Статичні семантичні характеристики одиниць обраної групи. Місце номенів з компонентом "погода" в мовній моделі світу. Зони константності та варіативності значень аналізованих слів. Типи індикаторів, які сприяють рецепції прагматичної інформації.
При низкой оригинальности работы "Динамічний аспект семантики іменників і фразем із компонентом “погода” (на матеріалі російської мови)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Мета роботи - виявити особливості семантичного поширення слів і фразем із компонентом “погода” у мові та тексті. Зазначимо, що у складі фраземи компонент “погода” може бути як структурним (тобто у складі ФО вжите відповідне слово, наприклад, ЖДАТЬ У МОРЯ ПОГОДЫ), так і семантичним (ФО за значенням належить до поля “Погода”, але в її складі немає слів із таким значенням - БЕЛЫЕ МУХИ). Далі за допомогою прийому порівняння значень фразем і значень їхніх компонентів була виявлена специфіка СП слова із компонентом “погода” у складі фраземи, а також способи нарощення семантичного компонента “погода” в значенні тих фразем, у складі яких зазначений компонент відсутній. Потебні про звязок “найближчого” та “подальшого” значення слова, а також тим, що в роботі застосовано якісно новий підхід до аналізу проблеми семантичного розвитку слова, у якому принцип комплексності реалізується водночас у кількох напрямках: комплексність обєкта (слово - фразеологічний зворот - прислівя - загадка - художній текст); комплексність типів прояву семантичної динаміки (внутріслівна та міжслівна мотивація; мовленнєва реалізація; актуальне варіювання змісту; актуалізація інформації, співвідносної з “подальшим” значенням); всебічне охоплення типів інформації, співвідносної з “подальшим” значенням (енциклопедична, етикетна, прагматична, емпірична, символічна). Системні особливості іменників і фразем із компонентом “погода” теоретично обґрунтовуються терміни “найближче” значення та “подальше” значення, які були введені до термінологічного апарату мовознавства в роботах О.О. Потебні.У висновках зазначається, що дослідження динамічного аспекту семантики слів з компонентом “погода” дозволило розширити уявлення про актуалізацію значення слова в тексті та взаємопереходи ядерних і периферійних сем значення. При СП слова в тексті може реалізуватися частина сем “найближчого” чи “подальшого” значення, а може актуалізуватися додаткова інформація, повязана зі значенням відповідного слова.
Вывод
У висновках зазначається, що дослідження динамічного аспекту семантики слів з компонентом “погода” дозволило розширити уявлення про актуалізацію значення слова в тексті та взаємопереходи ядерних і периферійних сем значення. Динамічні можливості значення реалізуються при семантичному поширенні слова в мові та в тексті. СП слова в мові спричиняє формування нових значень чи відтінків. При СП слова в тексті може реалізуватися частина сем “найближчого” чи “подальшого” значення, а може актуалізуватися додаткова інформація, повязана зі значенням відповідного слова. Тип цієї інформації відбиває різні сфери картини світу і зумовлюється особливостями світосприймання, властивими етносу, з одного боку, і окремому індивіду, з іншого. При СП в мові та в тексті слова, що належать до однієї і тієї ж самої підгрупи, часто актуалізують тотожні семи. Семи, які регулярно реалізуються при СП, складають зони константності, а семи, які актуалізуються нерегулярно, - зони варіативності. Виявлення цих зон є важливим для лексикографічної практики, а також для вдосконалення методики роботи з текстом при викладанні мови.
Список литературы
1. Левченко Я.Э. Семантическое распространение слова в языке (на материале существительных, обозначающих осадки) // Русская филология. Украинский вестник. - Харьков. - 1998. - № 3-4. - С. 21-24.
2. Левченко Я.Э. Формирование значений фразем с компонентом “погода” (на материале групп, обозначающих осадки и стихийные явления природы, определяющие погоду) // Лінгвістичні дослідження. Науковий вісник. - Випуск І. - Харків: ХДПУ. - 1998. - С. 235-244.
3. Левченко Я.Э. Фрагмент картины мира в восприятии разных авторов (на примере описания погоды в произведениях М.М.Пришвина и К.Г.Паустовского) // Русская филология. Украинский вестник.- Харьков.- 1999.- № 1-2. - С. 80-82.
4. Левченко Я.Э. Семантическое распространение слов, обозначающих погоду, в тексте // Лінгвістичні дослідження. Науковий вісник. - Випуск 2. - Харків: ХДПУ. - 1999. - С. 56-63.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
