Диференційований підхід до лікування гіперпластичних процесів ендометрія - Автореферат

Гіперпластичні процеси ендометрія (ГПЕ) посідають одне з лідируючих місць за частотою виникнення серед усіх захворювань органів репродуктивної системи у жінок фертильного і перименопаузального віку. В останні роки розширення досліджень механізмів пухлинного росту дозволило висловити припущення щодо ролі у патогенезі ГПЕ не тільки гормонів, але й ряду біологічно активних речовин, таких, як простагландини, пептидні фактори росту, оксид азоту, а також системи гуморального і клітинного імунітету (Манухин И.Б., Тумилович Л.Г., Геворкян М.А., 2001). Провести порівняльний міжгруповий і внутрішньогруповий аналіз загальної (у сироватці крові) і місцевої (у слизовій оболонці тіла матки) активності оксиду азоту у жінок пізнього репродуктивного віку з гіперпластичними процесами ендометрія і практично здорових жінок цієї ж вікової групи. Вивчити ефективність консервативної гормональної терапії та органозберігаючого ендохірургічного лікування гіперпластичних процесів ендометрія у жінок пізнього репродуктивного віку залежно від активності оксиду азоту у сироватці крові та біоптатах ендометрія. На підставі здійсненого аналізу визначити критерій диференційованого застосування гормональних препаратів групи гестагенів та внутрішньоматкової хірургії в разі наявності гіперпластичних процесі ендометрія та розробити методику диференційованого лікування хворих з гіперпластичними процесами ендометрія із застосуванням гормонального і органозберігаючого ендохірургічного підходів з урахуванням показників активності оксиду азоту.Під спостереженням перебувало 144 жінки пізнього репродуктивного віку, у 84 з яких на першому етапі роботи була проведена порівняльна міжгрупова і внутрішньогрупова оцінка загальної і місцевої активності оксиду азоту. При цьому основну групу склали 54 хворі з ГПЕ, а групу контролю - 30 пацієнток з морфологічно веріфікованою відсутністю патології ендометрія, що їх обстежували за програмою “Безплідність”. На другому етапі роботи було здійснено вивчення результатів лікування 54 хворих на дану патологію залежно від застосовуваного виду терапії ГПЕ (гормональна терапія гестагенами - 32 пацієнтки, аблація/резекція ендометрія - 22 жінки). На третьому етапі дослідження з використанням критеріїв диференційованого підходу 30 жінкам була проведена гістероскопічна деструкція ендометрія і 30 хворим - консервативне лікування гормональними препаратами. На першому етапі дослідження проведено порівняльний міжгруповий і корелятивний внутрігруповий аналіз факторів ризику, клініко-анамнестичних особливостей, загальної (у плазмі крові і сечі) і місцевої (у слизовій оболонці тіла матки) активності оксиду азоту у жінок репродуктивного і перименопаузального віку з ГПЕ, що склали I (основну) групу, і практично здорових пацієнток тієї самої вікової групи, що увійшли до II (контрольної) групи.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове розвязання актуальної проблеми сучасного акушерства та гінекології підвищення ефективності лікування жінок репродуктивного та перименопаузального віку з ГПЕ. На підставі даних першого і другого етапів дослідження визначено критерій диференційованого застосування консервативного (із використанням гормональних препаратів групи гестагенів) та ендохірургічного лікувальних підходів, розроблено алгоритм добору пацієнток для кожного з цих методів лікування з урахуванням встановленого критерію. На третьому етапі дослідження було оцінено ефективність розробленої методики і раціональність використання активності оксиду азоту як маркера диференційованого підходу до лікування пацієнток із ГПЕ. Частота рецидивів гіперпластичних процесів ендометрія у разі використання гормональної терапії гестагенами вірогідно нижча (6,7%) у пацієнток з помірною або слабкою активністю оксиду азоту в ендометрії і в разі застосування органозберігаючого ендохірургічного лікування (16,7%) у хворих зі слабкою активністю або відсутністю активності оксиду азоту у слизовій оболонці тіла матки порівняно з рандомізованим використанням зазначених методів лікування (68,8% і 31,8% відповідно).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове розвязання актуальної проблеми сучасного акушерства та гінекології підвищення ефективності лікування жінок репродуктивного та перименопаузального віку з ГПЕ. На підставі даних першого і другого етапів дослідження визначено критерій диференційованого застосування консервативного (із використанням гормональних препаратів групи гестагенів) та ендохірургічного лікувальних підходів, розроблено алгоритм добору пацієнток для кожного з цих методів лікування з урахуванням встановленого критерію. На третьому етапі дослідження було оцінено ефективність розробленої методики і раціональність використання активності оксиду азоту як маркера диференційованого підходу до лікування пацієнток із ГПЕ.

1. Найбільш значущими факторами ризику виникнення і розвитку гіперпластичних процесів ендометрія є порушення метаболізму (75,9%), обтяжений генеалогічний анамнез (64,8%), більше трьох штучних абортів і пологи великим плодом (понад 4000 г) в анамнезі (62,9% і 46,3% відповідно), а також порушення функції щитовидної залози (35,2%). Основними клінічними проявами цієї патології є менометрорагія (74,1%) і гіперполіменорея (51,9%).

2. Концентрація оксиду азоту у крові хворих з гіперпластичними процесами ендометрія становить 9,8±1,1 мкмоль/л, що вірогідно нижче такого у практично здорових жінок тієї самої вікової групи (14,2±0,10 мкмоль/л). Активність оксиду азоту у тканині ендометрія (відсутність, слідова, слабка, помірна) на порядок менша порівняно з такою у практично здорових пацієнток (помірна, висока) та корелює з показниками загальної активності.

3. Частота рецидивів гіперпластичних процесів ендометрія у разі використання гормональної терапії гестагенами вірогідно нижча (6,7%) у пацієнток з помірною або слабкою активністю оксиду азоту в ендометрії і в разі застосування органозберігаючого ендохірургічного лікування (16,7%) у хворих зі слабкою активністю або відсутністю активності оксиду азоту у слизовій оболонці тіла матки порівняно з рандомізованим використанням зазначених методів лікування (68,8% і 31,8% відповідно).

4. Критерієм диференційованого підходу до використання гормонального або органозберігаючого ендохірургічного методів лікування ГПЕ є активність оксиду азоту у слизовій оболонці тіла матки. Гістероскопічну аблацію ендометрія слід рекомендувати хворим з гіперпластичними процесами ендометрія в разі відсутності або слідової активності оксиду азоту у тканині ендометрія. При наявності слабкої або помірної активності оксиду азоту у слизовій оболонці тіла матки пацієнток з гіперпластичними процесами ендометрія методом вибору є гормональна терапія гестагенними препаратами.

5. Застосування диференційованого підходу до вибору консервативного лікування гормональними препаратами групи гестагенів або органозберігаючого ендохірургічного методу лікування гіперпластичних процесів ендометрія дає змогу підвищити ефективність терапії захворювання (на 62,1% і 15,1% відповідно).

1. Дубинина В.Г., Рыбин А.И. Имунно-эндокринные взаимоотношения у женщин репродуктивного возраста с различными видами трансформации эндометрия // Буковинський медичний вісник. - 2002. - Том 6. - №3. - С. 215-220. (Проведено пошук та аналіз даних вітчизніної та зарубіжної дітератури).

2. Шитова Г.В., Каштальян М.М., Рибін А.І. Абляція ендометрія при постгеморагічних анеміях внаслідок мено-, метрорагій у жінок, які потребують гістеректомії // Одеський медичний журнал. - 2003. - №4(78). - С. 75-76. (Проведення клініко-лабораторного обстеження та лікування хворих, оформлення статті).

3. Дубініна В.Г., Рибін А.І. Біологічна роль оксиду азоту в ендометрії жінок репродуктивного віку // Одеський медичний журнал. - 2002. - №4(72). - С. 112-114. (Проведено пошук та аналіз даних вітчизніної та зарубіжної дітератури).

4. Запорожан В.Н., Насибуллин Б.А., Дубинина В.Г., Рыбин А.И. NO-синтазная активность при различных видах гиперпластических процессов эндометрия // Вестник морфологии. - 2003. - Т.9. - №1. - С. 17-19. (Проведення клініко-лабораторного обстеження та лікування хворих, оформлення статті).

5. Дубинина В.Г., Рыбин А.И. Оксид азота у женщин репродуктивного возраста с гиперпластическими процессами эндометрия // Репродуктивное здоровье женщины. - 2003. - №1 (13). - С. 77-79. (Проведення клініко-лабораторного обстеження та лікування хворих, оформлення статті)

6. Гоженко А.І., Дубініна В.Г., Доломатов С.І., Рибін А.І. Молекулы средней массы у женщин репродуткивного возраста с гиперпластическими процессами эндометрия // Одеський медичний журнал. - 2003. - №6(80). - С. 59-61. (Проведення клініко-лабораторного обстеження та лікування хворих, оформлення статті).

7. Запорожан В.М., Дубініна В.Г., Рибін А.І. Спосіб лікування гіперпластичного процесу ендометрія: Патент 3539 України, МПК А 61 К 38/24; заявлено 20.05.2004; опубл. 15.11.2004. - Бюл. № 11. (Проведено патентний пошук, обстеження та лікування хворих).

8. Запорожан В.М., Дубініна В.Г., Рибін А.І. Спосіб вибору тактики лікування при гіперпластичних процесах ендометрія: Патент 3540 України, МПК А 61 В 10/00; заявлено 20.05.2004; опубл. 15.11.2004. - Бюл. № 11. (Проведено патентний пошук, обстеження та лікування хворих).

9. Запорожан В.М., Дубініна В.Г., Рибін А.І. Спосіб діференційної дігностики гіперпластического процесу ендометрія: Патент 3541 України, МПК А 61 В 10/00; заявлено 20.05.2004; опубл. 15.11.2004. - Бюл. № 11. (Проведено патентний пошук, обстеження та лікування хворих).

10. Дубинина В.Г., Рыбин А.И. Дифференцированный подход к лечению гиперпластических процессов эндометрия у женщин репродуктивного возраста // Матеріали IV Всеукраїнської конференції з гінекологічної ендоскопії. - Одеса (Україна). - 2003. - С. 81-82. (Проведення клініко-лабораторного обстеження та лікування хворих, оформлення тез).

11. Рыбин А.И., Кузева Н.Г. Анализ факторов риска развития гиперпластических процессов эндометрия у женщин репродуктивного возраста // Материлы 65 Итоговой конференции СНТ им. М.Д. Довгялло. - Донецк (Украина). - 2003. - С. 122. (Проведення клініко-лабораторного обстеження та лікування хворих, оформлення тез).

12. Ануфриев М.Г., Дубинина В.Г., Рыбин А.И. Эффективность гормонального лечения гиперпластических процессов эндометрия в зависимости от активности оксида азота // Материалы III съезда онкологов и радиологов СНГ. - Минск. - 2004. - Ч.2. - С. 185. (Проведення клініко-лабораторного обстеження та лікування хворих, оформлення тез).

Размещено на .ru