Диференційований підхід до профілактики та лікування гінгівітів у дітей (клініко-експериментальне дослідження) - Автореферат

бесплатно 0
4.5 207
Функціональна активність слинних залоз. Вивчення електрофоретичних параметрів клітин букального епітелію за методом Шахбазова в модифікації О.В. Дєньга. Гіперплазія ясеневих сосочків та ясеневого краю. Лікуванні гіпертрофічного гінгівіту у дітей.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Проблема патології пародонту в дітей обумовлена як широкою поширеністю захворювань, так і тим фактом, що несвоєчасне їх лікування в дитячому і юнацькому віці призводить згодом до важких необоротних уражень тканин пародонту у дорослих (Burton J.F., 2001; Albandar J.M., 2002). На даний час накопичений банк даних щодо епідеміологічних характеристик поширеності захворювань пародонту в дітей, які свідчать про те, що зростання захворюваності подовжується (Леус П.А., 2002), у тому числі і в Україні (Хоменко Л.О., 1997; Данилевский Н.Ф., 2003; Деньга О.В., 2003, 2004). Слід зазначити, що гінгівіт у дітей є самостійною нозологічною одиницею, для якої можлива реституція структури і функцій тканин пародонту. Сучасна концепція патогенезу гінгівіту, як у дітей, так і у дорослих, базується на тому, що порожнина рота розглядається як збалансована біологічна система, при порушенні рівноваги в якій виникає патологічний процес. Проте, проаналізувавши наявні літературні дані, виявлено, що практично не обговорюються питання про диференційований підхід до лікування і профілактики різних форм гінгівіту у дітей - хронічного катарального і гіпертрофічного.Для реалізації 1-го завдання було обстежено 88 дітей у віці 12-13 років (школярі 6-х класів) та 75 дітей у віці 15 років (школярі 8-х класів). Було встановлено, що тільки 15 % дітей (25 дітей з 163 опитаних) вказали на наявність в них патологічних змін в яснах, причому з них був 6,1 % дітей, яким згодом було поставлено діагноз гіпертрофічний гінгівіт, та 3,7 % - хронічний катаральний гінгівіт. На підставі клінічних симптомів у віковому діапазоні 12-13-років діагноз ХКГ було поставлено 68 дітям (77,3 %), а ГГ - 4 дітям (4,5 %). Серед 15-річних дітей ХКГ було зафіксовано у 73,3 % випадків (55 дітей), а ГГ - в 9,3 % (7 дітей). В дітей обох вікових груп, як з катаральним, так і з гіпертрофічним гінгівітом, гігієнічний стан порожнини рота був значно гіршим (ГІ Федорова-Володкіної - 2,50 ± 0,22 та 2,48 ± 0,36 балів відповідно), ніж у дітей з інтактним пародонтом (1,65 ± 0,15 балів).В дисертації представлено теоретичне узагальнення та нове рішення актуального наукового завдання, що полягає в підвищенні ефективності лікування хронічного катарального і гіпертрофічного гінгівіту в дітей шляхом диференційованого цілеспрямованого застосування лікувально-профілактичного комплексу та спеціально розробленого фітополоскання для порожнини рота на основі рослинних поліфенолів. Встановлена висока поширеність гінгівіту в дітей 12-15 років: у дітей 12-13 років ХКГ зустрічався в 77,3 % віпадків, ГГ - в 4,5 %; у 15-річних дітей ХКГ - у 73,3 %, ГГ - у 9,3 %. Біохімічні показники інтенсивності запального процесу в яснах не мають вікових відмінностей і не відрізняються у дітей з ХКГ і ГГ, проте мають істотні відмінності по відношенню до дітей з інтактним пародонтом: підвищується вміст МДА в ротовій рідині, знижується активність каталази, збільшується протеолітична активність. Через 2 роки в дітей з ХКГ індекс РМА (бали) зменшився в 2-2,5 рази, РМА (%) - на 34-35,5 %, показник проби Шиллера-Писарева - на 34,2-65,7 %, ступінь кровоточивості - в середньому в 2-3,5 рази, а у дітей з ГГ - за всіма показниками більш, ніж в 2 рази. Виявлено особливості реакції організму дітей на курс лікувально-профілактичних заходів залежно від важкості ураження ясен і віку: в дітей з ХКГ відчутне зниження ступеня важкості й розповсюдження запального процесу спостерігалося відразу після першого курсу лікування, а в дітей з ГГ - тільки через півроку; в дітей з ГГ динаміка зниження інтенсивності злущення епітелію була більш виражена, ніж у дітей з ХКГ; в 13-річній віковій групі реакція на комплексну терапію наступала швидше, ніж в 15-річних дітей, але в останніх була більш стабільна.

План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Вывод
В дисертації представлено теоретичне узагальнення та нове рішення актуального наукового завдання, що полягає в підвищенні ефективності лікування хронічного катарального і гіпертрофічного гінгівіту в дітей шляхом диференційованого цілеспрямованого застосування лікувально-профілактичного комплексу та спеціально розробленого фітополоскання для порожнини рота на основі рослинних поліфенолів.

1. Встановлена висока поширеність гінгівіту в дітей 12-15 років: у дітей 12-13 років ХКГ зустрічався в 77,3 % віпадків, ГГ - в 4,5 %; у 15-річних дітей ХКГ - у 73,3 %, ГГ - у 9,3 %. До 15 років характер уражень ясен змінюється: в порівнянні з 13-річними дітьми зменшується кількість спостережень ХКГ і в 2 рази збільшується частота виявлення ГГ. При цьому в 12-13-річному віці частіше страждають дівчата, а в 15-річному - хлопчики. Гігієнічний стан порожнини рота в дітей з гінгівітом значно гірший, ніж в дітей з інтактним пародонтом.

2. Результати досліджень показали, що характерною ознакою у дітей з ГГ є знижений рівень слиновиділення. В дітей з ГГ відмічена також висока інтенсивність злущення епітелію слизової оболонки порожнини рота, а при ХКГ більше виражена міграція лейкоцитів в порожнину рота. Наявність запалення в тканинах ясен майже в 2 рази знижує електрофоретичну рухливість ядер КБЕ.

3. Біохімічні показники інтенсивності запального процесу в яснах не мають вікових відмінностей і не відрізняються у дітей з ХКГ і ГГ, проте мають істотні відмінності по відношенню до дітей з інтактним пародонтом: підвищується вміст МДА в ротовій рідині, знижується активність каталази, збільшується протеолітична активність.

4. Розроблена й обґрунтована рецептура полоскання для рота, що містить екстракти лікарських рослин - кореневища змєєвки, кори дуба, каланхое та антимікробний засіб хлоргексидин (фітокомпозиція "Мальвіна"). Експериментальними дослідженнями на тваринах показано, що фітополоскання справляє виразну протизапальну дію та перешкоджає розвитку дистрофічних явищ в пародонті. Полоскання «Мальвіна» стало основою комплексного патогенетично спрямованого лікування гінгівіту в дітей.

5. Під впливом розробленого лікувально-профілактичного комплексу в дітей 12 та 15-річного віку з ХКГ і ГГ зменшилися поширеність і ступінь тяжкості захворювання. Через 2 роки в дітей з ХКГ індекс РМА (бали) зменшився в 2-2,5 рази, РМА (%) - на 34-35,5 %, показник проби Шиллера-Писарева - на 34,2-65,7 %, ступінь кровоточивості - в середньому в 2-3,5 рази, а у дітей з ГГ - за всіма показниками більш, ніж в 2 рази. Зросла швидкість салівації, особливо у дітей з ГГ (у 1,3-1,5 рази), знизилася інтенсивність міграції лейкоцитів (на 23-39 %) та злущення епітелію (на 3-31 %) в порожнині рота.

6. Виявлено особливості реакції організму дітей на курс лікувально-профілактичних заходів залежно від важкості ураження ясен і віку: в дітей з ХКГ відчутне зниження ступеня важкості й розповсюдження запального процесу спостерігалося відразу після першого курсу лікування, а в дітей з ГГ - тільки через півроку; в дітей з ГГ динаміка зниження інтенсивності злущення епітелію була більш виражена, ніж у дітей з ХКГ; в 13-річній віковій групі реакція на комплексну терапію наступала швидше, ніж в 15-річних дітей, але в останніх була більш стабільна.

7. Встановлено, що механізм протизапальної дії запропонованого комплексу повязаний із зменшенням інтенсивності ПОЛ (зменшення рівня МДА в 1,1-1,6 рази), активізацією антиоксидантної системи (підвищення активності каталази в 1,6-1,8 рази) та інших факторів неспецифічної резистентності (нормалізація загального функціонального стану КБЕ й підвищення його опірності на 17-70 %), підвищенням стійкості капілярів (індекс кровоточивості ясен знизився в 2-3,5 рази) та зниженням інтенсивності зубних відкладень (зменшення ГІ Грін-Вермільона в 1,3-2,9 рази), посиленням салівації (в 1,3-1,5 рази).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Запропоновано спосіб профілактики та лікування гінгівіту в дітей, основною складовою якого є фітополоскання «Мальвіна»: - для дітей з ХКГ комплекс лікувально-профілактичних заходів включає полоскання рота фітокомпозицією «Мальвіна», прийом всередину таблеток «Біотрит-С» кожні 6 місяців протягом місяця та чистку зубів лікувально-профілактичною зубною пастою «Восход-8» протягом усього періоду спостереження (2 роки);

- для дітей з ГГ комплекс лікувально-профілактичних заходів включає полоскання рота фітокомпозицією «Мальвіна» та чистку зубів спеціальною зубною пастою «Восход-19» протягом місяця, кожні 6 місяців. Протягом усього періоду спостереження (за винятком 2-х місяців в році) чистка зубів проводилася лікувально-профілактичною зубною пастою «Восход-8».

2. Схема застосування окремих компонентів комплексу: Фітополоскання «Мальвіна». Полоскання порожнини рота після чистки зубів, вранці та ввечері, 30 мл розчину протягом 40-60 секунд. Тривалість курсу - 1 місяць.

Таблетки «Біотрит-С». По 1 таблетці 3 рази на день після їжі. Тривалість курсу - 1 місяць.

Зубна паста «Восход-8». Для дітей з ХКГ - чистка зубів 2 рази на день протягом усього терміну спостереження, для дітей з ГГ - чистка зубів 2 рази на день 10 місяців на рік.

Зубна паста «Восход-19». Для дітей з ГГ чистка зубів 2 рази на день 2 місяці на рік (кожні 6 місяців).

Список литературы
1. Широкова О. И. Экспериментальная оценка пародонтопротекторных эффектов фитокомпозиции «Мальвина» для полоскания рта / О. И. Широкова, Н. В. Мозговая // Вісник стоматології. - 2004. - № 1. - С. 18-19. Здобувачем проводилися обробка ротової порожнини тварин розробленим лікувально-профілактичним комплексом, збір ротової рідини, аналіз результатів досліджень, оформлення статті до друку.

2. Терешина Т. П. Сравнительная оценка нескольких клинических и морфологических показателей ротовой полости у детей с катаральным и гипертрофическим гингивитом / Т. П. Терешина, О. И. Широкова, Е. А. Юдина // Вісник стоматології. - 2007. - № 2. - С. 53-57. Здобувачем проведено клінічне обстеження та лікування хворих, статистична обробка результатів дослідження та оформлення статті до друку.

3. Терешина Т. П. Влияние фитополоскания «Мальвина» на функциональную активность слюнных желез у детей с хроническим гипертрофическим гингивитом / Т. П. Терешина, О. И. Широкова // Вісник стоматології. - 2007. - № 4. - С. 100-103. Здобувачем проведено клінічне обстеження та лікування хворих, статистична обробка результатів дослідження та оформлення статті до друку.

4. Широкова О. И. Клиническая оценка эффективности применения фитополоскания с флавоноидной активностью в комплексном лечении хронического генерализованного катарального гингивита у детей / О. И. Широкова // Вісник стоматології. - 2007. - № 5. - С. 64-69.

5. Патент на корисну модель № 30025, Україна, МПК (2006) А61Q 11/00. Полоскання для порожнини рота / Т. П. Терешина, К. М. Косенко, О. І. Широкова, Г. О. Бабеня - № u 2007 10455; Заявл. 21.09.2007; Опубл. 11.02.2008. - Бюл. № 3.

6. Широкова О. И. Применение фитокомпозиции с флавоноидной активностью в комплексном лечении хронического катарального гингивита у детей / О. И. Широкова, Т. П. Терешина, Н. В. Мозговая // Вісник стоматології. - Спецвипуск: матеріали симпозіуму «Рослинні полі феноли та неспецифічна резистентність (Одеса, 4-5 жовт. 2006 р.) - Одеса, 2006. - № 3. - С. 33-34. Здобувачем проведено клінічне обстеження та лікування хворих, статистична обробка результатів дослідження та оформлення статті до друку.

7. Широкова О. И. Особенности клинического течения хронического катарального и гипертрофического гингивита у детей / О. И. Широкова // Актуальні питання профілактики захворювань пародонту та слизової оболонки порожнини рота : наук.-практ. конф., 12-13 квітня 2007 р. : тези доп. - Київ, 2007. - С. 104-105.

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?