Диференціація рослинності нижньої частини межиріччя Десна - Сейм, її флористична та созологічна цінність - Автореферат

Комплексні дослідження рослинного світу окремих природних регіонів дозволяють встановити закономірності будови, функціонування та динаміку екосистем з метою раціонального використання їх природних багатств, збереження біологічного різноманіття, яке має созологічне і практичне значення. Проблема пізнання закономірностей формування та динаміки природних екосистем є однією з основних у сучасній ботанічній науці і створює умови для вирішення питань природокористування, охорони природних комплексів, створення екологічної мережі. Наукові дослідження нижньої частини межиріччя Десна-Сейм були повязані з Програмою перспективного розвитку заповідної справи в Україні ("Заповідники"), прийнятою Верховною Радою України (Постанова ВР України № 177/94 - ВР від 22 вересня 1994 р.), з науковою тематикою Інституту ботаніки ім. Холодного НАН України, зокрема з держбюджетною темою № 287 "Оптимізація системи категорій природно-заповідного фонду України в аспекті охорони біологічного різноманіття та ландшафтів" (держреєстраційний № 0198U003035) та держбюджетною темою № 16/95 Міносвіти України "Рідкісні і корисні рослини флори Чернігівщини в природі та культурі", яка виконувалася на кафедрі біології ЧДПУ ім. До конкретних завдань роботи входило: вивчити сучасний стан рослинності регіону, її динамічні зміни та основні екологічні фактори, що обумовлюють її розподіл;Регіон досліджень включає територію понад 120000 га нижньої частини межиріччя Десна-Сейм від західних відрогів Середньоросійської височини до гирла р.Отримані нами матеріали включають 500 повних геоботанічних описів, 600 гербарних зразків вищих судинних і спорових рослин, 15 карт різного масштабу, 30-км еколого-фітоценотичний профіль "Десна-Сейм", матеріали його фітоіндикаційної обробки. Дослідження проводилися загальноприйнятими методами, основними серед яких були детальномаршрутний та напівстаціонарний ("Полевая геоботаника", тт.1-5., 1959, 1960, 1964, 1972, 1976; "Исследования.", 1973). При геоботанічному вивченні регіону проводилися геоботанічні описи на пробних ділянках різних типів рослинності згідно загальноприйнятих методик (Шенников, 1964). Для встановлення закономірностей розподілу рослинних угруповань в залежності від грунтово-гідрологічних умов та рельєфу використовувався метод закладання еколого-фітоценотичних профілів ("Полевая геоботаника", 1964). Для зясування динаміки рослинності, насамперед антропогенних змін, використовувався метод порівняння, який дозволив намітити тенденції динамічних процесів, які відбуваються в регіоні досліджень.Географічне положення нижньої частини межиріччя Десна-Сейм обумовлює різноманітність рослинних угруповань та формування строкатого рослинного покриву. Переважання на борових терасах Десни і Сейму флювіогляціальних відкладів обумовлює домінування Pinus sylvestris L. серед лісоутворюючих порід. Слід відмітити наявність мезотрофних та оліготрофних боліт-"блюдець", які формуються в умовах бідного мінерального живлення борових терас Десни і Сейму. Проведені дослідження показали, що основними екологічними факторами розподілу рослинності в регіоні є рельєф (розподіл угруповань на катені від заплави до плакору), едафічний фактор (строкатість грунтів від дерново-підзолистих до болотних і торфово-болотних) та характер зволоження грунтів, який також визначає умови існування. З метою оцінки змін екологічних чинників нижньої частини межиріччя Десна-Сейм нами був закладений еколого-фітоценотичний профіль "Десна-Сейм", який має довжину близько 30 км, охоплює всі елементи катени і відбиває загальний характер розподілу рослинності в регіоні.Зміни рослинного покриву в регіоні досліджень йдуть в напрямку демутації та деградації, внаслідок рубок, випасання, викошування та рекреації. Аналіз сингенетичних змін, які спостерігаються при заростанні водойм в регіоні, вказує на значну роль в цьому процесі видів голарктичного ареалу (Glyceria maxima (С. Hartm.) Holmb., Carex acuta L., C. omskiana Meinsh.), видів, які знаходяться на південній межі свого ареалу (Eriophorum vaginatum L., Nymphaea candida J. et C. Незначна роль у заростанні водойм регіону належить видам роду Typha, менша участь, у порівнянні з південими регіонами, Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud. Процес заростання пісків регіону досліджень співвідноситься з процесами заростання пісків, характерними для Східного Полісся в цілому, при цьому значна роль у заростанні сухих пісків належить Calamagrostis epigeios (L.) Roth, Koeleria glauca (Spreng.) DC. Аналіз пасквальної дигресії різних груп лук в регіоні показав, що цей процес призводить в цілому до спрощення лучних ценозів, сприяє ксерофітизації травостою та випаданню цінних у кормовому відношенню видів.Загальний флористичний список судинних рослин нижньої частини межиріччя Десна-Сейм нараховує 786 видів, що належать до 425 родів, 105 родин та 5 відділів. Судинні спорові і голонасінні рослини відіграють незначну роль у формуванні флори регіо

Основний зміст роботи