Диференційований підхід у процесі навчання молодших школярів розв’язувати текстові задачі - Дипломная работа

Проектом Державного стандарту загальної середньої освіти передбачається диференційоване навчання учнів початкових класів, а за мету курсу математики ставиться досягнення кожним учнем рівня навченості не нижче обовязкового. Нові вимоги вимагають нових технологій навчання, які б забезпечили і високий рівень теоретичної та практичної підготовки з математики, і переорієнтацію навчально-виховного процесу на особистість учня, на сприятливі умови для досягнення кожним належного рівня знань, умінь і навичок. Дані, необхідні для осмислення цілісності і цілеспрямованості формування вмінь розвязувати текстові задачі в умовах диференційованого навчання, одержані нами в результаті аналізу психологічної і методичної літератури, де є немало цінних ідей і теоретичних узагальнень. Якиманська) розкривають зміст поняття ”вміння” і розуміння механізмів його формування у школярів початкової школи. Особливу увагу розвязуванню задач як засобу розвитку мислення, формування системи математичних понять, добору задач до підручників у середній школі приділяли Г.П.Адже першокласникам може бути і рівно 6 років, і 6 років 10 місяців, і 7 років (памятаймо: чим менша дитина, тим більше значення для її навчання і розвитку має кількість прожитих місяців). Щодо 6-річних, яких готують до школи в дитячому садку, психологи виділяють комплекс властивостей і характеристик, які дають уявлення про найістотніші показники і прояви їхнього розвитку за такими напрямами: особистісна і фізична готовність дітей до навчання. У педагогічному процесі зусилля вчителя повинні бути спрямовані на те, щоб впливати на учня, спираючись на відповідні дидактичні принципи, і за допомогою певних методичних прийомів навчити його вчитися, створювати умови, за яких навчання стає виховним, таким, що формує переконання та особисті якості. Основна мета навчання - навчити кожного учня самостійно здобувати знання, формувати навички, самостійно виконувати практичні завдання. Традиційна дидактика пропонує враховувати здатність до навчання та навчальну працездатність учня, яку визначають як фізіологічну якість, повязану з особистим ставленням до навчання, свідомістю, прагненням і наполегливістю учня.Перший вид диференціації - рівнева диференціація виражається в тому, що, навчаючись в одному класі, за одною програмою і підручником, учні можуть засвоювати матеріал різного рівня складності. Прийоми диференційованих завдань можна звести до таких: диференціації за ступенем складності завдань, диференціація за ступенем самостійності учнів, диференціація за обсягом. 1) Диференціація за ступенем складності - це добір різноманітних завдань, які можна класифікувати таким чином: завдання, що потребують різної глибини узагальнення і висновків; завдання, розраховані на різний рівень теоретичного обґрунтування роботи, що виконується; завдання репродуктивного і творчого характеру [70,19]. З урахуванням цих критеріїв учнів за їх навчальними можливостями можна умовно поділити на учнів з дуже високими навчальними можливостями (швидко засвоюють матеріал, вільно вирішують завдання, з інтересом працюють, потребують завдань підвищеної складності), учнів з високим рівнем навчальних можливостей, учнів з середніми та низькими навчальними можливостями. Найчастіше учням із низьким рівнем навчання (1-а група) пропонуються репродуктивні завдання, а учням із середнім (2-а група) і високим (3-я група) рівнем навчання - творчі завдання.Це задачі з більш складними обчисленнями і логічними перетвореннями, задачі, що утворені шляхом комбінації задач обовязкового мінімуму і містять одну чи дві новозасвоєні дії. Хто правильно зробить записи, виконує завдання І варіанта, хто помилився - працює з учителем над завданнями ІІ варіанта. Тому для І варіанта відразу даються самостійні завдання з поступовим ускладненням, а для ІІ - вчитель добирає задачі з поступовим підходом до самостійності. Такими додатковими завданнями можуть бути: розвязати задачу іншим способом, скласти числовий вираз за розвязанням задачі окремими діями, змінити запитання і знайти на нього відповідь, скласти подібну задачу, скласти і розвязати обернену задачу (3 клас), записати план розвязання задачі (4 клас). Коли частина класу виконає завдання, вчитель дає таку вказівку: «Учні, які розвязали другу задачу, починають розвязувати третю задачу.Проведене експериментальне дослідження, присвячене диференційованому підходу у процесі навчання молодших школярів розвязувати текстові задачі дозволило розвязати поставлені задачі і сформулювати основні результати дослідження. Потреби сучасного суспільства вимагають вже в молодшому шкільному віці рівня сформованості розвязувати текстові задачі, застосовуючи диференційований підхід. Проте на сьогодні немає цілісного підходу вирішення цієї проблеми, хоч присутні зразки диференційованих завдань і є методика використання диференційованого підходу при навчанні учнів розвязувати текстові задачі. Навчання зможе повніше виконати свою виховну функцію, якщо на кожному уроці, при роботі з будь-яким навчальним матеріалом вчите

Зміст

Вступ

Розділ І. Психолого-педагогічні основи диференційованого підходу в процесі вивчення математики учнями початкових класів

1.1 Враховування навчальних можливостей учнів як основа диференційованого підходу у навчанні