Диференційний підхід до реабілітації дітей, хворих на бронхіальну астму та рецидивуючий бронхіт, в залежності від вихідного стану системи інтерферону - Автореферат

Значна поширеність рецидивуючих та хронічних захворювань респіраторного тракту у дітей, наявність стійкої тенденції до підвищення захворюваності на бронхіальну астму (БА) та рецидивуючий бронхіт (РБ), визначають актуальність та пріоритетність наукових досліджень в напрямку удосконалення профілактичних та лікувальних заходів цих захворювань (Л.С. З цих позицій виникає необхідність проведення досліджень в напрямку визначення адекватності функціонування системи інтерферону та взаємозвязків між показниками цитокінового та іншими важливими показниками імунного статусу у дітей, хворих на БА та РБ в періоді ремісії, що дозволяє мінімізувати вплив таких факторів, як інтоксикація, гіпоксія, лихоманка на імунологічні показники. Наведені дані дають підставу для поглибленого вивчення особливостей функціонування системи інтерферону у дітей, хворих на БА та РБ та визначення можливості та доцільності використання циклоферону в залежності від вихідного стану системи інтерферону у даного контингенту хворих. Удосконалити програму реабілітації дітей, хворих на бронхіальну астму та рецидивуючий бронхіт на підставі вивчення особливостей системи інтерферону та імунологічних змін з послідовною корекцією виявлених порушень шляхом включення до терапії циклоферону. Зокрема показано, що в інтеркурентному періоді захворювань відбувається підвищення спонтанного синтезу ФНП фоні зниженої індукованої його продукції, а також спостерігається наявність парадоксального типу продукції фактору некрозу пухлин у 62% дітей з БА та 41,9% дітей з РБ, коли його спонтанна продукція перевищує рівень індукованого синтезу, що може свідчити про збереження активного запального процесу у цих хворих в періоді ремісії.Для вирішення поставлених задач проведено клініко-параклінічне дослідження 207 дітей, з яких 83 дітей, хворих на БА, 50 дітей, хворих на РБ, віком від 4 до 15 років, які обстежувались та лікувались протягом 2000-2004 років в пульмонологічних відділеннях обласної дитячої лікарні, 6-ї міської дитячої лікарні та кардіопульмонологічному відділенні 2-ї міської дитячої лікарні м. Катамнестичне спостереження тривалістю 12 місяців проведено у 64 дітей, хворих на БА та у 50 дітей, хворих на РБ. За результатами дослідження встановлено, що захворюваність на БА має чітку тенденцію до зростання з віком: діти дошкільного віку складали 14,5% хворих, діти молодшого шкільного віку - 33,7%, а діти старшого шкільного віку - 51,8% хворих. Розвиток 3-4 епізодів бронхіту на рік спостерігався у 36% дітей, 5-6 епізодів на рік - у 52% дітей, а наявність більш ніж 6 епізодів бронхіту на рік відзначено у 12% дітей, хворих на РБ. У 18,1% дітей з БА та у 36% дітей з РБ відзначено розвиток хронічного аденоїдиту, а у 2,4% дітей з БА та у 10% дітей з РБ спостерігався хронічний синусит.У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, щодо удосконалення заходів реабілітації дітей, хворих на бронхіальну астму та рецидивуючий бронхіт на підставі вивчення особливостей імунного статусу та процесів інтерфероноутворення, представлені клініко-імунологічні показання та обґрунтовано необхідність диференційованого призначення індуктору інтерферону - циклоферону з урахуванням вихідного стану системи інтерферону в інтеркурентному періоді захворювань. В періоді ремісії РБ спостерігаються порушення системного імунітету за рахунок зменшення хелперної субпопуляції Т-лімфоцитів, а у дітей, хворих на БА - за рахунок дисбалансу хелперно-супрессорної субпопуляції Т-лімфоцитів, що супроводжується підвищенням імунорегуляторного індексу, рівня В-лімфоцитів та наявностю дисімуноглобулінемії AMG при БА та AMG при РБ. При бронхіальній астмі та рецидивуючому бронхіті в періоді ремісії характерним є підвищення рівнів циркулюючого інтерферону, що свідчить про наявність запального процесу та пригнічення здатності лейкоцитів до синтезу in vitro ? - та ?-інтерферону: у дітей з БА відповідно в 3,8 рази та в 4,2 рази, а у дітей з РБ - в відповідно 3,9 та в 4,3 рази порівнянні зі здоровими дітьми. Особливостями продукції ФНП у дітей, хворих на БА та РБ, є вірогідне підвищення спонтанного синтезу ФНП на фоні зниженої індукованої продукції цього цитокіну та наявності парадоксальної реакції, коли спонтанна продукція ФНП перевищує його індукований синтез, у 62% дітей з БА та 41,9% дітей з РБ. Використання циклоферону в комплексі реабілітаційних заходів у дітей, хворих на БА та РБ сприяє клінічному поліпшенню у вигляді зменшення кратності ГРІ в групі дітей з БА в середньому в 1,5 рази, а в групі дітей з РБ в 1,9 разів, а також загострень БА середньому в 1,6 разів та загострень бронхіту в 1,8 разів протягом наступного року катамнестичного спостереження.

Основний зміст роботи

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, щодо удосконалення заходів реабілітації дітей, хворих на бронхіальну астму та рецидивуючий бронхіт на підставі вивчення особливостей імунного статусу та процесів інтерфероноутворення, представлені клініко-імунологічні показання та обґрунтовано необхідність диференційованого призначення індуктору інтерферону - циклоферону з урахуванням вихідного стану системи інтерферону в інтеркурентному періоді захворювань.

1. Факторами ризику виникнення бронхіальної астми та рецидивуючого бронхіту є спадкова обтяженість за алергічними та хронічними неспецифічними захворюваннями дихальних шляхів, несприятливий перебіг перинатального періоду (гестози вагітних, внутрішньоутробна гіпоксія, асфіксія новонароджених, недоношеність, перинатальні пошкодження ЦНС), раннє штучне вигодовування, алергічний діатез, «пасивне» паління, несприятливі соціальні чинники (незадовільні житлові умови, неповні сімї), ГРІ на першому році життя та розвиток тяжких його форм - обструктивного бронхіту, бронхіоліту, пневмонії.

2. В періоді ремісії БА у третини дітей з середньотяжким та у більшості дітей з тяжким перебігом захворювання відзначено наявність респіраторної симптоматики, вентиляційних порушень І-ІІ ступеню, рентгенологічних ознак запального процесу та емфізематозу, змін з боку серцево-судинної системи. В періоді ремісії РБ у чверті хворих виявляється незначна респіраторна симптоматика, ознаки астенічного синдрому, легкі вентиляційні порушення та рентгенологічні зміни, які тривають не більш 1,5-2 місяців після перенесеного епізоду бронхіту.

3. В періоді ремісії РБ спостерігаються порушення системного імунітету за рахунок зменшення хелперної субпопуляції Т-лімфоцитів, а у дітей, хворих на БА - за рахунок дисбалансу хелперно-супрессорної субпопуляції Т-лімфоцитів, що супроводжується підвищенням імунорегуляторного індексу, рівня В-лімфоцитів та наявностю дисімуноглобулінемії AMG при БА та AMG при РБ.

4. При бронхіальній астмі та рецидивуючому бронхіті в періоді ремісії характерним є підвищення рівнів циркулюючого інтерферону, що свідчить про наявність запального процесу та пригнічення здатності лейкоцитів до синтезу in vitro ? - та ?-інтерферону: у дітей з БА відповідно в 3,8 рази та в 4,2 рази, а у дітей з РБ - в відповідно 3,9 та в 4,3 рази порівнянні зі здоровими дітьми.

5. Стан неспецифічного захисту у дітей з БА та РБ характеризується зниженням рівня натуральних кілерів, незначною активацією фагоцитарної активності нейтрофілів при БА та зниженням фагоцитарної активності при РБ з підвищенням їх поглинальної здатності та активацією кисневозалежного метаболізму нейтрофільних гранулоцитів у дітей обох груп.

6. Особливостями продукції ФНП у дітей, хворих на БА та РБ, є вірогідне підвищення спонтанного синтезу ФНП на фоні зниженої індукованої продукції цього цитокіну та наявності парадоксальної реакції, коли спонтанна продукція ФНП перевищує його індукований синтез, у 62% дітей з БА та 41,9% дітей з РБ.

7. Використання циклоферону в комплексі реабілітаційних заходів у дітей, хворих на БА та РБ сприяє клінічному поліпшенню у вигляді зменшення кратності ГРІ в групі дітей з БА в середньому в 1,5 рази, а в групі дітей з РБ в 1,9 разів, а також загострень БА середньому в 1,6 разів та загострень бронхіту в 1,8 разів протягом наступного року катамнестичного спостереження. Клінічна ефективність циклоферону поєднується з позитивною динамікою лабораторних показників у вигляді нормалізації показників клітинного імунітету та фагоцитарної активності нейтрофілів, підвищенням рівня NK-клітин, здатності імуноцитів до продукції інтерферонів та відновленням збалансованості спонтанної та індукованої продукції фактору некрозу пухлин.

Практичні рекомендації

1. Дітям, хворим на БА та РБ рекомендується диференційоване включення до комплексу реабілітаційних заходів циклоферону. Показаннями до призначення препарату є часті респіраторні захворювання (більше 5 разів на рік), які провокують загострення БА та РБ, порушення інтерфероногенезу в вигляді зниження продукції ?-інтерферону (менш ніж 12 Од/мл) та ?-інтерферону (менш ніж 6 Од/мл), зниження показників клітинного імунітету та фагоцитозу. Препарат призначається за схемою: внутрішньомязево один раз на добу в дозі 10 мг на 1 кг маси тіла на 1, 2, 4, 6, 8, 11, 14, 17, 20 та 23-й дні лікування.

2. Перед призначенням циклоферону доцільно визначити індивідуальну чутливість до препарату in vitro за результатами спонтанного та індукованого циклофероном НСТ-тесту.

3. Використання непараметричних таблиць немашинного використання, дозволяє вирішити питання доцільності проведення та ефективності терапії циклофероном у даного контингенту хворих.

4. Доцільно призначати препарат в середньому за 1,5-2 місяці до очікуваного підйому респіраторної захворюваності в регіоні.

5. Для контролю ефективності запроваджених реабілітаційних заходів може бути використано визначення рівнів сироваткового інтерферону та здатності до продукції in vitro ? - та ?-інтерферону лейкоцитами периферійної крові.

1. Аліфанова С.В. Інтерфероновий статус та продукція фактору некрозу пухлин у дітей, хворих на бронхіальну астму // Вісник проблем біології та медицини. - 2003. - №6. - С. 75-77.

Здобувачем самостійно здійснено обстеження хворих, проаналізовані та оформлені результати дослідження.

2. Больбот Ю.К., Аліфанова С.В. Ефективність використання циклоферону у дітей, хворих на бронхіальну астму // Буковинський медичний вісник - 2004. - №3 - С. 17-22.

Здобувачем самостійно проведено клініко-імунологічне обстеження хворих, статистична обробка результатів, сумісно - оформлення роботи.

3. Больбот Ю.К., Аліфанова С.В. Реабілітація дітей, хворих на бронхіальну астму та рецидивуючий бронхіт // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2005. - №1. - С. 5-10.

Здобувачем самостійно проведено клініко-імунологічне обстеження хворих, статистична обробка результатів дослідження, оформлення роботи, сумісно проаналізовано отримані результати.

4. Больбот Ю.К., Аліфанова С.В. Імунологічні аспекти бронхіальної астми та рецидивуючого бронхіту у дітей // Актуальні питання медичної науки та практики: Зб. наукових праць. - Запоріжжя, 2004. Вип.67, - С. 17-21.

Здобувачем самостійно проведено клініко-імунологічне обстеження хворих, статистична обробка результатів дослідження, проаналізовано отримані результати, сумісно оформлено роботу.

5. Больбот Ю.К., Аліфанова С.В. Прогнозування ефективності імунореабілітаційної терапії у дітей, хворих на бронхіальну астму та рецидивуючий бронхіт // Врачебная практика. - 2005. - №3. - С. 72-79.

Здобувачем самостійно проведено клініко-імунологічне обстеження хворих, статистична обробка результатів дослідження, проаналізовано отримані результати, сумісно оформлено роботу.

6. Больбот Ю.К., Бордий Т.А., Алифанова С.В. Циклоферон в реабилитации детей с рецидивирующим бронхитом // Материалы (сборник резюме) 11-го Национального конгресса по болезням органов дыхания. - Москва, 2001. - С. 179.

Здобувачем самостійно проведено дослідження інтерферонового статусу у хворих дітей, оформлено роботу, сумісно проаналізовано ефективність циклоферону в комплексній реабілітації дітей.

7. Больбот Ю.К., Бордій Т.А., Аліфанова С.В., Братусь О.В., Ковтуненко Р.В., Баклунов В.В. Вплив циклоферону на показники інтерферонового статусу та продукції фактору некрозу пухлин у дітей, хворих на рецидивуючий бронхіт та бронхіальну астму // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2002. - №2. Матеріали (тези доповідей) 3 науково-практичної конференції «Актуальні проблеми сучасної фармакотерапії». - С. 68.

Здобувачем самостійно проведено лікування хворих, проведено оцінку його ефективності та оформлено результати роботи, сумісно виконано клініко-іммунологічне обстеження хворих дітей.

8. Больбот Ю.К., Алифанова С.В., Клименко О.В. Показатели интерферонового статуса и фактор некроза опухолей у детей с бронхиальной астмой // Материалы (сборник резюме) 12-го Национального конгресса по болезням органов дыхания. - Москва, 2002. - С. 84.

Здобувачем самостійно проведено дослідження інтерферонового статусу и продукції фактору некрозу пухлин у детей, сумісно оформлено роботу.

9. Больбот Ю.К., Аліфанова С.В., Бордій Т.А., Ковтуненко Р.В. Імунологічні аспекти рецидивуючої та хронічної бронхолегеневої патології у дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2003. - №2 (додаток). Матеріали (тези доповідей) науково-практичної конференції «Наукові та практичні питання педіатрії та шляхи їх вирішення». - С. 38-39.

Здобувачем самостійно проведено статистичну обробку та аналіз отриманих даних, сумісно - клініко-імунологічне обстеження хворих.

10. Больбот Ю.К., Ковтуненко Р.В., Бордій Т.А., Аліфанова С.В. Рецидивний бронхіт у дітей: сучасний погляд на проблему // Матеріали (тези доповідей) конгресу педіатрів України «Актуальні проблеми і напрями розвитку педіатрії на сучасному етапі». - Київ, 2003. - С. 87-88.

Здобувачем сумісно проведено обстеження хворих, самостійно - статистичну обробку результатів дослідження та аналіз отриманих даних.

Размещено на .ru