Динаміка профілю ризику серцево-судинних захворювань в жіночій популяції - Автореферат

З кінця 60-х років смертність від ССЗ в Україні неухильно підвищується: за минуле десятиріччя вона зросла майже на 40 % і складає 72 % в структурі загальної смертності жінок, в той час як у чоловічого населення цей показник становить 54 % (Гайдаєв Ю.О., Коваленко В.М., 2007). Саме тому у 2005 році розпочала свою роботу нова ініціатива Європейського кардіологічного товариства - “Жінки і Серце “(Women and Heart), яка акцентує увагу на зростанні ССЗ серед жінок та сприяє кращому розумінню особливостей розвитку, діагностики та лікування цієї патології. Вирішенню проблеми високої смертності від ССЗ в Україні сприяють комплексні популяційні дослідження з оцінкою динаміки профілю ризику, визначенням впливу на рівні смертності основних ФР, встановленням їх оптимальних рівнів та науковим обґрунтуванням пріоритетів профілактичних заходів не тільки у чоловіків, а і серед жінок. Мета дослідження: визначити внесок основних факторів ризику в смертність на підставі ретроспективного популяційного аналізу динаміки профілю ризику ССЗ у жінок. Вивчити внесок основних факторів ризику в загальну смертність та смертність від ССЗ у жінок на основі ретроспективного аналізу даних 25-річної динаміки профілю ризику.З метою вивчення поширеності основних ФР ССЗ (І етап дослідження), оцінки динаміки епідеміологічної ситуації (ІІ етап дослідження) була сформована випадкова вибірка із 1450 жінок віком 20-64 роки, що мешкали в Соломянському районі м. До групи з надлишковою масою тіла відносили осіб зі значеннями БМІ від 25 до 29,9 кг/м2, а до групи з ожирінням - зі значеннями БМІ, що дорівнюють або перевищують 30 кг/м2. В групу з ДЛП відносили осіб з гіперхолестеринемією (ГХС) (рівень ХС дорівнює або перевищує 240 мг/дл), і/або гіпертригліцеридемією (ГТГ) (рівень ТГ дорівнює або перевищує 200 мг/дл), і/або з рівнем ХС ЛПВЩ, меншим ніж 40 мг/дл. З метою вивчення внеску основних ФР ССЗ в смертність (ІІІ етап дослідження), проводили встановлення життєвого статусу жінок віком 40-64 роки в кількості 629 осіб, обстежених в 1981-1982 рр., через Центральне адресне бюро з одночасним переглядом актових записів про смерть в РАГСАХ м. Встановлено, що серед осіб з клінічно вираженими станами, тобто з максимальними значеннями даних HADS (13-21 бал), частота ГТГ в 2,7 рази перевищує аналогічну у осіб з мінімальними значеннями HADS (0-4 бали) - 8,6 і 3,2 % відповідно; ожиріння - в 2,2 рази (31,2 і 14,0 % відповідно); АГ - в 1,7 рази (25,8 і 15,0 % відповідно); ГХС - в 1,6 рази (24,7 і 15,0 % відповідно).Профіль серцево-судинного ризику сучасної жіночої популяції характеризується високою поширеністю факторів ризику: артеріальна гіпертензія - 25,2 %; дисліпопротеідемія - 35,1 %; куріння - 18,5 %; надлишкова маса тіла і ожиріння - 47,1 %; недостатня фізична активність - 48,0 %. Поширеність психоемоційних порушень, а саме тривожно-депресивних станів, в жіночій популяції віком 20-64 роки не поступається поширеності традиційних факторів ризику ССЗ і становить 51,5 %, причому в структурі тривожні порушення переважають над депресивними. Результати дослідження свідчать про обтяженість осіб з тривожно-депресивними станами традиційними факторами ризику ССЗ: АГ, надлишковою масою тіла, ожирінням, дисліпопротеідемією та більш високими середніми значеннями показників. Протягом 25 років в жіночій популяції відбулися несприятливі зрушення та погіршення епідеміологічних умов формування ССЗ: вірогідне збільшення поширеності таких факторів ризику, як дисліпопротеідемія, куріння та недостатня фізична активність; підвищення середньопопуляційних значень ХС, ТГ, ХС ЛПНЩ, КА і зниження рівнів ХС ЛПВЩ; зменшення розповсюдженості надлишкової маси тіла та ожиріння відбулося за рахунок зростання в 7 разів питомої ваги жінок з недостатньою масою тіла; при відсутності вірогідних змін в загальній частоті ІХС та зменшенні поширеності можливої ІХС втричі зросла частота її безбольової форми. За впливом на показники загальної і серцево-судинної смертності фактори ризику розподіляються в порядку зменшення: АГ - дисліпопротеідемія - ожиріння - недостатня фізична активність - надлишкова маса тіла; ранжований за ступенем впливу на тривалість життя жінок ланцюжок факторів ризику виглядає наступним чином: САГ - ГТГ - сполучення САГ і ДАГ - ГХС - підвищений вміст ХС ЛПНЩ - низька концентрація ХС ЛПВЩ - ожиріння, недостатня фізична активність - надлишкова маса тіла - ДАГ.

Основний зміст

В дисертаційній роботі отримано нові наукові результати, які в сукупності вирішують актуальне завдання превентивної кардіології - обґрунтування підходів до розробки диференційованих профілактичних заходів серед жінок.

1. Профіль серцево-судинного ризику сучасної жіночої популяції характеризується високою поширеністю факторів ризику: артеріальна гіпертензія - 25,2 %; дисліпопротеідемія - 35,1 %; куріння - 18,5 %; надлишкова маса тіла і ожиріння - 47,1 %; недостатня фізична активність - 48,0 %. Групу низького ризику складають тільки 13,3 % жінок, тоді як 86,7 % популяції підлягають втручанню з корекції факторів ризику ССЗ.

2. Поширеність психоемоційних порушень, а саме тривожно-депресивних станів, в жіночій популяції віком 20-64 роки не поступається поширеності традиційних факторів ризику ССЗ і становить 51,5 %, причому в структурі тривожні порушення переважають над депресивними. Результати дослідження свідчать про обтяженість осіб з тривожно-депресивними станами традиційними факторами ризику ССЗ: АГ, надлишковою масою тіла, ожирінням, дисліпопротеідемією та більш високими середніми значеннями показників. Наявність звязку між цими станами та ССЗ підтверджує факт вірогідно більшої розповсюдженості психоемоційних розладів у жінок з АГ, надлишковою масою тіла, ожирінням, гіпертригліцеридемією.

3. Протягом 25 років в жіночій популяції відбулися несприятливі зрушення та погіршення епідеміологічних умов формування ССЗ: вірогідне збільшення поширеності таких факторів ризику, як дисліпопротеідемія, куріння та недостатня фізична активність; підвищення середньопопуляційних значень ХС, ТГ, ХС ЛПНЩ, КА і зниження рівнів ХС ЛПВЩ; зменшення розповсюдженості надлишкової маси тіла та ожиріння відбулося за рахунок зростання в 7 разів питомої ваги жінок з недостатньою масою тіла; при відсутності вірогідних змін в загальній частоті ІХС та зменшенні поширеності можливої ІХС втричі зросла частота її безбольової форми.

4. Група померлих жінок відрізнялась на скринінзі від тих, що вижили, більшою кількістю осіб з високим ризиком (наявність трьох і більше факторів ризику), вірогідно більшою поширеністю АГ і дисліпопротеідемії, вищими середніми значеннями САТ, ДАТ, БМІ, ХС, ТГ, КА. Серед померлих від ССЗ у порівнянні з групою живих на скринінзі частіше визначались АГ, дисліпопротеідемія і ожиріння.

5. Наявність двох факторів ризику збільшує ризик загальної смерті в 1,5 рази, смерті від ССЗ - в 1,9 рази, а сполучення трьох і більше чинників - в 2 та 3 рази відповідно. Найбільший внесок у рівень смертності має АГ: половина всіх випадків смерті та три чверті випадків смерті від ССЗ обумовлені підвищеним рівнем АТ. Серед ліпідних показників найбільший вплив як на загальну, так і на серцево-судинну смертність, має гіпертригліцеридемія.

6. За впливом на показники загальної і серцево-судинної смертності фактори ризику розподіляються в порядку зменшення: АГ - дисліпопротеідемія - ожиріння - недостатня фізична активність - надлишкова маса тіла; ранжований за ступенем впливу на тривалість життя жінок ланцюжок факторів ризику виглядає наступним чином: САГ - ГТГ - сполучення САГ і ДАГ - ГХС - підвищений вміст ХС ЛПНЩ - низька концентрація ХС ЛПВЩ - ожиріння, недостатня фізична активність - надлишкова маса тіла - ДАГ.

7. Наявність епідеміологічного діагнозу визначеної ІХС збільшує відносний ризик серцево-судинної смерті в 1,7 рази і скорочує тривалість життя на 2,4 роки, ІМ - в 2,4 рази і скорочує тривалість життя майже на 5 років, безбольової форми - в 2 рази і на 2 роки та стенокардії напруги - в 1,5 рази і на 1,7 роки.

8. Оптимальні значення цифрових показників, при яких зареєстровано мінімальні рівні смертності, складають: САТ - 110-116 мм рт.ст.; ДАТ - 60-76 мм рт.ст.; БМІ - 22,1-24,3 кг/м2; загальний ХС - 158-175 мг/дл (4,1- 4,5 ммоль/л); ТГ - 61-86 мг/дл (0,7-1,1 ммоль/л); ХС ЛПВЩ - 50-63 мг/дл (1,3- 1,6 ммоль/л).

Практичні рекомендації

1. Результати проведеного дослідження переконливо доводять необхідність своєчасного виявлення та адекватної корекції таких факторів ризику ССЗ, як АГ, дисліпопротеідемія, куріння, ожиріння та недостатня фізична активність первинними структурами охорони здоровя. При дослідженні ліпідного спектру крові необхідно визначати не тільки рівень загального ХС, але й важливий в прогностичному плані для жінок рівень ТГ.

2. З огляду на збільшення поширеності безбольової форми ІХС, рекомендовано більш ретельне обстеження жінок з будь-якою підозрою на наявність цього захворювання (Холтерівське моніторування ЕКГ, навантажувальні ЕКГ-проби).

3. Під час здійснення заходів з корекції факторів ризику слід орієнтуватись на оптимальні значення показників, яким відповідають мінімальні рівні смертності. Рівнями показників, при яких значно підвищується ризик смерті, є: САТ - вище 140-151 мм рт.ст; ДАТ - вище 90-96 мм рт.ст.; БМІ - вище 29,5-30,5 кг/м2; ХС - вище 240-260 мг/дл (6,2-6,7 ммоль/л); ТГ - вище 150-190 мг/дл (1,7-2,1 ммоль/л); ХС ЛПВЩ - нижче 47-50 мг/дл (1,2-1,3 ммоль/л).

4. Враховуючи високу поширеність в жіночій популяції розладів психоемоційного стану, наявність взаємозвязку між ними та традиційними факторами ризику ССЗ, доцільно первинним структурам охорони здоровя визначати не тільки загальновідомі чинники ризику, але й виявляти (за допомогою скринінгових тестів) та спільно з психотерапевтами коригувати тривожно-депресивні стани.

1. Малацківська О.В. Динаміка профілю ризику серцево-судинних захворювань в жіночій популяції за 25-річний період // Кровообіг та гемостаз.- № 3. - 2006. - С. 49-52.

2. Малацківська О.В., Горбась І.М. Звязок традиційних факторів ризику серцево-судинних захворювань та тривожно-депресивних станів у жінок // Український кардіологічний журнал. - 2005. - № 6. - С. 97-100. (Автор самостійно проводила скринінгове обстеження жінок на наявність тривожно-депресивних станів, створила базу даних, здійснила їх статистичну обробку і аналіз, підготувала матеріал до друку).

3. Малацківська О.В., Горбась І.М. Профіль серцево-судинного ризику міської жіночої популяції (за даними одномоментного дослідження) // Медичні перспективи. - 2006. - Том ХІ, № 2. - С. 134-139. (Автор брала участь в проведенні епідеміологічного обстеження жінок, створенні бази даних, самостійно здійснювала їх статистичну обробку і аналіз, підготувала матеріал до друку).

4. Кваша О.О., Малацківська О.В. До проблеми вторинної профілактики артеріальної гіпертензії // Охорона здоровя України. - № 3-4 (18-19). - 2005. - С. 36-40. (Автор брала участь в проведенні епідеміологічного дослідження, у встановленні життєвого статусу первинно обстежених осіб через Центральне адресне бюро, створенні бази даних, здійсненні їх статистичної обробки і аналізу, підготовці матеріалу до друку).

5. Малацківська О.В. Взаємозв‘язок традиційних факторів ризику серцево-судинних захворювань та тревожно-депресивних станів в жіночій популяції // Матеріали конференції “Досягнення молодих вчених - майбутнє медицини”. - Харків, 2005. - С. 60-61.

6. Малацківська О.В. Поширеність ішемічної хвороби серця та порушень ритму в жіночій популяції // Матеріали Пленуму правління асоціації кардіологів України. Порушення ритму серця: сучасні підходи до лікування. - Київ, 2005. - С. 91-92.

7. Малацківська О.В. Поширеність факторів ризику серцево-судинних захворювань серед жінок за даними популяційного дослідження // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції (з міжнародною участю) “Вклад молодих вчених в розвиток медичної науки і практики”. - Харків, 2006. - С. 66.

8. Горбась І.М., Смирнова І.П., Кваша О.О., Давиденко Н.В., Малацківська О.В. Поширеність поведінкових факторів ризику серед населення і його ставлення до профілактики // Матеріали VII Національного конгресу кардіологів України. - Дніпропетровськ, 2004. - С. 289. (Автор особисто брала участь в проведенні епідеміологічного обстеження, створенні бази і аналізі даних, написанні тез).

9. Кваша Е.А., Малацковская Е.В. Изменение профиля риска сердечно-сосудистых заболеваний в женской популяции за 20-летний период // Матеріали VII Національного конгресу кардіологів України. - Дніпропетровськ, 2004. - С. 295. (Автор брала участь в проведенні епідеміологічного дослідження, створенні бази даних, здійсненні їх статистичної обробки і аналізу, оформленні тез).

10. Смирнова І.П., Кваша О.О., Горбась І.М., Давиденко Н.В., Малацківська О.В. Стратегія профілактики в програмі CINDI-Україна // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції „Сімейна медицина в Україні: нові дослідження і практика впровадження”: тези наукових доповідей. - Київ, 2005. - С. 58. (Автор брала участь в епідеміологічному обстеженні, написанні і оформленні тез).

11. Кваша Е.А., Смирнова И.П., Горбась И.М., Давиденко Н.В., Малацковская Е.В. 20-летняя динамика эпидемиологических условий формирования сердечно-сосудистых заболеваний в Украине // Материалы научно-практической конференции с международным участием „Актуальные проблемы медико-социальной экспертизы и реабилитации”. - Беларусь, Минск, 2005. - С. 55. (Автор особисто брала участь в проведенні епідеміологічного обстеження, створенні бази і аналізі даних, написанні тез).

12. Кваша О.О., Малацківська О.В. Значимість основних факторів ризику в смертності жінок 40-59 років за даними проспективного спостереження // Матеріали І національного конгресу лікарів внутрішньої медицини. - Київ, 2005. - С. 49-50. (Автор особисто брала участь в проведенні епідеміологічного обстеження, створенні бази і аналізі даних, здійснювала оформлення тез).

13. Кваша Е.А., Смирнова И.П., Горбась И.М., Давиденко Н.В., Малацковская Е.В. Возрастно-половые особенности 20-летней динамики формирования ССЗ в Украине // Материалы Российского национального конгресса кардиологов. - Россия, Москва, 2005. - С. 155. (Автор виконувала епідеміологічне обстеження, статистичний аналіз даних, оформлення тез).

14. Горбась І.М., Смирнова І.П., Кваша О.О., Давиденко Н.В., Малацківська О.В. 25-річна динаміка профілю ризику серцево-судинних захворювань у людей літнього віку // Матеріали IV національного конгресу геронтологів і геріатрів України. - Київ, 2005. - С. 237-238. (Автор особисто брала участь в проведенні епідеміологічного обстеження, створенні бази даних, написанні тез).

15. Кваша Е.А., Малацковская Е.В. Прогностическая значимость некоторых факторов риска для смертности от инсульта (данные 20-летнего проспективного наблюдения) // Материалы первого национального конгресса “Інсульт та судинно-мозкові ускладнення”. - Киев, 2006. - С. 75. (Автор особисто брала участь в проведенні епідеміологічного обстеження, створенні бази і аналізі даних, написанні і оформленні тез).

16. Кваша О.О., Малацківська О.В. Оцінка впливу артеріальної гіпертензії на рівень смертності населення // Матеріали української науково-практичної конференції “Первинна та вторинна профілактика церебро-васкулярних ускладнень артеріальної гіпертензії”. - Київ, 2006. - С. 80-81. (Автор брала участь в проведенні епідеміологічного дослідження, у встановленні життєвого статусу осіб через Центральне адресне бюро, створенні бази даних, здійсненні їх статистичної обробки і аналізу, оформленні тез).

17. Gorbas I., Smyrnova I., Kvasha O., Davydenko N., Malatskivska O. Prevention of cardiovascular diseases in primary care in Ukraine // The European Society of Cardiology. Working Group on Epidemiology and prevention. - Denmark, Elsinore, 2004. - P. 12. (Автор виконувала епідеміологічне обстеження та статистичний аналіз даних, брала участь в написанні тез).

18. Gorbas I., Smyrnova I., Kvasha O., Davydenko N., Malatskivska O. Epidemiology of arterial hypertension in Ukraine: Results of the 20-year observation // International Congress “Hypertension-from Korotkov to present days”. - S. Petersburg, Russia, 2005. - P. 39-40. (Автор особисто брала участь в проведенні епідеміологічного обстеження, створенні бази і аналізі даних).

19. Gorbas I., Smyrnova I., Kvasha O., Davydenko N., Malatskivska O. Prevention of cardiovascular diseases in primary care in Ukraine // European Conference on Chronic Disease Prevention. - Helsinki, Finland, 2005. - P. 42-43. (Автор брала участь в епідеміологічному дослідженні, аналізі даних).