Динаміка рефлексії розвитку професійних умінь користувачів соціальних мереж - Дипломная работа

Соціальні мережі обєднують мільйони людей, які спілкуються між собою використовуючи їх. Тому є важливим дослідити соціальні мережі як особливий засіб розвитку професійних умінь, оскільки це є малодослідженою проблемою. Мета дослідження: дослідити динамічні особливості розвитку професійних умінь користувачів соціальних мереж. Користувачі, які користуються соціальними мережами тривалий період, рефлексуватимуть більше професійних вмінь у порівнянні з тими користувачами, які користуються мережами менш тривалий період. Користувачі, які користуються соціальними мережами не значний період, рефлексуватимуть менше професійних умінь у порівнянні з тими користувачами, які користуються мережами більш тривалий період.У психології, а також в повсякденному сенсі рефлексією називають всякий роздум людини, направлений на аналіз самого себе (самоаналіз), - власних станів, своїх вчинків і минулих подій. У сучасних енциклопедіях рефлексія визначається як “форма теоретичної діяльності суспільно розвиненої людини, яка спрямована на осмислення усіх своїх власних дій та їх законів; діяльність самопізнання, що розкриває специфіку духовного світу людини” [23], або як “осмислення за допомогою вивчення та порівняння; у вузькому розумінні - новий поворот духу після завершення пізнавального акта до “я” (як центру акта) та його мікрокосму, завдяки чому стає можливим присвоєння пізнаного” . Це: процес самопізнання субєктом внутрішніх актів та станів, фундаментальна здатність свідомої істоти бути у відношенні до власної свідомості, мислення, умов та засобів здійснення життєдіяльності; інтелектуальний процес, що забезпечує усвідомлення засобів вирішення завдань; важлива частина розумової дії, евристичного рішення; засіб здійснення діяльності, звязок її компонентів; відображення власних процесів у свідомості; компонент психологічної структури людини, що лежить в основі її змінення та розвитку; здатність до погляду на себе “з боку” та до контролю своєї діяльності [1]. Рефлексія за Локком - це «спостереження, якому розум піддає свою діяльність». Розробка особистісного аспекту рефлексії дозволила подолати як звуженість її трактувань і зведення лише до ретроспекції (що, до речі, виявлялося і в методологічних розробках тлумачення рефлексії), так і абстрактну всеосяжність терміна.Вперше етапи процесу рефлексії виділив Г.П. Семенов [28] розуміли механізм рефлексії з точки зору особистісно-смислової зумовленості, а саме «як переосмислення та перебудову субєктом змісту своєї свідомості, своєї діяльності, спілкування, тобто своєї поведінки, як цілісного ставлення до навколишнього світу ».У процесі переосмислення вони виділяють 5 етапів (фаз): 1) актуалізація смислових структур «я» при входженні субєкта у проблемно-конфліктну ситуацію і при її розумінні; Результати досліджень, проведених А.В.Карповим [12], дозволили конкретизувати специфіку інтеграційної функції рефлексії в умовах професійної діяльності особи. Рефлексія може бути професійно важливою якістю діяльності, дозволяючи усвідомлено породжувати, розвивати в собі так звані «сильні» якості і ігнорувати прояви «небажаних» для себе властивостей, тим самим формуючи неповторний і своєрідний індивідуальний стиль діяльності [27]. Відповідно до вмісту основного протиріччя професійного становлення і враховуючи активну роль субєкта праці в процесі професійного розвитку, Ю.П.Поваренков [20] виділяє три критерії професіоналізації: професійна продуктивність, професійна ідентичність і професійна зрілість.Рефлексія - динамічне утворення, і різні рівні розвитку рефлексії формують різні рівні професійного становлення особистості. Розвинути в людині здатність самостійно приймати рішення і відповідати за їх реалізацію, проводити аналіз особистого досвіду, передбачати результати своєї діяльності, зрозуміти, що відчувають і як сприймають тебе інші, в цілому здійснити прагнення особистості до індивідуальності можливо через рефлексію. Рефлексія як вид діяльності особистісного самопізнання позначається специфічним терміном - «особистісна рефлексія». Маркова [19] визначає професійну самосвідомість як «комплекс уявлень людини про себе як професіонала, це - цілісний образ себе як професіонала, система відношень і установок до себе як професіонала». Наявність професійної самосвідомості дозволяє особистості розуміти те, що вона робить, свідомо ставити і вирішувати виробничі завдання, планувати свої дії і виконувати обовязки, виявляти причини власних невдач, вносити корективи у свою діяльність.У дослідженні взяли участь 365 студентів 1, 2 курсів факультету педагогіки та психології Кубанського державного університету (КДУ) (122 студента, з них: 60 студентів 1 курсу та 62 студенти 2 курсу), Адигейського державного університету (АДУ) (123 студента, з них: 64 студента 1 курсу і 59 студентів 2 курсу) і Армавірського державного педагогічного університету (АДПУ) (120 студентів, з них: 59 студентів 1 курсу та 61 студент 2 курсу). Результати дослідження, проведеного в групі студентів 1 курсу Кубанського державного університету, дозво

ЗМІСТ

Вступ

І. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ РЕФЛЕКСІЇ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНИХ УМІНЬ

1.1 Підходи до розуміння поняття рефлексії у зарубіжній і вітчизняній психології

1.2 Особливості рефлексії професійних умінь

1.3 Особливості рефлексії розвитку професійних умінь користувачів соціальних мереж

ІІ. МЕТОДИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ РЕФЛЕКСІЇ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНИХ УМІНЬ

2.1 Методологічні засади дослідження рефлексії у психології

2.2 Структура та організація дослідження рефлексії розвитку професійних умінь користувачів соціальних мереж

ІІІ. ДОСЛІДЖЕННЯ РЕФЛЕКСІЇ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНИХ УМІНЬ КОРИСТУВАЧІВ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ

3.1 Особливості рефлексії розвитку професійних умінь користувачів соціальних мереж з незначним досвідом користування

3.2 Особливості рефлексії розвитку професійних умінь користувачів соціальних мереж зі значним досвідом користування

3.3 Динаміка рефлексії розвитку професійних умінь користувачів соціальних мереж

Висновок

Список використаних джерел

ДОДАТОК