Компоненти процесу поняттєвого мислення, які визначають характер та продуктивність процесу відображення інформації та модель інтегральної когнітивної структури мислення суб’єкта, яка відповідає принципу багаторівневого відображення психічної інформації.
При низкой оригинальности работы "Динаміка інтегральної когнітивної структури мислення суб’єкта у процесі оволодіння професійними поняттями", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Оскільки засвоєння наукових понять у процесі навчання включає не тільки знайомство зі змістом нових термінів, але й утворення нових когнітивних структур, переструктурування старих утворень, установлення нових міжпоняттєвих звязків у межах цілісної системи, то, аналізуючи процеси формування нових структур професійних понять, ми отримаємо інформацію про динаміку не тільки окремих структурних одиниць, але і усієї інтегральної когнітивної структури мислення субєкта. Актуальність та недостатня розробленість даної проблеми зумовили вибір теми дослідження: "Динаміка інтегральної когнітивної структури мислення субєкта у процесі оволодіння професійними поняттями". Метою дослідження є виявлення особливостей динаміки інтегральної когнітивної структури мислення субєкта у процесі його професійної підготовки у вищому навчальному закладі (ВНЗ), визначення тих метакогнітивних стратегій обробки інформації, що обумовлюють високий рівень ефективності функціонування інтегральної когнітивної структури, та окремих її елементів. Розробити у межах структурно-функціонального підходу теоретичну модель інтегральної когнітивної структури мислення субєкта, яка буде відповідати принципу багаторівневого відображення психічної інформації. Відстежити трансформаційні зміни в характері та рівні організації інтегральної когнітивної структури мислення субєкта як багаторівневого утворення залежно від ступеня сформованості когнітивних структур професійних термінів. когнітивний мислення психічнийКонцепт ми визначаємо як інтегральне ієрархічно організоване когнітивне утворення, у складі якого представлені відображені ознаки і характеристики обєкта, які є вираженими мовою словесних символів, образних структур і чуттєво-сенсорних вражень, що забезпечує адекватність відображення обєкта чи явища за рахунок встановлення інваріантних відносин між ознаками різного рівня узагальненості і значимості. Висунута теоретична модель інтегральної когнітивної структури мислення надає інформацію про специфіку поняттєвого відображення на чотирьох рівнях: 1) як сукупності окремих структурних одиниць (концептів); 2) як розширеної мережі міжпоняттєвих відношень; 3) як цілісного утворення, складові якого забезпечують виконання функцій: відображення інформації, конструювання відношень між структурними одиницями, регуляції та контролю за ходом процесів формоутворення, функціонування та розвитку концептів у межах цілісної системи; 4) про характер співвідношення рівня розвиненості інтегральної структури зі ступенем виразності процесуально-динамічних та змістово-результативних особливостей розумового процесу. Для перевірки висунутої теоретичної моделі інтегральної когнітивної структури мислення було проведене пошукове дослідження, метою якого було виокремити показники, що визначають особливості організації інтегральної когнітивної структури на чотирьох рівнях, та підібрати емпіричні методи для їх визначення. Більш складну за рівнем організації структуру мають ті наукові поняття, які мають ширшу міру спільності в наслідок більш розширеної галузі застосування. Поняття вузької галузі застосування мають низький рівень організації структури за показниками складності словесно-семантичних звязків, образних зображень та міри диференційованої участі чуттєво-емоційного компонента, але за показником продуктивності встановлення відносин між поняттями вони вірогідно перевищують результати групи СТ (t=2,85).В роботі доведена доцільність здійснювання аналізу структурних компонентів розумового процесу на двох рівнях: вивчення особливостей організації та функціонування структур окремих понять (концептів) та єдиної інтегральної когнітивної структури мислення субєкта, системного утворення, яке в умовах пізнавального контакту з дійсністю активує наявні структурні, операційні та регуляційні ресурси для створення субєктивного простору відображення, що забезпечує вибірковість сприйняття інформації, обробку її за різними критеріями значимості, активізацію релевантної завданню інформації, а також контролювання інформаційних процесів. Застосування принципів структурно-функціонального підходу дозволило розробити модель інтегральної когнітивної структури мислення субєкта. Багаторівнева модель відображає характер організації структурних компонентів мислення на чотирьох рівнях: 1) як сукупності окремих структурних одиниць (концептів); 2) як розширеної мережі міжпоняттєвих відношень; 3) як цілісного утворення, складові якого забезпечують виконання функцій: відображення інформації, конструювання відношень між структурними одиницями, регуляції процесів створення, функціонування та розвитку концептів у межах цілісної системи; 4) як однієї з характеристик процесу поняттєвого мислення поряд з процесуально-динамічними та змістово-результативними особливостями. Були виокремленні три компоненти інтегральної структури мислення: пізнавально-відображуючий, конструюючий та плануючий, які виконують відповідні функції. Виокремленні три етапи розвитку словесно-мовної складової: 1) зростання більшості семантичн
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
