Динаміка особових імен м. Кіровограда у ХХ ст. - Автореферат

Особові імена (далі - ОІ) людей як вагомий і суспільно важливий клас власних назв тривалий час перебувають у колі інтересів мовознавців. Результати їхніх досліджень слугують теоретико-методологічним підґрунтям для вивчення як регіональних особових систем, так і національного антропонімікону загалом. Аналіз наукових розвідок з питань антропоніміки України засвідчує, що він ще не вивчений ґрунтовно, оскільки обєктом уваги ономастів були переважно системи ОІ окремих регіонів, районів, міст і сіл України. Іменник мешканців Кіровограда (Єлисаветграда), міста, в якому історично склалося багатонаціональне населення різних релігійних конфесій, досі не був предметом спеціального наукового аналізу, чим і зумовлюється актуальність теми дослідження. Пропонована дисертація є одним із напрямів опрацювання комплексної наукової теми «Актуальні питання лексики і граматики української мови» (номер державної реєстрації 0204V000690) кафедри української мови Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, а також загальноукраїнської проблеми «Регіональна ономастика України», яку координує відділ ономастики і термінології Інституту української мови НАН України.У першому розділі «Місце особових імен в антропонімній системі мови» окреслено теоретичні засади дисертаційного дослідження, узагальнено зміст поняття ОІ у сучасному мовознавстві та зясовано його місце поміж інших класів пропріальної лексики; розглянуто сутність і вплив моди як хронологічно змінного явища на іменник загалом і деякі оніми зокрема; проаналізовано явище варіативності ОІ та різні підходи до сучасних класифікацій варіантів; визначено склад особового іменника мови за походженням і проаналізовано шляхи розвитку його груп; описано основні наукові методи і прийоми аналізу ОІ в аспекті синхронії й діахронії; обґрунтовано вивчення динаміки регіональних іменників як одного із напрямків їхнього дослідження. Для іменування православних на початку століття й новонароджених різних конфесій у подальшому використано 267 імен (14 243 особи), які в дослідженні подано в офіційній формі, тобто такій, яка зафіксована словниками ОІ. Діти іудейського віросповідання отримали 214 (1 129 осіб), католики - 16 (20 осіб), а лютерани - 41 (93 особи) імя. До репертуару популярних належали також імена Володимир і Микола (7 зрізів), до яких з 1950 р. приєдналося наймення Сергій. У місті також зареєстровано народження 1 065 дівчаток іудейського віросповідання (224 імені), 90 лютеран (49 імен) і 12 католиків (9 імен) жіночої статі.Особові імена людей становлять особливий клас пропріальної лексики, оскільки виявляють специфіку на рівні виникнення, функціонування, зміни і взаємозвязку з екстралінгвальними й інтерлінгвальними чинниками. Найбільше відмінностей спостерігається в групі імен-новотворів: у чоловічій підсистемі таких наймень утричі менше (4,5 %), ніж у жіночій (11,5 %). У його складі переважають наймення, утворені на ґрунті давньоєврейської (іврит) і новоєврейської (їдиш) мов. Нова хвиля варіантів зявляється 1990-го р. за рахунок уживання в записах як українських, так і російських форм жіночих імен, а також варіантів фіналей у чоловічих найменнях. Це виявляється у частотності вживань тих чи тих номенів: для євреїв найуживанішими є наймення з Біблії, для лютеран - з давньонімецького антропонімікону.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У висновках узагальнено результати проведеного дослідження: 1. Особові імена людей становлять особливий клас пропріальної лексики, оскільки виявляють специфіку на рівні виникнення, функціонування, зміни і взаємозвязку з екстралінгвальними й інтерлінгвальними чинниками. Вони дещо інакше, ніж інші власні назви, реалізують явище варіантності. Актуальним напрямком їхнього комплексного вивчення є дослідження якісного і кількісного складу локальних систем ОІ, темпи їхнього оновлення, характер і причини змін, ступінь єдності із загальнонаціональним українським іменником.

2. Місто Кіровоград (Єлисаветград) від початку свого заснування було багатонаціональним, унаслідок чого до ХХ ст. на його території залежно від віросповідання носіїв були сформовані кілька особових іменників. Найбільшим за обсягом є православний, оскільки населення міста переважно належить до православної конфесії. Потужну групу його мешканців певний час складали євреї, які суворо дотримувалися канонів іудаїзму, тому зберегли власний іменник. Меншою мірою презентовані лютеранська й католицька антропонімні системи.

3. Склад кіровоградського іменника за походженням виявляє в ХХ ст. спільні тенденції із загальнонаціональним: у його межах суттєво переважають оніми, що походять із різних західних і східних мов. У чоловічій підсистемі цей показник є вищим (84,3 %), ніж у жіночій (74 %). Абсолютними лідерами обох підсистем є імена грецького, латинського і давньоєврейського походження. Стабільно високою є також кількість давньонімецьких чоловічих (5,6 %) і жіночих (6,1 %) номенів, тоді як імена іншого походження презентовані по-різному. У межах чоловічого іменника частіше трапляються одиниці зі східного антропонімікону, що ввійшли наприкінці століття (арабські, перські, азербайджанські, вірменські та ін.), а в жіночому - із західноєвропейського (іспанські, французькі, давньонімецькі тощо), що рівномірно вживалися впродовж останніх вісімдесяти років ХХ ст. Приблизно однаковим для чоловічої і жіночої підсистем є кількісний показник словянських за походженням номенів (7,5 % і 8 % відповідно). Найбільше відмінностей спостерігається в групі імен-новотворів: у чоловічій підсистемі таких наймень утричі менше (4,5 %), ніж у жіночій (11,5 %).

4. Кіровоградський іменник відзначається помітним обсягом канонізованих православною церквою номенів. При цьому в межах чоловічої підсистеми вони превалюють (55 %), жіноча ж увібрала їх менше - 39 %.

5. Відносною стабільністю за походженням відзначається сформований на території міста єврейський іменник. У його складі переважають наймення, утворені на ґрунті давньоєврейської (іврит) і новоєврейської (їдиш) мов. Різним є співвідношення цих груп: біблійні імена кіровоградці обирали частіше для хлопчиків, ніж для дівчаток. Релігійні переконання впливають також на кількість запозичених імен: у межах жіночого іменника їх більше.

6. Особові імена місцевих католиків і лютеран якісно відрізняються за джерелами походження від наймень представників інших конфесій. Лідером лютеранського іменника є давньонімецькі номени, а католицького - жіночі давньоєврейські й грецькі та чоловічі давньоєврейські й словянські оніми.

7. Місцевий іменник вирізняється значним рівнем варіювання, характер якого змінювався впродовж століття. У дореволюційний час переважали графічні варіанти, що зявились унаслідок використання різних графем церковнословянської мови, також фонетичні видозміни як наслідок непослідовного вживання голосних і приголосних у тих самих іменах. Із 20-х рр. і до середини ХХ ст. поява варіантів спричинена двома факторами: відсутністю достатніх знань у працівників, що зумовлювало численні помилки в записуванні імен, і умисною модифікацією особових імен під впливом народного іменотворення. Але вже в другій половині століття такі видозміни трапляються рідко. Нова хвиля варіантів зявляється 1990-го р. за рахунок уживання в записах як українських, так і російських форм жіночих імен, а також варіантів фіналей у чоловічих найменнях.

8. У кількісному плані кіровоградський чоловічий і жіночий іменники виявляють відносну стабільність: у межах кожного аналізованого зрізу виокремлюються найуживаніші (частотний десяток), широковживані й маловживані імена. Винятком є 1960 р., коли не було зафіксовано жодного широковживаного чоловічого імені.

9. Ядро особового іменника міста становлять найуживаніші імена. Це найбільш стабільна в якісному й кількісному аспекті група, що сформувалася завдяки невеликому обсягові й високій частотності вживання. Частотні десятки чоловічих імен інтенсивніше оновлювалися в 1930 р. і 1960 р. (50 % нових одиниць). Найменше якісний склад імен зазнав змін у 1910 р. (10 %). У межах жіночого іменника склад найуживаніших онімів швидше змінювався в 1930 р. (70 %), повільніше - в 1940 р. (10 %). Якщо до кінця ХХ ст. чоловіча підсистема виявляє певні ознаки стабілізації (20 % нових онімів у 1990 р., 30 % - у 2000 р.), то жіноча продовжує розширюватися (30 % - 1990 р., 50 % - 2000 р.).

10. Значні зрушення відбулися в групі широковживаних імен. До її складу прибували оніми як із числа найпопулярніших, так і з маловживаних, на кінець століття їхній репертуар розширився. До 80-х рр. ХХ ст. у цій групі функціонували переважно канонічні чоловічі імена, а наприкінці століття її склад поповнили давні словянські назви. У жіночій підсистемі зміни відчутніші: 1940-го р. до широковживаних потрапляють окремі запозичення й імена-новотвори, у 1970 р. і 1990 р. - поодинокі іншомовні, а в 2000 р. - у значній кількості запозичені.

11. Найчастіше варіюється якісний і кількісний склад периферії кіровоградського особового іменника - маловживаних онімів. Саме в цій групі на початку століття функціонували рідкісні календарні чоловічі й жіночі імена, у 30-х-40-х рр. - запозичення, усічені від повних імен форми, окремі імена-новотвори пореволюційного періоду, у наступні десятиліття - уже непопулярні номени дореволюційного часу та маловідомі словянські й іншомовні.

12. Помітне місце в іменнику м. Кіровограда посідають елементи особових систем інших етнічних груп початку - першої половини ХХ ст. Спільною їхньою ознакою є активне збереження етнічного фонду особових імен, традицій іменування. Це виявляється у частотності вживань тих чи тих номенів: для євреїв найуживанішими є наймення з Біблії, для лютеран - з давньонімецького антропонімікону. Популярністю у лютеран, іудеїв і католиків користувалися традиційні багатокомпонентні особові імена, що урізноманітнювали репертуар і фактично дозволяли уникати повторюваності. Особовий іменник представників цих етнічних груп засвідчує взаємозвязок і вплив на них православної україномовної системи.

13. Чоловічий і жіночий іменник м. Кіровограда має низку особливостей етимологічному, функціональному, частотному аспектах, але є невідємною частиною загальнонаціонального фонду особових імен. Порівняння кіровоградського іменника з даними досліджень інших регіональних систем особових імен свідчить про їхнє спільне українське ядро, хоча кожна локальна антропосистема виявляє специфіку, що залежить від місцевих історичних, етнокультурних та лінгвальних чинників.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ: 1. Плюшко О. В. Деякі теоретичні аспекти вивчення особового імені / О. В. Плюшко // Наук. записки. Серія : Філологічні науки (мовознавство) : у 2 ч. - Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2007. - Вип. 73. - Ч.1. - С. 362-370.

2. Плюшко О. В. Кількісно-якісний спектр чоловічих імен м. Кіровограда кінця ХХ століття / О. В. Плюшко // Наук. вісник Чернівецького університету : зб. наук. праць. - Чернівці : Рута, 2007. - Вип. 354-355. Словянська філологія. - С. 215-220.

3. Плюшко О. В. Склад і походження чоловічих особових імен м. Єлисаветграда початку ХХ століття / О. В. Плюшко // Наук. записки. Серія : Філологічні науки (мовознавство). - Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка. - Вип. 80. - С. 149-157.

4. Чорноус О. В. Динаміка чоловічих особових імен м. Кіровограда у ХХ столітті (найуживаніші імена) / О. В. Чорноус // Записки з ономастики : зб. наук. праць / [редкол.: Ю. О. Карпенко (відп. ред.) та ін.]. - Одеса : Астропринт, 2009. - Вип. 12 - С. 11-19.

5. Чорноус О. В. Динаміка найуживаніших жіночих імен м. Кіровограда у ХХ столітті / О. В. Чорноус // Наук. записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія : Мовознавство. - Тернопіль : Підручники і посібники, 2009. - Вип. 2 (17) 2007 - 1 (18) 2008. - С. 226-235.

6. Чорноус О. В. Особливості жіночого іменника носіїв різних етнічних груп на початку ХХ століття / О. В. Чорноус // Наук. записки. Серія : Філологічні науки (мовознавство) : у 4 ч. - Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2009. - Вип. 81 (1). - С. 212-216.

7. Чорноус О. В. Динамічні процеси в жіночому іменнику м. Кіровограда 20-40-х років ХХ століття / О. В. Чорноус // Лінгвістичні студії : зб. наук. праць / [наук. ред. А. Загнітко]. - Донецьк : ДОННУ, 2009. - Вип. 19. - С. 269-272.

8. Чорноус О. В. Динаміка давніх словянських чоловічих імен м. Кіровограда у ХХ столітті / О. В. Чорноус // Studia Slovakistica: зб. наук. ст. / [упоряд. і відп. ред. С. Пахомова, Я. Джоґаник]. - Ужгород : Вид-во О. Гаркуші, 2009. - Вип. 9 : Ономастика. Антропоніміка. - С. 223-230.

9. Чорноус О. В. Склад особового іменника української мови за походженням / О. В. Чорноус // Наук. записки. Серія : Філологічні науки (мовознавство) : у 5 ч. - Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2010. - Вип. 89 (3). - С. 388-393.

10. Чорноус О. В. Особове імя як антропонімна категорія / О. В. Чорноус // Записки з ономастики : зб. наук. праць / [редкол.: Ю. О. Карпенко (відп. ред.) та ін.]. - Одеса: Астропринт, 2010. - Вип. 13. - С. 120-128.