Динаміка популяцій основних комах-шкідників у посівах пшениці озимої та цукрових буряків - Автореферат

Актуальність теми полягає у порівняльно-екологічному аналізі регіонального фауністичного складу, поширенні та сезонній динаміці чисельності основних видів комах-шкідників пшениці озимої та цукрових буряків у сівозміні з короткою ротацією й в унікальному багаторічному експерименті з беззмінними посівами названих культур. Проте нині створюються вузькоспеціалізовані фермерські господарства, які займаються вирощуванням лише необхідних сільськогосподарських культур із метою використання їх на корм тощо, а в звязку з цим у господарствах застосовуються короткоротаційні сівозміни, в яких чергується три - пять культур. шкідник пшениця буряк сівозміна Для досягнення поставленої мети виконували такі завдання: - створення бази даних поширення й чисельності основних шкідників пшениці озимої та цукрових буряків у короткоротаційній сівозміні й на беззмінних посівах у названому вище регіоні; Вперше проведено порівняльний аналіз видового складу, поширення і сезонної динаміки чисельності домінантних видів комах-шкідників пшениці озимої та цукрових буряків у сівозміні з короткою ротацією й на беззмінних посівах названих культур. Дослідження шкодочинності комплексу комах-шкідників пшениці озимої та цукрових буряків у регіоні дало змогу уточнити перелік обєктів фітосанітарного стану посівів у сівозміні з короткою ротацією та на беззмінних посівах, а також оцінити ефективність окремих агротехнічних заходів щодо шкодочинності комах та урожайності досліджуваних культур на цих посівах.Показники щільності були різними: на початку червня шкідника не було виявлено, в другій декаді його щільність становила 2 екз./100 помахів сачком, а вже в третій - 5 екземплярів, що всього за місяць становило 7 екз./100 помахів сачком. У липні спостерігається різке підвищення щільності шкідника, і на початку місяця цей показник становив 22 екз./100 помахів сачком, проте в другій і третій декадах щільність була низькою і становила, відповідно, 4 й 1 екз./100 помахів сачком, тобто за місяць щільність була 27 екз./100 помахів сачком. Для визначення сезонної динаміки щільності хлібної жужелиці на посівах пшениці озимої, яка вирощувалася у сівозміні з короткою ротацією, проводили обстеження цих посівів. За результатами проведених досліджень встановлено: незалежно від погодних умов року та особливостей розвитку пшениці озимої, яка вирощується у сівозміні з короткою ротацією, серед основних і найнебезпечніших шкідників, які завдають значної шкоди в умовах східного Лісостепу України, є дротяники, совка озима, хлібний жук, шкідлива черепашка та хлібна жужелиця. У результаті досліджень щодо вивчення впливу чергування сільськогосподарських культур у короткоротаційній сівозміні та у беззмінних посівах на накопичення личинок жука кузьки встановлено, що у даній сівозміні (горох - пшениця озима - цукрові буряки) створюються малосприятливі, порівняно з беззмінним посівом, умови для розвитку личинок хлібного жука, хоча щільність їх перевищує ЕПШ в 1,2 разу.У процесі досліджень проведено еколого-порівняльний аналіз фауністичного складу, поширення й сезонної динаміки популяцій основних видів комах-шкідників пшениці озимої та цукрових буряків у сівозміні з короткою ротацією та на беззмінних посівах вказаних культур. Проведена порівняльна ентомологічна оцінка впливу агротехнічних прийомів на динаміку чисельності комах-шкідників, які домінують на посівах пшениці озимої та цукрових буряків на даних стаціях. Встановлено, що до основних комах-шкідників пшениці озимої як у короткоротаційній сівозміні, так і на беззмінних посівах належать: совка озима, личинки коваликів, хлібний жук, клоп шкідлива черепашка, хлібна жужелиця; на посівах цукрових буряків-звичайний буряковий довгоносик й личинки коваликів. Щільність кузьки при обліках у цих посівах становила 3,0 екз./м2; щільність совки озимої у рік проведення дослідження була 34 екз./100 помахів сачком; щільність шкідливої черепашки (8,6 екз./м2) й хлібної жужелиці (7,0 екз./м2) у посівах пшениці озимої, яка вирощувалася у сівозміні з короткою ротацією, була досить високою й перевищувала показники ЕПШ у декілька разів. Як на беззмінних посівах досліджуваних культур (пшениця озима, цукрові буряки), так і у короткоротаційній сівозміні (горох - пшениця озима - цукрові буряки) виявлені однакові види личинок коваликів, що належали до роду Agriotes.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У процесі досліджень проведено еколого-порівняльний аналіз фауністичного складу, поширення й сезонної динаміки популяцій основних видів комах-шкідників пшениці озимої та цукрових буряків у сівозміні з короткою ротацією та на беззмінних посівах вказаних культур.

Проведена порівняльна ентомологічна оцінка впливу агротехнічних прийомів на динаміку чисельності комах-шкідників, які домінують на посівах пшениці озимої та цукрових буряків на даних стаціях.

1. Встановлено, що до основних комах-шкідників пшениці озимої як у короткоротаційній сівозміні, так і на беззмінних посівах належать: совка озима, личинки коваликів, хлібний жук, клоп шкідлива черепашка, хлібна жужелиця; на посівах цукрових буряків -звичайний буряковий довгоносик й личинки коваликів.

2. Щільність шкідників на посівах пшениці озимої, яка вирощувалася у короткоротаційній сівозміні, знаходилася на рівні з показниками ЕПШ, а у деяких шкідників перевищувала його. Щільність кузьки при обліках у цих посівах становила 3,0 екз./м2; щільність совки озимої у рік проведення дослідження була 34 екз./100 помахів сачком; щільність шкідливої черепашки (8,6 екз./м2) й хлібної жужелиці (7,0 екз./м2) у посівах пшениці озимої, яка вирощувалася у сівозміні з короткою ротацією, була досить високою й перевищувала показники ЕПШ у декілька разів. Значне заселення шкідниками цих посівів передусім зумовлене відсутністю застосування у господарстві хімічних методів захисту рослин від шкідників.

3. Динаміка чисельності шкідників на посівах пшениці озимої відрізнялася як за роками спостережень, так і за окремими фазами розвитку культур. Щільність шкідників на беззмінних посівах пшениці озимої постійно перевищувала ЕПШ. Щільність совки озимої на беззмінних посівах становила 4,3 екз./м2, тоді як ЕПШ для цього шкідника - 2-3 екз./м2; щільність кузьки в окремі роки сягала 64 екз./100 помахів сачком, що свідчить про значну заселеність посівів цим шкідником. Аналогічна ситуація спостерігається й стосовно щільності клопа черепашки й хлібної жужелиці. Щільність цих шкідників у беззмінних посівах була досить високою й становила 14,9 екз./м2 й 10,4 екз./м2 відповідно.

4. Відчутної шкоди посівам цукрових буряків завдає звичайний буряковий довгоносик. Середня щільність жуків довгоносика за роки досліджень на беззмінних посівах цукрових буряків була досить високою (8,8 екз./м2). При обліку звичайного бурякового довгоносика на посівах цукрового буряка, який вирощувався у короткоротаційній сівозміні, встановлено, що його щільність у цих посівах становить 4,9 екз./м2.

5. Як на беззмінних посівах досліджуваних культур (пшениця озима, цукрові буряки), так і у короткоротаційній сівозміні (горох - пшениця озима - цукрові буряки) виявлені однакові види личинок коваликів, що належали до роду Agriotes.

Середня щільність личинок коваликів на беззмінних посівах пшениці озимої становила 8 екз./м2, що перевищує ЕПШ в 1,3 разу. Цей же показник у короткоротаційній сівозміні становив 6,2 екз./м2.

Середня щільність личинок коваликів на беззмінних посівах цукрових буряків становила 8,9 екз./м2; у короткоротаційній сівозміні - 9,1 екз./м2. Більша щільність личинок коваликів у сівозміні з короткою ротацією, ніж у беззмінних посівах, пояснюється тим, що постійне вирощування цукрових буряків на одній ділянці призводить до ущільнення ґрунту, внаслідок чого створюються несприятливі умови для розвитку й розмноження личинок коваликів.

6. Важливим чинником регулювання щільності й поширення основних комах-шкідників на посівах пшениці озимої та цукрових буряків як у короткоротаційній сівозміні, так і у беззмінних посівах є вплив агротехнічних прийомів: - плоскорізний обробіток ґрунту в обох стаціях сприяє зниженню личинок хлібних жуків - до 1,2 екз./м2;

- внесення добрив під пшеницю озиму сприяє зниженню щільності личинок хлібних жуків у порівнянні з контролем на 4,2 екз./м2;

- посіви пізніх строків сівби значно менше заселяються шкідливою черепашкою, ніж за оптимальних строків сівби;

- норма висіву насіння впливає на щільність шкідливої черепашки та знижує її показник на 1,3 екз./м2;

- щільність шкідливої черепашки знижується на 0,6 екз./м2 в міру підвищення доз добрив;

- внесення добрив під цукрові буряки у беззмінних посівах сприяє зниженню щільності звичайного бурякового довгоносика на 6,2 екз./м2 та на 2,9 екз./м2 - у короткоротаційній сівозміні;

- зниженню щільності личинок коваликів на 4,5 екз./м2 сприяє третє розпушування міжрядь на глибину 10-12 см.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Для вузькоспеціалізованих фермерських господарств, враховуючи комплекс основних комах-шкідників, характерних для східного Лісостепу України, рекомендується застосування короткоротаційної сівозміни з таким чергуванням культур: горох - пшениця озима - цукрові буряки. Для ефективного захисту від основних комах-шкідників посівів пшениці озимої та цукрових буряків у короткоротаційній сівозміні з метою отримання сталих високих врожаїв в умовах східного Лісостепу України слід дотримуватися наступних заходів: - здійснювати постійний моніторинг розвитку і динаміки чисельності основних комах-шкідників у посівах культур для встановлення ступеня загрози від них;

- за щільності шкідників понад рівень економічного порогу шкодочинності, доцільно проводити хімічний захист посівів пшениці озимої та цукрових буряків в оптимально визначені строки;

- надавати значної уваги агротехнічним заходам захисту посівів.

1. Диченко О.Ю. Теоретичні основи динаміки чисельності основних шкідників озимої пшениці / О.Ю. Диченко // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2007. - № 4. - С. 209-212.

2. Диченко О.Ю. Динаміка чисельності та шкідливість кукурудзяного метелика на беззмінних посівах кукурудзи / О.Ю. Диченко // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2008. - № 4. - С. 161-163.

3. Писаренко В.М., Диченко О.Ю. Вплив добрив на щільність популяції звичайного бурякового довгоносика на беззмінних посівах цукрових буряків / В.М. Писаренко, О.Ю. Диченко // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2009. - № 2. - С. 18-20.

4. Писаренко В.М., Диченко О.Ю. Вплив попередника на динаміку чисельності злакових попелиць в посівах озимої пшениці / В.М. Писаренко, О.Ю. Диченко // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2009. - № 3. - С. 5-7.

5. Диченко О.Ю. Вплив чергування культур у сівозміні на чисельність личинок коваликів / О.Ю. Диченко // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2009. - № 4. - С.197-199.

6. Диченко О.Ю. Міграція бурякових блішок в агроценозах цукрових буряків // Підсумки науково-дослідницької роботи за 2008 рік: матеріали науково-практичної конференції професорсько-викладацького складу Полтавської держаної аграрної академії. - 2009. - С. 22-23.

7. Диченко О.Ю. Видовий склад личинок коваликів на посівах цукрових буряків // Підсумки науково-дослідницької роботи за 2008 рік: матеріали науково-практичної конференції професорсько-викладацького складу Полтавської держаної аграрної академії. - 2009. - С. 24-26.