Дослідження динаміки гостроти зору, резервів акомодації, найближчої точки конвергенції та фузійних резервів у дітей і підлітків у процесі навчання. Вивчення впливу друкованого навантаження на динаміку функціональних показників зорової системи учнів.
При низкой оригинальности работы "Динаміка функціональних показників зорової системи дітей і підлітків в процесі навчання у школі", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Урахування того, що в останні десятиріччя функціональні показники зорової системи дітей і підлітків у процесі навчання в Україні не досліджувалися, а також не вивчалися особливості функціонування зорової системи при контактах з навчальним навантаженням, зокрема виявлення основних закономірностей адаптації до нього з метою розробки заходів профілактики зорових розладів учнів, і зумовлюють актуальність обраної теми. Авторка дисертаційної роботи досліджувала функціональні показники зорової системи дітей та підлітків, динаміку функціональних показників їх зорової системи в процесі читання. Провести дослідження динаміки гостроти зору, резервів акомодації, найближчої точки конвергенції та фузійних резервів (функціонального стану зорової системи) у дітей і підлітків у процесі навчання в школі. Вперше відзначена наявність несприятливих періодів росту в дівчат у віці 9-11, у хлопців - 14-15 років, коли функціональні показники зорової системи мають явну тенденцію до погіршення, шляхом проведення порівняльної оцінки функціонального стану зорової системи дітей, підлітків та юнаків різних вікових груп (6-21 ріку) з урахуванням статі. Вперше зясовано, що тексти з різними параметрами оформлення, відповідними чи не відповідними віковим нормам, викликають у зоровій системі певні (позитивні чи негативні) функціональні зміни, які розвиваються за трьома основними напрямками: перший, найбільш поширений, викликає зміни, характерні для посилення рефракції, другий свідчить про розвиток зорового стомлення, що є нормальною фізіологічною реакцією на навантаження, третій, характеризуючись сталістю показників, свідчить про успішність адаптації зорової системи до подібного навантаження.Зясовано, що тексти з різними параметрами оформлення, відповідними чи не відповідними віковим нормам, викликають у зоровій системі певні (позитивні чи негативні) функціональні зміни. У 6-8 років гострота зору, яка вірогідно нижча за вікові норми, спостерігається в 31 % хлопчиків і 28 % дівчат, резерви акомодації, вірогідно нижчі від вікових норм, спостерігаються у 89 % хлопчиків і 79 % дівчат, конвергентні фузійні резерви - у 52% хлопчиків і 37% дівчат, дивергентні фузійні резерви - у 75 % хлопчиків і 43 % дівчат, що свідчить про функціональну незрілість зорової системи молодших школярів. У 16-17 років 25 % хлопчиків і 39 % дівчат мають гостроту зору нижчу 1, анізометропія спостерігається у 12 % хлопчиків і 26 % дівчат, 7 % хлопчиків і 16 % дівчат не мають бінокулярного зору, вірогідно низькі резерви акомодації відзначаються в 60 % хлопчиків і 67 % дівчат, анізоакомодація понад 1,5 Д встановлена в 45 % хлопчиків і 52 % дівчат, вірогідно низькі конвергентні фузійні резерви - у 15 % хлопчиків і 27 % дівчат, вірогідно низькі дивергентні фузійні резерви - у 95 % хлопчиків і 90 % дівчат. Основною тенденцією змін досліджуваних функціональних показників зорової системи (гостроти зору, характеру зору, найближчої точки конвергенції, резервів акомодації, фузійних резервів) у процесі навчання в школі є їх покращання, однак вони досягають значень, що вірогідно нижчі за встановлених раніше вікових норм, описаних у літературі. Встановлені три види функціональної реакції зорової системи на друковане навантаження: перший, найбільш поширений, викликає зміни, характерні для посилення рефракції (57,0 %), другий свідчить про розвиток зорового стомлювання, що є нормальною фізіологічною реакцією на навантаження (26,2%), третій, характеризуючись сталістю показників, свідчить про успішність адаптації зорової системи до подібного навантаження (16,8 %).
Вывод
У контексті виявлених функціональних показників зорової системи дітей і підлітків достовірно показана різниця між показниками різних вікових груп та між особами чоловічої та жіночої статі. Встановлені основні тенденції змін функціональних показників зорової системи, поява чи зникнення ведучого ока, так і його зміна, шляхом дослідження функціонального стану зорової системи сучасних дітей і підлітків у динаміці навчання в школі. Доказано, за допомогою поляризаційно - оптичного методу і методу пупілографії, що симетрія функціонування акомодаційно-конвергентно-зіничній системі дітей і підлітків різних вікових груп залежить від якості друкованого навантаження. Показана наявність значної асиметрії в показниках контрастної чутливості між правим та лівим оком на великому контингенті дітей і підлітків. Зясовано, що тексти з різними параметрами оформлення, відповідними чи не відповідними віковим нормам, викликають у зоровій системі певні (позитивні чи негативні) функціональні зміни.
1. У 6-8 років гострота зору, яка вірогідно нижча за вікові норми, спостерігається в 31 % хлопчиків і 28 % дівчат, резерви акомодації, вірогідно нижчі від вікових норм, спостерігаються у 89 % хлопчиків і 79 % дівчат, конвергентні фузійні резерви - у 52% хлопчиків і 37% дівчат, дивергентні фузійні резерви - у 75 % хлопчиків і 43 % дівчат, що свідчить про функціональну незрілість зорової системи молодших школярів.
2. У 16-17 років 25 % хлопчиків і 39 % дівчат мають гостроту зору нижчу 1, анізометропія спостерігається у 12 % хлопчиків і 26 % дівчат, 7 % хлопчиків і 16 % дівчат не мають бінокулярного зору, вірогідно низькі резерви акомодації відзначаються в 60 % хлопчиків і 67 % дівчат, анізоакомодація понад 1,5 Д встановлена в 45 % хлопчиків і 52 % дівчат, вірогідно низькі конвергентні фузійні резерви - у 15 % хлопчиків і 27 % дівчат, вірогідно низькі дивергентні фузійні резерви - у 95 % хлопчиків і 90 % дівчат.
3. Основною тенденцією змін досліджуваних функціональних показників зорової системи (гостроти зору, характеру зору, найближчої точки конвергенції, резервів акомодації, фузійних резервів) у процесі навчання в школі є їх покращання, однак вони досягають значень, що вірогідно нижчі за встановлених раніше вікових норм, описаних у літературі. Відзначена наявність несприятливих періодів росту в дівчат у віці 9-11, у хлопців - 14-15 років, коли функціональні показники мають явну тенденцію до погіршення.
4. Встановлені три види функціональної реакції зорової системи на друковане навантаження: перший, найбільш поширений, викликає зміни, характерні для посилення рефракції (57,0 %), другий свідчить про розвиток зорового стомлювання, що є нормальною фізіологічною реакцією на навантаження (26,2%), третій, характеризуючись сталістю показників, свідчить про успішність адаптації зорової системи до подібного навантаження (16,8 %).
5. Друковане навантаження, яке не відповідає функціональним можливостям зорової системи (особливо у молодшій і середній віковій групі), призводить до асиметричного функціонування та може служити основою для виникнення зорової патології (міопії, косоокості та ін.).
6. У процесі навчання в школі в дітей і підлітків відбувається як поява чи зникнення ведучого ока, так і його зміна, що повязано з адаптацією зорової системи до навчального друкованого навантаження.
7. У процесі навчання в школі можна виділити три основні шляхи адаптації зорової системи до власного стану й друкованого навантаження, які зумовлюють формування: 1) зорової системи з високими функціональними показниками; 2) зорової системи з низькими функціональними показниками; 3) міопічної зорової системи.
8. Необхідно враховувати особливості функціональних можливостей зорової системи учнів різних вікових груп при складанні навчальних програм, створювані шкільних підручників і взагалі дитячих книг. Особливу увагу необхідно приділяти відповідності зоровому навантаженню функціональних можливостей зорової системи дітей 6-ти років, які тільки починають навчання в школі, оскільки їх зорова система відрізняється функціональною незрілістю.
Список литературы
Кочина М. Л., Кочин О. В., Бабенко Я. В., Орехова Е. Н., Маслова Н. М. Результаты исследования влияния условий предъявления зрительной нагрузки на зрительную работоспособность // Вісник проблем біології і медицини. - 1998. - № 20. - С. 28-31. Автор здійснювала офтальмологічний огляд досліджуваних.
Кочина М. Л., Подригало Л. В., Синайко В. М., Яворский А. В., Маслова Н. М. Особенности реакции школьников при чтении текстов с различными показателями оформления // Український вісник психоневрології. - 1999. - Т. 7, Вип. 4 (22). - С. 55-57. Автор визначила намрямок і методологію роботи, здійснювала офтальмологічний огляд досліджуваних у динаміці експерименту.
Кочина М. Л., Подригало Л. В., Яворский А. В., Маслова Н. М., Попов О. И. Гигиеническая оценка влияния игровых средств отображения информации на зрительную систему детей // Довкілля та здоровя. - 2000. - № 3 (14). - С. 37-38. Автор здійснювала вибір й аналіз літературних джерел, обстеження досліджуваних.
Кривоносов М. В., Кочина М. Л., Подригало Л. В., Яворский А. В., Маслова Н. М., Попов О. И. Профилактика донозологических расстройств зрения у школьников как гигиеническая проблема // Довкілля та здоровя. - 2001. - № 4. - С. 56-58. Автор здійснювала вибір й аналіз літературних джерел, виділила основні донозологічні розлади зору в школярів.
Кочина М. Л., Яворский А. В., Маслова Н. М. Визуально-агрессивное окружение ребенка и “школьная миопия” // Гігієна населених місць. - 2001. - Т. ІІ, Вип. 38. - С. 355-357. Автор здійснювала офтальмологічне обстеження учнів та абітурієнтів, проводила обробку отриманих результатів.
Кривоносов М. В., Кочина М. Л., Подригало Л. В., Яворский А. В., Маслова Н. М. Технология гигиенической экспертной оценки игровых средств отображения информации // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 2001. - Т. 5, №1. - С. 61-64. Автор брала участь у технології експертної оцінки ряду популярних пристроїв ігрових засобів відображення інформації, які дозволяють досліджувати популярні зараз ігрові пристрої, оцінювати їх потенціальні впливи на зорову систему.
Кочина М. Л., Подригало Л. В., Яворский А. В., Маслова Н. М. Офтальмологические аспекты визуального окружения современного человека // Офтальмологический журнал. - 2001. - № 6. - С. 54-57. Автор здійснювала оцінку функціонального стану зорової системи дітей та підлітків на базі НВК №116 м.Харкова.
Маслова Н. М. Результаты использования пупиллографии для оценки реакции зрительной ситемы детей и подростков на текстовую нагрузку // Гігієна населених місць. - 2003. - Вип. 40. - С. 273-276.
Маслова Н. М. Результаты исследования закономерностей формирования зрительной системы детей в процессе обучения в школе // Гігієна населених місць - 2003. - Вип. 41. - С. 323-326.
Пат. 43719А (А 61В10/00) Спосіб діагностики і інформаційного навантаження друкованих видань для дітей та підлітків / Кривоносов М. В., Подрігало Л. В., Кочина М. Л., Яворський О. В, Маслова Н. М.- № 2001063812; Заявл.06.06.2001; Опубл. 17.12.2001, Бюл. № 11.- 1 с. Автору належить ідея модіфікації тестових таблиць, для оцінки впливу величини шрифту на стан зорових функцій у дітей, підлітків та юнаків. Автором надана оцінка функціональних показників зорової системи досліджуваних, проведено аналіз функціональних змін зорової системи після друкованого навантаження.
Пат. 47870 А (А 61А 9/00) Спосіб оцінки функціонального стану зорової системи / Кочина М. Л., Подрігало Л. В., Ішкова І. О., Маслова Н. М., Яворський О. В., Ковтун М. І. - № 2001106970; Заявл.12.10.2001; Опубл. 15.07.2002, Бюл.№7. - 1с. Автор здійснювала фотореєстрацію інтерференційних картин очей у динаміці зорової роботи, визначала їх параметри, розраховувала коефіцієнт симетрії, проводила оцінку характеру функціонування екстраокулярних мязів.
Кривоносов М. В., Кочина М. Л. Подригало Л. В., Алексенко Д. А., Маслова Н. М. Необходимость изучения и оценки зрительного окружения школьников для профилактики зрительных расстройств // Навколишнє середовище і здоровя населення: Матеріали науково-практичної конференції.- Дніпропетровськ: Поліграфіст, 1998. - С. 34-36.
Кочина М. Л., Галицина Л. Н., Маслова Н. М., Пахомова А. В. Влияние средств отображения информации на зрительную систему детей и подростков // Навколишнє середовище і здоровя населення: Матеріали науково-практичної конференції. - Дніпропетровськ: Поліграфіст, 1998. - С. 36-37.
Кочина М. Л., Подригало Л. В., Романова Д. А., Алексенко Д. А., Маслова Н. М. Оценка удобочитаемости школьных учебников с учетом состояния зрительной системы старшеклассников // Медико-соціальні аспекти стану здоровя дітей та підлітків: Тези доповідей науково-практичної конференції. - Харків, 1998. - С. 172-174.
Маслова Н. М. Функциональное состояние зрительной системы школьников и процесс обучения // Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління: Тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції. - Харків, 2001. - С. 209-210.
Маслова Н. М. Динамика функционального состояния зрительной системы школьников в процессе обучения в школе // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України: Тези доповідей науково-практичної конференції. - Київ, 2003. - С. 197-198.
Маслова Н. М. Офтальмо-физиологическая характеристика состояния зрительной системы учеников разных возрастных групп при работе с текстами различной удобочитаемости // Медицина третього тисячоліття: Матеріали міжвузівської конференції молодих вчених. - Харків, 2003. - С. 207-208.
Маслова Н. М. Результаты расширенного офтальмо-физиологического исследования состояния зрительной системы подростков // Медицина третього тисячоліття: Тези доповідей науково-практичної конференції. - Харків, 2004. - С. 93-94.
Маслова Н. М. Динаміка функціональних показників зорової системи дітей і підлітків в процесі навчання у школі. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.03 - нормальна фізіологія. - Донецький державний медичний університет ім. М. Горького, Донецьк, 2005.
При зіставленні одержаних результатів дослідження функціонального стану зорової системи дітей та підлітків різних вікових груп з відповідним описом у літературі встановлено, що практично всі досліджені функціональні показники (гострота зору, позитивні і негативні резерви акомодації, конвергентні і дивергентні фузійні резерви, найближчі точки ясного зору й конвергенції, контрастна чутливість) значно нижчі за вікові норми. Функції зорової системи (акомодація, конвергенція, фузія, контрастна чутливість) відіграють провідну роль у процесі навчання, оскільки забезпечують сприйняття обєктів на близькій відстані.
Проведені дисертантом дослідження динаміки функціональних показників зорової системи дітей і підлітків показали, що тексти з різними параметрами оформлення, відповідними чи не відповідними віковим нормам, викликають у зоровій системі певні (позитивні чи негативні) функціональні зміни, які розвиваються за трьома основними напрямками: перший, найбільш поширений, викликає зміни, характерні для посилення рефракції, другий свідчить про розвиток зорового стомлення, що є нормальною фізіологічною реакцією на навантаження, третій, характеризуючись сталістю показників, свідчить про успішність адаптації зорової системи до подібного навантаження.
Maslova N. M. The dynamic of functional showings eyesight system children and teenagers by the educations process in the school. - Manuscript.
A dissertation for Candidate of Medical Sciences degree in speciality 14.03.03 - Normal Physiology. - Donetsk State Medical University named after M. Gorky, Donetsk, 2005.
While comparing the results of studying a functional state of the vision system of students of different age groups with the results described in the literature, it is found out that practically all functional parameters (vision sharpness, positive and negative reserves of accommodation, convergent and divergent fusion reserves, the closest points of clear vision and convergence, contrast sensitivity) are much lower than the age norms. These functions (accommodation, convergence, fusion, contrast sensitivity) of the vision system play the key part in the education process as they provide object perception at a close distance.
Our research of dynamics of functional parameters of the childrens and teenagers’ vision system show that texts of any quality, either correposnding to the age norms or not, producce some fucntional shifts in the vision system, but the degree of manifestation of these shifts is different.
Key words: vision system, functional parameters, age norms.
Маслова Н. М. Динамика функциональных показателей зрительной системы детей и подростков в процессе обучения в школе. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.03 - нормальная физиология. - Донецкий государственный медицинский университет им. М. Горького, Донецк, 2005.
Диссертационная работа посвящена важному разделу физиологии - физиологии зрения - и касается вопросов физиологии зрительного труда.
В представленной работе проведено исследование функциональных показателей зрительной системы детей и подростков в процессе обучения в школе. На основании большого статистического материала определены значения основных функциональных показателей (острота зрения, положительные и отрицательные резервы аккомодации, конвергентные и дивергентные фузионные резервы, контрастная чувствительность) зрительной системы детей и подростков. Проведено сравнение полученных показателей с литературными данными и показано, что наблюдается их явное снижение в последнее десятилетие. Выбор исследуемых показателей функционального состояния зрительной системы обусловлен задачами, решаемыми в процессе обучения (восприятие мелких объектов на близком расстоянии). Низкие значения большинства показателей зрительной системы современных детей и подростков свидетельствуют о ее слабых функциональных возможностях. Это является причиной возникновения зрительных расстройств в виде спазмов аккомодации и близорукости, амблиопии, большого количества астенопических жалоб при решении сложных зрительных задач. При проведении исследования функционального состояния зрительной системы школьников и абитуриентов установлены различия в функциональных показателях как между разными возрастными группами, так и между лицами мужского и женского пола. Половые различия в функциональном состоянии зрительной системы обусловлены разной скоростью созревания мужского и женского организма. Поскольку девочки опережают в своем половом развитии мальчиков, у них раньше завершается формирование зрительной системы, и наиболее неблагоприятный период, характеризующийся снижением основных функциональных показателей, отмечается в более раннем возрасте. Этот период совпадает с началом полового созревания и отмечается в возрасте 10-11 лет, тогда как у мальчиков соответствующий период приходится на более поздние сроки (13-14 лет). При составлении учебных программ и создании новых школьных учебников необходимо учитывать наличие таких периодов у учащихся.
В диссертации доказано с помощью поляризационно-оптического метода и метода пуппилографии, что симметрия функционирования аккомодационно - конвергентно - зрачковой системы детей и подростков различных возрастных норм зависит от качества печатной нагрузки. Впервые показано наличие значительной асимметрии в показателях контрастной чувствительности между правым и левым глазом на большом контингенте детей и подростков.
Проведенные диссертантом исследования динамики функциональных показателей зрительной системы детей и подростков в процессе чтения показали, что тексты любого качества вызывают определенные функциональные сдвиги в зрительной системе, но степень выраженности этих сдвигов различна. Чем старше испытуемые и чем более зрелая зрительная система, тем лучше они справляются с решением зрительных задач, тем более слабые изменения происходят в их функциональных показателях. Качество зрительного труда, которое оценивалось по скорости переработки информации, продуктивности и качеству чтения, также подтверждают это положение.
Таким образом, чтение, независимо от качества текста, является нагрузкой, приводящей к функциональной, а, со временем, и структурной перестройке зрительной системы. Установлено три вида функциональной реакции зрительной системы на работу с текстами: первый, наиболее распространенный, вызывает изменения, характерные для усиления рефракции; второй свидетельствует о развитии зрительного утомления, что является нормальной физиологической реакцией системы на нагрузку; третий, характеризующийся постоянством показателей, свидетельствует об успешности адаптации зрительной системы к подобной нагрузке.
В результате проведенных исследований можно выделить три основных пути адаптации зрительной системы к собственному состоянию и учебной нагрузке, приводящие: 1) к формированию зрительной системы с высокими функциональными показателями; 2) к формированию зрительной системы с низкими функциональными показателями; 3) к формированию миопической зрительной системы.
Результаты диссертации внедрены в работу Харьковского государственного медицинского университета, Харьковской медицинской академии последипломного образования, областной и городской санитарно - эпидемиологических станций, городских детских поликлиник г. Харькова.
