Динаміка патогенетичних показників і терапія запальних процесів дистальної ділянки кінцівок у великої рогатої худоби (клініко-експериментальні дослідження) - Автореферат

Успішне розвязання цього завдання вимагає чітких знань характеру процесів обміну речовин у тканинах пальця худоби як у нормі, так і стані патології, що дає змогу цілеспрямовано застосовувати методи патогенетичної терапії при асептичних і гнійних запальних процесах у ділянці пальця у великої рогатої худоби. Для її вирішення необхідне теоретичне та експериментальне обґрунтування застосування відповідних лікарських засобів, тому в роботі зосереджено увагу на клініко-експериментальних дослідженнях щодо зясування особливостей динаміки показників артеріовенозної різниці вмісту окремих речовин у нормі та при гострих запальних процесах у тканинах дистальної ділянки кінцівок худоби, а також порівнянні стимулювальної та антимікробної дії окремих лікарських препаратів і на підставі цього - обґрунтування доцільності їх застосування при асептичних та гнійних запальних процесах. Вперше на основі вивчення артеріовенозної різниці вмісту в крові окремих органічних і мінеральних речовин запропоновано до застосування раціональні терапевтичні засоби, спрямовані на відновлення мікроциркуляції крові в зоні запального процесу. На підставі біохімічних досліджень крові з артерії та вени сафена встановлено, що в крові, яка відтікає від тканин дистального відділу кінцівки за асептичного запального процесу змінюється співвідношення між альбуміновою і глобуліновою фракціями, уражені тканини посилено використовують цукри, затримують іони магнію, фосфору, кальцію, хлору і виділяють у кров іони калію. В експериментальних дослідженнях використовували молодняк великої рогатої худоби віком 12-16 місяців та продуктивних корів у кількості 1350 тварин, а також матеріал - тазові кінцівки здорових корів від заплеснового суглоба і нижче, які відбирали на забійних пунктах.У дисертації, на основі експериментальних досліджень, наведено динаміку артеріовенозної різниці окремих органічних та мінеральних речовин у тканинах дистальної ділянки кінцівок великої рогатої худоби в нормі та за розвитку гострих запальних процесів. В умовах господарств молочного напряму Львівщини у літньо-пасовищний період хворобами кінцівок уражується в середньому 14,1% тварин загального поголівя, у тому числі асептичні запальні процеси діагностували у 60,7%, гнійно-некротичні - у 39,3% хворих тварин. За різницею вмісту окремих речовин у артеріальній та венозній крові з судин кінцівки є змога отримати обєктивні й вірогідні результати використання окремих речовин тканинами дистальної ділянки кінцівки. За розвитку асептичного запального процесу у венозній крові на 18,25 % збільшується відносний вміст альбумінів, на 50% - кількість лейкоцитів, у два рази зростає кількість еозинофілів при відносно сталих величинах гематокриту, вмісту гемоглобіну та кількості еритроцитів. При застосуванні засобів загальностимулювальної терапії у великої рогатої худоби слід враховувати їх особливості, зокрема АСД-ф2 - зумовлює лейкоцитоз за рахунок зростання кількості малих лімфоцитів та посилює фагоцитарну активність нейтрофілів (р<0,001), вміст імуноглобулінів у сироватці крові зростає на 30%; екстракт алое викликає лейкоцитоз за рахунок збільшення кількості малих лімфоцитів, стимулює фагоцитарну активність нейтрофілів, на 50% збільшує вміст імуноглобулінів сироватки крові; екстракт прополісу збільшує кількість нейтрофілів, малих лімфоцитів та на 66% зростає фагоцитарна активність нейтрофілів.

У дисертації, на основі експериментальних досліджень, наведено динаміку артеріовенозної різниці окремих органічних та мінеральних речовин у тканинах дистальної ділянки кінцівок великої рогатої худоби в нормі та за розвитку гострих запальних процесів. Встановлено, що в цих тканинах відбувається інтенсивне використання білків, вуглеводів та мінеральних речовин при підвищеній активності лужної фосфатази. На підставі отриманих результатів досліджень для клінічної практики запропоновано нові підходи до терапії асептичних та гнійних запальних процесів мяких тканин пальця.

В умовах господарств молочного напряму Львівщини у літньо-пасовищний період хворобами кінцівок уражується в середньому 14,1% тварин загального поголівя, у тому числі асептичні запальні процеси діагностували у 60,7%, гнійно-некротичні - у 39,3% хворих тварин.

Після обміну в тканинах пальця кров повертається в основному по двох венах - v. saphena medialis, і v. saphena lateralis. За різницею вмісту окремих речовин у артеріальній та венозній крові з судин кінцівки є змога отримати обєктивні й вірогідні результати використання окремих речовин тканинами дистальної ділянки кінцівки.

Встановлено, що в нормі тканини дистальної ділянки кінцівки активно використовують білки альбумінової фракції та глюкозу. Активність лужної фосфатази у венозній крові на 25% вища, порівняно з артеріальною. При цьому у венозну кров із тканин кінцівки проникають іони кальцію, магнію і затримуються в тканинах іони фосфору. За розвитку асептичного запального процесу у венозній крові на 18,25 % збільшується відносний вміст альбумінів, на 50% - кількість лейкоцитів, у два рази зростає кількість еозинофілів при відносно сталих величинах гематокриту, вмісту гемоглобіну та кількості еритроцитів.

При тривалому перебігу асептичного запального процесу, на 7-у добу від початку запалення, у венозній крові зменшується вміст кальцію (р< 0,01), магнію (р< 0,001), фосфору (р< 0,05). Рівень глюкози знижується на 32,5%, резервна лужність - на 24%, що свідчить про розвиток гіпоксії у травмованих тканинах.

При застосуванні засобів загальностимулювальної терапії у великої рогатої худоби слід враховувати їх особливості, зокрема АСД-ф2 - зумовлює лейкоцитоз за рахунок зростання кількості малих лімфоцитів та посилює фагоцитарну активність нейтрофілів (р<0,001), вміст імуноглобулінів у сироватці крові зростає на 30%; екстракт алое викликає лейкоцитоз за рахунок збільшення кількості малих лімфоцитів, стимулює фагоцитарну активність нейтрофілів, на 50% збільшує вміст імуноглобулінів сироватки крові; екстракт прополісу збільшує кількість нейтрофілів, малих лімфоцитів та на 66% зростає фагоцитарна активність нейтрофілів.

При парентеральних інєкціях зазначених стимуляторів рівень загального білка сироватки крові зростає на 25,5%, порівняно з вихідним станом.

З метою патогенетичної терапії асептичних запальних процесів після охолоджувальних компресів ефективним є застосування бинтової повязки з аплікаціями розчинів: цинку сульфат-димексидних, натрію саліцилат-димексидних та ацетилсаліцилової кислоти-димексидних.

При лікуванні гнійних запальних процесів місцеве застосування у вигляді аплікацій антибіотиків, розведених на 10%-ному розчині димексиду, підвищує їх антимікробну дію на 20-30 %.

Гнійно-некротичні процеси в дистальній ділянці кінцівок корів характеризуються тривалим і тяжким перебігом. Залежно від характеру захворювання, при лікуванні, поряд з місцевою провідниковою анестезією та антисептичною терапією, ефективним є застосування загальностимулювальних препаратів: АСД-ф2, екстракту алое та прополісу. Такий захід підвищує загальну резистентність організму тварин і прискорює їхнє видужання.

Загальні заходи профілактики хвороб кінцівок корів повинні базуватися на активації мікробіологічних процесів у рубці, оптимізації цукро-протеїнового співвідношення раціону, вітамінно-мінерального живлення тварин та активному моціоні.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Для боротьби з хірургічною інфекцією, поряд з місцевим лікуванням, доцільно застосовувати парентеральні інєкції загальностимулювальних препаратів, при цьому враховувати особливості дії кожного стимулятора: - при гострих гнійних процесах застосовувати АСД-ф2 з 2%-ним розчином новокаїну у співвідношенні 1 : 3, у дозі 10 мл три рази з інтервалом 3-4 доби;

- при хронічних гнійних процесах застосовувати екстракт алое у вищих терапевтичних дозах три рази з інтервалом 3-4 доби;

- за ознак гострого септичного чи передсептичного стану доцільно поєднувати введення АСД-ф2 у зазначених дозах з інєкціями екстракту прополісу з 2%-ним розчином новокаїну у співвідношенні 1 : 3 в дозі 10 мл три рази з інтервалом 3-4 доби.

2. При лікуванні асептичних запальних процесів потрібно застосовувати бинтову повязку з аплікаціями 10%-них розчинів: цинку сульфат-димексид, натрію саліцилат-димексид та ацетилсаліцилова кислота-димексид.

3. Отримані дані щодо лікування великої рогатої худоби при асептичних та гнійних процесах кінцівок рекомендовано використовувати в курсі загальної та спеціальної хірургії для студентів вищих навчальних закладів ветеринарного профілю.

1. Крупник Я.Г., Цісінська С.В. Вплив остеохондрозу на поставу кінцівок великої рогатої худоби// Актуальні проблеми медицини, біології, ветеринарії і сільського господарства. - Кн.3. - Львів, 1997. - С. 133-135. (Здобувач проводила екстерєрну оцінку бугаїв-плідників, та оцінку результатів досліджень).

2. Цісінська С.В. Особливості обмінних процесів у тканинах кінцівок великої рогатої худоби // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Вип. 5, ч.2. - Біла Церква, 1998. - С.222-225.

3. Завірюха В.І. Цісінська С.В. Патогенез змін у тканинах дистального відділу кінцівки великої рогатої худоби при асептичному запаленні // Науковий вісник Львів. держ. акад. вет. медицини ім. С.З. Гжицького. - Т.2, ч.1. - Львів. - 2000.- С.54-58. (Здобувач проводила біохімічні дослідження крові, брала участь у постановці дослідів, оформила матеріали статті).

4. Цісінська С.В. Врахування особливостей кровообігу у дистальній частині тазової кінцівки великої рогатої худоби в експерименті // Науковий вісник Націон. аграр. ун-ту. - Вип. 38 - К., 2001. - С. 197-200.

5. Цісінська С.В. Особливості розвитку морфологічних та функціональних змін дистального відділу кінцівок у великої рогатої худоби, методи їх лікування і профілактики // Наукові праці Полтав. держ. аграр. акад. - Т.2 (21). - Полтава, 2002. - С. 358-361.

6. Цісінська С.В. Спосіб лікування та профілактики морфологічних та функціональних змін у дистальній частині кінцівок дійних корів // Інформаційний листок. - № 08-2003 - ЛВЦНТЕІ. - Львів, 2003. - 4 с.

7. Обґрунтування патогенетичної єдності хірургічних, акушерських і внутрішніх незаразних захворювань корів, принципи їх лікування та профілактики / В.Завірюха, С.Цісінська, А.Мисак, Я.Крупник // Вет. медицина України. - 2004. - № 4. - С. 18-21. (Здобувач проводила диспансеризацію корів, узагальнила результати досліджень, підготувала матеріал до друку).