Комплексний опис динаміки фонологічної, морфологічної та лексичної систем українських східнослобожанських говірок. Виявлення напрямків змін під впливом мовних та соціально-культурних чинників. Установлення сукупності рис досліджуваного мовного простору.
Актуальним напрямом сучасного мовознавства є вивчення динаміки діалектної мови, що зумовлено сукупністю внутрішньомовних та позамовних чинників, які в різних говірках, говорах, наріччях виявляються неоднаково. При цьому фіксованій у давніших джерелах окремій одиниці (рефлексові фонеми, граматичній формі й под.) на рівні дослідницької процедури може бути надано статус діалектного явища, яке визнається релевантним в описові змін говірок упродовж окресленого часового проміжку. говірка мовний східнослобожанський динаміка Актуальність праці полягає в тому, що вона є першим в українському мовознавстві монографічним дослідженням напрямів динаміки говірок як наслідку іманентних структурних змін та реакції на каузальні позамовні імпульси, спробою визначення динамічних і статичних зон у структурах новожитніх діалектних систем, напрямів активних еволюційних процесів; водночас перевірено здатність лінгвістичних карт узагальнено відтворити зміни елементів різних структурних рівнів. Метою роботи є комплексний опис динаміки фонологічної, морфологічної та лексичної систем українських східнослобожанських говірок як іманентної властивості мови; виявлення напрямків змін під впливом мовних та соціально-культурних чинників; установлення сукупності рис досліджуваного мовного простору й тенденцій змін і просторового буття говірок, які визначають структурну й ареальну самобутність цієї частини українського діалектного ареалу. У дисертації поставлено завдання: 1) визначити системотворчі засоби на різних структурних рівнях та особливості їх реалізації у говірках (для фонетичного рівня - диференційні ознаки фонологічних протиставлень та умови їх нейтралізації; для іменникових словоформ - парадигматичні словозмінні протиставлення та напрямки їх нейтралізації; для лексичного рівня - лексико-семантичні опозиції та їх специфіку); 2) зясувати напрями розвитку фонетичної, морфологічної та лексичної систем говірок; 3) окреслити визначальні тенденції у змінах говірок на різних структурних рівнях та чинники, що зумовили динаміку говірок; 4) дослідити ареальну поведінку одиниць різних структурних рівнів у контексті динаміки говірок; 5) систематизувати структурні релевантні риси українських східнослобожанських говірок.Павлюк, зміни в українських говірках на східнословянському та загальнословянському тлі зясовано в працях В. Прийнято вважати, що синхронно стабільні явища охоплюють великі суцільні ареали; вони мають більше функціональне навантаження в говірках та в ареалі в цілому напротивагу динамічним явищам, ареали яких можуть охоплювати територію різної величини, але завжди засвідчують вібрацію мовних явищ. Фонеми, що входять до нестійкого блоку фонологічної системи вокалізму, в українських східнослобожанських говірках утворюють опозиції /у/ : /е/, /у/ : /и/, /а/ : /и/, /а/ : /е/, /и/ : /і/, /і/ : /е/, /и/ : /е/, /і/ : /о/, /о/ : /а/, /о/ : /у/, /е/ : /о/, при збереженні яких у наголошеній і ненаголошеній позиціях відношення між членами опозиції будуються на іншій основі порівняно з типовими, історично зумовленими опозиціями в говірках, покладених в основу східнослобожанських: [і] > [е], [е] > [а], [а] > [о]. Говіркова наддіалектна модель типів відмінювання іменників в українських східнослобожанських говірках складається з 20 типів відмінкових парадигм та пяти підтипів, її доповнює прикметниковий тип відмінювання іменників, поділений на три типи (усього 23 типи та 8 підтипів). Виділені словозмінні субстантивні типи засвідчують, що: а) словозміні східнослобожанських говірок властиві парадигми, які сформувалися внаслідок внутрішньопарадигматичних і міжпарадигматичних взаємовпливів, на що вказує варіантність словозмінних афіксів; б) субстантивна словозміна досліджуваних говірок має чимало спільних рис із середньонаддніпрянськими говірками; в) паралелізм флексій, відзначений особливо часто у род., дав., знах., ор. відмінках, є ознакою динаміки словозмінних типів відмінювання, унаслідок чого виникають функціонально ідентичні засоби вираження одного значення; г) для встановлення типів відмінювання іменників різні флексії мають різний ступінь релевантності: для іменників чол. р. важливими є флексії род., дав. і місц. відмінків, для жін.У „Висновках” відзначено, що спостереження над структурою українських східнослобожанських говірок на різних часових зрізах дає підстави для узагальнень щодо динаміки / статики як окремих говірок, так і частини діалекту в цілому. Моделі розвитку діалектних одиниць - явищ фонологічної, граматичної, лексичної систем - на загальноукраїнському чи регіональному тлі не завжди збігаються зі змінами в окремих говірках, обраних для аналізу, що нерідко зумовлене екстралінгвальними та внутрішньомовними чинниками; тоді реальний розвиток говірки ніби заходить у суперечність із загальною моделлю розвитку діалектного мовлення. Дослідження генезису говірок, яке включає історію формування соціуму - носіїв говірки - та історію виникнення диференційних рис і особливостей функціонування говірки, показує перспективність такого нап
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
