Динаміка розвитку неврологічного дефіциту, порушень функції ходьби та когнітивних функцій у хворих на множинний склероз - Автореферат

Поширеність цього захворювання широко коливається в різних популяціях і географічних зонах, сягаючи від 1,39 випадків на 100.000 мешканців Шанхаю (Cheng Q. et al., 2007) та <15 випадків у популяціях північної Африки (Delasnerie-Laupretre N. et al., 1992) до 85 випадків в США (Noonan C.W. et al., 2002) і навіть 240 на 100.000 населення у Канаді (Poppe Захворювання асоціюється з порушеннями у емоційній сфері (депресія, тривога) (Minden S. et al., 1990; Алексеева Т.Г. и др., 2004; Amato M. et al., 2010) та супроводжується прогресуючими розладами складних когнітивних функцій, що вважається одним з головних чинників втрати працездатності, зниження якості життя та падінням рівня соціального функціонування (Zarei M. et al., 2003; Бембеева Р.Ц. и др., 2006; Бучакчийська Н.М. и др., 2008; Chiaravallati N. et al., 2008). Не зважаючи на численні крос-секційні та обсерваційні дослідження, перебіг МС залишається непередбачуваним, а взаємні відношення прогресування окремих складових захворювання та предиктори прогнозу в значній мірі досі невідомі (Pittock S.J., 2010). В дисертаційній роботі на підставі комплексного дослідження з використанням клінічного, інструментальних тестових та інструментальних методів вперше у вітчизняній науковій практиці отримано детальні дані стосовно структури неврологічних розладів та їх динаміки в популяційній когорті хворих з МС на амбулаторних стадіях, рівня когнітивних порушень, структури розладів ходьби та їх динаміки в період 1-3 роки спостереження. Дослідження функції ходьби у хворих з різними стадіями МС та спостереження за її динамікою протягом 2 років надало нові дані про характер порушень, зміни організації цієї функції, можливості її компенсації, зокрема - щодо сталості внутрішньої організації структури ходьби, яка закладається на самих ранніх стадіях процесу і не залежить від індивідуальної поточної клінічної картини.З метою вивчення можливих звязків між результатами МРТ-дослідження та клінічними параметрами і перебігом захворювання в окремій групі хворих виконано спеціальний аналіз МРТ-зображень, з точним підрахунком кількості вогнищ ураження, в режимах Т1 та Т2 і їх обєму, з розподілом на супра-та субтенторіальні ділянки головного мозку (39 хворих на МС - 17 чоловіків та 22 жінки, віком від 22 до 67 років і тривалістю захворювання в середньому 6,6 ± 7,1 роки. В досліджуваній групі визначено, що хворі з вторинним прогресуванням мають дещо більшій середній вік початку захворювання, порівняно з ремітуючим перебігом (30,61 ± 8,98 року проти 28,65 ± 8,02 року) і достовірно більшу загальну тривалість захворювання (10,46 ± 7,04 року проти 6,57 ± 5,95 року, р = 0,0016), але й достовірно меншу середню кількість загострень в анамнезі (2,43 ± 0,99 проти 3,03 ± 1,39, р = 0,028). Кількість загострень в анамнезі, до моменту першого обстеження, не впливала на наявну оцінку стадії захворювання (за шкалою EDSS), але коли оцінювалась відносна агресивність перебігу МС - за показником середнього рівня EDSS на один рік тривалості захворювання (EDSS/тривалість у роках), то звязок встановлювався на рівні коефіцієнта лінійної кореляції-0,39 (р <0,05). І співвідношення агресивності перебігу захворювання з кількістю загострень, віком початку захворювання та його тривалістю описується регресивною формулою (в рамках нелінійного оцінювання, логіт-регресії) наступного вигляду: y = 3,588 0,189*x 0,07*z - 0,833*l де: y - вираз агресивності захворювання в балах (1, 2, 3), x - кількість загострень в анамнезі, z - вік початку захворювання, l - тривалість захворювання в роках. В досліджуваній когорті, з 233 хворих, в яких отримані відомості про кількість загострень у перший рік, у 182 випадках (78,1%) відмічено 1 загострення в перший рік (відносний показник агресивності перебігу в середньому - 1,7 ± 0,70).В дисертаційному дослідженні подано теоретичне узагальнення та наукове вирішення актуальної проблеми динаміки неврологічних порушень, розладів когнітивної функції та функції ходьби у хворих на множинний склероз та впливу на динаміку захворювання терапії препаратами, що модифікують його перебіг. Темп прогресування неврологічного дефіциту визначається рядом факторів: негативними предикторами є кількість загострень в анамнезі і, особливо - кількість загострень у перший рік клінічних маніфестацій, більш пізній вік появи перших проявів. Тип першого загострення може бути предиктором подальшого перебігу, зокрема - наявність пірамідних, мозочкових або стовбурових розладів, а особливо - мультисистемне охоплення в першому клінічно ізольованому епізоді, здебільшого асоціюється з більш стрімким подальшим розвитком захворювання, а маніфест з зорових та сенсорних розладів асоціюється з більш сприятливим перебігом у майбутньому. Когнітивна дисфункція може розглядатись, як одна з складових клінічної картини МС і проявляється у різних аспектах, в тому числі у порушенні функції рук (апраксія), ходьби та ефективності розумової діяльності, значно впливає на загальну якість життя. Порушення ходьби та їх прогресування є сере

Основний зміст роботи