Осмислення естетичного аспекту візуальної репрезентації. Особливості її динаміки в класичній, модерністській і постмодерністській візуально-культурних парадигмах. Дослідницька проекція своєрідності її історичних форм на еволюцію візуальних моделей.
Криза парадигми відображення призводить до зникнення „мистецтва бачення” і епістемологічної та естетичної проблематизації візуальної репрезентації, традиційне розуміння якої повязане насамперед із відображенням. Розширення смислового змісту візуальної репрезентації потребує синтезу різних дослідницьких стратегій у її розумінні. В умовах релятивізації жорстких стандартів пізнання і діяльності значущості набувають питання визначення її соціокультурних детермінант, звязку з візуальним мисленням, теорією гештальту, що утворює проблемне поле для дослідження своєрідності динаміки її історичних форм у сучасних візуальних моделях. Маємо підстави говорити лише про різні методології, які застосовуються до розгляду специфіки окремих історичних форм візуальної репрезентації. Створенню необхідних передумов для вивчення проблеми динаміки історичних форм візуальної репрезентації послужили ґрунтовні досягнення Ю.У першому розділі „Теоретико-методологічні засади історичних форм візуальної репрезентації”, який складається з трьох підрозділів, закладено основу для досягнення основної мети дослідження. У підрозділі 1.1 „Онтологічна модель візуальної репрезентації” виявлено специфіку історичної форми візуальної репрезентації, у якій антична естетика буття слугує джерелом онтології візуального мислення. У підрозділі 1.2 „Візуальна репрезентація у німецькій класичній естетиці” презентовано сутність ідеї творчого моделювання механізму мислення. Другий розділ „Онтологічні засади і культурно-історична обумовленість візуального мислення” складається з трьох підрозділів і присвячений онтологічному виміру візуального мислення, що обумовлено необхідністю утворення теоретичного поля для визначення особливостей динаміки форм візуальної репрезентації в естетиці фрагмента, симулякра і енвайронмента. У підрозділі 2.1 „Перцептивно-когнітивні аспекти візуального мислення” доведено, що в умовах радикальної трансформації комунікації втрата звязку візуального мислення з осмисленим переживанням, з одухотворенням чуттєвості актуалізує питання дослідження його перцептивно-когнітивних механізмів.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
