Динаміка та статистичне прогнозування соціально-економічних явищ - Курсовая работа

2.1 Аналітичні показники ряду динамікиЧислові дані, які характеризують такі процеси і явища, утворюють ряди динамік (інколи їх називають динамічними, хронологічними або часовими рядами). Рядом динаміки у статистиці називається ряд чисел, який характеризує зміну величини суспільного явища у часі. Це ряд послідовно розташованих у хронологічному порядку значень показника, який у своїх змінах відображує хід розвитку досліджуваного явища. Показниками часу в рядах динаміки можуть бути або певні дати (моменти) часу, або окремі періоди (роки, квартали, місяці, декади, доба). Рівні ряду динаміки можуть характеризувати величину статистичного показника на певний момент (яку-небудь дату) і за відповідний період часу (рік, місяць, день, годину тощо).Наприклад, підприємство має виробити за планом на півроку 700 тис. грн, за місяцями такий обсяг продукції було вироблено (тис. грн): Таблиця 3. Перший - спосіб відносних рівнів, коли за базу порівняння для кожного ряду беруть рівень певного місяця або року. Наприклад, у випадках, коли територіальні межі змінилися (укрупнення території адміністративного району за рахунок приєднання частини земель сусіднього району), при побудові ряду динаміки чисельності населення за попередні роки слід зробити поправку на приєднану територію, тобто збільшити цю чисельність населення на кількість проживаючих в той же період на території, що пізніше була приєднана. Порівнянність показників динаміки у часі означає, що ці показники мають бути обчислені за однакові періоди часу або на одну й ту саму дату. У такому випадку беруться дані кожного року за 9 місяців або будують ряд після закінчення 2007 р.До таких показників відносяться: абсолютний приріст, темп (коефіцієнт) зростання, темп приросту, абсолютне значення одного процента приросту і середні показники ряду динаміки (середній рівень ряду динаміки, середній абсолютний приріст, середній темп зростання і приросту та ін.). Аналіз рядів динаміки полягає у встановленні закономірностей змін рівнів досліджуваного показника у часі, виявленні основної тенденції (тренда) розвитку явища - певного напряму зміни явища: тенденції до росту, стабільності або до зниження рівнів явища. Якщо порівнянню підлягають декілька послідовних рівнів, то можливі два варіанти порівняння: 1) кожен рівень вихідного ряду динаміки зіставляють з одним і тим самим рівнем, взятим за базу порівняння. Найчастіше за базу порівняння береться або початковий (перший) рівень, або ж рівень, з якого починається якийсь новий етап розвитку явища. Якщо всі рівні ряду динаміки порівнюють з одним і тим самим рівнем (база порівняння стала), то отримані показники називають базисними.Основним завданням даної курсової роботи було поглиблення знань основних категорій статистичної науки, придбання практичних навичок обчислення основних статистичних показників, побудови динамічних рядів, оволодіння статистичними методами аналізу їх структури, виявлення тенденцій інтенсивності і розвитку, причинно-наслідкових звязків в економіці і суспільному житті, прогнозуванню суспільних явищ. В роботі було розглянуті теми характеристики рядів динаміки, їх структура та класифікація. На практичних прикладах було показано, які фактори впливають на динамічний ряд, виконано кілька завдань аналізу рядів динаміки щодо вивчення особливостей розвитку досліджуваних явищ за окремі періоди. У роботі були розглянуті методи вирівнювання рядів за допомогою ковзних середніх, екстраполяційні методи прогнозування за допомогою характеристик інтенсивності динаміки та метод регресійного аналізу. Наведено приклади розрахунку характеристик інтенсивності динаміки та розглянуто порядок вирівнювання динамічного ряду за допомогою методу ковзних середніх.

План

Вступ

1. Ряди динаміки - основа аналізу та прогнозування соціально-економічних процесів

1.1 Поняття про ряди динаміки та їх види

1.2 Правила побудови рядів динаміки

Основним завданням даної курсової роботи було поглиблення знань основних категорій статистичної науки, придбання практичних навичок обчислення основних статистичних показників, побудови динамічних рядів, оволодіння статистичними методами аналізу їх структури, виявлення тенденцій інтенсивності і розвитку, причинно-наслідкових звязків в економіці і суспільному житті, прогнозуванню суспільних явищ.

В роботі було розглянуті теми характеристики рядів динаміки, їх структура та класифікація. На практичних прикладах було показано, які фактори впливають на динамічний ряд, виконано кілька завдань аналізу рядів динаміки щодо вивчення особливостей розвитку досліджуваних явищ за окремі періоди. Зокрема, вирахувані показники абсолютного приросту, темпу зростання і приросту, а також абсолютного значення одного процента приросту на даних вихідних рівнів рядів динаміки, порівнюючи їх між собою.

У роботі були розглянуті методи вирівнювання рядів за допомогою ковзних середніх, екстраполяційні методи прогнозування за допомогою характеристик інтенсивності динаміки та метод регресійного аналізу.

Виявлено що, екстраполяцію здійснюють, виходячи з припущення, що зміни в межах періоду, що виражають закономірність розвитку, відносно стійкі, тобто що ні виявлена тенденція, ні її характер не зазнали і не зазнають суттєвих змін у тому проміжку часу, рівні якого нам невідомі.

У роботі розглянуто найбільш уживані види функцій екстраполяції.

Наведено приклади розрахунку характеристик інтенсивності динаміки та розглянуто порядок вирівнювання динамічного ряду за допомогою методу ковзних середніх.

Досліджуючи статистичні дані, було виявлено, що фактичні рівні динамічних рядів під впливом різного роду чинників варіюють, відхиляючись від основної тенденції розвитку. У динамічних рядах поєднувалися систематичні та випадкові відхилення. Відхилення, які повторюються через певні інтервали часу називаються систематичними (сезонними) коливаннями. Відхилення, які носять хаотичний характер називаються випадковими. Сезонні коливання виявлялися і аналізувалися на основі динамічних рядів. Характер сезонних коливань описується «сезонною хвилею», яку утворюють індекси сезонності.

Як показали результати дослідження, при вивченні динаміки соціально-економічних явищ вирішується цілий ряд завдань, основними з яких є такі: 1) характеристика за допомогою системи показників динаміки інтенсивності зміни рівнів ряду від періоду до періоду або від дати до дати;

2) визначення середніх значень динамічного ряду за той або інший період;

3) виявлення і кількісна оцінка основної тенденції розвитку (тренду);

досліджуваного явища;

4) прогнозування розвитку явища на перспективу;

5) виявлення факторів, що зумовили зміну досліджуваного суспільного явища в часі;

6) аналіз сезонних коливань.

Розглядаючи суспільні явища як масові й спираючись на облік усієї сукупності фактів, що їх стосуються, можна дійти висновку, що статистика мовою чисел характеризує ступінь розвитку таких явищ, напрям і швидкість їх змін, щільність взаємозвязків і взаємозалежності. Усе це дає підстави стверджувати, що статистика - могутній засіб пізнання складного суспільного життя.

Вступ

Вдосконалення господарського механізму на сучасному етапі, розвиток ринкових відносин в економіці, перехід економіки до інтенсивного шляху розвитку, необхідність підвищення ефективності суспільного виробництва поставили задачі підвищення рівня професійних, економічних і спеціальних знань керівників всіх галузей народного господарства. Необхідний системний, комплексний підхід до аналізу виробничої діяльності обєднань, підприємств і їх структурних підрозділів. Збільшується потреба економічної практики у взаємозвязаному аналізі результатів виробничої і фінансової діяльності на всіх рівнях управління. Це вимагає не тільки оцінки формування зведених показників, але і кількісної оцінки участі структурних підрозділів в загальній динаміці.

Для того, щоб зрозуміти багатогранність економіки сьогодні потрібні глибокі знання статистики з її класифікаторами, вимірниками, трендами, оцінками коливання, співставленнями та порівняннями, плануванням вибірок та проведенням переписів, виявленням звязків та диспропорцій в економіці.

Я вважаю, що особливе значення при цьому набуває вивчення методології економіко-статистичного аналізу. Статистика виявляє кількісні зміни масових суспільних явищ. Головним прийомом в статистичному дослідженні є формування і вивчення узагальнюючих статистичних показників. Такі показники, з одного боку, виступають предметом дослідження, а з іншою - служать спеціальним прийомом дослідження. Статистичні показники відображають суспільно-економічні явища, які знаходяться в складних взаємозвязках. Взаємозвязок явищ вимагає сумісного застосування різних статистичних методів і показників. Абсолютні, відносні, середні показники, показники структури і динаміки, доповнюючі їх взаємозвязані системи показників в дослідженні повинні застосовуватися комплексно. До основних задач статистичного вивчення відносяться вимірювання обємів і рівня, структурних зрушень, динаміки і звязку суспільних явищ, чинників, що впливають на загальну динаміку і величини їх впливу. Подальше вдосконалення методології розрахунку показників, розширення застосування статистичних методів при соціально-економічній оцінці організаційно-технічних і господарських рішень та в цілому в економічній практиці є важливою передумовою підвищення рівня управління суспільним виробництвом.

Соціально-економічні явища, які вивчаються статистикою, постійно змінюються і розвиваються як у просторі, так і в часі. З часом - від місяця до місяця, від року до року - змінюється чисельність і склад населення, обсяг і структура виробленої продукції, рівень продуктивності праці, урожайності сільськогосподарських культур і т.д. Тому одним з важливих завдань статистики є вивчення суспільних явищ в безперервному розвитку і динаміці.

Динамікою в статистиці прийнято називати процес розвитку, руху соціально-економічних явищ у часі. Для відображення і аналізу динаміки будують динамічні (хронологічні, часові) ряди. Дослідження динаміки дає змогу охарактеризувати процес розвитку явищ, розкрити основні шляхи, тенденції і темпи цього розвитку.

Соціально-економічні процеси динамічні, що виявляються сталою зміною рівнів динамічного ряду. Поряд з динамічністю їм притаманна інерційність: зберігається механізм формування явищ і характер розвитку (темпи, напрям, коливання). При значній інерційності процесу й незмінності комплексу умов його розвитку правомірно очікувати в майбутньому ті властивості й характер розвитку, які були виявлені в минулому. Діалектична єдність мінливості і сталості, динамічності та інерційності формує характер динаміки, уможливлюючи статистичне прогнозування соціально-економічних процесів.

Зауважимо, що вивчення кількісних аспектів суспільних явищ нерозривно повязане з їх якісними характеристиками. Адже кількісні співвідношення не існують без якісної їх визначеності. Так, групуючи населення за віком, статистика виокремлює якісно відмінні сукупності: осіб дошкільного та шкільного віку, працездатного та пенсійного. Проте перш ніж виконувати розрахунки, потрібно визначити якісні властивості та межі кожної такої сукупності.

Складний розвиток процесів економіки (зміна податкового та фінансового законодавства, інфляція, зміна курсів валют і акцій, проведення обліку даних у статистичній звітності за зміненими інструкціями тощо) призводить до непорівнянності економічних даних у рядах динаміки.

Мета написання даної роботи полягає в дослідженні методів побудови та аналізу рядів динаміки, які характеризують соціально-економічні явища. Актуальність теми полягає в тому, що статистика відіграє важливу роль при виборі оптимальних рішень у процесі виробництва, управління державою тощо. економічний статистичний ряд динаміка1. Статистика: підручник / А.М.Єріна, З.О.Пальян. - КНЕУ, 2010;

2. Герасименко С.С., Головач А.В., Єріна А.М. Статистика: Підручник. - КНЕУ, К. 2000;

3. Єріна А.М. Статистичне моделювання та прогнозування: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2001.

4. Моторин Р.М., Чекотовський Е.В.: Статистика для економістів: навчальний посібник - К. : Знання, 2009;

5. Лугінін О. Є., Білоусова С.В. Статистика: Підручник. - Київ, Центр навчальної літератури, 2005;

6. Гаркавий В. К. Статистика. -К.: Вища школа, 1995;

7. Беткита К.Ф. Економічна статистика: Курс лекцій: Навчальний посібник/ К.Ф. Беркита. - Київ: Професіонал, 2004.

8. Гончарук А.Г. Основи статистики: Навчальний посібник. - Київ; Центр навчальної літератури, 2004;

9. Ковалевський Г.В. Статистика. - Харків: ХНАМГ, 2010;

10. Ткач Є. І., Загальна теорія статистики: підручник [для студ. вищ. навч.закл.] / Ткач Є. І., Сторожук В. П. - [3-тє вид.] - К.: Центр учбової літератури, 2009.

11. Практикум по теории статистики: Учеб. пособие / Под ред. Р.А.Шмойловой. - М.: Финансы и статистика, 2003;

12. Хили Дж. Статистика. Социальные и маркетинговые исследования. - СПБ: Питер, 2005;

13. Касьяненко В.О., Старченко Л.В. Моделювання та прогнозуваня економічних процесів. Конспект лекцій: Навч. посібник. - Суми: ВТД "Університетська книга", 2006;

14. Штангрет А.М. Статистика: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів/ А.М. Штангрет, О.І. Копилюк; Міністерство освіти і науки України. - Київ: ЦУЛ, 2005;

15. Ю.А. Толбатов, Прогноз сезонних коливань виробництва молока у Закарпатській області, Український науково-дослідний інститут продуктивності агропромислового комплексу, Ужгород, 2011.

Размещено на .ru