Динаміка і статика в діалектних просторових конструкціях (на матеріалі ІІ тому АУМ) - Автореферат

Базуючись на здобутках діалектології, лінгвогеографія прагне дослідити рельєф діалектного простору з вираженими в ньому ареалами окремих діалектних рис і комплексів діалектних рис, що зреалізовані в просторі як діалектні просторові конструкції, які мають свої ядра та периферію. Дослідити з погляду реалізації динаміки та статики характерну для значної частини говірок південно-західного наріччя рису фонологічного рівня - зміну в артикуляції наголошених голосних переднього ряду, що полягає в обниженні їх вимови. У дисертації засобами лінгвогеографії на визначеному діалектному матеріалі вперше досліджено вияви динаміки й статики в українському діалектному просторі, що дозволило описати ядра діалектних просторових конструкцій, недоступні для діалектології риси периферійних ареалів, дослідити мовні процеси на зіткненні латеральних частин периферійних ареалів. У першому розділі “Співвідношення динаміки та статики в мові” простежено зародження і розвиток української лінгвогеографії як окремої галузі лінгвістичних досліджень у контексті європейського мовознавства; висвітлено становлення наукових уявлень про динаміку та статику як поняття лінгвістики; розглянуто процеси і стани в сучасному українському діалектному мовленні; описано методи вияву ознак динамічності на вже створених лінгвістичних картах та вказано на спеціальні засоби її відображення в сучасних дослідженнях. Другий розділ “Діалектна просторова конструкція як форма реалізації діалектної риси” складається з двох підрозділів, у яких описано і проілюстровано на картосхемах діалектні просторові конструкції визначальних фонетичних рис говірок південно-західного наріччя: обниження наголошених голосних переднього ряду й асиміляції приголосних за дзвінкістю/глухістю.Їх важливими каталізаторами є постійний взаємозвязок та взаємовплив між діалектним мовленням та літературної формою національної мови, а також внутрішні зрушення в системах самого діалектного мовлення, які можуть приводити до виникання якісно нових явищ, а також занепаду старих. Аналіз даних загальнонаціонального та регіональних атласів довів, що, незважаючи на синхронний характер зображуваного діалектного матеріалу, лінгвогеографія володіє засобами для картографування виявів процесуальності в діалектному мовленні. Динаміку опосередковано виявляють (навіть якщо це не було метою спостереження), і макродослідження українського діалектного простору (АУМ), і регіональні лінгвістичні атласи української мови. В основному динаміку діалектних особливостей відображають на лінгвістичних картах засоби візуального характеру - кольори, відтінки кольорів, значки різного розміру та різних кольорів, штрихування різного напряму та інтенсивності, спеціальні графічні позначки в легендах, а також вербальні дані карт та коментарів до них - спеціальні ремарки: “частіше”, “рідше”, “молодше покоління”, “старше покоління”, “середнє покоління”, “інколи вживане”. Накладання ареалів переголосу та обниження наголошених голосних переднього ряду виявило схожу конфігурацію площ їх поширення, особливо щодо ядер, і дало змогу твердити про реалізацію в діалектному мовленні компенсаторних можливостей задля врівноваження діалектних систем: підвищення артикуляції голосного заднього ряду [а] унаслідок переголосу [’а] > [’е] після палатальних приголосних та [й] компенсується обниженням наголошених голосних переднього ряду.

1. У діалектному мовленні відбуваються процеси, які є обєктивні й закономірні. Їх важливими каталізаторами є постійний взаємозвязок та взаємовплив між діалектним мовленням та літературної формою національної мови, а також внутрішні зрушення в системах самого діалектного мовлення, які можуть приводити до виникання якісно нових явищ, а також занепаду старих. Для виявлення характеру та причин таких змін важливими є дослідження виявів динаміки і статики.

2. Аналіз даних загальнонаціонального та регіональних атласів довів, що, незважаючи на синхронний характер зображуваного діалектного матеріалу, лінгвогеографія володіє засобами для картографування виявів процесуальності в діалектному мовленні. Динаміку опосередковано виявляють (навіть якщо це не було метою спостереження), і макродослідження українського діалектного простору (АУМ), і регіональні лінгвістичні атласи української мови. В основному динаміку діалектних особливостей відображають на лінгвістичних картах засоби візуального характеру - кольори, відтінки кольорів, значки різного розміру та різних кольорів, штрихування різного напряму та інтенсивності, спеціальні графічні позначки в легендах, а також вербальні дані карт та коментарів до них - спеціальні ремарки: “частіше”, “рідше”, “молодше покоління”, “старше покоління”, “середнє покоління”, “інколи вживане”.

3. Методи лінгвістичної географії дозволили виявити та скартографувати ареал обниження наголошених голосних переднього ряду. На території, охопленій другим томом АУМ, виявлено два ядра обниження (у волинському та східнокарпатському регіонах), що мають свою специфіку та особливості функціонування. Основною ознакою названих епіцентрів обниження є повна нейтралізація фонемної опозиції, насамперед /и/ ~ /е/, в результаті чого модифікується система наголошеного вокалізму. Нижчу частотність має нейтралізація /е/ ~ /а/, яка відбувається лише на субфонемному рівні. Наголошений голосний [і] різного походження в ядрі обниження також змінює артикуляцію, а в системі вокалізму гуцульських говірок набуває статусу фонеми /иі/. Периферію діалектної просторової конструкції обниження характеризує вживання паралельних структур з наявністю та відсутністю даної риси, а також залежність змін в артикуляції голосних від консонантного оточення.

4. Накладання ареалів переголосу та обниження наголошених голосних переднього ряду виявило схожу конфігурацію площ їх поширення, особливо щодо ядер, і дало змогу твердити про реалізацію в діалектному мовленні компенсаторних можливостей задля врівноваження діалектних систем: підвищення артикуляції голосного заднього ряду [а] унаслідок переголосу [’а] > [’е] після палатальних приголосних та [й] компенсується обниженням наголошених голосних переднього ряду.

5. Ядро асиміляції приголосних за дзвінкістю/глухістю локалізовано на українсько-польському суміжжі. Від ядра оглушення неоднорідно поширюється в різних напрямках. На українській діалектній території (у межах ІІ тому АУМ) частотність виявів оглушення та одзвінчення перед сонорними і голосними послідовно зменшується в напрямі на схід: на території західноподільських, покутсько-буковинських, гуцульських, наддністрянських, східноволинських і середньополіських говірок дзвінкість приголосних перед наступними глухими консонантами збережена послідовніше, одзвінчення в невластивих літературній мові позиціях відсутнє зовсім. Асиміляцію приголосних за дзвінкістю/глухістю повязано з акцентуаційною особливістю, характерною для західної частини української діалектної території, - збільшенням видихової сили при наголошуванні, що зумовлює підсилення напруги голосових звязок під час артикуляції сусідніх з наголошеним складів, а також пришвидшення темпу мовлення, і, отже, відповідно формує умови для занепаду кінцевих дзвінких (артикуляційно слабших) та їх якісного перетворення в глухі (артикуляційно сильніші) відповідники.

6. Проведено спостереження за поступовим наростанням діалектних рис одного структурного рівня в різних позиційних виявах, ареали яких збігаються в ядрі. Така стратиграфія підтверджує думку про існування тенденції, вияви якої “кристалізуються” в ядрі, творячи в ньому відносно стабільне діалектне явище. Розташування ареалів не означає послідовності в утворенні відповідної діалектної просторової конструкції. Такого типу ареали стосуються передусім рівнів синтагматичної акцентуації та фонологічного, причому дослідження підтвердило думку, що формування діалектних просторових конструкцій фонологічного рівня зумовлене особливостями синтагматичної акцентуації - вияву відповідно до сили наголошування (квантитативності, експірації, висоти тону, темпу мовлення) з її ядрами та периферією.

7. Динаміка послідовно виявляється на периферії діалектних просторових конструкцій унаслідок накладання та взаємодії різнодіалектних рис усіх структурних рівнів діалектного мовлення, зокрема вона найбільш виразно проявляється на фонологічному рівні - в існуванні позиційно вираженого розрізнення, в амплітуді коливань у межах звукового поля реалізації фонем, і в паралельному вживанні виявів різних фонем. Своєрідно виявляються риси динаміки в специфічно взаємозвязаних латеральних частинах периферійних ареалів суміжних просторових конструкцій, де взаємонакладаються діалектні особливості різних рівнів.

8. Комплексний аналіз нашаровуваних на одній території діалектних просторових конструкцій різнорівневих рис є дієвим методом пошуку зон вібрацій на міжмовних та міждіалектних обширах. Взаємонакладання таких рис приводить у зоні вібрацій до витворення в процесі діалектної взаємодії нових тенденцій. З цього погляду в роботі розглянуто специфічну зону вібрацій, яка знаходиться в межиріччі Серету та Збруча. На цій території поступово завершуються ареали діалектних рис, характерних для наддністрянських говірок. Латеральні частини суцільних ареалів, маргінальні та мозаїчні ареали засвідчують паралельне існування різних фонетичних рис та морфологічних форм, паралельне вживання різних лексем. Фіксують також існування на території зони вібрації між річками Серетом та Збручем передусім змішаності - своєрідної в українському діалектному просторі. Виявлення даної зони вібрації дозволило визначити межі тривалої в часі взаємодії різнодіалектних просторових конструкцій - виразне накладання наддністрянських діалектних рис на західноподільські.

9. Результати роботи доповнюють уявлення про ті процеси, які відбуваються в сучасному українському діалектному мовленні, виявляють в діалектному просторі джерела українського мовотворення та вказують на їх взаємодію з літературним мовленням.

1. Ідеї Празької лінгвістичної школи в українському мовознавстві першої третини ХХ ст. / Вісник Львівського університету. Серія філологічна. - Львів: Львівський національний ун-т, 2000. - Вип. 29.- С.94-101.

2. Фонема /иі/ в новозакритих складах // Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства: Збірник наукових праць. Українське і словянське мовознавство. Міжнародна конференція на честь 80-річчя Йосипа Дзендзелівського. - Ужгород: Ужгородський національний ун-т, 2001. - Вип. 4. - С.94-101.

3. Пошуки причин обниження наголошених голосних переднього ряду / Мовознавчі студії. (Матеріали конференцій). Праці сесій, конференцій, симпозіумів, “круглих столів” НТШ ім. Шевченка. - Львів: Наукове товариство імені Шевченка у Львові, 2002. - Том 13. - С. 109-116.

4. Статичне і динамічне у визначенні ареалу обниження наголошених голосних переднього ряду // Мова в часі і просторі. Діалектологічні студії. - Львів: Інститут українознавства ім. І Крипякевича НАНУ, 2003. - Вип.1. - С. 213-221.

5. Дистрибуція обниження голосних у південно-західних говорах // Українська історична та діалектна лексика: Збірник наукових праць. - Львів: Інститут українознавства ім. І. Крипякевича НАНУ, 2003. - Вип. 4. - С.390-398.

6. Асиміляція приголосних звуків української мови за дзвінкістю / глухістю (ядро та периферія) // Збірник праць і матеріалів на пошану професора Івана Ковалика. - Львів: Львівський національний ун-т, 2003. - С. 148-153.