Диференціація рухливих ігор у фізичному вихованні дошкільників 5-6 років засобами інформаційних технологій - Автореферат

Процесу росту і розвитку організму дітей властиві значні вікові індивідуальні коливання, тому діти одного хронологічного віку і статі не являють собою однорідної групи. Проте, програм для дітей дошкільного віку, які були б спрямовані на диференціацію рухливих ігор у фізичному вихованні, виявлено не було. Отже, відсутність досліджень з розробки методики диференціації підбору рухливих ігор у фізичному вихованні дітей дошкільного віку з використанням компютерних технологій та їх цінність для процесу навчання зумовлює актуальність обраної теми дисертаційної роботи. Роль автора полягала у зборі й аналізі фактичного матеріалу про стан фізичного здоровя та фізичної підготовленості дошкільників 5-6 років, розробці методики диференціації рухливих ігор у фізичному вихованні, розробці компютерної програми для підбору рухливих ігор. Установити рівень фізичного здоровя та рухової підготовленості дітей старшого дошкільного віку і визначити ознаки розподілу дітей на підгрупи для диференціації рухливих ігор у фізичному вихованні.У першому розділі «Сучасні проблеми в процесі фізичного виховання дітей старшого дошкільного віку» проаналізовано та узагальнено дані науково-методичної літератури про особливості розвитку дітей старшого дошкільного віку, необхідність диференціації застосування рухливих ігор у фізичному вихованні в дошкільних закладах. Оскільки рухливі ігри більше впливають на показники фізичної підготовленості, а анатомофізіологічні показники залежать від генетичного фактора, то для розподілу дітей на підгрупи було враховувано рівень їх фізичної підготовленості. 1 Числові значення t-критерію та рівня достовірності змін анатомофізіологічних показників і фізичної підготовленісті між хлопчиками та дівчатами 5 років (дівчата, n=38; хлопчики, n=52): 1 - маса тіла (кг); 2 - довжина тіла (см); 3 - окружність грудної клітки у спокої (см); 4 - частота серцевих скорочень у спокої за 1 хв (разів); 5 - артеріальний тиск систолічний (мм рт. ст.); 6 - артеріальний тиск діастолічний (мм рт. ст.); 7 - частота дихальних рухів у спокої за 1 хв (разів); 8 - затримка подиху на вдиху (с); 9 - стійка на одній нозі з піднятими руками (с); 10 - нахил тулуба вперед з положення сидячи (см); 11 - ходьба на 10 м (с); 12 - біг на 10 м (с); 13 - біг на 20 м (с); 14 - стрибок у довжину з місця (см); 15 - стрибок у довжину з розгону (см); 16 - стрибок у висоту з місця (см); 17 - кількість рухів кистю (разів за 5с); 18 - човниковий біг 4x9 м (с); 19 - динамометрія, правою (кг); 20 - динамометрія, лівою (кг); 21 - підтягування на поперечині у висі лежачи (разів); 22 - вис на поперечині на зігнутих руках (с); 23 - підйом тулуба у сід з положення лежачи за 1 хв. У четвертому розділі «Аналіз ефективності впровадження диференціації рухливих ігор у фізичному вихованні дітей дошкільного віку з використанням інформаційних технологій» дано загальну характеристику спеціальної компютерної програми «Рухливі ігри», структура процесу фізичного виховання дітей дошкільного віку з урахуванням багатофакторного підбору рухливих ігор. В роботі проаналізовано динаміку змін рівня мотивації до фізичного виховання та самостійності у проведенні рухливих ігор, морфологічних показників, фізичного здоровя, фізичної підготовленості дітей старшого дошкільного віку під впливом диференційованого використання рухливих ігор.Теоретичний аналіз наукової та науково-методичної літератури дає підстави стверджувати, що, незважаючи на наявність певної кількості робіт, які свідчать про ефективність диференційованого навчально-виховного процесу у фізичному вихованні, недосліджуваною залишається проблема щодо диференціації рухливих ігор у фізичному вихованні дітей старшого дошкільного віку. На основі даних тестування фізичного розвитку і за допомогою компютерної програми інструктор з фізичного виховання, або вихователь, може отримувати рекомендації щодо диференціації рухливих ігор при плануванні занять. Впровадження диференціації рухливих ігор у фізичному вихованні дітей старшого дошкільного віку в експериментальних групах сприяло підвищенню статистичної значущості показників загальної фізичної підготовленості у порівнянні з контрольною: ходьба на 10 м (експериментальна міська група t=4,07, p<0,001; експериментальна сільська група t=3,31, p<0,01), біг на 10 м (експериментальна міська група t=4,55, p<0,001; експериментальна сільська група t=4,55, p<0,001), біг на 20 м (експериментальна міська група t=6,09, p<0,001; експериментальна сільська група t=9,34, p<0,001), кількість рухів кистю (експериментальна міська група t=2,86, p<0,01; експериментальна сільська група t=3,13, p<0,01), стрибок у висоту з місця (експериментальна міська група t=2,72, p<0,01; експериментальна сільська група t=2,54, p<0,01), стрибок у довжину з місця (експериментальна міська група t=3,65, p<0,001; експериментальна сільська група t=4,08, p<0,001), динамометрія (правою) (експериментальна міська група t=3,75, p<0,001; експериментальна сільська група t=3,44, p<0,001), динамометрі

2. Основний зміст роботи