Динаміка психологічної готовності майбутніх офіцерів Внутрішніх військ до правоохоронної діяльності - Автореферат

Серед найважливіших функцій правоохоронної діяльності, яку здійснюють окрім міліції і Внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України (ВВ МВС України), є забезпечення громадського порядку, охорона особливо важливих державних обєктів, розшук і затримання правопорушників, особливо небезпечних та озброєних злочинців, припинення групових і масових порушень громадського порядку в населених пунктах тощо. Реальна практика підготовки офіцерів у ввзо переконує в необхідності суттєвого вдосконалення процесу формування військових фахівців з вищою освітою не лише для виконання функцій із захисту кордонів України, але й для виконання завдань з правоохоронної діяльності. Проте, у дослідженнях військових психологів проблема формування психологічної готовності майбутніх офіцерів до зазначеної діяльності ще не стала до сьогодні предметом спеціального наукового вивчення та аналізу і вимагає розробки адекватних умов та засобів покращання процесу професійної підготовки курсантів факультету ВВ НАПВУ, як майбутніх працівників правоохоронної сфери, і вдосконалення їх фахової майстерності. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні структури психологічної готовності майбутніх офіцерів ВВ до правоохоронної діяльності, виявленні детермінант її розвитку, вікових та індивідуальних відмінностей у динаміці формування. В основу нашого дослідження було покладено припущення, що психологічна готовність до правоохоронної діяльності являє собою складне психологічне утворення особистості, її інтегральну властивість, єдність мотиваційної, загальної професійної й емоційно-вольової компонент.Серед обєктивних соціально-психологічних чинників, які в значній мірі детермінують власне субєктивну психологічну готовність особистості до правоохоронної діяльності, називаються такі: 1) висока соціальна та державна значущість правоохоронної діяльності; 2) значна фізична, інтелектуальна й емоційна напруженість, високий темп і динаміка її проходження; 3) більш жорстка, у порівнянні з іншими професіями, регламентація та правове регулювання взаємовідносин між її учасниками; 4) висока ступінь колективності діяльності; 5) часта зміна одних видів діяльності, дій на інші, що може бути зумовлено різною оперативною обстановкою; 6) високий рівень організації взаємин по вертикалі і по горизонталі та інші. 2) професійний досвід: необхідні для правоохоронної діяльності знання та навички; професійна спостережливість; добра просторова орієнтація; високий рівень розподілу та переключення уваги; винахідливість; швидкість і пластичність мислення; неординарність у прийнятті рішень; високий рівень розвитку комунікативних і перцептивних здібностей; професійна память; фізичні навички, які дозволяють забезпечити не лише особисту безпеку, але й безпеку громадян; звички до дотримання дисципліни; уміле володіння зброєю, технікою, пристроями, необхідними для успішного виконання функцій правоохоронної діяльності; На нашу думку, готовність особистості до правоохоронної діяльності не може розглядатись відокремлено від розуміння сутності понять “особистість”, “правоохоронна діяльність”, поза самим навчально-виховним процесом у ВВЗО. У другому розділі “Розвиток компонентів психологічної готовності майбутніх офіцерів Внутрішніх військ до правоохоронної діяльності” розкриваються особливості становлення психологічної готовності особистості до правоохоронної діяльності в межах такої фази онтогенезу як “рання юність - пізня юність - дорослість (молодість)”. У процесі дослідження визначено структуру мотивації особистості до правоохоронної діяльності, в якій виділено десять груп мотивів: 1) соціально значущі мотиви діяльності; 2) мрії про юридичну професію, ідеали людини правоохоронця; 3) професійні інтереси, прагнення; 4) мотиви розвитку та самовдосконалення особистості у правоохоронній діяльності; 5) мотиви, що зумовлені змістом правоохоронної діяльності, служби в органах внутрішніх справ; 6) мотиви, що сформовані в умовах попередньої життєдіяльності особистості (під час служби у ВВ, Збройних Силах України, роботи, навчання тощо); 7) мотиви матеріального характеру; 8) соціальні гарантії та пільги як мотиви вибору професії правоохоронця; 9) мотиви престижності професії; 10) мотиви утилітарного характеру.