Тенденції застосування просторових метафор щодо звукової матерії. Концептуалізація поняття тембрового простору. Визначення закономірностей існування носіїв тембру музичних інструментів. Виявлення факторів еволюції музичного інструментарію як форми медіа.
При низкой оригинальности работы "Динаміка розвитку музичного інструментарію: вступ до теорії тембрового простору", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Звучання інструменту вже є подією естетичного порядку і це не може не спричиняти вплив на весь подальший процес музичної композиції: інструментарій, на відміну від музичної матерії, що перебуває в стані потенціації, у кожний момент часу вже є фактом обєктивного буття. Втім, інструмент (і це поєднує його із знаряддям праці) є лише засобом реалізації мети, отже, повинен бути максимально "прозорим" з точки зору власної медіальної функції, ідеальним продовженням людського тіла, органологічною проекцією, непомітним сонорним "протезом". При усій дискусійності такого підходу до медіа, ігноруючи потужні гносеологічні ефекти, що їх спричиняє медіатизація, ми можемо стверджувати, що іманентною логікою розвитку інструментарію у техногенну епоху керує не лише естетичний фактор, а і технологічний досягнення максимального контролю і ефективності, щільного заповнення лакун функціональності сонорного тіла людини. Аналізуючи звучання інструментів, як результат еволюції тембрового мислення, неважко дійти висновку, що одним із потужних стимулів став мотив експансії прогресуюче поширення сонорного "тіла" інструменту (а разом із ним і тіла людського) у просторі, здатність охоплювати все більшу територію і долати різноманітні акустичні "перешкоди", серед яких і безмежні простори африканських пустель, і насичена оркестрова фактура романтичних симфоній. "Далекобійнсть" інструментів стала вимогою епохи романтизму, з виходом музики у великі концертні зали і появою "епічного героя" соліста-віртуоза, з часом ці тенденції лише посилились: "Зрозуміло, що наша епоха потребує від скрипки ще більшого підсилення и напруженості звуку; як композиторам, так і конструкторам смичкових інструментів доведеться прийняти до уваги дані вимоги і намагатися їх успішно задовольнити" [1, 17].
Список литературы
1. Витачек Е. Ф. Очерки по истории изготовления смычковых инструментов / Е. Ф. Витачек. М.: Музыка, 1964. 348 с.
2. Дебрэ Р. Введение в медиологию / Режи Дебрэ. М.: Пракисис, 2010. 368 с.
3. Мартышева М. В. Тембровое поле как целостный выразительно-колористический компонент скрипичного звучания: дис.... канд. искусствоведения: 17.00.02 / Мартышева Марина Владимировна. СПБ., 2011. 223 с.Постмодернизм: Новейший философский словарь / [гл. науч. ред. и сост. А. А. Грицанов]. Минск: Современный литератор, 2007. 816 с.
4. Радвилович А. Ю. Инструментарий новой музыки камерных жанров второй половины ХХ века (на примере творчества зарубежных композиторов 1960-1980 гг.): дис.... канд. искусствоведения: 17.00.09 / Радвилович Александр Юрьевич. СПБ., 2007. 228 с.
5. Чекан Ю. І. Інтонаційний образ світу: монографія / Юрій Чекан. К.: Логос, 2009. 227 с.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
