Динаміка епісиндрому при супратенторіальних пухлинах головного мозку до і після операції - Автореферат

Пухлини головного мозку та епілепсія як окремі захворювання є трагедією для хворих і великою проблемою для лікарів, що займаються їх лікуванням, а поєднання їх в одного пацієнта є подвійною трагедією. Епілептичні напади у хворих з супратенторіальними пухлинами головного мозку (ПГМ) зустрічаються більш ніж у 50 %. Актуальність роботи зумовлена з одного боку високою частотою захворювання на пухлини головного мозку, серед яких переважають пухлини гліального генезу. Потребували подальшого уточнення як динаміка перебігу епілептичного синдрому у пацієнтів з супратенторіальними пухлинами до та після оперативного лікування, так і особливості клініко-параклінічних характеристик, базуючись на сучасному комплексному клініко-інструментальному дослідженні. Також важливою залишалася оптимізація терапевтичної тактики у хворих з супратенторіальними пухлинами головного мозку в післяопераційному періоді при наявності та за відсутності у них епілептичного синдрому.В роботі представлені дослідження 400 хворих із супратенторіальними пухлинами головного мозку, які лікувались в Державній установі «Інститут нейрохірургії імені академіка А.П. В сумнівних випадках з метою диференційної діагностики пухлин із судинними захворюваннями головного мозку проводилася транскраніальна доплерографія і селективна ангіографія. Відносно рідко пухлини зустрічались у хворих віком до 19 років - у 12 (3,00%) хворих та похилого віку від 60 до 74 років - у 73 (18,25%) хворих. Серед хворих з пухлинами супратенторіальної локалізації з епілептичними нападами також переважали хворі віком від 19 до 59 років - 256 (85,33%) хворих. Тривалість періоду епілептичних нападів, як першого і єдиного прояву ПГМ, складала до 1 місяця у 8 хворих, від 1 до 6 місяців - у 19 хворих, від 6 до 12 місяців - у 11 хворих, від 1 року до 3 років - у 50 хворих, від 3 до 6 років - у 21 хворого, від 6 до 10 років - у 25 хворих, більше 10 років - у 20 хворих.У дисертаційній роботі представлено новий підхід до поліпшення ефективності діагностики пухлин головного мозку супратенторіальної локалізації та лікування епісиндрому в післяопераційному періоді. Встановлено, що при пухлинах головного мозку супратенторіальної локалізації спостерігались всі види генералізованих і парціальних нападів, які залежали від дольової, міждольової та внутрішньодольової локалізації, що обумовлювало появу у одного і того ж хворого різних видів нападів. Комплексне обстеження (ЕЕГ, МРТ, КТ) хворих з супратенторіальними пухлинами головного мозку з епілептичними нападами дозволяє уточнювати локалізацію пухлин, їх поширеність, що важливо для тактики хірургічного лікування та прогнозу подальшого розвитку захворювання. В окремих випадках з метою диференційної діагностики пухлин і судинних уражень головного мозку застосовувались транскраніальна доплеровазографія та селективна ангіографія. В післяопераційному періоді у хворих з лівобічною локалізацією пухлин епісиндром зберігався у 45 хворих, а з ураженням правої півкулі - у 19 хворих.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. У дисертаційній роботі представлено новий підхід до поліпшення ефективності діагностики пухлин головного мозку супратенторіальної локалізації та лікування епісиндрому в післяопераційному періоді.

2. Встановлено, що при пухлинах головного мозку супратенторіальної локалізації спостерігались всі види генералізованих і парціальних нападів, які залежали від дольової, міждольової та внутрішньодольової локалізації, що обумовлювало появу у одного і того ж хворого різних видів нападів.

3. Характер епінападів залежав від локалізації пухлин.

При лобовій локалізації, лобово-скроневій, скроневій та лобово-тімяній локалізаціях переважали генералізовані напади (234).

Значно менше було парціальних (фокальних) нападів (164).

4. Встановлено, що характер епінападів залежав від гістроструктури пухлин головного мозку.

Генералізовані судомні напади переважали при астроцитомах, менінгіомах, гліобластомах та олігодендрогліомах.

Сомато-моторні напади переважали при астроцитомах, менінгіомах та гліобластомах.

Інші види нападів спостерігались поодиноко при всіх гістологічних формах пухлин.

5. Комплексне обстеження (ЕЕГ, МРТ, КТ) хворих з супратенторіальними пухлинами головного мозку з епілептичними нападами дозволяє уточнювати локалізацію пухлин, їх поширеність, що важливо для тактики хірургічного лікування та прогнозу подальшого розвитку захворювання. Найбільшу інформацію про локалізацію, гістологічну структуру та розміри пухлин дає МРТ. В окремих випадках з метою диференційної діагностики пухлин і судинних уражень головного мозку застосовувались транскраніальна доплеровазографія та селективна ангіографія.

Збільшення вогнищевих змін на ЕЕГ відповідає продовженому росту пухлин і є обґрунтуванням для проведення комбінованого лікування.

6. Латералізація пухлинного процесу впливає на клінічний перебіг та результат лікування. Ураження пухлинами лівої півкулі супроводжувалось епісиндромом в доопераційному періоді у 155 (51,67%) хворих, правої півкулі - у 145 хворих (48,33%).

Епістатус та серійні напади до операції спостерігались лише при лівобічній локалізації пухлин - у 8 хворих. При правобічній локалізації епістатусу та серійних нападів не було.

В післяопераційному періоді у хворих з лівобічною локалізацією пухлин епісиндром зберігався у 45 хворих, а з ураженням правої півкулі - у 19 хворих.

Кількість епінападів після операції при лівобічній локалізації пухлин було 72, а при правобічній локалізації - 19.

Поліморфізм епінападів та тимчасові прояви загальномозкових та вогнищевих неврологічних симптомів були більш характерні для уражень лівої півкулі головного мозку.

7. Після тотального видалення пухлин у 82 хворих в післяопераційному періоді епінапади зникли у 70 (85,40%) хворих, відновилися - у 12 (14,6 0%) хворих. Після субтотального видалення пухлин у 175 хворих епінапади були відсутні у 135 (77,10%) хворих, відновилися - у 40 (22,90%) хворих. Після парціального видалення пухлин у 43 хворих епінапади зникли у 31 хворих (72,10%), відновилися - у 12 (27,90%) хворих. Коефіцієнт достовірності становив p < 0.05.

Таким чином, відсоток відновлення епінападів був найвищим після парціального видалення пухлин та найнижчим - після тотального видалення.

8. Основною причиною відновлення епінападів в післяопераційному періоді був продовжений ріст або рецидив пухлини.

9. Запропонований алгоритм лікування підтвердив ефективність в комплексній терапії епінападів в післяопераційному періоді з урахуванням аналізу перебігу пухлинного процесу, який залежить від гістологічної структури, локалізації та характеру епілептичних нападів.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Поява судомного синдрому потребує комплексного обстеження хворого з проведенням ЕЕГ, КТ, МРТ, що дозволяє своєчасно виявити пухлину, визначити її характер та локалізацію.

2. Основою для підбору протисудомних препаратів є клінічна характеристика епілептичних нападів та динаміка змін на ЕЕГ.

3. У звязку з можливим продовженням росту або рецидивом пухлини та відновленням епінападів в післяопераційному періоді необхідно проводити в динаміці ЕЕГ, КТ, МРТ.

4. З метою диференційної діагностики пухлин головного мозку з цереброваскулярною патологією рекомендується проведення транскраніальної доплеровазографії і селективної ангіографії.

5. На основі проведеного аналізу лікування 300 хворих з пухлинами головного мозку супратенторіальної локалізації з епінападами розроблено алгоритм комплексного лікування, що включає оперативне лікування, хіміотерапію, радіотерапію, протисудомну та адювантну терапію.

Даний алгоритм рекомендований для практичного використання в лікувальній практиці неврологів, психіатрів та нейрохірургів.

6. Хворі з пухлинами головного мозку супратенторіальної локалізації з епісиндромом в післяопераційному періоді підлягають постійному диспансерному нагляду з метою попередження рецидиву або продовженого росту пухлин.

ПЕРЕЛІК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Сидор Я.І. Перебіг судом при пухлинах головного мозку до та після оперативного втручання // Український нейрохірургічний журнал. - 2005. - №4. - С. 94-96. (Здобувачем проведено збір матеріалу, його аналіз).

2. Сидор Я.І. Клінічна характеристика епінападів при супратенторіальних пухлинах головного мозку до і після оперативного лікування // Збірник наукових праць співробітників Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика. - К., 2006. - Вип. 15, кн. 2. - С. 598-607.

3. Сидор Я.І. Комплексне лікування супратенторіальних пухлин головного мозку, що супроводжуються епісиндромом // Український неврологічний журнал. - 2008. - № 3 (8). - С. 42-47.

4. Сидор Я.І. Клініка, діагностика та лікування епісиндрому при супратенторіальних пухлинах головного мозку до і після операції // Методичні рекомендації. - Луцьк, 2009. - 26 с.

5. Сидор Я. І. Залежність епілептичних нападів від локалізації та гістроструктури пухлин головного мозку супратенторіальної локалізації // IV Зїзд нейрохірургів України «Актуальні питання нейрохірургії» - Дніпропетровськ, 2008. - С. 39-41. (Здобувачем проведено збір матеріалу, його аналіз).

6. Сидор Я. І. Клінічна характеристика епінападів при пухлинах головного мозку супратенторіальної локалізації // Засідання Львівського обласного товариства неврологів «Актуальні питання неврології». - Львів, 2008. - С. 37-38.

7. Сидор Я. І. Електроенцефалографічні методи дослідження хворих з пухлинами великих півкуль головного мозку з епісиндромом // Міжобласна науково-практична конференція «Нейрофізіологічні методи дослідження при супратенторіальних пухлинах». - Луцьк, 2007. - С. 90-98.

8. Сидор Я. І. Характеристика методів обстеження хворих з пухлинами головного мозку супратенторіальної локалізації // Міжобласна науково-практична конференція «Компютерна томографія і МРТ в діагностиці пухлин головного мозку». - Луцьк, 2006. - С. 29-32.

9. Сидор Я. І. Лікування епісиндрому у хворих з пухлинами головного мозку супратенторіальної локалізації // Міжобласна науково-практична конференція «Актуальні питання клініки, діагностики та лікування епілепсії». - Луцьк, 2005. - С. 103-113.