходів до вивчення феномену пропаганди дозволив зробити такі висновки: 1. Пропаганда - систематично здійснювані зусилля вплинути на свідомість індивідів, груп, утворень для досягнення певного, заздалегідь наміченого результату в області політичної дії. В сучасному світі найефективнішим є комплексний підхід до розгляду соціального впливу пропаганди, суть якого полягає в тому, що для досягнення необхідних результатів інформаційний вплив повинен здійснюватися як через опосередковані форми комунікації (телебачення, радіо, Інтернет), так і використовуючи «лідерів громадської думки», які є каналами безпосередньої комунікації для своїх мікрогруп. Пропагандистська інформація направлена на емоційно-вольову сферу масової свідомості, зміни в якій і спонукають адресата зробити потрібні ініціатору дії.Емпірично дослідити змістовні та структурні характеристики образів України та Росії, українців та росіян в уявленнях студентської молоді. Дослідження було проведене в 3 етапи: Етап І. Формування вибірки. Задачею перших двох був збір усіх можливих конструктів, що стосувалися уявлень про образи України та Росії, українця та росіянина. Асоціативний експеримент проводився в письмовій формі, стимульний список містив такі слова : Україна, Росія, українець, росіянин. Відстань між поняттями виражається певним числом, що в загальному вигляді дозволяє розрізняти оцінки: а) одного й того самого поняття різними індивідами (або різними групами); б) різних понять одним і тим же індивідом (чи групою); в) одного поняття одним і тим же індивідом (чи групою) в різний час.Виходячи з мети та завдань емпіричне дослідження було визнано за доцільне проводити в три етапи: ? Етап І. Формування вибірки. Для вивчення динаміки зміни образів України та Росії та виконання поставлених задач було використано наступні методи : метод вільного асоціативного експерименту, метод побудови тематичного колажу («Географія візуальних образів»), метод семантичного диференціалу, та метод формуючої фокус-групи.У якості слів-стимулів були слова Україна, Росія, українець, росіянин. Порівняння величини асоціативних рядів на слова-стимули «Українець» та «Росіянин» та кількості семантичних гнізд в них можна зробити висновок про стереотипне уявлення про росіян, і значне негативне забарвлення їх образу. Результати цього дослідження дали змогу виділити фактори у сприйманні України, Росії, українця та росіянина відповідно. № фактору Змінні, які входять до складу фактору На основі факторної матриці з 16 змінних можна виділити 5 факторів: 1 фактор : «європейська», «аграрна», «унітарна», «єдина», «могутня», «молода», «войовнича»;Аналіз результатів проведеного емпіричного дослідження дозволив зробити наступні висн

Теоретико-методологічний аналіз основних підходів до вивчення феномену пропаганди дозволив зробити такі висновки: 1. Пропаганда - систематично здійснювані зусилля вплинути на свідомість індивідів, груп, утворень для досягнення певного, заздалегідь наміченого результату в області політичної дії.

2. В сучасному світі найефективнішим є комплексний підхід до розгляду соціального впливу пропаганди, суть якого полягає в тому, що для досягнення необхідних результатів інформаційний вплив повинен здійснюватися як через опосередковані форми комунікації (телебачення, радіо, Інтернет), так і використовуючи «лідерів громадської думки», які є каналами безпосередньої комунікації для своїх мікрогруп.

3. Пропагандистська інформація направлена на емоційно-вольову сферу масової свідомості, зміни в якій і спонукають адресата зробити потрібні ініціатору дії. Найбільш дієвими у цьому плані є зміна установок та стереотипізація. Функція стереотипу у політичній сфері проявляється з діючого у ньому принципів поділу на "ми-вони", "свої-чужі". Стереотипи формують відчуття ідентичності особи у рамках своєї групи-"наші", виникаючі у процесі зіткнення з іншими.

4. Установка - це схильність субєкта до певної форми реагування, яка визначає характер поведінки та діяльності; це - готовність особи сприймати субєкта політики, політичні процеси, явища та факти в певний спосіб, у певному світлі залежно від попереднього досвіду. Установка достатньо чітко усвідомлена та повязана з потребою особистості. Інколи поняття “установка” так і визначають: обєктивована потреба, яка набула предметної форми.

Цілеспрямований психологічний вплив створює таку ситуацію, де потреба, яка виникає в реципієнта, задовольняється шляхом надання інформації, яку подають тенденційно. По суті, це є способом формування, закріплення та зміни установок у свідомості людей.

Спочатку закріплюються вже існуючі у свідомості людей потрібні стереотипи, потім відбувається часткова зміна поглядів на процес, подію, партію, інституцію тощо, і тільки після цього відбувається докорінна зміна старих політичних стереотипів за допомогою нового інформаційного впливу.1. Виходячи з мети та завдань емпіричне дослідження було визнано за доцільне проводити в три етапи: ? Етап І. Формування вибірки. Підбір та підготовка методик дослідження.

? Етап ІІ. Проведення емпіричного дослідження.

? Етап ІІІ. Аналіз результатів емпіричного дослідження.

1. Для вивчення динаміки зміни образів України та Росії та виконання поставлених задач було використано наступні методи : метод вільного асоціативного експерименту, метод побудови тематичного колажу («Географія візуальних образів»), метод семантичного диференціалу, та метод формуючої фокус-групи.

2. Дані, отримані за допомогою методик вільного асоціативного експерименту та методу побудови тематичного колажу, дали змогу побудувати біполярні шкали для оцінки образів України, Росії, українця та росіянина відповідно.

3. Було проведено формуючу фокус - групу, до початку і після якої досліджувані повинні були оцінити образи України, Росії, українця та росіянина за розробленою методикою семантичного диференціалу.