Диференційовані підходи до корекції метаболічних порушень у хворих на гнійний середній отит - Автореферат

Поглиблене вивчення патогенетичних механізмів формування гострого та хронічного середніх отитів зясувало значення дестабілізації окисно-відновних процесів (Гиріна О.М., Рудіченко В.М., 1999), виникнення вторинної імунопатії (Болквадзе Т.Д., 1998; Вохидов Н.Х., 2003), дефіциту факторів місцевого захисту слизової оболонки середнього вуха (Григорьев В.П., Сундетов Ж.С., Лашина Г.Ф., 1983), розповсюдженості запального компоненту та дезорганізації обміну елементів сполучної тканини (Горленко О.М., Попадинець В.В., 2001), складу причинно значимих збудників та їх патогенетичних властивостей (Андрейчин Ю.М., Климнюк С.І., 1996). Однак, багатогранність порушень різних ланок гомеостазу при отитах наштовхують на думку про їх взаємний дестабілізуючий вплив на системи внутрішніх органів, а з огляду на те, що організм людини - це динамічна система, яка нарощує функціональні резерви, існує потреба встановлення глибини цих порушень. Зокрема, за даними колективу авторів (Горленко О.М., Попадинець В.В., 2001; Дедух Н.В., 2002), доведено, що порушення процесів мінерального обміну, метаболізму вітаміну Д, сполучної тканини, зниження імунологічної реактивності на тлі соматичної патології, спроможні спотворювати інтенсивність остеогенезу (Зацепин С.Т., Радионова С.С., Ягодовский В.О., 1998; Поворознюк В.В., 1999; Bachran L.K., 1993), що загалом не лише погіршує якість життя хворого, але й може призвести до інвалідності. Однак, дослідження, про роль кріоглобулінів в патогенезі різних форм отитів не проводилось. Обраний напрямок покликаний підвищити ефективність цілеспрямованої діагностики остеопатій при гострому та хронічному середніх отитах з наступною корекцією медикаментозної терапії шляхом нормалізації мінеральної щільності кісткової тканини, що забезпечить природні темпи її приросту.Горбачевського обстежено 103 пацієнти із гнійним середнім отитом, причому гострий гнійний середній отит діагностовано у 51 хворого, хронічний - у 52 пацієнтів. Дані отримані за допомогою камертональних методів дослідження свідчать про порушення звукопроведення як у хворих на гострий так і хронічний гнійний середній отит. Проводився кількісно-якісний аналіз популяційної характеристики лімфоцитів та вмісту основних класів імуноглобулінів в сироватці у хворих на гострий та хронічний гнійний середній отит. Дослідження вмісту імуноглобулінів у пацієнтів із загостренням хронічного гнійного середнього отиту показало, що у більшості таких пацієнтів спостерігалась дисімуноглобулінемія, у той час як у пацієнтів із гострим середнім отитом рівні імуноглобулінів від групи контролю суттєво не відрізнялись. Величини ВМС у хворих з остеопенією І ступеня була істотно нижчою (p 0,05) ніж у таких без остеопенії, істотно знижувалось насичення мінеральними речовинами хребця (p 0,05) у порівнянні з аналогічними показниками у хворих на хронічний гнійний середній отит без остеопенії, так і при остеопенії І ступеня у пацієнтів із гострим гнійним середнім отитом.У дисертації наведено теоретичне узагальнення та запропоновано нове рішення актуального наукового завдання - підвищення ефективності діагностики та лікування гострого та хронічного гнійного середнього отиту, що перебігають на фоні остеопенії шляхом виділення інформативних клініко-лабораторних та інструментальних методів діагностики захворювання і вдосконалення методів патогенетичної терапії. Гострий та загострення хронічного гнійного середнього отиту у хворих відрізняється критеріями активності запального процесу: а) у випадку гострого гнійного середнього отиту домінує яскравий запальний синдром, який супроводжується у 31,4 % випадків запальними змінами в периферичній крові, підвищеним рівнем кріоглобулінів (p <0,05), максимально високим вмістом гострофазового білка запалення - церулоплазміну (p <0,001); б) у хворих на хронічний гнійний середній отит загострення клінічно представлено провідними синдромами: больовим, втратою слуху, виділеннями з вуха, хронічної інтоксикації, які доповнюються істотно високим значенням кріоглобулінів в крові (p <0,001) у поєднанні з низькою інформативністю показників периферичної крові (лейкоцитоз у 28,8 %). Поширеність остеопеній серед хворих з середніми отитами рівномірна (гострий - 50,0 %, хронічний гнійний середній отит - 40,0 %), однак тривалий, клінічно тяжчий хронічний перебіг, який зумовлений органічними середнього вуха, спонукає до виникнення глибшого дефіциту мінералізації кісткової тканини із порушенням лінійних розмірів поперекових хребців.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та запропоновано нове рішення актуального наукового завдання - підвищення ефективності діагностики та лікування гострого та хронічного гнійного середнього отиту, що перебігають на фоні остеопенії шляхом виділення інформативних клініко-лабораторних та інструментальних методів діагностики захворювання і вдосконалення методів патогенетичної терапії. Доведена ефективність модифікованих схем лікування гнійних середніх отитів в залежності від характеру порушень окремих ланок гомеостазу.

1. Гострий та загострення хронічного гнійного середнього отиту у хворих відрізняється критеріями активності запального процесу: а) у випадку гострого гнійного середнього отиту домінує яскравий запальний синдром, який супроводжується у 31,4 % випадків запальними змінами в периферичній крові, підвищеним рівнем кріоглобулінів (p < 0,05), максимально високим вмістом гострофазового білка запалення - церулоплазміну (p < 0,001);

б) у хворих на хронічний гнійний середній отит загострення клінічно представлено провідними синдромами: больовим, втратою слуху, виділеннями з вуха, хронічної інтоксикації, які доповнюються істотно високим значенням кріоглобулінів в крові (p < 0,001) у поєднанні з низькою інформативністю показників периферичної крові (лейкоцитоз у 28,8 %).

2. Поширеність остеопеній серед хворих з середніми отитами рівномірна (гострий - 50,0 %, хронічний гнійний середній отит - 40,0 %), однак тривалий, клінічно тяжчий хронічний перебіг, який зумовлений органічними середнього вуха, спонукає до виникнення глибшого дефіциту мінералізації кісткової тканини із порушенням лінійних розмірів поперекових хребців. Свідченням цього є діагностовані при хронічному гнійному середньому отиті остеопенія І - ІІІ ступеня (20,00 %) та остеопороз (11,43 %), попри наявну остеопенію лише І - ІІ ступеня при гострому.

3. Загострення хронічного гнійного середнього отиту супроводжується активацією обміну сполучної тканини з істотно високою продукцією оксипроліну (p < 0,05) на тлі гіпокальційемії (p < 0,05), вторинної недостатності клітинної ланки імунітету та дисімуноглобулінемії за рахунок дефіциту Ig A (p < 0,05); активація запального процесу при гострому гнійному середньому отиті обумовлена дестабілізацією обмінних процесів у сполучній тканині, внаслідок підвищення показників системного імунітету (p < 0,05) на тлі нестійкої рівноваги кальцій-фосфорного обміну.

4. Комплексну терапію гострого та хронічного гнійного середнього отиту, що перебігають на тлі остеопенії, слід доповнювати кальцеміном, що сприяє покращенню стану мінералізації кісткової тканини, стабілізації обміну сполучної тканини. Діагностовану вторинну імунонедостатність клітинної ланки імунітету ІІ ступеня при відсутності остеопенії потребує призначення імунокорегуючого препарату - протефлазиду.

5. Катамнестичне спостереження за хворими на гострий та хронічний гнійний середній отит, що отримували модифіковані схеми лікування зясувало, що досягнуто позитивних клінічних результатів, стабілізувались показники мінерального обміну і темпи прибавлення кісткової маси. Запропоновані модифіковані схеми лікування дозволили досягнути позитивних клінічних результатів, стабілізації показників мінерального обміну і темпів прибавлення кісткової маси.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Хворим, що страждають на хронічний гнійний середній отит понад 5 років, необхідно визначати вміст в крові кальцію, лужної фосфатази, оксипроліну, кріоглобулінів; при наявності порушень існує потреба у денситометричному обстеженні поперекового відділу хребта.

2. Хворим на гострий гнійний середній отит з метою оцінки глибини запального процесу рекомендується визначати рівень церулоплазміну та кріоглобулінів крові. У випадку частих загострень ГРВІ (понад 3-4 рази на рік), необхідно визначати рівень кальцію, лужної фосфатази, оксипроліну, а у разі потреби - денситометрію хребта.

3. Для корекції остеопенічного синдрому слід призначати кальцемін по 1 таблетці двічі на добу протягом 30 днів з наступною перервою 3 місяці, далі - прийом у попередній дозі протягом 30 днів.

4. Для стабілізації показників клітинного імунітету та зменшення частоти загострень хронічного гнійного середнього отиту рекомендується вживання протефлазиду за схемою 1-ий тиждень - по 5 крапель 3 рази на добу; 2-3-ій тиждень - по 10 крапель 3 рази на добу; 4-ий тиждень - по 8 крапель 3 рази на добу через рот.

1. Ковалик П.В., Мальована І.В. Швидкість втрати кісткової маси у хворих на гострі і хронічні середні отити в менопаузі. - Здобутки клінічної та експериментальної медицини. - 2003. - №2. - С.51-54.

2. І.В. Мальована Стан мінеральної щільності кісткової тканини за показником Т у хворих на хронічні гнійні середні отити, що лікувались консервативно та після радикальних операцій на вусі. - Журн. вушн., горл. і носов. хвороб. - 2006. - №3-с. - С. 46.

3. І.В. Мальована Стан імунної системи у хворих на гнійні середні отити. - Журн. вушн., горл. і носов. хвороб. - 2006. - №3-с. - С. 46-47.

4. І.В. Мальована Диференційовані схеми лікування остеопеній у хворих на хронічний гнійний середній отит. - Журн. вушн., горл. і носов. хвороб. - 2006. - №3-с. - С. 45-46.

5. Мальована І.В. Вміст церулоплазміну в крові - критерій глибини запального процесу при отитах. - Укрмедкнига. - 2007. - С. 178.

6. Мальована І.В. Вплив гнійних середніх отитів на обмін сполучнотканинних елементів. - Вісник наукових досліджень. - 2007. - №3. - С.53-54.

7. Мальована І.В. Характеристика процесів мінералізації кісткової тканини у хворих на гнійні середні отити. - Журн. вушн., горл. і носов. хвороб. - 2007. - №5. - С.18-20.

8. Мальована І.В. Ефективність процесів мінералізації кісткової тканини у хворих на гнійні середні отити при використанні кальцеміну. - Здобутки клінічної та експериментальної медицини. - 2007. - №2. - С.110-113.