Диференційовані підходи до лікування хворих з поєднаними гіперпластичними процесами ендо- і біометрія - Автореферат

Питання оптимізації діагностики та лікування поєднаних гіперпластичних захворювань ендо-і міометрія не втрачають своєї актуальності (Венцківський Б.М., Сенчук А.Я., 2008, Маркін Л.Б. і співав., 2006, Вдовиченко Ю.П., 2009, K.J.Berklley et al., 2007). Частота злоякісного перетворення гіперпластичних процесів ендометрія коливається у межах 20-30% і визначається морфологічними та імуногістохімічними особливостями захворювання, його тривалістю, характером перебігу (частота рецидивів), а також віком та супутньою соматичною патологією пацієнток (Гайструк А.Н., 2008, Вовк І.Б. і співав, 2009, Wender M. et al., 2006). Не виключено, що в розвитку гіперпластичних і пухлинних захворювань важлива роль належить не тільки посиленню процесів клітинної проліферації, але й порушенню механізмів запрограмованої клітинної загибелі, що супроводжується накопиченням дефектних або клітин з надлишковою проліферацією та порушеною експресією рецепторів стероїдних гормонів - естрогенів і прогестерону (Пестрикова Т.Ю. і співав., 2003, Григоренко А.М. і співав., 2005, Борисов М.В. Отже, розробка оптимальних показань до застосування сучасних методів органозберігаючого лікування пацієнток з поєднаними гіперпластичними процесами матки буде сприяти підвищенню його ефективності, мінімізації ускладнень та рецидивів, покращанню якості життя хворих, зменшенню частоти інвалідизації жінок. Отже, комплексне застосування сучасних методів дослідження для вивчення факторів, які беруть участь в регуляції функціонального стану ендо-і міометрія, дозволить патогенетично обґрунтовано, на сучасному рівні підійти до вирішення проблеми - вдосконалення ведення хворих поєднаними гіперпластичними процесами матки.Пацієнтки з гіперпластичними процесами ендо-і міометрія (110 хворих) склали основну групу. З цього числа у 38 хворих діагностовані гіперпластичні процеси ендометрія; у 35 пацієнток - аденоміоз; 37 пацієнток мали поєднані гіперпластичні процеси ендо-і міометрія (невеликі інтрамуральні міоми матки та гіперплазія ендометрія, аденоміоз і гіперплазія ендометрія). Репрезентативну контрольну групу (4 група) склали 30 жінок віком 39-49 років, які звернулись для профілактичного огляду і у яких не виявлено патології ендо-і міометрія. Вага гінекологічної та соматичної патології зростала зі збільшенням віку хворих і була найбільшою у пацієнток з поєднаними гіперпластичними процесами ендо-і міометрія (рис.1). Імуногістохімічне дослідження зразків ендометрія, взятих при гістерорезектоскопії, діагностичному вишкрібанні матки або пайпель-біопсії, у пацієнток з гіперпластичними процесами ендометрія виявило зменшення експресії прогестеронових рецепторів при збереженому або збільшеному рівні експресії естроген-рецепторів альфа (ER-альфа).В дисертаційній роботі наведено нове вирішення актуального наукового завдання сучасної гінекології - покращання найближчих та віддалених результатів лікування хворих з поєднаними гіперпластичними процесами ендо-і міометрія, якості життя пацієнток, зменшення інвалідизації жінок репродуктивного та пременопаузального віку шляхом оптимізації органозберігаючих лікувальних технологій. Гіперпластичні процеси ендо-і міометрія у жінок репродуктивного і пременопаузального віку в більшості випадків є клініко-морфологічними проявами несприятливого преморбідного фону, системних порушень організму жінки, що проявляється частим поєднанням їх з екстрагенітальною патологією (у кожної третьої пацієнтки), запальними процесами геніталій (понад 70 % хворих), доброякісними захворюваннями яєчників та молочних залоз (до 40 % пацієнток), ендометріозом та супутнім безпліддям (до 18 % хворих). У пацієнток в пременопаузальному віці мала місце тенденція до зростання експресії PR при збільшенні віку пацієнток. Стійкий лікувальний ефект у вигляді аменореї через 6 місяців мав місце у пацієнток 1 групи в 29 (63,0 % ) випадках, гіпоменореї - у 15 (32,6 %) пацієнток, в 2 групі відповідно аменорея розвинулась у 45 жінок (70,3 %), гіпоменорея - в 17 випадках (26, 5 %), що супроводжувалось зменшенням кровотоку в базальних і аркуатних артеріях матки за даними сонодопплерометрії, утворенням синехій в порожнині матки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

В дисертаційній роботі наведено нове вирішення актуального наукового завдання сучасної гінекології - покращання найближчих та віддалених результатів лікування хворих з поєднаними гіперпластичними процесами ендо- і міометрія, якості життя пацієнток, зменшення інвалідизації жінок репродуктивного та пременопаузального віку шляхом оптимізації органозберігаючих лікувальних технологій.

1. Гіперпластичні процеси ендо- і міометрія у жінок репродуктивного і пременопаузального віку в більшості випадків є клініко-морфологічними проявами несприятливого преморбідного фону, системних порушень організму жінки, що проявляється частим поєднанням їх з екстрагенітальною патологією (у кожної третьої пацієнтки), запальними процесами геніталій (понад 70 % хворих), доброякісними захворюваннями яєчників та молочних залоз (до 40 % пацієнток), ендометріозом та супутнім безпліддям (до 18 % хворих).

2. Імуногістохімічне дослідження ендометрія у пацієнток репродуктивного віку при ГПЕ виявило збільшення експресії ER-альфа переважно в ендометріальних залозах (0,23±0,02) ум.од. при зменшенні експресії PR як в залозах, так і в стромі (відповідно 0,12±0,01 і 0,11 0,01) ум.од. У пацієнток в пременопаузальному віці мала місце тенденція до зростання експресії PR при збільшенні віку пацієнток. При супутньому аденоміозі мали місце різноспрямовані коливання експресії ER і PR, збільшення рівня маркера проліферації Ki-67, на відміну від контрольної групи. При міомі матки спостерігали більшу частоту позитивної експресії переважно ER- альфа та позитивний кореляційний звязок з експресією PR, що наближалося до таких показників у контрольній групі.

3. При цитогенетичному дослідженні пацієнток з гіперпластичними процесами ендо- і міометрія виявили збільшення числа хромосомних аберацій (22,3 2,5 %) порівняно з контролем (до 3,1 0,3 %). Аномалії каріотипу та цитогенетичні аномалії були представлені абераціями хромосомного та хроматидного типу, анеуплодією (9,1-15,6 %), поліплоїдією.

4. Стійкий лікувальний ефект у вигляді аменореї через 6 місяців мав місце у пацієнток 1 групи в 29 (63,0 % ) випадках, гіпоменореї - у 15 (32,6 %) пацієнток, в 2 групі відповідно аменорея розвинулась у 45 жінок (70,3 %), гіпоменорея - в 17 випадках (26, 5 %), що супроводжувалось зменшенням кровотоку в базальних і аркуатних артеріях матки за даними сонодопплерометрії, утворенням синехій в порожнині матки. Лікувальний ефект зберігався протягом 1- 3 років спостереження.

5.Оцінка психоемоційного статусу обстежених хворих після лікування показала зменшення тривожності, проявів дезадаптації та алекситимічних рис особистості, зростання стресостійкості. Позитивна оцінка хворими проведеного лікування і якості життя мала тенденцію до збільшення в 1 групі (84,8?2,2)% проти, (76,6?2,9) %, що можна пояснити збереженням менструальної функції, зменшенням тазового больового синдрому, ефективною контрацепцією.

6.Використання розроблених діагностично-лікувальних алгоритмів в залежності від рівнів експресії ER-альфа і PR, маркеру проліферації Ki-67 та наявності цитогенетичних аномалій дозволяє покращити результати органозберігаючого лікування хворих з рецидивуючими гіперпластичними процесами ендометрія та супутній патології міометрія (невеликі інтрамуральні міоми матки, аденоміоз), є патогенетично виправданим і економічно доцільним.

1. Железов Д.М. Фізіологічні і патологічні маткові кровотечі /Железов Д.М.// Одеський медичний журнал. - 2009. - № 2 (112). - С. 73-76

2. Железов Д.М. Оптимізація лікувальної тактики при поєднаних гіперпластичних процесах ендо- і міометрія в пременопаузі/Железов Д.М.// Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2009. - № 4. - С. 102-105.

3. Рожковська Н.М. Клініко-морфологічні та імуногістохімічні особливості поєднаних доброякісних гіперпластичних процесів ендо- і міометрія /Рожковська Н.М., Ситнікова В.О., Железов Д.М //Досягнення біології та медицини. - 2009.- №2. - С. 61-64. (Особистий внесок дисертанта - проведення аналізу джерел літератури, аналіз клінічних та параклінічних даних, написання статті та підготовка до друку).

4. Рожковська Н.М. Диференційовані підходи до органозберігаючого лікування гіперпластичних процесів ендометрія /Рожковська Н.М., Железов Д.М, Ситнікова В.О //Здоровье женщины. - 2009. - № 7. - С. 98-101. (Особистий внесок дисертанта - проведення аналізу клінічного матеріалу, статистична обробка результатів, оформлення статті).

5. Карякіна О.Л. Ультрасонографічна діагностика міоми матки/Карякіна О.Л., Железов Д.М. //Проблемы, достижения и перспективы развития медикобиологических наук и практического здравоохранения. Труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И.Георгиевского. - 2009. -Том 145, ч. ІІІ. - С. 111-113. (Особистий внесок дисертанта - проведення аналізу літератури, результатів ультрасонографічних досліджень, оформлення статті).

6. Рожковська Н.М. Можливості ультрасонографії в діагностиці аденоміозу /Рожковська Н.М., Гладчук І.З., Железов Д.М., Тоня А.Г. // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - К.: «Інтермед», 2008. - С. 566-568. (Особистий внесок дисертанта - проведення аналізу джерел літератури, статистична обробка результатів, написання статті).

7. Рожковська Н.М. Патологічні маткові кровотечі/Рожковська Н.М., Гладчук І.З., В.О.Ситнікова, Д.М Железов// Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - К.: «Інтермед», 2009. - С. 505-509. (Особистий внесок дисертанта - проведення аналізу і систематизація даних літератури, аналіз клініко-лабораторних даних дослідження, підготовка рукопису).

8. Железов Д.М. Органозберігаюче лікування пацієнток з менорагією//Тези доповідей V Всеукраїнської конференції з ендоскопічної та інноваційної хірургії в гінекології 17-18 жовтня 2008. - ОДМУ, 2008.- С. 79-81.