Диференційований підхід при початковому навчанні плаванню дітей з різними властивостями основних нервових процесів - Автореферат

Зазначено, що для диференційованого фізичного виховання найменш розробленими є питання відповідності розвитку фізичних здібностей індивідуально-типологічним властивостям ВНД учнів; звязку рівня фізичного розвитку, підготовленості, сенсомоторних і вегетативних функцій з властивостями основних нервових процесів; орієнтації системи фізичного виховання на врахування індивідуально-типологічних властивостей вищих відділів центральної нервової системи учнів; не зясовані педагогічні умови диференційованого навчання плаванню з урахуванням індивідуально-типологічних властивостей нервової системи. На другому етапі (2004-2006 рр.) проведено констатуючий експеримент, суть якого полягала в обґрунтуванні критеріїв диференціації учнів на однорідні групи при вирішенні завдань фізичного виховання, вивченні ефективності навчання плаванню дітей з різним рівнем індивідуально-типологічних властивостей ВНД, а також залежності впливу додаткових занять плаванням на фізичний розвиток, фізичну підготовленість, властивості основних нервових процесів, сенсомоторні та вегетативні функції. Представлено свідчення про особливості впливу занять плаванням на морфофункціональний розвиток дітей молодшого шкільного віку з різними властивостями основних нервових процесів, а також про звязок між рівнем фізичного розвитку, сенсомоторних функцій, вегетативної реактивності, фізичної підготовленості та успішністю навчання плаванню зі станом властивостей основних нервових процесів. Особливості впливу додаткових занять плаванням на фізичний розвиток, фізичну підготовленість, властивості основних нервових процесів, сенсомоторні та вегетативні функції визначали порівнянням результатів тестування, отриманих на початок та кінець навчального року. Показники, що характеризують індекс напруження (IN) регуляторних систем та варіативність (SDNN) СР, уже в стані спокою поміж досліджуваними групами мали достовірні відмінності: IN у групі 1 був достовірно вищим, ніж у групі 2, тоді як SDNN був достовірно вищим у групі 2 (р<0,05).Стан розробленості цієї проблеми, зокрема й для дітей молодшого шкільного віку, вимагає розвязання питань про взаємозвязок фізичного розвитку, рухової підготовленості, сенсомоторних та вегетативних функцій з властивостями основних нервових процесів; орієнтацію диференційованого фізичного виховання на врахування індивідуальних відмінностей між учнями за властивостями вищих відділів центральної нервової системи. Уперше доведено, що в дітей молодшого шкільного віку виявлено відмінності фізичної та рухової підготовленості поміж групами з різними індивідуально-типологічними властивостями основних нервових процесів. Вищому рівню властивостей основних нервових процесів відповідає вищий рівень фізичного розвитку, здібностей до навчання руховим вправам та розвитку швидкісно-силових фізичних якостей, а також нижчий рівень аеробних можливостей. Установлено різну інформативну значимість показників стану властивостей основних нервових процесів залежно від етапу навчання. Найбільш вагомі коефіцієнти мали показники стану властивостей основних нервових процесів: ІОНП (0,95), СНП (0,86), ВНП (0,75) та коефіцієнти значимості показників успішності навчання плаванню.

педагогічний фізичний сенсомоторний шкільний

1. Теоретичний аналіз науково-методичної літератури та узагальнення практичного досвіду виявили значний інтерес як науковців так і практиків до пошуку високо генетично детермінованих маркерів як одного з найбільш інформативних щодо прогнозування розвитку фізичних і рухових здібностей. Найменш дослідженою є проблема диференційованого фізичного виховання з урахуванням властивостей основних нервових процесів. Стан розробленості цієї проблеми, зокрема й для дітей молодшого шкільного віку, вимагає розвязання питань про взаємозвязок фізичного розвитку, рухової підготовленості, сенсомоторних та вегетативних функцій з властивостями основних нервових процесів; орієнтацію диференційованого фізичного виховання на врахування індивідуальних відмінностей між учнями за властивостями вищих відділів центральної нервової системи.

2. Доведено, що для дітей молодшого шкільного віку характерний подальший фізичний розвиток, зростання рухової підготовленості, властивостей нейродинамічних, сенсомоторних та вегетативних функцій. Стан фізичної підготовленості та характер вегетативного реагування в групі із систематичними заняттями плаванням випереджає розвиток досліджуваних властивостей в однолітків, які займалися фізичною культурою лише в межах шкільної програми (р0,05).

3. Уперше доведено, що в дітей молодшого шкільного віку виявлено відмінності фізичної та рухової підготовленості поміж групами з різними індивідуально-типологічними властивостями основних нервових процесів. Вищому рівню властивостей основних нервових процесів відповідає вищий рівень фізичного розвитку, здібностей до навчання руховим вправам та розвитку швидкісно-силових фізичних якостей, а також нижчий рівень аеробних можливостей.

4. Установлено різну інформативну значимість показників стану властивостей основних нервових процесів залежно від етапу навчання. На першому етапі навчання найбільш інформативними виявились показники: ІОНП (?=0,643), ФРНП (?=0,636), СНП (?=0,570), ВНП (?=0,450). На другому - ІОНП (?=0,483), СНП (?=0,451), ФРНП (?=0,426) і ВНП (?=0,368), а на третьому - СНП (?=0,505), ІОНП (?=0,483), ФРНП (?=0,426) та ВНП (?=0,331).

5. Факторним аналізом зясовано, що в основі рухової підготовленості хлопців молодшого шкільного віку лежать три фактори, вклад яких у загальну дисперсію вибірки склав 68,0%. Вклад першого, генерального фактора, у загальну дисперсію склав 31,0% і обєднав показники властивостей основних нервових процесів та успішності навчання плаванню на трьох етапах. Найбільш вагомі коефіцієнти мали показники стану властивостей основних нервових процесів: ІОНП (0,95), СНП (0,86), ВНП (0,75) та коефіцієнти значимості показників успішності навчання плаванню.

Значення другого фактора дорівнювало 23,0%, і його визначили показники, які за своєю значимістю розташувалися так: RRNN у спокої - 0,92, потужність хвиль HF (перший період відновлення) - 0,82 та ІГСТ - 0,82, SDNN (другий період відновлення) - 0,77.

Показники фізичного розвитку: кистьова динамометрія (0,92), довжина тіла (0,53), вага тіла (0,48) та загальна фізична підготовленість (0,6) визначили третій фактор, вклад якого в загальну дисперсію становив 14,0%.

6. Результати факторного та кореляційного аналізу дають підстави вважати, що диференціацію дітей на групи для вирішення завдань освіти з фізичного виховання необхідно здійснювати з урахуванням властивостей основних нервових процесів, тоді як розвиток фізичних якостей - з урахуванням стану фізичного розвитку та вегетативних функцій організму учнів.

7. Експериментально підтверджено валідність бланкової методики “Сортування слів” щодо визначення властивостей нервових процесів та можливість використання її в умовах навчального процесу для здійснення розподілу учнів на однорідні групи з метою навчання складнокоординаційним рухам. Показник успішності роботи (УР) за методикою “Сортування слів” корелює з функціональною рухливістю нервових процесів (?=0,68; р<0,001), силою нервових процесів (?=0,71; р<0,001), врівноваженістю нервових процесів (?=0,41; р<0,01) та їхньою інтегральною оцінкою (?=0,71; р<0,001).

8. Обґрунтовано зміст та програму диференційованого навчання плаванню дітей молодшого шкільного віку з різними властивостями основних нервових процесів. Ефективність запропонованого диференційованого навчання плаванню підтверджено таким: - скорочено термін навчання в експериментальних групах;

- підвищено якість виконання контрольних вправ на 18%, 20% та 38% відповідно в ЕГ1, ЕГ2 та ЕГ3 порівняно з контрольною групою;

- збільшена моторна щільність 2-го заняття в ЕГ1, ЕГ2 та ЕГ3 на 8%, 10% та 13% відповідно; 19-го заняття на 4%, 11% та 18% та 35-го заняття на 1%, 9% та 13% відповідно, порівняно з контрольною групою.

Перспективи: Подальші дослідження потребують розробки методик диференційованого навчання руховим діям та розвитку фізичних якостей учнів на основі врахування їхніх індивідуально-типологічних властивостей вищої нервової діяльності. Такі обстеження слід провести серед дітей різних вікових груп і з урахуванням різних фізичних навантажень. Окрім зрізових обстежень у кожному періоді онтогенезу, здійснити і лонгітудинальні дослідження.

1. Безкопильний О.О. Особливості нервово-мязової витривалості (за показниками «Тепінг-Тест») у спортсменів з різними особливостями нейродинамічних функцій / О.О. Безкопильний // Актуальні проблеми фізичної культури і спорту. - К., 2004. - № 3. - С. 116-119.

2. Макаренко Н.В. Формирование свойств нейродинамических функций у спортсменов / Н.В. Макаренко, В.С. Лизогуб [и др.] // Наука в олимпийском спорте. - 2005. - № 2. - С. 80-86.

3. Макаренко М.В. Розвиток нейродинамічних функцій у спортсменів / М.В. Макаренко, В.С. Лизогуб [та ін.] // Олімпійський спорт і спорт для всіх : міжнар. наук. конгрес, 20-23 вересня 2005 р.: тези доповідей. - Київ, Україна. - 2005. - С. 691.

4. Безкопильний О.О. Порівняльний аналіз максимального темпу рухових реакцій у дітей молодшого шкільного віку з різними властивостями основних нервових процесів / О.О. Безкопильний, М.В. Макаренко, В.С. Лизогуб // Культура здоровя. - Херсон: ПП Вишемирський В.С., 2006. - С. 22-25.

5. Безкопильний О.О. Варіабельність серцевого ритму хлопців молодшого шкільного віку з різним рівнем психомоторного розвитку / О.О. Безкопильний, С.О. Коваленко, В.С. Лизогуб // Педагогіка, психологія, та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків, 2007. - № 7. - С. 25-29.

6. Безкопильний О.О. Хвильова структура серцевого ритму у хлопців-плавців 8-10 років після виконання гарвардського степ-тесту / О.О. Безкопильний, С.О. Коваленко, С.М. Хоменко // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. - Луцьк, 2007. - № 5. - С. 82-87.

Размещено на .ru