Динаміка формування ціннісного світу молодіжної культури України - Автореферат

Толерантність, необхідність пошуку діалогу, зрозуміла в широкому значенні слова комунікація поступово стають домінантами цивілізаційного розвитку, де все більшу роль і значення в суспільному житті відіграє готовність вислухати іншого, зрозуміти резони та спосіб його аргументації. Природно, що перехід від радянського, заснованого на придушенні й маніпулюванні людською свідомістю репресивно-ідеологічного ладу до побудови справді громадянського суспільства не може відбутися миттєво, на його шляху неминуче виникають відгалуження й затори, подолання яких здатне сформувати особистість, яка самостійно мислить і діє, - субєкта, що апріорі припускає самодостатність і ціннісну унікальність іншої особистості, іншої волі, іншого світосприймання. Добре відомо, що в найбільш вираженій формі потреба в ціннісній рефлексії переживається людиною в молодому віці, коли процес самосвідомості набуває форми глибоко особистого, екзистенціального пошуку свого місця у світі. З одного боку, стійкою тенденцією ставлення молодіжної культури до ціннісної свідомості виступає його заперечення. З іншого боку, молодіжна культура виявляється здатною формулювати власні ціннісні орієнтири, які сприймаються не просто як альтернативні правила, а наділяються змістом дійсного, справжнього життя, забутого й невідомого у світі дорослих.Інший підхід, що найбільше виявляється у вченні М.Вебера, розглядає цінність у принципово відмінному аналітичному ракурсі, де йдеться не про внутрішню структуру світу, яка втілена у безлічі подій, а в нашому, людському способі сприймати та упорядковувати спостережуваний світ і, насамперед, світ соціальних взаємин. Спільною виявляється теза про те, що цінності не є абсолютними одиницями буття, вони здатні змінюватися й тим самим змінюють світ, в якому існує людина. Якщо тип концепції “річ” трактує цінність як ступінь стійкості інтересу особистості до того чи іншого обєкта, то концепція, що належить до типу “властивість”, вказує на будь-який, навіть нестійкий і спонтанний прояв інтересу. Іншою підставою типології цінностей може слугувати їх належність до відповідних потреб індивідів: вітальних - найпростіших або первинних потреб, значущих для збереження та продовження життя (благополуччя, комфорт, безпека); інтеракціоністських - більш складних потреб у спілкуванні, взаємодії з іншими людьми; соціалізаційних - ще більш складних потреб у засвоєнні цінностей, норм, зразків поведінки, схвалюваних у даному етносі, суспільстві, культурі; сенсожиттєвих - вищих за складністю та функціями потреб у наповненні своєї діяльності загальним сенсом, значущим для всього життя. Подібна дослідницька позиція виражається в дотриманні принципу додатковості та в плані аксіологічного аналізу позначає систему класифікації, яка поєднує: рівень реалізації цінностей (духовні та матеріальні блага); рівень формування цінностей (потреби: економічні, політичні, соціальні, моральні); рівень відношення цінності до субєкта (індивід, соціальна група, клас, етнос); рівень функціонування (інтегрувальні, диференціальні цінності) тощо.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Сугробова Ю.Ю. К вопросу о типологизации ценностных ориентаций в молодежной культуре // Культура народов Причерноморья. 2002. № 36. С. 238 - 240.

2. Сугробова Ю.Ю. Через образ жизни в молодежную культуру // Культура народов Причерноморья.. 2003. №37. С. 260 - 261.

3. Сугробова Ю.Ю. Алкоголізація молоді як соціальна проблема суспільства // Актуальні проблеми історіі, теоріі та практики художньої культури: Зб. Наук. праць. К.: Міленіум, 2006. Вип. XVI. С. 177 - 181.

4. Сугробова Ю.Ю. Соціально - культурні реалії молоді України XX - XXI ct. // Вісник Державної академії керівних кадрів культури i мистетва. К.: Міленіум, 2006. №1. С. 33 - 37.

5. Сугробова Ю.Ю. Семья, образование и образ жизни // Человек и христианское мировоззрение.- Симферополь: “Человек и христианское мировоззрение”, 2001. Вып.№ 6. С. 134 - 136.

6. Сугробова Ю.Ю. Преемственность как основа национальной культуры// Людина у контексті культури i науки. Львів: Арал, 2004. С. 62 - 67.