Вивчення спектру сенсибілізації до пилкових алергенів у дітей, хворих на поліноз у Дніпропетровську. Вивчення імунологічного ефекту алерген-специфічної імунотерапії. Аналіз вмісту протиалергічних цитокінів алергічного запалення у сироватці крові хворих.
При низкой оригинальности работы "Диференційований підхід до лікування та профілактики полінозу у дітей", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
В 2011 році відмічається 100-річчя використання цього методу при лікуванні АЗ, проте він дотепер залишається єдиним методом етіотропного лікування, який дозволяє запобігти переходу захворювання у більш тяжкі форми на тлі одночасного зменшення потреби у фармакологічних препаратах, зменшити кількість і важкість загострень у подальшому, подовжити період ремісії захворювання і попередити розширення спектру алергенів (Б.М. До того ж, цей метод перетворився на один з найбільш науково обґрунтованих на даний час у лікуванні АЗ у дітей з імуноглобулін-E-опосередкованим механізмом патогенезу (І.П. Порівняти клінічну ефективність підшкірного та перорального методів АСІТ у дітей, хворих на поліноз, на підставі вивчення динаміки клінічної симптоматики за оцінкою хворих дітей та їх батьків під впливом проведеного лікування. Порівняти імунологічну ефективність підшкірного та перорального методів АСІТ у дітей, хворих на поліноз, на підставі вивчення динаміки вмісту цитокінів алергічного запалення та їх антагоністів під впливом проведеного лікування. Вперше в Україні проведено порівняльний аналіз клінічної і імунологічної ефективності підшкірного і перорального методів АСІТ у дітей 6-18 років, хворих на поліноз до пилку рослин літньо-осінньої хвилі полінації, у зіставленні із стандартною фармакотерапією з залученням лабораторних і статистичних методів дослідження.В основній групі було 45 (67,2%) хлопчиків і 22 (32,8%) дівчинки, 26 (38,8%) дітей віком від 6 до 11 років включно (середній вік - 8,85±0,34 років) і 41 (61,2%) дитина віком від 12 до 18 років (середній вік - 14,51±0,25 років). Розподіл дітей основної групи за нозологічними формами був наступним: 44 (65,7%) дитини були хворі на поліноз у формі алергічного риніту та/або алергічного риноконюнктивіту (19 хлопчиків і 25 дівчаток), 23 (34,3%) дитини хворіли на поліноз у формі БА (16 хлопчиків та 7 дівчаток). З них 16 (47,1%) дітей були у віці 6-11 років (середній вік - 8,50±0,43 років), 18 (52,9%) дітей - у віці від 12 до 18 років (середній вік - 14,44±0,35 років). Проведений нами ретроспективний аналіз серед 760 дітей глибиною 3 роки дозволив створити картину динаміки якісного спектру сенсибілізації дітей віком від 6 до 18 років, хворих на поліноз, до рослин 3-ї хвилі полінації, які продукують пилок у серпні, вересні та жовтні у м. Так, при використанні підшкірного методу АСІТ у дітей 6-11 років, хворих на поліноз, інтенсивність клінічної симптоматики знизилася з 28,0 до 27,0 балів за оцінкою самих дітей і з 32,0 до 27,0 балів за оцінкою батьків цих дітей (p<0,05).У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та представлено нове вирішення актуальної задачі сучасної педіатрії щодо удосконалення лікування та профілактики полінозу у дітей шляхом порівняльного аналізу клінічної і імунологічної ефективності, профілю безпеки та прихильності до лікування підшкірним і пероральним методами алерген-специфічної імунотерапії у дітей віком від 6 до 18 років, хворих на поліноз. Під впливом підшкірної і пероральної АСІТ відбувається зменшення клінічної симптоматики полінозу у дітей віком від 6 до 18 років, що проявляється регресією показників клінічної симптоматики після 1-го курсу лікування. Більшу клінічну ефективність має пероральний метод АСІТ у дітей як 6-11, так і від 12 до 18 років. Застосування підшкірного і перорального методів АСІТ призводить до зміни цитокінового профілю у дітей віком від 6 до 18 років, хворих на поліноз, що виражається зниженням рівня вмісту проалергічних цитокинів - IL-4, IL-5 IL-10 та підвищенням рівня вмісту протиалергічних цитокинів - IL-12 IFN-? у сироватці крові дітей, хворих на поліноз, вже після 1 курсу лікування. Застосування критеріїв диференційованого підходу до вибору методу АСІТ: характер і ступінь динаміки клінічної симптоматики і цитокінового профілю у віковій групі (6-11 або від 12 до 18 років), до якої належить дитина, вищий профіль безпеки перорального методу АСІТ і прихильність до методу АСІТ хворих дітей та їх батьків, - дозволяє удосконалити лікування і профілактику полінозу у дітей.
План
ОСНОВНИЙ Зміст роботи
Вывод
У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та представлено нове вирішення актуальної задачі сучасної педіатрії щодо удосконалення лікування та профілактики полінозу у дітей шляхом порівняльного аналізу клінічної і імунологічної ефективності, профілю безпеки та прихильності до лікування підшкірним і пероральним методами алерген-специфічної імунотерапії у дітей віком від 6 до 18 років, хворих на поліноз.
1. На підставі 3-річного ретроспективного аналізу у дітей м. Дніпропетровська, хворих на поліноз, найчастішою є сенсибілізація до пилку амброзії. Але її питома вага у спектрі сенсибілізації зменшилася з 73,6% до 67,4% за рахунок зростання частоти сенсибілізації до пилку інших рослин: циклахени - з 33,6% до 64,7%, полину - з 18,8% до 41,9% та соняшника - з 19,2% до 36,4%.
2. Під впливом підшкірної і пероральної АСІТ відбувається зменшення клінічної симптоматики полінозу у дітей віком від 6 до 18 років, що проявляється регресією показників клінічної симптоматики після 1-го курсу лікування. Більшу клінічну ефективність має пероральний метод АСІТ у дітей як 6-11, так і від 12 до 18 років.
3. Застосування підшкірного і перорального методів АСІТ призводить до зміни цитокінового профілю у дітей віком від 6 до 18 років, хворих на поліноз, що виражається зниженням рівня вмісту проалергічних цитокинів - IL-4, IL-5 IL-10 та підвищенням рівня вмісту протиалергічних цитокинів - IL-12 IFN-? у сироватці крові дітей, хворих на поліноз, вже після 1 курсу лікування. Ступінь і характер динаміки цитокінового профілю є однаковим при підшкірному і пероральному методах АСІТ.
4. При застосуванні перорального методу АСІТ визначено вищий профіль безпеки (відсутність побічних ефектів), ніж при застосуванні підшкірного методу (зафіксовані місцеві і системні побічні ефекти середнього ступеню) та більшу прихильність хворих дітей та їх батьків до лікування.
5. Застосування критеріїв диференційованого підходу до вибору методу АСІТ: характер і ступінь динаміки клінічної симптоматики і цитокінового профілю у віковій групі (6- 11 або від 12 до 18 років), до якої належить дитина, вищий профіль безпеки перорального методу АСІТ і прихильність до методу АСІТ хворих дітей та їх батьків, - дозволяє удосконалити лікування і профілактику полінозу у дітей.
Практичні рекомендації: 1. Для етіотропного лікування та профілактики полінозу у дітей віком 6-11 років, доцільно використовувати пероральний метод алерген-специфічної імунотерапії як більш клінічно та імунологічно ефективний і безпечний, до якого існує більша прихильність хворих дітей і їх батьків.
2. Дітям віком від 12 до 18 років для етіотропного лікування та профілактики полінозу слід застосовувати підшкірний або пероральний методи алерген-специфічної імунотерапії в залежності від прихильності до методу лікування дітей та їх батьків, зважаючи на аналогічну клінічну і імунологічну ефективність цих двох методів АСІТ.
3. Для контролю над динамікою клінічної симптоматики у дітей, хворих на поліноз, під впливом перорального або підшкірного методів АСІТ, доцільно застосувати анкети оцінки ефективності лікування до і після кожного курсу лікування впродовж не менше 3-х курсів лікування.
4. Для контролю імунологічного ефекту АСІТ у дітей, хворих на поліноз, слід проводити вимірювання вмісту основних імунологічних маркерів алергічного запалення - IL-4, IL-5 та IL-10 і їх антагоністів - IL-12 та IFN-? перед початком та після лікування АСІТ.
Список литературы
1. Дука К.Д. Сучасний стан спектру сенсибілізації у дітей, хворих на поліноз / К.Д.Дука, В.О. Дитятковський, Н.В. Науменко // Здоровье ребенка. - 2008. - № 6(15). - С. 30-32. (Здобувачем самостійно проведено аналіз спектру сенсибілізації 760 дітей, хворих на поліноз, статистичну обробку результатів, сумісно - оформлення роботи).
2. Дитятковський В.О. Проблемні питання специфічної алерговакцінації у дітей, хворих на поліноз, та шляхи їх вирішення / В.О. Дитятковський, К.Д. Дука // Медичні перспективи. - 2009. - Т.XIV, №2. - С. 87-92. (Здобувачем самостійно проведено аналітичний огляд літератури з теми публікації, сумісно - оформлення роботи).
3. Дитятковський В.О. Імунологічна ефективність алерген-специфічної імунотерапії у дітей, хворих на поліноз / В.О. Дитятковський // Запорізський медичний журнал. - 2010. - Т.12. - С. 16-20.
4. Дитятковський В.О. Клінічна ефективність перорального і підшкірного методів алерген-специфічної імунотерапії у дітей, хворих на поліноз / В.О. Дитятковський // Медичні перспективи. - 2010. - Т.XV, №4. - С. 78-84.
5. Дука К.Д. Стан спектру сенсибілізації до пилкових алергенів у дітей, хворих на поліноз в м. Дніпропетровську / К.Д. Дука, В.О. Дитятковський // Матеріали наук.-практ. конф. «Актуальні питання алергології в педіатрії». - К., 2008. - С. 56-58. (Здобувачем самостійно проведено аналіз спектру сенсибілізації 760 дітей, хворих на поліноз, статистичну обробку результатів, сумісно - оформлення роботи).
6. Дитятковский В.А. Динамика спектра сенсибилизации и проблемные вопросы специфического лечения поллинозов у детей / В.А. Дитятковский, Е.Д. Дука. - Матеріали І конгресу федерації педіатрів країн СНД // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2009. - №3. - Додаток. - С. 54-55. (Здобувачем самостійно проведено аналіз спектру сенсибілізації 760 дітей, хворих на поліноз, та аналітичний огляд літератури з теми публікації, сумісно проаналізовано отримані результати та оформлено роботу).
7. Дитятковський В.О. Імунологічна ефективність специфічної алерговакцинації у дітей, хворих на поліноз / В.О. Дитятковський, К.Д. Дука // Матеріали наук.-практ. конф. з міжнар. участю «Сучасні теорія та практика клінічної імунології та алергології». - Імунологія та алергологія. - 2010. -№1(1). - С.128. (Здобувачем самостійно проведено клініко-імунологічне обстеження та лікування хворих, статистична обробка результатів дослідження, сумісно проаналізовано отримані результати та оформлено роботу).
8. Дитятковський В.О. Імунологічна ефективність пероральної специфічної алерговакцинації у дітей, хворих на поліноз /В.О. Дитятковський// Матеріали Всеукр.наук.-практ.конф.молодих вчених і студентів з міжнар. участю «Сучасні аспекти медицини і фармації - 2010». - Запоріжжя, 2010. - С.28.
9. Дитятковський В.О. Імунологічна ефективність специфічної алерговакцинації методом підшкірних інєкцій у дітей, хворих на поліноз, в залежності від віку / В.О. Дитятковський. - Матеріали XII зїзду педіатрів України // Педіатрія, акушерство і гінекологія. - 2010. - №4. - С. 44-45.
10. Дитятковський В.О. Клінічна ефективність перорального методу алерген-специфічної імунотерапії у дітей 6-11 років, хворих на поліноз / В.О. Дитятковський // Труды Крымского гос. мед. ун-та им. С.И. Георгиевского. -2010. - Т.146, ч.VII. - С. 93.
11. Дитятковський В.О. Клінічна ефективність перорального методу алерген-специфічної імунотерапії у дітей 12-18 років, хворих на поліноз / В.О. Дитятковський // Труды Крымского гос. мед. ун-та им. С.И. Георгиевского. - 2010. - Т.146, ч.VII. - С. 92.
анотація
Дитятковський В.О. Диференційований підхід до лікування та профілактики полінозу у дітей. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 - Педіатрія. - ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», Дніпропетровськ, 2011.
Дисертаційна робота присвячена питанням підвищення ефективності лікування дітей віком від 6 до 18 років, хворих на поліноз, на основі вивчення клінічного і імунологічного ефектів алерген-специфічної імунотерапії (АСІТ) методом підшкірних інєкцій або прийому пероральних драже. Визначено спектр сенсибілізації дітей від 6 до 18 років м. Дніпропетровська до пилку рослин 3-ї хвилі полінації (серпень, вересень, жовтень) в динаміці за 3 роки спостереження. Вивчено динаміку клінічної симптоматики полінозу під впливом підшкірного і перорального методів АСІТ. Вперше у вітчизняній дитячій алергології досліджено динаміку вмісту проалергічних (IL-4, IL-5, IL-10) та протиалергічних (IL-12, IFN-?) цитокінів у сироватці крові хворих дітей під впливом підшкірного і перорального методів АСІТ. Встановлено зниження рівня вмісту IL-4, IL-5, IL-10 (Th-2-опосередковане алергічне запалення) та підвищення рівня вмісту IL-12, IFN-? (Th-1-опосередкована нейтральна імунна відповідь). Встановлена більш виражена відповідь на лікування АСІТ у дітей молодшого віку (6-11 років). Доведено необхідність диференційованого підходу до вибору методу АСІТ на основі характеру і ступеню динаміки клінічної симптоматики і цитокінового профілю у віковій групі (6-11 або від 12 до 18 років), до якої належить дитина, вищого профілю безпеки перорального методу і прихильності до методу АСІТ хворих дітей та їх батьків.