Диференційоване хірургічне лікування фронто-базальних ушкоджень - Автореферат

Зростаючі темпи розвитку промисловості, значне збільшення кількості і видів транспортних засобів поряд із значним підвищенням швидкості руху, а також розвиток і поширення небезпечних у відношенні травматизму видів спорту і розваг неминуче ведуть до росту травматизму взагалі і ЧМТ зокрема (Могучая О. В., 1993; Баширова Г. А., Гербер Ю. М., 1995; Текучев В. И., 1995; Данилевич М. О., 1996; Морозов А. Н., 1999; Шумаускас Р. К., 1998; Kelly D. F., Nicas D. I., Becker D. P., 1996). За даними статистики, ЧМТ складає 25-40% усієї травми (Могучая О. В., 1993; Шумаускас Р. К., 1998; Морозов А. Н., 1999; Kelly D. F., Nicas D. I., Becker D. P., 1996). ФБУ у структурі черепномозкової травми складають від 4% до 11% (Хилько В. А., Шулев Ю. А., 1994), при цьому 68% - 87% пацієнтів потребують хірургічного лікування (Бирючков Ю. В., 1987). В останні роки розвиток нових високоінформативних методів дослідження, а також нових хірургічних технологій із використанням ендоскопічної мікрохірургічної техніки значно розширили можливості хірургічного лікування ЧМТ (Данчин А. Г., Ильичев Н. П., 1997; Рыбаков Г. Ф., 1997; Карабаев О. В., Кариев М. Х., 2000; Новокшонов А. В., 2000; Stankiewich J. A., 1991; Gjuric M., Goede U., Kiemer H., Wigand M. F., 1996; Wetmore R. F., Duhaime Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні задачі: проаналізувати існуючі методи хірургічного лікування постраждалих із ФБУ розробити малоінвазивні ендомікрохірургічні оперативні втручання при: вдавлених фронто-базальних переломах; компресії головного мозку оболонковими гематомами фронто-базальної ділянки; компресії мозку напруженою пневмоцефалією; комбінації факторів компресії - полісубстратним стисненням головного мозку; лікворних фістулах основи ПЧЯ, а також вогнепальних фронто-базальних пораненнях проаналізувати ефективність розроблених малоінвазивних методів оперативних втручань у порівнянні з традиційними методами визначити диференційовані критерії для застосування різних методів оперативних втручань при ФБУ69 (75,8%) пацієнтів були оперовані традиційними методами оперативних втручань, 22 (24,2%) постраждалих були піддані оперативним втручанням із використанням ендоскопічної асистуючої мікрохірургічної техніки. В тяжкому стані (9-11 балів ШКГ) надійшло 22 (24,2%) постраждалих, в край тяжкому стані (6-8 балів ШКГ) та критичному стані (4-5 балів ШКГ) - 18 (19,8%) та 10 (11%) постраждалих відповідно. У результаті проведених комплексних клініко-лабораторних та інструментальних досліджень і встановлення обєму ФБУ усі постраждалі в залежності від показів до оперативного втручання були розділені на 6 груп: 1) із наявністю фронто-базального вдавленого перелому - 53 (58,2%) пацієнти, 2) із стисненням головного мозку травматичними внутрішньочерепними гематомами - 10 (11%) постраждалих, 3) із стисненням головного мозку напруженою пневмоцефалією - 3 (3,3%) пацієнти, 4) із полісубстратним стисненням мозку - 10 (11%) постраждалих, 5) з наявністю лікворних фістул ПЧЯ - 10 (11%) постраждалих, 6) з вогнепальними фронто-базальними пораненнями - 5 (5,5%) постраждалих. За допомогою ендоскопічної асистуючої мікрохірургічної техніки зашивали розриви ТМО, або виконували їх пластичне заміщення мязево-фасціальным фрагментом, зупиняли кровотечу як із зони перелому, так і із судин ТМО, виконували обробку і тампонаду мязовими фрагментами ушкоджених параназальных синусів. У пацієнтів, що надійшли у тяжкому коматозному стані, з симптомами наростаючої компресії головного мозку, порушеннями вітальних функцій, виконували РТЧ.Для визначення хірургічної тактики найбільш доцільно поділяти фронто-базальні ушкодження на наступні види: вдавлені переломи, травматичні внутрішньочерепні гематоми, напружена пневмоцефалія, сполучення чинників компресії мозку, лікворні фістули передньої черепної ямки, вогнепальні поранення фронто-базальної ділянки. Хірургічне усунення лікворних фістул передньої черепної ямки проводиться при неефективності консервативного лікування назальної ліквореї протягом 3-4 тижнів. Застосування жорстких ендоскопів і ендоскопічної асистуючої техніки розширює можливості мікрохірургічної техніки, полегшує виконання мікрохірургічних маніпуляцій, знижує додаткову травматизацію тканин, повязану з виконанням хірургічного втручання, підвищує точність інтраопераційної діагностики обєму ушкоджень анатомічних структур фронто-базальної ділянки, збільшує радикальність і ефективність виконання оперативних втручань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Для визначення хірургічної тактики найбільш доцільно поділяти фронто-базальні ушкодження на наступні види: вдавлені переломи, травматичні внутрішньочерепні гематоми, напружена пневмоцефалія, сполучення чинників компресії мозку, лікворні фістули передньої черепної ямки, вогнепальні поранення фронто-базальної ділянки.

2. Фронто-базальні ушкодження, що супроводжуються компресією головного мозку, а також вогнепальні поранення потребують виконання екстрених оперативних втручань. Хірургічне усунення лікворних фістул передньої черепної ямки проводиться при неефективності консервативного лікування назальної ліквореї протягом 3-4 тижнів.

3. При стисненні головного мозку необхідно усунення чинників компресії: кісткових фрагментів, травматичних внутрішньочерепних гематом, напруженої пневмоцефалії (у сполученні з пластикою передньої черепної ямки), чинників полісубстратної компресії мозку. При наявності лікворних фістул основи передньої черепної ямки доцільно виконання пластики дефектів кісткових структур і твердої мозкової оболонки.

4. Розроблені малоінвазивні ендомікрохірургічні способи оперативних втручань для хірургічного лікування різних видів фронто-базальних ушкоджень. Застосування жорстких ендоскопів і ендоскопічної асистуючої техніки розширює можливості мікрохірургічної техніки, полегшує виконання мікрохірургічних маніпуляцій, знижує додаткову травматизацію тканин, повязану з виконанням хірургічного втручання, підвищує точність інтраопераційної діагностики обєму ушкоджень анатомічних структур фронто-базальної ділянки, збільшує радикальність і ефективність виконання оперативних втручань.

5. Малоінвазивні ендомікрохірургічні оперативні втручання дозволили зменшити летальність, збільшити кількість пацієнтів із повним відновленням у віддаленому післяопераційному періоді, а також зменшити частоту післяопераційних ускладнень у порівнянні з традиційними методами.

6. Тяжкий стан постраждалих при наявності ознак вираженого набряку мозку, а також поширені ушкодження фронто-базальної ділянки є показами до традиційних методів оперативних втручань, у той час як відсутність даних факторів дозволяє виконувати малоінвазивні ендомікрохірургічні оперативні втручання.

7. Найбільш перспективним для застосуванням малоінвазивних ендомікрохірургічних методів слід вважати видалення травматичних внутрішньочерепних гематом, ліквідацію напруженої пневмоцефалії, оклюзію лікворних фістул передньої черепної ямки.

1. Данчин А.Г., Литвин А.О., Данчин А.А., Хрипунов А.Н.. Эндоскопическая ассистирующая техника в микрохирургии некоторых видов фронто-базальных повреждений //Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. - 1999. - Vol.3, №2. - С. 29-39.

2. Литвин А.О., Данчин А.Г., Данчин А.А., Хрипунов А.Н. Эндомикрохирургическая окклюзия ликворных фистул передней черепной ямки транскраниальным методом у пострадавших с открытыми фронто-базальными черепно-мозговыми травмами //Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. - 1999. - Vol.3, №3. - С. 12-15.

3. Литвин А. О. Методы хирургического лечения фронто-базальных повреждений (обзор литературы) //Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. - 2001. - Vol.5, №2. - С. 36 - 44.

4. Литвин А. О. Хирургическое лечение неогнестрельных фронто-базальных ранений // Проблеми військової охорони здоровя. Зб. наук. праць УВМА. - Випуск 8. - 2001. - Київ. - С. 252-257.

5. Литвин А.О., Данчин А.Г., Данчин А.А., Хрипунов А.Н. Хирургическая обработка огнестрельного сквозного фронто-базального ранения с применением эндоскопической ассистирующей микрохирургии //Сучасні аспекти військової медицини. Зб. наук. праць ГВКГ. - Випуск 6. - 2001. - Київ. - С. 139-143.

6. Патент № 30080 А, заявка № 97126129 Україна, МПК 6 А 61 В 17/88. Спосіб видалення субдуральних гематом / Данчин О. Г., Данчин А. О., Литвин А. О. (Україна); дата подання 18. 12. 97; дата прийняття рішення 15. 11. 00; опубл.; 29. 12. 99 р.: “Промислова власність”. - 1999. - Бюл. №8. - С. 1. 55.

7. Ильичев Н.П., Данчин А.Г., Цвигун Г.В., Литвин А.О., Хрипунов А.Н. Фронто-базальные повреждения, диагностика и лечение // Бюлетень Української асоціації нейрохірургів. - 1998. - №6. - С. 112-113.

8. Данчин А.Г., Литвин А.О., Данчин А.А. Эндоскопическая ассистирующая микрохирургия травматических повреждений передней черепной ямки при напряженной пневмоцефалии //. Черепно-мозговая травма и ее последствия: Сб. науч. тр. ГВКГ им. акад. Н.Н. Бурденко.- Москва,.1998..- С 65-67.

9. Литвин А.О., Данчин А.Г., Данчин А.А., Хрипунов А.Н. Дифференцированное хирургическое лечение фронто-базальных повреждений //Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. - 2001. - Vol.5, №3. - С. 11.

Размещено на .ru