Теоретичні основи проблеми розвитку мислення школярів. Феномен мислення у психолого-педагогічній літературі. Мислення як один із пізнавальних процесів на різних етапах розвитку школяра. Проблема формування та розвитку критичного мислення у школярів.
Останнім часом у світовій освітній практиці все більшої ваги набувають ціннісно-орієнтаційні складові змісту навчання, які неможливо уявити без чіткого спрямування на розвиток усіх видів мислення учнів. Кожен учень в процесі свого розвитку формує такі властивості розуму, які характеризують ті чи інші сторони і форми мислення. На сьогоднішньому етапі розвитку суспільства першочерговим завданням школи є розвиток в учнів такого типу мислення, який надасть змогу адекватно оцінювати нові обставини та формувати стратегію подолання проблем, які виникатимуть, пристосування до нових, часом непередбачуваних, політичних, економічних або інших обставин. Подібним запитам найбільш відповідає критичне мислення. За умов становлення молодої української демократії критичне мислення виступає вкрай актуальним елементом громадянської освіти.Історично першою наукою про мислення стала логіка, що вивчає нормативні правила і закони адекватного міркування. До вирішення завдань мислення йде за допомогою різноманітних операцій, таких як аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення і конкретизація. У психології прийнято розрізняти види мислення за змістом: наочно-дійове, наочно-образне та абстрактне мислення; за характером задач: практичне і теоретичне мислення; за ступенем новизни й оригінальності: репродуктивне (відтворювальне) і творче (продуктивне) мислення. Особливістю абстрактного (словесно-логічного) мислення є те, що воно відбувається з опорою на поняття, судження, не використовуючи емпіричних даних [17,165]. Людина з критичним розумом вимогливо оцінює свої думки, ретельно перевіряє рішення, зважає на всі аргументи, виявляючи тим самим самокритичне ставлення до своїх дій.У контексті психології мислення критичність зазвичай трактується як одна з властивостей розуму і визначається як усвідомлений контроль за ходом інтелектуальної діяльності людини. Теплов визначав критичність як "вміння строго оцінювати роботу думки, ретельно зважувати всі аргументи за і проти намічених гіпотез і піддавати ці гіпотези всебічній перевірці". С.Л. Рубінштейн вважав, що перевірка, критика, контроль характеризують мислення як свідомий процес. Боно вміння критичного мислення розглядаються як здатність аналізувати інформацію з позицій нестандартної ситуації, де особливе місце має прийняття незалежних, виважених рішень на основі різнобічних продуманих аргументів [20, 45]. Підкреслимо, що критичне мислення означає не негативність суджень або критику, а зважений розгляд різноманітних підходів до проблеми, щоб приймати обґрунтовані судження та рішення щодо неї.Однією з таких технологій, що допомагає учню не тільки засвоїти певний обсяг знань, а й сприяє розвитку його особистісних якостей, є технологія формування та розвитку критичного мислення, яка перейшла у вітчизняну педагогіку близько десяти років тому з досвіду роботи педагогів США та Канади, де розвивалася вже близько пятдесяти років. Критичне мислення - це здатність людини чітко виділити проблему, яку необхідно розвязати; самостійно знайти, обробити і проаналізувати інформацію; логічно побудувати свої думки, навести переконливу аргументацію; здатність мислити мобільно, обирати єдино вірне розвязання проблеми; бути відкритим до сприйняття думок інших і одночасно принциповим у відстоюванні своєї позиції. Педагог, який працює творчо, який розуміє проблеми своїх учнів, особливості певного учнівського колективу, повинен уміти зорієнтувати їх на критичне осмислення будь-якої проблеми, своєї ролі в її розвязанні, власної здатності до індивідуальної чи групової роботи. Коли вчитель вирішує для себе, що у своїй роботі буде використовувати методи формування і розвитку критичного мислення, він повинен усвідомлювати, що навчити учнів мислити критично з першого уроку фактично неможливо. Критичне мислення формується поступово, воно є результатам щоденної кропіткої роботи вчителя й учня, з уроку в урок, з року в рік.Опрацювавши відповідну психолого-педагогічну з даного питання, очевидно, можна зробити висновок про те, що мислення - це психічний пізнавальний процес узагальненого та опосередкованого відображення істотних елементів, властивостей і звязків між ними у предметах і явищах обєктивної дійсності. До вирішення завдань мислення йде за допомогою різноманітних операцій, таких як аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення і конкретизація. Мислення - продукт суспільного розвитку, але індивідуальний розвиток мислення, його особливості разом з тим залежать і від особливостей організму, стану головного мозку і його функціональних можливостей. Так, до індивідуальних особливостей мислення фахівці відносять якості розуму: самостійність, критичність, гнучкість, глибина, широта, послідовність, швидкість. Формуються такі мислительні операції, як аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення; розвиваються самостійність, гнучкість, критичність мислення.
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Теоретичні основи проблеми розвитку мислення школярів
1.1 Феномен мислення у психолого-педагогічній літературі
1.2 Мислення як один із основних пізнавальних процесів на різних етапах розвитку школяра
Розділ 2. Проблема формування та розвитку критичного мислення у школярів
2.1 Критичність і критичне мислення
2.2 Формування та розвиток критичності мислення школярів на уроці
Висновки
Список використаних джерел
Вывод
Опрацювавши відповідну психолого-педагогічну з даного питання, очевидно, можна зробити висновок про те, що мислення - це психічний пізнавальний процес узагальненого та опосередкованого відображення істотних елементів, властивостей і звязків між ними у предметах і явищах обєктивної дійсності. Основними формами мислення є поняття, судження та умовисновки. До вирішення завдань мислення йде за допомогою різноманітних операцій, таких як аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення і конкретизація. Мислення - продукт суспільного розвитку, але індивідуальний розвиток мислення, його особливості разом з тим залежать і від особливостей організму, стану головного мозку і його функціональних можливостей. Так, до індивідуальних особливостей мислення фахівці відносять якості розуму: самостійність, критичність, гнучкість, глибина, широта, послідовність, швидкість.
На різних етапах розвитку школяра мислення зазнає суттєвих якісних змін. Більшість психологів називають основним видом мислення у молодшому шкільному віці наочно-образне. Формуються такі мислительні операції, як аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення; розвиваються самостійність, гнучкість, критичність мислення. Інтелектуальний розвиток учнів основної школи досягає стадії формальних операцій. У юнаків активізується теоретичне мислення, відбувається вироблення критичного ставлення до знань. Мислення набуває ряду характерних якостей: логічність, інтроспективність, абстрактність, продуктивність, дивергентність. Тобто можна стверджувати, що під впливом навчання відбувається перехід від наочно-дійового мислення у молодших школярів до абстрактного мислення у старшокласників.
У контексті психології мислення критичність зазвичай трактується як одна з властивостей розуму і визначається як усвідомлений контроль за ходом інтелектуальної діяльності людини. Розвиток критичності веде до формування у людини критичного мислення. Критичне мислення - це наукове мислення, суть якого полягає у прийнятті ретельно обміркованих та зважених рішень стосовно довіри до будь-якого твердження. Підкреслимо, що критичне мислення означає не негативність суджень або критику, а зважений розгляд різноманітних підходів до проблеми, щоб приймати обґрунтовані судження та рішення щодо неї. Для критичного мислення характерними самостійність, постановка проблеми, прийняття рішення, чітка аргументованість, соціальність.
Технологія формування та розвитку критичного мислення - система діяльності, що базується на дослідженні проблем та ситуацій на основі самостійного вибору, оцінки та визначення міри корисності інформації для особистих потреб і цілей. Проведення уроків із використанням технології формування та розвитку критичного мислення є одним із напрямів підвищення якості освіти. Урок критичного мислення має певну структуру та складається з пяти основних етапів: розминка, обґрунтування навчання, актуалізація, усвідомлення змісту, рефлексія. Основне завдання вчителя, який навчає учнів мислити критично, - це навчити їх ставити запитання та формулювати проблеми. Уміння розвязувати проблеми - шлях до досягнення мети, шлях до успіху.
Таким чином, розвиток критичного мислення стає найактуальнішим за часів інтенсивних соціальних змін, коли неможливо діяти без постійного пристосування до нових обставин, без ефективного розвязання проблем. У цьому сенсі є очевидною життєва необхідність формування критичного мислення у школярів. Тому й надалі варто продовжувати вивчення і розробку даної проблеми.
Список литературы
1. Варій М.Й. Загальна психологія: Навчальний посібник / 2-ге видан., випр. і доп. - К.: "Центр учбової літератури", 2007. - 968 c.
2. Видра, О.Г. Вікова та педагогічна психологія: навч. посіб. - К.: ЦУЛ, 2011. - 112 с.
3. Грановская Р.М. Элементы практической психологи. - Л.: Издательство Ленинградского университета, 1984. - 391 с.
4. Дьюї Джон. Психологія і педагогіка мислення. / М. Лабіринт, 1999. - 192 с.
5. Кутішенко В.П. Вікова та педагогічна психологія (курс лекцій): Навчальний посібник. - К.: Центр навч. літератури, 2005. - 128 с.
6. Макаренко В.М., Туманцова О.О. Як опанувати технологію формування критичного мислення. - X.: Вид. група "Основа": "Тріада ", 2008. - 96 с.
7. Максименко С.Д., Соловієнко В.О. Загальна психологія: Навч. посібник. - К.: МАУП, 2000. - 256 с.
8. Мирошниченко В.О. Розвиток критичного мислення учнів засобами проектної технології на уроках історії / Мирошниченко В.О. / Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). - №4. - Бердянськ: БДПУ, 2008. - С.26 - 32.
9. Немов Р.С. Психология. В 3-х кн. - М.: Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС, Кн.2, 1997. - 608 с.
11. Петухов В.В. Психология мышления: Учебно-методическое пособие. - М.: Издательство Московского университета, 1987 - 90 с.
12. Рубинштейн С.Л. О мишлении и путях его исследования. - М.: Наука, 1958. - 220 с.
13. Савчин М.В. Вікова психологія: навчальний посібник / М.В. Савчин, Л.П. Василенко. - Дрогобич: Видавнича фірма "Відродження", 2001. - 287 с.
14. Сергєєнкова О.П. Вікова психологія: Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2012. - 376 с.
15. Сергєєнкова О.П. Загальна психологія: Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2012. - 296 с.
16. Скрипченко О.В. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посіб. / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. - К.: Просвіта, 2001. - 416 с.
17. Скрипченко О.В. Загальна психологія: Підручник / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, 18. 3.В. Огороднійчук та ін. - К.: Либідь, 2005. - 464 с.
19. Терно С.О. Розвиток критичного мислення старшокласників на уроках історії / Терно С.О. / Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). - №4. - Бердянськ: БДПУ, 2008. - С.5 - 13.
20. Тихомиров О.К. Психология мышления. - М.: Наука, 1984. - 280 с.
21. Удовиченко Г.А. Проблема розвитку критичного мислення молодших школярів на уроках іноземної мови / Удовиченко Г.А. / Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). - №4. - Бердянськ: БДПУ, 2008. - С.44 - 50.
Размещено на
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
