Диференційоване застосування і результати відкритих та лапароскопічних гістеректомій - Автореферат

Завдяки стрімкому удосконаленню ендоскопічного обладнання, постійному прогресу у розробці нових оперативних методик і відточуванню технічної майстерності хірургів, впроваджувані ендоскопічні технології трансформують усталені багатолітні стереотипи оперативного лікування хворих, дозволяючи поліпшити найближчі і віддалені результати, помітно знизити економічні витрати [3апорожан В.М., 1999; Венцківський Б.М. та співавт., 2001; Адамян Л.В. и соавт., 1997; Савельева Г.М., 2000; Chapron C. et al., 1999]. Продемонструвавши чимало переваг порівняно з класичною відкритою операцією, гістеректомія із застосуванням лапароскопічної техніки продовжує удосконалюватися і широко застосовується у лікувальних установах багатьох країн [Бреусенко В.Г. и соавт., 2000; Nezhat C., 1996]. У сучасній літературі є недостатньо даних, які стосуються порівняльного дослідження найближчих і віддалених результатів гістеректомій, що виконуються із застосуванням лапароскопічної техніки і класичним трансабдомінальним шляхом, відсутня єдність думок стосовно їх диференційованого застосування [Кулаков В.І. і співавт., 1999; Кудріна О.А. і співавт., 1997]. Вимагають уточнення показання, протипоказання і умови виконання гістеректомії із застосуванням лапароскопічної техніки. Отже, розробка алгоритму диференційованого застосування класичної трансабдомінальної гістеректомії і лапароскопічних методик операції з використанням нових типів оперативної ендоскопічної техніки, впровадження яких у практику дозволить поліпшити найближчі і віддалені результати операції, є актуальною проблемою гінекології.У роботі проаналізовано 200 гістеректомій, виконаних методом лапароскопії (І група), і 200 випадків відкритої абдомінальної гістеректомії (II група), проведених у період з 1997 по 2001 рр. Робота виконувалася на базі клінік Одеського державного медичного університету - у відділенні абдомінальної хірургії 411 ЦВКГ і гінекологічному відділенні пологового обєднання № 1, м.Одеса. У ході оперативного лікування тяжкі форми ендометріозу були виявлені у 21 (10,5%) хворої І групи і у 17 (8,5%) хворих II групи. Розєднання спайок проводилося у 80 (40,0%) хворих І групи і у 64 (32,0%) хворих II групи. Основним методом післяопераційного знеболювання у хворих І групи було застосування нестероїдних анальгетиків, у той час як усім хворим II групи в першу добу після операції призначалися наркотичні анальгетики, що відповідає даним літератури (Савельева Г.М. и соавт., 2000; Ellstrom M. et al., 1996 ). трансабдомінальний гістеректомія лапароскопічний Через 12-14 годин після операції практично всі хворі І групи могли самостійно ходити, пацієнтки II групи вставали не раніше, ніж через 20-24 год. після операції.У дисертації наведено узагальнення та порівняльний аналіз результатів 400 гістеректомій, розроблено алгоритм диференційованого застосування лапароскопічного та відкритого методів гістеректомії, проведено порівняльний аналіз психоемоційного стану хворих, що перенесли лапароскопічну та відкриту гістеректомію, досліджені можливості покращення результатів лапароскопічної гістеректомії завдяки впровадженню різних оперативних технік. Гістеректомія з використанням лапароскопічної техніки порівняно з "відкритою" методикою операції супроводжується зменшенням обєму інтраопераційної крововтрати на 23,8%, відрізняється меншою потребою у проведенні інфузійної терапії і післяопераційної аналгезії наркотичними аналгетиками, сприяє більш ранньому (у 2 рази) відновленню рухової активності хворих і скороченню середнього післяопераційного ліжко-дня у 2,2 рази. Частота хірургічних ускладнень при відкритій трансабдомінальній гістеректомії у 3,3 рази більше порівняно з гістеректоміями, виконуваними із застосуванням лапароскопічної техніки, головним чином за рахунок ускладнень, повязаних із заживленням лапаротомної рани в ранньому і пізньому післяопераційному періодах.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації наведено узагальнення та порівняльний аналіз результатів 400 гістеректомій, розроблено алгоритм диференційованого застосування лапароскопічного та відкритого методів гістеректомії, проведено порівняльний аналіз психоемоційного стану хворих, що перенесли лапароскопічну та відкриту гістеректомію, досліджені можливості покращення результатів лапароскопічної гістеректомії завдяки впровадженню різних оперативних технік.

Гістеректомія, виконувана класичним трансабдомінальним методом та із застосуванням лапароскопічної техніки, є розповсюдженим і ефективним методом лікування гінекологічних хворих з гіперпластичними процесами матки і придатків. Для покращення найближчих і віддалених результатів операції рекомендується їх диференційоване застосування з урахуванням характеру захворювання і особливостей клінічної ситуації.

Гістеректомія з використанням лапароскопічної техніки порівняно з "відкритою" методикою операції супроводжується зменшенням обєму інтраопераційної крововтрати на 23,8%, відрізняється меншою потребою у проведенні інфузійної терапії і післяопераційної аналгезії наркотичними аналгетиками, сприяє більш ранньому (у 2 рази) відновленню рухової активності хворих і скороченню середнього післяопераційного ліжко-дня у 2,2 рази.

3. Частота хірургічних ускладнень при відкритій трансабдомінальній гістеректомії у 3,3 рази більше порівняно з гістеректоміями, виконуваними із застосуванням лапароскопічної техніки, головним чином за рахунок ускладнень, повязаних із заживленням лапаротомної рани в ранньому і пізньому післяопераційному періодах.

4. Розроблений власний спосіб виконання лапароскопічної асистенції вагінальної гістеректомії дозволяє уникнути травмування маткових судин на вагінальному етапі операції, що сприяє зменшенню обєму інтраопераційної крововтрати порівняно з типовою методикою ЛАВГ на 14,0% і скороченню тривалості вагінального етапу операції в 1,3 рази.

5. Серед гістеректомій із застосуванням лапароскопічної техніки найкращими найближчими і віддаленими результатами характеризується методика лапароскопічної гістеректомії (ЛГЕ) з використанням ультразвукової оперативної техніки і біполярних ріжучих інструментів, застосування яких сприяє скороченню тривалості операції і дозволяє знизити ризик інтраопераційних електрохірургічних ушкоджень.

6. Виконання відкритої трансабдомінальної гістеректомії рекомендується при розмірах тіла матки 14 тижнів вагітності і більше, вираженому спайковому процесі органів черевної порожнини, супутній вентральній грижі, коли здійснення гістеректомії із застосуванням лапароскопічної техніки супроводжується надмірним збільшенням тривалості операції, зростанням ризику інтраопераційних ускладнень.

7. Гістеректомія із застосуванням лапароскопічної техніки порівняно з відкритою трансабдомінальною гістеректомією супроводжується більш стійкою позитивною динамікою депресивно-тривожного фону в ранньому і пізньому післяопераційному періоді, забезпечує більший потенціал психологічних захисних механізмів.

8. Розроблений алгоритм диференційованого проведення гістеректомій із застосуванням лапароскопічної техніки і класичної трансабдомінальної методики сприяє покращенню найближчих і віддалених результатів операції і дозволяє ефективно використовувати переваги малоінвазійної лапароскопічної техніки.

1. Гладчук І.З., Бордюжевич І.В., Голубенко М.Ю. Лапароскопічна та трансабдомінальна гістеректомія: порівняльне дослідження // ПАГ. - №1.- 2001. - С. 89-91.

2. Гладчук І.З., Голубенко М.Ю. Порівняльний аналіз результатів лапароскопічно-асистованої вагінальної і лапароскопічної гістеректомій // Одес. мед. журнал. - 2001. - №2(64). - С. 41-43.

3. Голубенко М.Ю. Анализ интраоперационных и ближайших послеоперационных результатов при проведении лапароскопической ассистенции вагинальной гистерэктомии // Вісн. мор. медицини. - 2000. - №1. - С. 54-57.

4. Бордюжевич И.В., Голубенко М.Ю., Краснова Ж.А. Абдоминальная гистерэктомия - классический метод оперативного лечения миомы матки // Вісн. мор. медицини. - 2000. - №2. - С. 39-41.

5. Голубенко М.Ю., Психоемоційні ефекти “відкритої” і лапароскопічної гістеректомії // Одес. мед. журнал. - 2001. - №1(63). - С. 94-97.

6. Запорожан В.М., Гладчук І.З., Голубенко М.Ю. Спосіб лапароскопічної трансвагінальної гістеректомії: Пат. №38152 А Україна, МКИ А61В17/12, А61В17/42 / Заявл. - №2000063178 від 02.06.2000; Опубл. 15.05.2001, Бюл. №4. - 2 с.

7. Голубенко М.Ю., Головатюк И.Л. Влияние предоперационной психологической подготовки на исход гистерэктомий // Зб. наук. пр. асоціації акушерів-гінекологів України. - К.: Абріс, 2000. - С. 524-526.

8. Zaporozhan V., Gladchuk I., Rozhkovska N., Holubenko M. Comparative analysis of laparoscopic hysterectomies by using electrosurgery ultrasound operative technique // The VIII Baltic Sea Conference on Obstetrics and Gynecology. - May 25-27, 2001. - Riga. - P.36.

Размещено на .ru