Диференційований підхід до профілактики пізніх гестозів та фетоплацентарної недостатності у жінок з артеріальною гіпертензією - Автореферат

Внаслідок виникнення дисбалансу утворюючих та есенціальних елементів у фетоплацентарному комплексі виникають гемокоагуляційні розлади з порушенням системи згортання крові, зниженням здатності плаценти поглинати кисень, які і призводять до гіпоксії та розладу компенсаторно-адаптаційних механізмів у системі “материнський організм-плід” та у плаценті, що є одним із пускових механізмів розвитку гестозу [А.П.Авцын и соавт., 1991; В.М.Запорожан і співавт., 2001]. Незважаючи на значну кількість наукових публікацій по проблемі соматичної захворюваності, пізніх гестозів і фетоплацентарної недостатності, одним із найбільш невивчених питань є особливості формування і функціонального стану фетоплацентарного комплексу у жінок з різноманітними гіпертензивними порушеннями: гіпертонічною хворобою (ГХ), нейроциркуляторною астенією за гіпертонічним типом (НЦА) та поєднаними пізніми гестозами на тлі указаних захворювань; не вивчено вплив фетоплацентарної недостатності різного генезу на вміст деяких макро-та мікроелементів у тканині плаценти, які приймають безпосередню участь не тільки у забезпеченні регуляції та стабільності артеріального тиску, але і життєдіяльності як материнського організму, так і плода та функціонального стану плаценти, а також не розроблені методи диференційованої профілактики даних ускладнень. Метою роботи стало зниження частоти пізніх гестозів та фетоплацентарної недостатності у жінок з вихідною артеріальною гіпертензією (при нейроциркуляторній астенії за гіпертонічним типом та гіпертонічній хворобі) на основі вивчення деяких показників гомеостазу, центральної і периферичної гемодинаміки вагітних, гемодинамічних порушень у фетоплацентарному комплексі, елементного складу плаценти і розробка, апробація та впровадження комплексу лікувально-профілактичних заходів. Для реалізації поставленої мети були запропоновані такі задачі: 1.Вивчити порівняльні аспекти розродження жінок з артеріальною гіпертензією різного генезу (при нейроциркуляторній астенії за гіпертонічним типом та гіпертонічній хворобі). 3.Встановити взаємозвязок між клінічним перебігом гестаційного періоду, функціональним станом фетоплацентарного комплексу, станом центральної гемодинаміки, гемостазу та водно-електролітного обміну у жінок з вихідною артеріальною гіпертензією вищевказаного генезу.Всі жінки були розподілені на чотири групи: контрольну - 30 першородячих без акушерської та соматичної патології, розроджених через природні пологові шляхи; та три основні групи: І - 30 жінок з “чистими” формами пізніх гестозів, ІІ - 30 жінок з нейроциркуляторною астенією за гіпертонічним типом, ІІІ - 30 жінок з гіпертонічною хворобою І-ІІ ст. Виходячи із науково-практичного значення та даних про збільшення в останнє десятиліття ролі мікроелементозів у розвитку різної патології, зокрема, фетоплацентарної недостатності (ФПН) у вагітних, завданням послідуючого нашого дослідження стало вивчення мікроелементного складу плацент породіль з ФПН різного генезу, в тому числі і внаслідок артеріальної гіпертензії. Беручи до уваги те, що натрій, кальцій і хлориди безпосередньо, а йод опосередковано через дію тіреоїдних гормонів приймають участь у регуляції артеріального тиску, цинк i марганець є вітальними мікроелементами, які забезпечують збалансованість обміну калію, натрію, кальцію, було доцільним визначити вміст та динаміку даних елементів у плацентах породіль з фетоплацентарною недостатністю, використовуючи одну з найбільш чутливих методик - фотоактиваційний аналіз, - яка дозволяє визначати елементний склад різних біосубстратів на ядерному рівні. Вони склали дві групи: IV - 30 вагітних з вихідною артеріальною гіпертензією (ГХ та НЦА за гіпертонічним типом), до яких застосовували загальноприйняті методики лікування; і V - 30 вагітних з вихідною артеріальною гіпертензією, які користувались розробленою нами методикою лікування. Для визначення елементного складу плацент породіль з фетоплацентарною недостатністю різного генезу, і, зокрема, внаслідок артеріальної гіпертензії, ми скористались ядерно-фізичним методом досліджень - відносним недеструктивним фотоактиваційним аналізом, який є найбільш точним методом, що дозволяє кількісно визначати вміст елементів на ядерному рівні в досліджуваному зразку по наведеним активностям, які утворилися в результаті ядерних реакцій [Ю.В.Бурмистенко,1986], і провели визначення вмісту та динаміки натрію, кальцію, цинку, марганцю, стронцію, сурьми, йоду, хлору та брому у зразках золи плацент цих жінок.1.Вагітні жінки з артеріальною гіпертензією різного генезу (нейроциркуляторною астенією за гіпертонічним типом та гіпертонічною хворобою І-ІІ ст.) складають групу високого ризику по розвитку поєднаних пізніх гестозів (при нейроциркуляторній астенії за гіпертонічним типом 70,0%, гіпертонічній хворобі 80,0%) та фетоплацентарної недостатності (при “чистих” гестозах - 63,3%, нейроциркуляторній астенії за гіпертонічним типом - 66,7% та гіпертонічній хворобі - 73,3%). 2.Розродження жінок з артеріальною гіпертензією вказаного генезу супроводжуєт

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ