Динамічні тенденції формування букових лісів Прикарпаття - Автореферат

Мета дисертаційної роботи - встановити реальний стан букових лісів Прикарпаття, виявити напрямки трансформаційних процесів та причини, що впливають на розвиток і відтворення лісостанів, розробити пропозиції щодо покращення організації ведення господарства в букових лісах, підвищення їх біологічної стійкості та продуктивності. Польові дослідження проводили після аналізу лісового фонду і попереднього обстеження дослідних насаджень, збір матеріалів здійснювали із використанням прийнятих у лісівництві і таксації методів: лісівничо-таксаційні - для закладання пробних площ і визначення біометричних показників деревостану і підліску, та обліку самосіву і підросту, характеристики травяного вкриття; порівняльної екології - для оцінки типів лісорослинних у мов і типів лісу; математико-статистичні - для обробки експериментальних даних. Побудовано динамічні математичні моделі росту букових лісостанів за підгрупами типів лісу і встановлено особливості їх таксаційної будови. Відповідно до вдосконаленої нами методики підріст розділено на три висотновікові групи: до першої групи віднесено підріст висотою до 0,5 м, як правило, вік цього підросту не перевищував 7-10 років, до другої - висотою 0,5-1,0 м , вік від 8-15 років і до третьої групи - вище 1 м і віком понад 15 років. Проте, кількість підросту бука у грабово-дубово-букових і чистих букових деревостанах значно (на 48%) переважає кількість підросту бука у ялицево-букових і ялиново-ялицево-букових деревостанах.У дисертаційній роботі наведено результати аналітичних досліджень стану, росту і розвитку букових насаджень Прикарпаття в основних типах лісу. Встановлено наслідки антропогенного впливу на поширення та структуру букових насаджень за останні 50 років, досліджено особливості появи і розвитку природного поновлення та впливу основних природних факторів на нього, проаналізовано специфіку формування структури деревостанів і закономірності росту бука і його супутників в основних типах лісу. Опрацьовано основні вимоги, щодо проведення рубок головного користування, рубок догляду та інших лісогосподарських заходів із сприяння природному поновленню головних лісотвірних порід. Розроблено вдосконаленні методи оцінки стану та особливостей росту і розвитку лісових насаджень в залежності від лісорослинних умов, та практичного застосування отриманих результатів під час здійснення основних видів господарської діяльності у процесі вирощування букових насаджень.

У дисертаційній роботі наведено результати аналітичних досліджень стану, росту і розвитку букових насаджень Прикарпаття в основних типах лісу. Встановлено наслідки антропогенного впливу на поширення та структуру букових насаджень за останні 50 років, досліджено особливості появи і розвитку природного поновлення та впливу основних природних факторів на нього, проаналізовано специфіку формування структури деревостанів і закономірності росту бука і його супутників в основних типах лісу. Опрацьовано основні вимоги, щодо проведення рубок головного користування, рубок догляду та інших лісогосподарських заходів із сприяння природному поновленню головних лісотвірних порід.

Розроблено вдосконаленні методи оцінки стану та особливостей росту і розвитку лісових насаджень в залежності від лісорослинних умов, та практичного застосування отриманих результатів під час здійснення основних видів господарської діяльності у процесі вирощування букових насаджень.

1. Структура, загальний стан та продуктивність букових насаджень Прикарпаття, відображають наслідки тривалої комплексної дії на них антропогенних, природних, історичних та інших факторів.

2. У лісовому фонді Івано-Франківського обласного управління лісового господарства, частка букових лісів становить 21,3% від загальної площі вкритих лісовою рослинністю земель і 23,1% від загального запасу. Вікова структура деревостанів суттєво порушена. Зокрема понад 63% букових деревостанів відносяться до середньовікових, а частка стиглих насаджень становить 11%. Середній запас на 1 га становить 299 м3, стиглих 336 м3, щорічний загальний приріст букових насаджень складає 382 тис. м3.

3. За результатами ретроспективного аналізу букових лісів встановлено, що внаслідок господарської діяльності: - у 2-3 рази зменшилась середня площа виділів;

- найбільшу площу серед вікових груп займають середньовікові деревостани (47%);

- відзначено значне збільшення (до 80%, у віці до 20 років) площ мішаних насаджень у яких частка бука в складі не перевищує 50% (переважно у D2-3-г-ДБК, D2-3-ял-ЯЦБК), а супутні поріди (ялиця, ялина, дуб) у складі таких деревостанів замінені другорядними (граб, осика, береза, вільха сіра);

- збільшилась площа низькоповнотних деревостанів (на 10%) з одночасним істотним зменшенням (на 40%) площ зайнятих високоповнотними деревостанами, особливо у чистих букових і ялицево-букових лісостанах;

- порушення вікової структури, зміна складу, зменшення відносних повнот привели до суттєвого зниження продуктивності букових насаджень у віці стиглості в середньому на 150-220 м3/га. Найбільше продуктивність знизилась у чистих букових і ялицево-букових деревостанах.

4. Максимальна кількість самосіву і підросту бука лісового облікована у чистих букових і грабово-дубово-букових деревостанах із відносною повнотою 0,6-0,7 після років з середньою і максимальною врожайністю. Найбільш життєздатним підростом на зрубах є підріст бука старше 2-х років, висотою до 0,5 м.

5. Найбільш інтенсивно на ріст розвиток і збереження підросту бука лісового впливає інтенсивність освітлення і товщина підстилки. Максимальну кількість підросту відмічено у деревостанах із зімкнутістю материнського намету 0,7-0,9 при відсутності травяного вкриття. Найвищу чисельність самосіву відмічено на площадках де товщина підстилки не перевищувала 3 см.

6. У лісовому фонді Прикарпаття переважають одновікові (коливання віку до 20 років) і умовно одновікові (різниця у віці 50-60 років) насадження, що сформувались після проведення суцільних рубок у минулому сторіччі;

7. В межах досліджуваного регіону переважають одно-, рідко двоярусні деревостани із домінуванням у складі ярусів бука лісового, відмічено дегресивний стан ялини і ялиці у другому ярусі;

8. Із зростанням віку спостерігається зміна горизонтального розміщення дерев у насадженнях від рівномірного до біогрупового. При цьому кількість чистих і мішаних біогруп є приблизно однаковою, середня кількість дерев у біогрупі сягає 5-6 шт. Відстань між деревами у біогрупі залежить від типу лісу і коливається від 1,6 до 6,8 м;

9. Встановлено, що ріст бука та продуктивність насаджень за його участю на різних стадіях розвитку, залежить від типу лісу та складу мішаних деревостанів. Продуктивність деревостанів теж знаходиться у залежності від типу лісу і віку. Найвищою продуктивністю характеризуються молодняки ялиново-ялицево-букових деревостанів, проте із збільшенням віку продуктивність їх зменшується. У віці рубки головного користування найпродуктивнішими на території Прикарпаття є ялицево-букові деревостани.

На підставі проведених досліджень рекомендуємо: 1. Суцільні рубки доцільно застосовувати в стиглих букових низькоповнотних (0,3;0,4) деревостанах з достатньою кількістю підросту бука лісового під наметом лісостану та в роки значного плодоношення бука;

2. Основною системою рубок головного користування, що відповідають природі лісу у всіх типах лісу за участі бука лісового на Прикарпатті, повинні бути рівномірні та нерівномірні поступові рубки;

3. Добровільно-вибіркові доцільно застосовувати в букових деревостанах на схилах крутизною понад 25о в середньо урожайні та урожайні роки бука лісового з проведенням заходів сприяння природному поновленню;

4. Для збереження наявного підросту бука лісового на лісосіках і створення оптимальних умов для його росту і розвитку, освітлення доцільно розпочинати з 3-х річного віку.

5. Під час проведення рубок догляду необхідно надавати особливої уваги збереженню домішок ялини європейської, ялиці білої, дуба звичайного, клена-явора та інших цінних деревних порід, що сприятиме підвищенню продуктивності корінних букових деревостанів регіону досліджень;

6. Надавати особливої уваги відновленню корінних букових деревостанів природним шляхом, внаслідок сприяння природному поновленню бука лісового і інших супутніх деревних порід (шляхом розрихлення лісової підстилки в урожайні роки, після опадання насіння) і поступового зрідження деревостанів в подальшому.

Куриляк В.М. Типологічний аспект в системі природничих передумов вирощування букових лісостанів Прикарпаття // Матеріали ІІІ Погребняківських читань. - Львів: ЛЛТІ, 1994. - С. 53-54

Куриляк В.М. Сучасний стан букових лісів Прикарпаття // VI Симпозіум IUFRO з проблем бука. Тези доповідей. - Львів, 1995. - С. 20.

Куриляк В.М. Динаміка чисельності та структура самосіву і підросту букових лісів Прикарпаття // Лісове господарство, лісова, паперова і деревообробна промисловість: Міжвідомчий науково-технічний збірник. - Львів: УКРДЛТУ, 1999. Вип. 26. - С. 32,33.

Горошко М.П., Куриляк В.М. Ретроспективний аналіз та оцінка трансформації букових лісів Прикарпаття // Науковий вісник. - Львів: УКРДЛТУ, 2002. Вип. 12.4. - С. 21-24 (автором особисто виконано: збір і обробка експериментального матеріалу та його аналіз)

Куриляк В.М. Вікова структура Прикарпатських бучин, та її вплив на таксаційні ознаки насаджень // Матеріали 55 науково-технічної конференції “Наукові основи підвищення продуктивності та біологічної стійкості лісових та урбанізованих екосистем”. - Львів , 2005. - С. 37-39.

Куриляк В.М. Формування складу у різних типах букових лісів на Прикарпатті // Науковий вісник. - Львів: НЛТУ України, 2005. Вип. 15,5 - С. 121-125.

Размещено на .ru