Диференційований підхід до профілактики і лікування передменструального синдрому - Автореферат

На думку вітчизняних і зарубіжних фахівців, зростання частоти ендокринних гінекологічних захворювань, зокрема ПМС, слід розглядати як спільну тенденцію дії процесів урбанізації, соціальної нестабільності суспільства, змін, у звязку з вказаними причинам, репродуктивної поведінки, а також зростанням загальної захворюваності населення (А.Ф. Метою роботи було підвищення ефективності профілактики і лікування передменструального синдрому на підставі вивчення основних клінічних, психологічних, і ендокринологічних змін, а також розробки алгоритму діагностичних і лікувально-профілактичних заходів. Встановити основні чинники ризику розвитку передменструального синдрому. Встановити особливості гормональних порушень у пацієнток з передменструальним синдромом. передменструальний синдром гормональне порушення Розробити і оцінити ефективність диференційованого підходу до використання різних варіантів гормональної терапії залежно від форми передменструального синдрому.Для визначення клініко-патогенетичних варіантів передменструального синдрому було виділено 2 групи обстежених: 100 пацієнток з ПМС (основна група) і 50 практично здорових менструюючих жінок (контрольна група). У жінок основної групі менструальний цикл встановлювався не відразу, друга-третя і подальші менструації приходили через 6-12 місяців, в контрольній групі через 4-6 місяців. Тривалість і характер десквамаційної фази менструального циклу обстежених свідчить, що менструації тривалістю до 3 днів зустрічалися, приблизно, однаково в обох групах (29,0 % в основній і в 30,0 % в контрольній), проте рясні найчастіше відмічалися в основній групі (14,6±0,9 % проти 8,3±0,7 % жінок в контрольній групі, р<0,05). На регулярне статеве життя вказували 47,2±4,4 % жінок основної і 65,6±5,8 % - контрольної групи (р<0,05); 31,0 % пацієнток в період обстеження відзначали нерегулярне статеве життя (по групах 33,6±3,4 % і 23,2±1,9 % відповідно); 18,0 % жінок не мали статевих контактів більше 6 місяців - 19,1±1,8 % в основній і 15,1±1,2 % в контрольній групах. Всього у жінок з ПМС було 118 (1,18±0,18 на кожну жінку) поєднаних гінекологічних захворювань, а в контрольній групі лише 26 (0,51±0,07 на кожну жінку) (р<0,01).У дисертації наведено теоретичне обґрунтування та практичне вирішення завдання щодо підвищення ефективності профілактики та лікування передменструального синдрому на підставі вивчення основних клінічних, психологічних та ендокринологічних змін, а також розробки алгоритму діагностичних та лікувально-профілактичних заходів. У жінок з передменструальним синдромом переважає нервово-психічна форма (42,9 %), у порівнянні з набряклою (25,3 %), цефалгічною (19,0 %) і кризовою (12,8 %) формами. Наявність патологічного симптомокомплексу характеризується переважанням компенсованої стадії передменструального синдрому (51,0 %), в порівнянні з суб-(32,0 %) і декомпенсованою (17,0 %). Психологічній стан жінок з передменструальним синдромом свідчить про значні зміни в центральній нервовій системі, що виявляється комплексом множинних психічних симптомів, розподіл яких в групах неоднорідний і залежить від форми і ступеня тяжкості патологічного симптомокомплексу. Ендокринологічні зміни у пацієнток з передменструальним синдромом характеризуються: збільшеним розмахом індивідуальних коливань гонадотропінів, підвищеним рівнем фолікулостимулюючого горомону в середині менструального циклу, тенденцією до відносно низького вмісту лютеїнізуючого гормону, підвищеною концентрацією пролактину в лютеїнову фазу менструального циклу, а також збереженням функції щитовидної залози, яка оцінюється як еутироїдна.

Основний зміст

У дисертації наведено теоретичне обґрунтування та практичне вирішення завдання щодо підвищення ефективності профілактики та лікування передменструального синдрому на підставі вивчення основних клінічних, психологічних та ендокринологічних змін, а також розробки алгоритму діагностичних та лікувально-профілактичних заходів.

1. Основними чинниками ризику розвитку передменструального синдрому є гіперменорея, початок статевого життя після 21 року, використання хімічних методів контрацепції, патологія шийки матки, захворювання дихальної, травної і нервової систем.

2. У жінок з передменструальним синдромом переважає нервово-психічна форма (42,9 %), у порівнянні з набряклою (25,3 %), цефалгічною (19,0 %) і кризовою (12,8 %) формами.

3. Наявність патологічного симптомокомплексу характеризується переважанням компенсованої стадії передменструального синдрому (51,0 %), в порівнянні з суб- (32,0 %) і декомпенсованою (17,0 %). При компенсованій стадії у 50,7±4,2 % жінок симптоми хвороби не прогресують і припиняються з настанням менструації. При субкомпенсованій стадії у 32,3±3,9 % обстежених пацієнток тяжкість захворювання з роками поглиблюється. При декомпенсованій стадії у 16,9±1,6 % жінок симптоми продовжувалися протягом декількох днів, навіть після припинення менструації.

4. Психологічній стан жінок з передменструальним синдромом свідчить про значні зміни в центральній нервовій системі, що виявляється комплексом множинних психічних симптомів, розподіл яких в групах неоднорідний і залежить від форми і ступеня тяжкості патологічного симптомокомплексу.

5. У хворих з нервово-психічними проявами синдрому переважає демонстративний тип акцентуації характеру (59,1 %), з набряклою формою - емотивний тип (88,9 %), у пацієнток з цефалгічною і кризовою формами - збудливий тип (59,2 % і 55,6 % відповідно).

6. Ендокринологічні зміни у пацієнток з передменструальним синдромом характеризуються: збільшеним розмахом індивідуальних коливань гонадотропінів, підвищеним рівнем фолікулостимулюючого горомону в середині менструального циклу, тенденцією до відносно низького вмісту лютеїнізуючого гормону, підвищеною концентрацією пролактину в лютеїнову фазу менструального циклу, а також збереженням функції щитовидної залози, яка оцінюється як еутироїдна. Використання пропонованого алгоритму лікувально-профілактичних заходів свідчить про найбільш ефективні результати у жінок з нервово-психічною і набряклою формами передменструального синдрому (93,4 % і 94,4 % відповідно), менш ефективна терапія у жінок з цефалгічною формою (70,3 %), а найнижча ефективність має місце у пацієнток з кризовою формою (66,7 %).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Загальні лікувально-профілактичні заходи у пацієнток з передменструальним синдромом передбачають використання немедикаментозних заходів: психокорекцію, дієтотерапію, чергування праці і відпочинку, фізіотерапія, а також медикаментозну корекцію: нормалізацію обмінних процесів в організмі; усунення емоційних порушень невротичного характеру; поліпшення метаболічних процесів мозку; нормалізація рівня артеріального тиску; вживання антигістамінних засоби та фітопрепаратів.

2. Диференційований підхід до лікування пацієнток з передменструальним синдромом полягає у використанні гормональної терапії залежно від клінічної форми: при нервово-психічній формі використовується низько дозований естроген-гестагенний препарат, що містить 0,03 міліграм етінілестрадіолу і 0,125 міліграм левоноргестрелу в різних формах (пероральний, черезшкірний і інтравагінальний);

при набряклій формі - комбінований естроген-гестагенний препарат, що містить 0,03 міліграм етінілестрадіолу і 3 міліграми дроспіренону;

при цефалгічній формі - комбінований препарат, що включає 0,0 міліграм етінілестрадіолу і 2 міліграми дієногесту;

при кризовій формі застосовується мікродозований препарат, що містить 0,02 міліграм етінілестрадіолу і 0,075 міліграм гестодену.

1. Берикашвили Н.В. Особенности предменструального синдрома у молодых нерожавших женщин / Н.В. Берикашвили // Зб. наук. праць співроб. НМАПО імені П.Л. Шупика. - К., 2007. - Вип.16, кн.5. - С.178-181.

2. Берикашвили Н.В. Особенности патогенеза предменструального синдрома / Н.В. Берикашвили // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: зб. наук. праць. - Київ-Луганськ, 2009. - Вип.16. - С.71-76.

3. Берикашвили Н.В. Дифференцированный подход к профилактике и лечению предменструального синдрома / Н.В. Берикашвили // Здоровье женщины. - 2010. - № 1. - С.149-152.

4. Берикашвили Н.В. Особенности предменструального синдрома у женщин с различными соматотипами / Н.В. Берикашвили // Тез. докл. науч. - практ. конф. "Актуальные аспекты перинатальной медицины”, (Киев,19 декаб. 2006 г.). - Репродуктивное здоровье женщины. - 2006. - № 4. - С. 194.