Основні фактори, які впливають на вибір доступу при хребетно-спинномозковій травмі. Показання, протипоказання, ефективність та безпечність доступів при ХСТ. Алгоритм вибору доступу при ХСТ тораколюмбального відділу. Профілактика ускладнень з боку хребта.
При низкой оригинальности работы "Диференційовані методи хірургічного лікування хребетно-спинномозкової травми тораколюмбального відділу", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Наявність значної кількості різноманітних форм ушкоджень, часте поєднання з ушкодженнями інших органів та систем, складність та залежність від наявності інструментарію, досвіду виконання доступів до різних рівнів хребта ускладнюють проблему. Таким чином, на даному етапі при хірургічному лікуванні хребетно-спинномозкової травми тораколюмбального відділу потрібні дослідження основних характеристик всіх доступів, методів декомпресії, реконструкції та стабілізації хребта, порівняння їх ефективності, безпечності, доцільності та формування схеми диференційованого вибору адекватного доступу з урахуванням всіх особливостей клінічної ситуації, що не виконувалося раніше. Ромоданова АМН України»: «Розробити хірургічні методи стабілізації хребта зі збереженням його функціональних можливостей» за № держреєстрації 0199U004587 (1999-2001 рр.) та «Розробити технологію мікродискектомії зі збереженням жовтої звязки при патології міжхребцевих дисків за № держреєстрації 0102U003246 (2002-2004 рр.). 3) Уточнити показання, протипоказання, ефективність та безпечність методів декомпресії та стабілізації хребта в залежності від доступу, виду ушкодження хребта і спинного мозку на грудному та поперековому рівнях. 4) Розробити алгоритм вибору доступу при хребетно-спинномозковій травмі тораколюмбального відділу.В основу дисертаційної роботи покладено дані клініко-інструментального дослідження, протоколи операцій та результати лікування 121 хворого з хребетно-спинномозковою травмою тораколюмбального відділу, які в період з 2000 по 2007 рр. перебували на лікуванні та були оперовані у клініці патології хребта та спинного мозку ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. З додаткових методів дослідження застосовували: спондилометричні методики - у 115 хворих, компютерну (КТ) - у 48 і магніторезонансну томографію (МРТ) - у 50 пацієнтів, ультразвукове дослідження - y 38, мієлографію - y 3 потерпілих. Ушкодження класу А за класифікацією AO/ASIF виявлені у 62% потерпілих; найчастіше зустрічалися вибухові переломи, які у 65,9% пацієнтів супроводжувалися неврологічним дефіцитом, у 50% були наявні ознаки повного порушення провідності спинного мозку. Ушкодження класу С мали місце у 19% пацієнтів, у 70% спостережень вони супроводжувався неврологічним дефіцитом, у 50% - були наявні ознаки повного порушення провідності спинного мозку. Для відкритої непрямої редресації був удосконалений метод Steib додаткового вигинання стрижнів in situ (у 3 хворих), коли стрижні фіксували до шурупів, проведених транспедикулярно у тіла 2 хребців вище місця ушкодження та 2 - нижче його, а потім під контролем ЕОП моделювали спеціальним інструментом.Декомпресійно-стабілізуючі операції при хребетно-спинномозковій травмі тораколюмбального відділу дозволяють досягти значного відновлення неврологічних та опорно-рухових функцій, покращати результати лікування, що підтверджує доцільність їх використання. Декомпресійні втручання, виконані в строки до 48 годин з моменту травми, супроводжуються кращими результатами неврологічного відновлення, ніж здійснені у більш пізньому періоді. Використання комбінованих доступів для декомпресії та реконструкції хребта дає найкращі результати за неповного порушення провідності спинного мозку, значного руйнування всіх стовпів хребта зі складними деформаціями у строки понад 48-72 годин з моменту травми. Використання заднього і задньобокового доступів для декомпресії супроводжується меншими кількістю ускладнень, інтраопераційною крововтратою та часом втручання у порівнянні з передньобоковим, боковим, а тим більше, комбінованим втручанням. Задньобоковий та задній доступи для декомпресії показані при дорзальній або латеральній компресії, повному порушенні провідності спинного мозку, ізольованих корінцевих розладах, наявності епідуральних гематом.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
В дисертації представлене теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми диференційованого вибору доступу і методів декомпресії та стабілізації при ушкодженнях грудного та поперекового відділів хребта.
1. Декомпресійно-стабілізуючі операції при хребетно-спинномозковій травмі тораколюмбального відділу дозволяють досягти значного відновлення неврологічних та опорно-рухових функцій, покращати результати лікування, що підтверджує доцільність їх використання.
2. Декомпресійні втручання, виконані в строки до 48 годин з моменту травми, супроводжуються кращими результатами неврологічного відновлення, ніж здійснені у більш пізньому періоді.
3. Використання передньобокових і бокових доступів для декомпресії вмісту хребтового каналу доцільне за вентральної компресії та неповного порушення провідності спинного мозку у гострому і ранньому періодах травми у пацієнтів молодше 45 років. Особливо вони показані пацієнтам у нетяжкому стані за наявності значного руйнування тіла хребця та збереження цілісності задніх кістково-звязкових структур.
4. Використання комбінованих доступів для декомпресії та реконструкції хребта дає найкращі результати за неповного порушення провідності спинного мозку, значного руйнування всіх стовпів хребта зі складними деформаціями у строки понад 48-72 годин з моменту травми.
5. Використання заднього і задньобокового доступів для декомпресії супроводжується меншими кількістю ускладнень, інтраопераційною крововтратою та часом втручання у порівнянні з передньобоковим, боковим, а тим більше, комбінованим втручанням. Проте, задній та задньобоковий доступи супроводжуються значними труднощами в разі вентральної локалізації компремуючого субстрату, вони не завжди дозволяють здійснити адекватну реконструкцію і стабілізацію хребта, утримати корекцію деформації з часом.
6. Задньобоковий та задній доступи для декомпресії показані при дорзальній або латеральній компресії, повному порушенні провідності спинного мозку, ізольованих корінцевих розладах, наявності епідуральних гематом. Вони також досить ефективні за відсутності неврологічних розладів та наявності компресії нервових структур.
7. Всі види декомпресії мають супроводжуватися адекватною реконструкцією та фіксацією хребта для збереження досягнутої корекції деформації, попередження розвитку нестабільності, кісткового блоку, забезпечення сприятливих умов для відновлення неврологічних функцій. Метод стабілізації хребта залежить від обраного доступу та методу декомпресії, обєму видалення кісткових структур.
8. Опорно-рухові функцій у післяопераційному періоді статистично не залежать від методу декомпресії, проте, залежать від обраного доступу, повноти редресації та надійності стабілізації хребта.
9. Повна й адекватна декомпресія нервових структур в ранньому періоді травми (до 48 годин) супроводжується достовірним регресом неврологічної симптоматики в групах хворих з повним і частковим порушенням провідності спинного мозку. Регрес неврологічної симптоматики та якість життя пацієнтів у післяопераційному періоді залежать від ступеня ушкодження спинного мозку в момент травми, повноти і своєчасності декомпресії мозку, на що й має бути спрямоване оперативне втручання.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Для адекватної оцінки виду ушкодження необхідні ретельний аналіз клінічної картини, спондилограм, КТ і МРТ ушкодженого відділу хребта.
2. На підставі аналізу клінічних даних визначаються основні чинники (вік і загальний стан потерпілих, рівень ушкодження, локалізація компресії, неврологічний статус, ушкодження заднього кістково-звязкового комплексу), які за допомогою розробленої схеми дозволяють обрати певний оперативний доступ.
3. При передній компресії та неповному порушенні провідності спинного мозку перевага віддається більш агресивним та ефективним методам декомпресії (ЧКЕ з використанням передньобокового, бокового і комбінованого доступів).
4. При повному порушенні провідності спинного мозку основну увагу слід приділяти декомпресії нервових структур з метою профілактики можливих ускладнень, реконструкції та стабілізації хребта для якомога швидшої мобілізації пацієнта, початку реабілітаційних заходів.
5. За відсутності неврологічних порушень або при корінцевих розладах на тлі компресії нервових структур виконують найменш травматичні мініінвазивні втручання з використанням заднього і задньобокового доступів, які забезпечують адекватну фіксацію ушкодженого відділу хребта, що попереджає наростання компресії.
6. За наявності часткового порушення провідності спинного мозку декомпресійно-стабілізуючі втручання доцільно здійснювати у перші 48 годин після травми. Для цього необхідно забезпечити невідкладну доставку хворих до спеціалізованих стаціонарів засобами медицини катастроф. Спеціалізовані клініки мають бути забезпечені сучасними стабілізуючими конструкціями, ЕОПОМ для здійснення інтраопераційного контролю.
7. За поглиблення неврологічної симптоматики показане невідкладне декомпресійно-стабілізуюче втручання з використанням заднього доступу.
8. За тяжкого стану пацієнта можливе виконання декомпресійно-стабілізуючого втручання з використанням заднього доступу з подальшими заходами, спрямованими на стабілізацію стану хворого і ранню реабілітацію. При наростанні проявів нестабільності можливе виконання оперативного втручання з використанням передньобокового або переднього доступів.
Список литературы
1. Хирургическая техника вентральной декомпрессии спинного мозга с корпородезом с использованием телескопических устройств / Е.И. Слынько, В.В. Вербов, В.В. Соколов [и др.] // Укр. нейрохірург. журн. - 2005. - №4. - С.63-71.
(Особистий внесок здобувача полягає в аналізі отриманих даних, написанні статті).
2. Слынько Е.И. Результаты декомпрессивных вмешательств с использованием задних доступов при травматическом повреждении грудного и поясничного отделов позвоночника / Е.И. Слынько, А.Ю. Леонтьев, С.А. Панферов // Укр. нейрохірург. журн. - 2007. - №1. - С.50-58.
(Особистий внесок здобувача полягає у проведенні оперативних втручань збиранні клінічного матеріалу, аналізі отриманих даних, написанні статті).
3. Слынько Е.И. Декомпрессивно-стабилизирующие операции переднебоковыми и комбинированными доступами при травме тораколюмбального отдела позвоночника / Е.И. Слынько, А.Ю. Леонтьев А.Ю., С.А. Панферов // Укр. нейрохірург. журн. - 2008. - №1. - С.38-43.
(Особистий внесок здобувача полягає у проведені клінічних обстежень, оперативних втручань, аналізі отриманих даних, написанні статті).
4. Леонтьев А.Ю. Декомпрессивно-стабилизирующие операции боковыми и комбинированными доступами при травме тораколюмбального отдела позвоночника / А.Ю. Леонтьев // Bullet. Int. Scient. Surg. Assoc. - 2007. - Vol.2, N2-3. - С.32-33.
5. Спостереження успішного реконструктивно-стабілізуючого втручання з приводу компресійно-дистракційного переломовивиху Т3 хребця / О.Ю. Леонтьєв, Ю.О. Леонтьєв, В.Ф. Перерва, М.О. Притула // Укр. нейрохірург. журн. - 2008. - №4. - С.72-74.
(Особистий внесок здобувача полягає у виконанні оперативних втручань, написанні статті).
(Особистий внесок здобувача полягає в участі у розробці та впровадженні протезів).
7. Слынько Е.И. Методы декомпрессии нервных структур при травматических повреждениях тораколюмбарного отдела позвоночника из заднего и заднебокового доступов / Е.И. Слынько, А.Ю. Леонтьев, С.А. Панферов С.А. // Актуальні питання практичної медицини: наук.-практ. конф. молодих лікарів, Херсон, жовт. 2006 р. - Херсон, 2006. - С.71.
(Особистий внесок здобувача полягає у виконанні оперативних втручань, збиранні клінічного матеріалу, аналізі отриманих даних, участі у написанні тез).
8. Слынько Е.И. Методы снижения кровопотери при оперативном лечении переломов тораколюмбального отдела позвоночника / Е.И. Слинько, А.Ю. Леонтьев, Д.В. Кабачок // Актуальні питання практичної медицини: наук.-практ. конф. молодих лікарів, Херсон, жовт. 2006 р. - Херсон, 2006. - С.67.
(Особистий внесок здобувача полягає у виконанні оперативних втручань, збиранні клінічного матеріалу, аналізі отриманих даних, участі у написанні тез).
9. Профилактика образования пролежнем у пациентов с осложненной позвоночно-спинномозговой и черепно-мозговой травмой / Ю.А. Леонтьев, А.Ю. Леонтьев, И.И. Елисаветская, Е.И. Слынько // Актуальні питання практичної медицини: наук.-практ. конф. молодих лікарів. Херсон, жовт. 2006 р. - Херсон, 2006. - С.69.
(Особистий внесок здобувача полягає у відбиранні хворих для дослідження, участі у написанні тез).
10. Слынько Е.И. Методы декомпрессии нервных структур при травматических повреждениях тораколюмбарного отдела позвоночника из заднего и заднебокового доступов / Е.И. Слынько, А.Ю. Леонтьев, С.А. Панферов // Сучасні досягнення молодих вчених на допомогу практичній медицині: всеукр. наук.-практ. конф. (з міжнар. участю), Харків, 20 жовт. 2006 р. - Харків, 2006. - С.99-100.
(Особистий внесок здобувача полягає у виконанні оперативних втручань, збиранні клінічного матеріалу, аналізі отриманих даних, участі у написанні тез).
11. Диференційовані методи декомпресії спинного мозку при ушкодженнях грудного та поперекового відділів хребта / Є.І. Слинько, О.Ю. Леонтьєв, С.О. Панфьоров // ХІ конгрес світової організації Українських лікарських товариств Полтава, 28-30 серп. 2006 р.: Полтава, 2006. - С.406.
(Особистий внесок здобувача полягає у виконанні оперативних втручань, збиранні клінічного матеріалу, аналізі отриманих даних, участі у написанні тез).
12. Техника вентральной декомпрессии спинного мозга с корпородезом телескопическими протезами / Е. Слынько, В. Вербов, В. Соколов. [и др.] // IV съезд нейрохирургов России: материалы съезда, Москва, 18-22 июня 2006 г. - М., 2006. - С.108.
(Особистий внесок здобувача полягає у збиранні клінічного матеріалу, розробці та патентуванні телескопічних протезів, написанні тез).
13. Слынько Е.И. Вентральная декомпрессия спинного мозга с последующим корпородезом телескопическими протезами / Е.И. Слинько, А.Ю. Леонтьев // Укр. нейрохірург. журн. - 2006. - №1: Матеріали конференції нейрохірургів України «Нові технології в нейрохірургії», 26-28 квіт. 2006 р., м. Ужгород. - С.63.
(Особистий внесок дисертанта полягає у збиранні клінічного матеріалу, написанні тез).
14. Leontyev A. Discussion of advantages and disadvantages of the methods of decompression through posterior, anterolateral and combine approaches / A. Leontyev, E. Slynko, S. Panferov // Black Sea Neurosurgical Congress, Olginka, 1-3 oct. 2007. - St. Petersburg, 2007. - Р.71.
(Особистий внесок дисертанта полягає у збиранні клінічного матеріалу, виконанні оперативних втручань, участі у написанні тез).
15. Результаты применения протокола профилактики пролежней у пациентов с повреждениями позвоночника и спинного мозга / А.Ю. Леонтьев, Ю.А. Леонтьев, О.С. Назаренко, И.И. Елисаветская // Формалізація лікувально-діагностичного процесу як обовязкова умова якості лікування та безпеки пацієнта: наук.-практ. конф. Херсон, 19 жовт. 2007 р. - Херсон, 2007. - С.54-57.
(Особистий внесок дисертанта полягає у розробці схеми дослідження, відбиранні хворих для дослідження, виконанні оперативних втручань, участі у написанні тез).
16. Леонтьев А.Ю. Внедрение в практику декомпрессивно-стабилизирующих операций боковым и комбинированным доступами в рамках стандартов качества оказания помощи пациентам с травмой тораколюмбарного отдела позвоночника / А.Ю. Леонтьев // Формалізація лікувально-діагностичного процесу як обовязкова умова якості лікування та безпеки пацієнта: наук.-практ. конф. Херсон, 19 жовт. 2007 р. - Херсон, 2007. - С.57-59.
17. Слынько Е.И. Декомпрессивно-стабилизирующие операции боковым и комбинированными доступами при травме тораколюмбарного отдела позвоночника / Е.И. Слынько, А.Ю, Леонтьев // Укр. нейрохірург. журн. - 2007. - №3: Наук.-практ. конф. нейрхірургів України «Критерії якості життя хворих після нейрохірургічних втручань», АР Крим, м. Коктебель, 27-28 верес. 2007 р. - С.48.
(Особистий внесок дисертанта полягає у виконанні оперативних втручань, участі в аналізі отриманих даних, написанні тез).
18. Результаты применения рекомендаций по профилактике пролежней у пациентов с заболеваниями и повреждениями позвоночника и спинного мозга / А.Ю. Леонтьев, Ю.А. Леонтьев, И.И. Елисаветская. [и др.] // Укр. нейрохірург. журн. - 2007. - №3: Наук.-практ. конф. нейрхірургів України «Критерії якості життя хворих після нейрохірургічних втручань», АР Крим, м. Коктебель, 27-28 верес. 2007 р. - С.48.
(Особистий внесок дисертанта полягає у плануванні дослідження, виконанні оперативних втручань, спостереженні за хворими, написанні тез).
19. Дифференцированный выбор метода декомпрессии при тораколюмбальной травме / А.Ю. Леонтьев, Ю.А. Леонтьев, Е.И. Слынько, С.А. Панферов // Матеріали IV зїзду нейрохірургів України, м. Дніпропетровськ, 28-30 трав. 2008 р. - Дніпропетровськ, 2008. - С.49.
(Особистий внесок здобувача полягає у збиранні та аналізі клінічного матеріалу, виконані оперативних втручань, участі у написанні тез).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
